Ухвала суду № 15942234, 28.04.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Солоніченко О.В.

Суддя-доповідач - Ляшенко Д.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2011 року справа №2а-8711/10/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Ляшенка Д.В.

суддів Ястребової Л.В. , Чумака С.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління у справах захисту прав споживачів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2011 р. у справі №2а-8711/10/1270, за позовом Луганського міського комунального підприємства “Теплокомуненерго” до Управління у справах захисту прав споживачів у Луганській області, про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2010 року ЛМКП “Теплокомуненерго” звернулось до суду з позовом до Управління у справах захисту прав споживачів в Луганській області, про визнання протиправним та скасування постанови № 000866 від 20 вересня 2010 року про накладення штрафу в сумі 340 грн. за невиконання припису від 330 від 11.06.2010р.

В обґрунтування позову підприємство зазначило, що оскаржуваним рішенням на позивача накладено штрафні санкції за невиконання припису начальника про усунення порушення прав споживачів.

Позивач вважав вказану постанову такою, що не відповідають вимогам закону, оскільки в акті перевірки, на підставі якого видано припис, не зазначено, вимоги якого закону порушено. Посилання на порушення прав споживачів безпідставне, бо позивач з громадянами, які встановили автономне опалення з порушенням встановленого порядку, в договірних відносинах не знаходиться. Начальник управління не має права підписувати приписи, а також позивачем частково виконано видані приписи, призупинено нарахування цим громадянам оплати за тепло та надано інформацію відповідачеві.

Постановою суду 1 інстанції позов задоволений.

Відповідач вважаючи, що це судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального права, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив постанову суду скасувати і прийняти нову постанову, якою у позові відмовити повністю.

Представники сторін за викликом до суду не прибули.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Судом встановлено наступне.

Луганське міське комунальне підприємство "Теплокомуненерго" є комунальним унітарним комерційним підприємством, створеним відповідно до рішення виконавчого комітету Луганської міської Ради народних депутатів від 24.01.1996 року № 31, зареєстроване у виконавчому комітеті Луганської міської Ради народних депутатів 26.01.1996 року, реєстраційний номер № 99/5393, ідентифікаційний код 24047779, діє на підставі статуту в редакції, затвердженій рішенням Луганської міської ради від 25.01.2005 року № 30/19, адреса місцезнаходження: 91005, м. Луганськ, вул. Куракіна, 23-а.

Згідно Статуту ЛМКП "Теплокомуненерго" предметом діяльності підприємства є надання комунальних послуг споживачам (централізоване постачання гарячої води, централізоване опалення).

До Управління у справах захисту споживачів в Луганській області з питання порушень прав споживачів, а саме - про відмову у відключенні квартир від мереж централізованого опалення, зняття з обліку як абонентів ЛМКП "Теплокомуненерго" та проведення перерахунку за не надання послуг центрального опалення звернулись група громадян, у тому числі гр. ОСОБА_2, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1.

На підставі звернень зазначених громадян працівниками відповідача були здійснені позапланові перевірки дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів у ЛМКП "Теплокомуненерго".

За результатами перевірки було складено акт № 000882 від 08 червня 2010 року, в якому зафіксовано, що вказані вище заявники мають у повному обсязі дозвільні документи, що передбачені законодавством, на встановлення автономного опалення.

У зв'язку з цим начальник Управління у справах захисту прав споживачів у Луганській області Лукашик М.Ф. дійшов висновку про наявність законних підстав для припинення нарахувань за послуги, які фактично не надаються та проведення перерахунків з моменту звернення зазначених заявників до ЛМКП "Теплокомуненерго", та на підставі цього акту перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів ним видано припис № 330 від 11 червня 2010 року про усунення порушень збоку ЛМКП "Теплокомуненерго" прав споживачів з вимогами:

-припинити порушення прав гр. ОСОБА_2, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1, в частині неправомірного нарахування виплат за ненадані послуги;

-припинити нарахування виплат за ненадані послуги гр. ОСОБА_2, за вказаною вище адресою;

-провести перерахунок за ненадані послуги з центрального опалення гр. ОСОБА_2 за вказаною вище адресою;

-про вжиті заходи інформувати Управління до 11 липня 2010 року.

За невиконання зазначеного припису відповідачем - Управлінням у справах захисту прав споживачів у Луганській області у відповідності до ст. 26, ч. 1 п. 9 ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів" до позивача були застосоване стягнення у вигляді штрафу згідно постанови № 000866 від 20 вересня 2010 року у розмірі 340 грн.

Згідно з ч. 3. ст. 5 Закону № 1023 захист прав споживачів здійснюють спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи і установи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законодавством, а також суди.

Положенням про управління у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженим наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 229 від 23.06.2009 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15 липня 2009 року за №636/16652 (далі Положення № 229), визначено, що територіальними органами Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики є управління у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Управління), які підпорядковуються Державному комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики.

Згідно зі ст. 26 Закону № 1023 спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право у числі іншого:

-давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів;

-накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

У відповідності з п.9 ст. 23 Закону № 1023 у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або несвоєчасне виконання припису посадових осіб спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів про усунення порушень прав споживачів - у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" № ' 877-У від 5 квітня 2007 року (надалі - Закон № 877)

Частиною 7 ст.7 Закону № 877 органу державного нагляду (контролю) за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, на підставі акта надано право складати припис, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Згідно із частиною 8 статті 7 Закону № 877-У припис - це обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону № 877 невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб'єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.

Порядок накладення та стягнення штрафів у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - територіальні органи) з суб'єктів господарської діяльності - підприємств, установ, організацій (їх філій, представництв, відділень) незалежно від форми власності, іноземних юридичних осіб (їх філій, представництв, відділень) і фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, що провадять господарську діяльність на території України, за порушення законодавства про захист прав споживачів визначає Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затверджене Постановою КМ України № 1177 від 17.08.2002 (надалі - Положення № 1177).

Виходячи з вимог п.п. 2, 4. Положення рішення про накладення штрафів приймається на підставі відповідних актів перевірки суб'єкта господарської діяльності та інших матеріалів, пов'язаних з цією перевіркою, за наявності порушень, зазначених ст. 23 Закону № 1023, і оформляється постановою за формою, що встановлюється Держстандартом.

Питання про накладення штрафу розглядається за участю представника суб'єкта господарської діяльності. У разі його відсутності справу може бути розглянуто лише у випадку, коли незважаючи на своєчасне повідомлення суб'єкта господарської діяльності про місце і час розгляду справи від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Таким чином відповідачу надано право накладати на позивача стягнення у вигляді штрафу за наявності певних умов. А саме, відповідач мав встановити факт невиконання припису, а розгляд питання про накладення стягнення провести за участю представника позивача з його обов'язковим та своєчасним повідомленням.

Як вбачається з матеріалів справи постанову про накладення штрафу прийнято у відсутність представника позивача, доказів повідомлення позивача про розгляд цього питання відповідачем суду не надано.

Крім того, постанову про накладення штрафу прийнято з урахуванням висновків акту перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів, на підставі якого було внесено припис про усунення порушень, при цьому виконання припису відповідачем не перевірялось.

Таким чином відповідачем прийнято рішення без урахування усіх обставин справи і без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення.

За таких обставин суд 1 інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і підстави для скасування постанови відсутні.

Судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління у справах захисту прав споживачів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2011 р. у справі №2а-8711/10/1270 залишити без задоволення , а постанову суду без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Суддя-доповідач: Д.В.Ляшенко

Судді: Л.В. Ястребова

С.Ю. Чумак