Постанова № 15946009, 26.05.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-10169/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І. Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" травня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіІсаєнко Ю.А.;

суддів:Бабенка К.А., Мельничука В.П.,

при секретарі: Горюновій Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вертикаль плюс»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 лютого 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вертикаль плюс»до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва про визнання недійсними рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05 лютого 2010 року №0000412303, №0000422303,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Вертикаль плюс», звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва про визнання недійсними рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05 лютого 2010 року №0000412303, №0000422303.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 лютого 2011 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 лютого 2010 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, визнати недійсними рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05 лютого 2010 року №0000412303, №0000422303.

В судовому засіданні представники позивача вимоги апеляційної скарги підтримали та просили їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не зявився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити частково, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Як вбачається з матеріалів справи, 12 січня 2010 р. посадовими особами Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва проведено перевірку кафе, розташованого по вул. Севастопольська, 11/24 субєкта господарської діяльності ТОВ «Вертикаль плюс». Перевірка проводилась в присутності головного бухгалтера підприємства Яременко Л.В. За результатами перевірки складено акт перевірки за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від 22.01.2010 року №23/26/51/23/31404050 (а.с. 72 - 75).

Згідно акту відмови від підписання матеріалів перевірки від 22.01.2010 року, головний бухгалтер ТОВ «Вертикаль плюс»була ознайомлена з наведеним актом перевірки, але відмовилася від його підписання (а.с. 76).

05 лютого 2010 року ДПІ у Дарницькому районі м. Києва винесені рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій:

- №0000412303, яким на підставі акту перевірки за порушення п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637 до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 6310,00 грн. (а.с. 10).

- №0000422303, яким на підставі акту перевірки за порушення п. 1, п. 9 ст. 3, ст. 5 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 29064,00 грн. (а.с. 11).

Позивач оскаржив зазначені рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій в адміністративному порядку, подавши скаргу від 17.03.2010 року №3 на рішення від 05.02.2010 року №0000412303 (а.с. 12), та скаргу від 17.03.2010 року №4 на рішення від 05.02.2010 року №0000422303 (а.с. 14) до ДПА у м. Києві.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Державна податкова адміністрація України має право скасовувати рішення інших органів державної податкової служби, а державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції у містах з районним поділом (крім міст Києва та Севастополя) - рішення нижчестоящих державних податкових інспекцій у разі їх невідповідності актам законодавства.

Рішенням про результати розгляду скарг від 28.04.2010 року 2252/10/25-214 скарги позивача (а.с. 16 19):

-від 17.03.2010 року №4 залишено без задоволення, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05.02.2010 року №0000422303 без змін;

-від 17.03.2010 року №3 задоволено частково, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05.02.2010 року №0000412303 скасовано в частині сплати штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4345,00 грн.

Позивач оскаржив зазначені рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій в адміністративному порядку, подавши скаргу від 11.05.2010 року №7 на рішення від 05.02.2010 року №0000412303 (а.с. 24) та скаргу від 11.05.2010 року №6 на рішення від 05.02.2010 року №0000422303 (а.с. 21) до Державної податкової адміністрації України.

Рішенням Державної податкової адміністрації України від 24.06.2010 року №5995/6/25-0415 зазначені скарги залишені без задоволення, а спірні рішення з урахуванням рішення ДПА у м. Києві від 28.04.2010 року 2252/10/25-214 без змін (а.с. 32).

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05 лютого 2010 року №0000412303 колегія суддів встановила наступне.

Предметом даного рішення є штрафні (фінансові) санкції у сумі 6310,00 грн., які застосовані до позивача за порушення пп. 2.6 п. 6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637.

Статтею 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 12 червня 1995 року №436/95, установлено, що у разі порушення фізичними особами - громадянами України, які є суб'єктами підприємницької діяльності, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Як вбачається з акту перевірки, посадовими особами органу державної податкової служби було встановлено незабезпечення щоденного друку фіскальних звітних чеків субєктом перевірки, а саме не було роздруковано Z звіт за 18.12.2009 року в звязку з чим підприємством не було своєчасно оприбутковано готівковий виторг кафе за 18.12.2009 року в повній сумі фактичних надходжень готівкових коштів на загальну суму 869,00 грн. в день їх одержання. Так, реалізація товарів за готівку 18.12.2009 року розпочалась о 12 год. 47 хв. (фіскальний чек РРО 2643 на суму 227,00 грн.), а фіскальний звітний чек 0250 на суму 869,00 грн. та відповідні записи в КОРО на підставі даного Z звіту були вписані лише 19.12.2009 року о 21 год. 51 хв.

