Ухвала суду № 15945977, 12.05.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-3753/10/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Бородавкіна С.В.

Суддя-доповідач: Дурицька О.М

У Х В А Л А

Іменем України

"12" травня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого –судді: Дурицької О.М.,

суддів: Аліменка В.О., Федорової Г.Г.,

при секретарі: Леонтовичі М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства “Линовицький цукрокомбінат “Красний”на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2010 року по справі за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства “Линовицький цукрокомбінат “Красний”до Прилуцької об’єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2010 року Закрите акціонерне товариство «Линовицький цукрокомбінат «Красний»звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Прилуцької об’єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № 0000052200/0/1161 від 30 червня 2010 року про нарахування податку на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 126 843,09 грн., з якої 42 281,03 грн. –основний платіж, а 84 562,06 грн. –штрафна (фінансова) санкція.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2010 року в задоволенні позову Закритого акціонерного товариства «Линовицький цукрокомбінат «Красний»відмовлено.

Позивач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з’ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв’язку з чим просить скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2010 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позов в повному обсязі.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з’явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні –не обов’язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 17 червня 2010 року працівниками Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області на підставі направлень на перевірку № 373 від 26.04.2010 р. та № 484 від 27.05.2010 р. було проведено виїзну планову перевірку ЗАТ "Линовицький цукрокомбінат "Красний" з питань дотримання підприємством вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 31.12.2009 року.

За результатами проведеної перевірки було складено акт № 620/23-00372629 від 17.06.2010 року, в якому зафіксовано наявність вчинення відповідачем порушень п. 13.2 ст.13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Суть вказаного порушення полягає в тому, що підприємством було занижено податок з доходу нерезидента джерелом його походження з України в загальній сумі 42 281,03 грн..

Так, в ході проведення перевірки було встановлено, що між ЗАТ "Линовицький цукрокомбінат "Красний" (далі - Позичальник) та нерезидентом фірмою Handelsgesellschaft mbH"Німеччина (далі - Кредитор) було укладено кредитні договори від 08.07.2003 року № 1/2003 та від 21.07.2004 року № 4/2004, за якими Кредитор - німецька фірма (нерезидент) зобов’язувалася надати позивачу кредити з оплатою 10 % річних. ЗАТ "Линовицький цукрокомбінат "Красний" здійснив виплату процентів за користування кредитними коштами нерезиденту (Кредитору) фірмі Handelsgesellschaft mbH"Німеччина, згідно кредитного договору від 08.07.2003 року №1/2003 в сумі 87 589,03 доларів США, що становить 657 363,49 грн. та договору від 21.07.2004 року №4/2004 в сумі 25 041,10 доларів США, що становить 188 257,13 грн., всього на загальну суму 845 620,62 грн. без утримання податку, передбаченого ст. 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Крім цього, перевіркою повноти визначення суми податку з доходу нерезидента було встановлено його заниження за період з 01.10.2008 р. по 31.12.2009 р. в сумі 42281,03 грн., у тому числі за 4 квартал 2008 р. в сумі 7028,45 грн., за І квартал 2009 р. в сумі 8691,50 грн., за II квартал 2009 р. в сумі 8440,06 грн., за III квартал 2009 р. в сумі 9203,77 грн., за 4 квартал 2009 р. в сумі 8917,25 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 30 червня 2010 року № 0000052200/0/1161, яким ЗАТ "Линовицький цукрокомбінат "Красний" визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб за основним платежем в сумі 42 281,03 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 84562,06 грн..

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Згідно з пунктами 13.1, 13.2 статті 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти, зокрема, проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом.

Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3 - 13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Відповідно до п. 16.13 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідальність за утримання та перерахування до бюджету податку на доходи громадян, сум внесків на соціальні заходи, податків, зазначених у пункті 7.8, пункті 10.2 та статті 13 цього Закону, несуть платники податку, які провадять відповідні виплати. Перерахування податків, зазначених в пункті 7.8 та статті 13, здійснюється до/або разом із здійсненням таких виплат. Перерахування податку, зазначеного в пункті 10.2 цього Закону, здійснюється протягом трьох банківських днів з моменту здійснення таких виплат.

Разом з тим, згідно з положеннями п. 18.1 ст. 18 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору.

З метою вдосконалення процедури адміністрування оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, які набрали чинності в установленому порядку, та відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про міжнародні договори України», постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 № 470 затверджено Порядок звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування (далі по тексту –Порядок).

Положенням статті 1 Порядку передбачено, що він визначає процедуру звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, які набрали чинності в установленому порядку та відшкодування (повернення) сум податку, надміру сплачених на території України.