Згідно розрахунку фінансових санкцій за актом перевірки (а.с. 78), сума штрафних (фінансових) санкцій за це порушення дорівнює 4345,00 грн. (869,00 грн. х 5), вказана сума санкцій була скасована рішенням про результати розгляду скарг ДПА у м. Києві від 28.04.2010 року №2252/10/25-214.

Також з акту перевірки вбачається, що посадовим особам органу державної податкової служби під час перевірки були надані документи, згідно яких 14.09.2009 року ТОВ «Вертикаль плюс»здійснювало реалізацію товарів за готівку із застосуванням розрахункових книжок та видачею споживачам розрахункових квитанцій на загальну суму 393,00 грн. (квитанції ААВГ 505270 на суму 11,00 грн., ААВГ 505271 на суму 180,00 грн., ААВГ 505272 на суму 50,00 грн., ААВГ 505273 на суму 72,00 грн., ААВГ 505274 на суму 80,00 грн.). Але вищезазначені готівкові кошти в сумі 393,00 грн. не були оприбутковані в звязку з відсутністю відповідних записів в КОРО №265100531/р/з від 30.07.2009 року в розділі 3. «Облік розрахункових книжок», про що в даному розділі перевіряючими було зроблено відмітку ДПІ у Дарницькому районі м. Києва від 12.01.2010 року.

Згідно розрахунку фінансових санкцій за актом перевірки (а.с. 78), сума штрафних (фінансових) санкцій за це порушення дорівнює 1965,00 грн. (393,00 грн. х 5).

Колегією суддів встановлено, що позивач 14.09.2009 року дійсно здійснював реалізацію товарів за готівку із застосуванням розрахункових книжок та видачею споживачам розрахункових квитанцій на загальну суму 393,00 грн., що також не заперечується позивачем. На думку апелянта, не заповнення розділу у книзі обліку розрахункових операцій не є доказом не оприбуткування або несвоєчасного оприбуткування готівки.

З такими доводами не погодився суд першої інстанції та також не погоджується колегія суддів виходячи з наступного.

Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. №637 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за №40/10320) затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

У цьому Положенні нижчезазначені терміни вживаються в такому значенні:

готівкова виручка (виручка) сума фактично одержаних готівкових коштів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і позареалізаційні надходження;

готівкові розрахунки - платежі готівкою підприємств (підприємців) та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна;

розрахункова книжка (далі - РК) - належним чином зброшурована та прошнурована книжка, зареєстрована в органах державної податкової служби України, що містить номерні розрахункові квитанції, які видаються покупцям у визначених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" випадках, коли не застосовуються реєстратори розрахункових операцій.

Відповідно до пп. 2.6 п. 6 зазначеного Положення, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО (реєстратора розрахункових операцій) або використанням РК (розрахункової книжки) оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Відповідно до п. 4.1 Положення, з метою забезпечення здійснення розрахунків готівкою підприємства повинні мати касу.

Пунктом 4.2. Положення передбачено, що усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі.

Таким чином, з наведеного вбачається, що, якщо позивач проводить готівкові розрахунки із використанням розрахункової книжки, то він зобовязаний забезпечувати облік такої готівки у книзі обліку розрахункових операцій та відображати надходження цієї готівки в касовій книзі товариства.

Оглядом наявної в матеріалах справи копії розділу 3 «Облік розрахункових квитанцій»книги обліку розрахункових операцій (КОРО), яка відповідно до зазначеного вище Положення застосовується для обліку готівки, встановлено відсутність будь якого запису щодо обліку розрахункових квитанцій за 14.09.2009 року (а.с. 34); будь які пояснення з цього приводу представниками позивача під час апеляційного розгляду справи не надані.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем порушено пп. 2.6 п. 6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637, тому податкове рішення від 05 лютого 2010 року №0000412303, яким з урахуванням рішення ДПА у м. Києві до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 1965,00 грн., винесено ДПІ у Дарницькому районі м. Києва правомірно.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05 лютого 2010 року №0000422303 колегією суддів встановлено наступне.

Предметом даного рішення є штрафні (фінансові) санкції у сумі 29064,00 грн., які застосовані до позивача за порушення п. 1, п. 9 ст. 3, ст. 5 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Відповідно до п. 1, п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

-проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

-щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Відповідальність за порушення положень п. 1, п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»передбачена п. 1, п. 4 ст. 17 цього Закону.

Так, відповідно до п. 1, п. 4 ст. 17 закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

-у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки;

-двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій.

Як вбачається з акту перевірки посадовими особами органу державної податкової служби під час перевірки було встановлено, що підприємство проводило розрахункові операції по продажу товарів за готівку з 28.05.2009 року по 01.06.2009 року на загальну суму 5744,80 грн., а саме 20.05.2009 року в 23 год. 53 хв., в той час як на підприємстві вийшов з ладу РРО; на думку посадових осіб податкового органу в даному випадку субєкт господарювання мав право здійснювати розрахунки із використанням КОРО та розрахункових книжок не більше 7 робочих днів.

Згідно розрахунку фінансових санкцій за актом перевірки (а.с. 78), сума штрафних (фінансових) санкцій за здійснення розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій дорівнює 28724,00 грн. (5744,80 грн. х 5), за невиконання друку Z звітів або не зберігання їх в КОРО 340,00 грн. (340 х 1), загальна сума санкцій складає 29064,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач здійснював розрахункові операції по продажу товарів заготівку на загальну суму 5744,80 грн. без застосування реєстратора розрахункових операцій, що є порушенням вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, але не більше 72 годин (7 робочих днів), відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного реєстратора розрахункових операцій.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», центри сервісного обслуговування зобов'язані:

1) проводити свою діяльність відповідно до Положення про порядок технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій;

2) у разі виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій забезпечувати відновлення його роботи протягом 72 годин;

3) при здійсненні технічного обслуговування або ремонту реєстраторів розрахункових операцій забезпечувати відповідність їх конструкції та програмного забезпечення конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2004 р. №601 затверджений Порядок технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій.

Відповідно до п. 22 зазначеного Порядку, гарантійний (післягарантійний) ремонт полягає у виконанні робіт, пов'язаних з відновленням працездатності реєстратора з метою забезпечення його подальшого застосування за призначенням. Відновлення працездатності реєстратора здійснюється шляхом заміни чи ремонту комплектувальних виробів або його окремих складових частин, а також виконання регулювальних робіт відповідно до вимог ремонтної документації.

Гарантійний ремонт проводиться для користувача безоплатно. Післягарантійний ремонт проводиться за рахунок користувача.

Відповідно до п. 23 Порядку, строк проведення гарантійного (післягарантійного) ремонту узгоджується сторонами, але не може перевищувати 72 години. За перевищення встановленого строку ремонту центр сервісного обслуговування несе відповідальність, передбачену укладеними з користувачами договорами про технічне обслуговування та ремонт реєстраторів.

Пунктом 26 Порядку передбачено, що після прийняття реєстратора (його складової частини) для проведення гарантійного (післягарантійного) ремонту представник центру сервісного обслуговування робить відповідний запис у книзі обліку розрахункових операцій і видає представнику користувача квитанцію, в якій зазначається характер несправності.

З матеріалів справи вбачається, що позивач у господарській діяльності застосовує реєстратор розрахункових операцій моделі Марія 301-мтм, версії внутрішнього програмного забезпечення М 301 Т3+, заводський номер ВЖ5400012034, фіскальний номер 2651005311.

03 грудня 2007 року між ПП «Сервісник»(Виконавець) та ТОВ «Вертикаль Плюс»(Замовник) укладений договір на технічне обслуговування та ремонт реєстраторів розрахункових операцій №481/ЛС.

21 травня 2009 року центром сервісного обслуговування ПП «Сервісник»був прийнятий зазначений реєстратор розрахункових операцій для післягарантійного ремонту з характером несправності Помилка 25, про що свідчить квитанція в матеріалах справи, форма якої передбачена п. 26 Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій.

Пунктами 32, 33, 34 Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій, передбачені особливості ремонту фіскального блока.

Так, у разі встановлення під час гарантійного (післягарантійного) ремонту несправності фіскального блока центр сервісного обслуговування складає акт про це у двох примірниках, які скріплюються підписом і печаткою керівника центру. Один примірник акта залишається в центрі сервісного обслуговування, другий - передається до органу державної податкової служби, де проводиться реєстрація зазначеного реєстратора.