Згідно з п. 6 Порядку, особа, яка виплачує доходи нерезидентові у звітному (податковому) році, у разі подання нерезидентом довідки з інформацією за попередній звітний податковий період (рік), може застосувати положення міжнародного договору, зокрема щодо звільнення (зменшення) від оподаткування, у звітному (податковому) році, з отриманням довідки після закінчення звітного (податкового) року.

Як було вірно встановлено судом першої інстанції, між Україною і Федеративною Республікою Німеччина було укладено Угоду про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на дохід і майно, яка була ратифікована Законом України «Про ратифікацію Угоди між Україною і Федеративною Республікою Німеччина про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на дохід і майно»від 22.11.1995 № 449/95-ВР (далі - Угода).

Згідно пункт «а»статті 3 Угоди, існуючим податком в Україні, на який поширюється вказана Угода, є, зокрема, податок на прибуток підприємств.

Відповідно до ст. 1 Угоди, ця Угода застосовується до осіб, які є резидентами однієї або обох Договірних Держав.

Як вбачається з матеріалів справи, нерезидент - німецька фірма Handelsgesellschaft mbH"Німеччина має статус резидента Федеративної Республіки Німеччина, на якого поширюється вищезазначена Угода.

Відповідно до п. 4 ст. 11 Угоди, під терміном "проценти" передбачається доход від боргових вимог будь-якого виду, незалежно від іпотечного забезпечення і незалежно від володіння правом на участь у прибутках боржника, і, зокрема, доход від урядових цінних паперів і доход від облігацій чи боргових зобов'язань, включаючи премії та винагороди, що сплачуються стосовно таких цінних паперів, облігацій та боргових зобов'язань.

Пункт 1 статті 11 Угоди визначає, що проценти, що виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись тільки у цій другій Державі.

Однак такі проценти можуть оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувач фактично має право на проценти, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 5 процентів від валової суми процентів в усіх інших випадках, відповідно до підпункту Ь) пункту 2 статті 11 Угоди.

Згідно п. 4 ст. 25 Угоди, якщо оподаткування доходу в Договірній Державі здійснюється через утримання податку у джерела, і якщо це оподаткування обмежено положеннями цієї Угоди, тоді застосування зниження цього податку або звільнення від нього повинно бути визначено внутрішнім законодавством цієї Держави згідно з процедурами, що передбачені для цього компетентними органами двох Договірних держав.

При дослідженні матеріалів вказаної справи колегією суддів встановлено, що проценти виникли в Україні, Кредитор відповідно до кредитних договорів фактично мав право на проценти, оскільки кредитними договорами передбачено нарахування відсотків в розмірі 10% від договірної суми. По кредитному договору від 08.07.2003 року №1/2003 виплачені позивачем на користь Кредитора проценти становлять 87 589,03 доларів США, що в цілому складає 657 363,49 грн. та по кредитному договору від 21.07.2004 року №4/2004 проценти становлять 25 041,10 доларів США, що складає 188 257,13 грн., а всього позивачем сплачено процентів на користь Кредитора на загальну суму 845 620,62 грн.

5% від суми виплачених процентів в розмірі 845620,62 грн. становить 42281,03 грн., отже, сума податкового зобов'язання в розмірі 42281,03 грн. не перевищує 5% від валової суми процентів, а тому не суперечить п.п. Ь) п.2 ст. 11 Угоди. Вказане дає підстави для висновку, що позивачем було занижено податок з доходу отриманого нерезидентом Handelsgesellschaft mbH" Німеччина із джерелом походження з України в сумі 42 281,03 грн.

З підстав вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що податковий орган обгрунтовано прийняв податкове повідомлення-рішення відповідача № 0000052200/0/1161 від 30 червня 2010 року про нарахування податку на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 126 843,09 грн., яке узгоджується з норами діючого законодавства.

Таким чином, викладені обставини свідчать про безпідставність заявлених позивачем вимог, які є не обґрунтованими, не підтверджуються належними доказами, а відтак є такими, що не підлягають до задоволення.

Отже, висновки суду першої інстанції колегія суддів знаходить правильними та такими, що не спростовуються доводами апелянта.

Згідно зі ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Апелянтом не було надано доказів на підтвердження заявлених ним вимог, а тому доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Линовицький цукрокомбінат «Красний»на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2010 року - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2010 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

суддя

суддя

О.М. Дурицька

В.О. Аліменко

Г.Г. Федорова

Повний текст ухвали складено та підписано –16.05.11 р.