Несправний фіскальний блок реєстратора підлягає заміні на новий, опломбований виробником. При цьому в новому фіскальному блоку відновлюється інформація із щомісячних звітів реєстратора за останніх три роки.

Несправний фіскальний блок реєстратора не підлягає ремонту центром сервісного обслуговування.

Згідно акту від 01 червня 2009 року центром сервісного обслуговування під час виконання післягарантійного ремонту встановив несправність фіскального блока реєстратора розрахункових операцій, який належить ТОВ «Вертикаль плюс». Фіскальний блок реєстратора було замінено на новий та опломбований виробником. В новому фіскальному блоку була відновлена інформація із щомісячних звітів реєстратора розрахункових операцій.

За результатами післягарантійного ремонту між ПП «Сервісник»та ТОВ «Вертикаль Плюс» був складений акт здачі прийняття робіт від 01.06.2009 року №З-02171.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 28.05.2009 року по 01.06.2009 року позивач здійснював розрахунки готівкою з використанням касової книги та оформлював надходження готівки, застосовуючи прибуткові касові ордери (а.с. 35 46).

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивач правомірно здійснював розрахунки із використанням КОРО та розрахункових книжок після спливу 7 робочих днів, оскільки під час ремонту реєстратора розрахункових операцій була виявлена несправність фіскального блоку, який не підлягає ремонту та потребує додаткового часу для заміни.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що з боку позивача відсутнє порушення законодавства про РРО, тому рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05.02.2010 року №0000422303 слід визнати протиправним та скасувати.

Крім того, в обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що всупереч Закону України «Про державну податкову службу в Україні»товариству не надсилався наказ керівника податкового органу про призначення проведення перевірки.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги в цій частині колегією суддів встановлено наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку; наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

Статтею 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»передбачені підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до зазначеної норми Закону плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

Планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік.

Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

Позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності передбачених законом обставин, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

Відповідно до ч. 7 ст. 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а в інших випадках - за рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 статті 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.

Планова перевірка здійснюється органами, уповноваженими законом нараховувати або стягувати податки і збори (обов'язкові платежі) з осіб, що використовують спрощену систему оподаткування згідно з пунктами 5-9 статті 9 цього Закону. Така перевірка здійснюється не частіше одного разу за наслідками звітного календарного року, але не раніше строків, визначених законодавством для подання річного податкового звіту (декларації) такими особами з такого податку. Будь-яке податкове або адміністративне нарахування, здійснене з порушенням цього правила, вважається незаконним та не підлягає виконанню.

Позапланова перевірка, що провадиться уповноваженими контролюючими органами стосовно осіб, визначених у частині другій цієї статті, може здійснюватися виключно на підставі постанови слідчого, органу дізнання або відповідно до рішення суду.

Планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 112 Закону, посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

- направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;

- копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та тривалість.

В той же час, відповідно до положень ч. 7 ст. 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»зазначена перевірка є позаплановою.

Таким чином, на неї не розповсюджуються вимоги щодо проведення планових перевірок у розумінні зазначеного Закону, та, відповідно, за наявності плану проведення перевірок, видання наказу керівника податкового органу про проведення перевірки не має сенсу.

Планом - графіком проведення перевірок на січень 2010 року, затвердженого начальником ДПІ у Дарницькому районі м. Києва 25 грудня 2009 року, в січні 2010 року передбачена перевірка кафе, що належить позивачу (а.с. 82 83).

Колегією суддів встановлено, що з направленнями від 12 січня 2010 року №8 була ознайомлена головний бухгалтер ТОВ «Вертикаль плюс»ОСОБА_1, про що свідчить особистий її підпис в направленні (а.с. 77).

Тому, за таких обставин, колегія суддів вважає, що відповідач під час проведення перевірки діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, колегією суддів встановлено, що суд першої інстанції неповно зясував обставини справи, не у повному обсязі навів норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, в звязку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про часткове задоволення адміністративного позову.

Підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, відповідно до п. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення норм матеріального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вертикаль плюс»задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 лютого 2011 року скасувати та ухвалити нову, якою адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05 лютого 2010 року №0000422303.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Повний текст Постанови складено 27.05.2011 року)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: К.А. Бабенко

Суддя: В.П. Мельничук