Постанова № 15941728, 11.03.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2011 р.справа № 11/424/08-АП Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:Туркіної Л.П.

суддів: Мельник В.В. Проценко О.А.

при секретарі судового засідання:Потапові К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі м. Запоріжжя

на постанову: Господарського суду Запорізької області від 20 листопада 2008 р.

у справі № 11/424/08-АП (категорія статобліку- 2.11.11)

за позовом: відкритого акціонерного товариства «Мотор Січ»м. Запоріжжя

до: Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

про: визнання протиправними та скасування рішень , -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2008 року відкрите акціонерне товариство «Мотор Січ»(далі ВАТ «Мотор Січ») звернулось до суду з позовом , в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення про застосування штрафних фінансових санкцій від 15.04.2008 року №0000500802/0 та №0000510802/0 , винесені Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі (далі СДПІ по РВПП) за результатами перевірки зовнішньоекономічної діяльності позивача , а також першу податкову вимогу № 1/12 від 31.05.2008 року .

Постановою Господарського суду Запорізької області від 20.11.2008 року позов задоволено . Визнано протиправними та скасовано рішення про застосування штрафних санкцій від 15.04.2008року №0000500802/0 та №0000510802/0 , та першу податкову вимогу №1/12 від 31.05.2008 року , прийняті СДПІ по РВПП .

Рішення суду обґрунтовано посиланнями на норми ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 р. № 959-ХІІ та на відсутність порушення позивачем порядку декларування валютних цінностей та майна за кордоном у вигляді заборгованості за імпортними контрактами , оскільки такої заборгованості не існує .

Суд також дійшов висновку , що при розгляді скарги позивача відповідач безпідставно застосував норми п. 4.6 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби .

Як зазначив суд , нарахована пеня відносить до адміністративно-господарських санкцій за порушення термінів розрахунків в зовнішньоекономічній діяльності , а відтак при обчисленні строків апеляційного оскарження слід користуватися нормами п.п 5.2.2 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків , перед бюджетними та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ , згідно яких платник

податків має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення або відповіді контролюючого органу на скаргу .

Отже , позивач своєчасно оскаржив рішення відповідача , які внаслідок такого оскарження не набули статусу узгоджених , а відтак , перша податкова вимога №1/12 від 31.05.2008 р. направлена підприємству безпідставно .

Не погодившись з постановою Господарського суду Запорізької області від 20.11.2008 р. , СДПІ по РВПП подала апеляційну скаргу , у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати , у задоволенні позову відмовити .

Особа , що подала апеляційну скаргу , вказує , що судом неповно досліджені докази та обставини справи , висновки суду не відповідають чинному законодавству .

Посилаючись на норми ст.1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»від 16.04.1991 р. № 959-ХІІ , ст. ст. 2,4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»від 23.09.1994 року №185/94-ВР , а також Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними , імпортними та лізинговими операціями (далі інструкція) , відповідач доходить висновку , що з боку нерезидентів контрагентів позивача мала місце несвоєчасна поставка товарів за зовнішньоекономічними контрактами .

Отже , позивачем порушено вимоги ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»від 19.02.1993 р. №15-93та здійснено подання недостовірної інформації . Так , ВАТ «Мотор Січ»при наявності недопоставленої продукції у законодавчо встановлений 90-денний строк , не відображало борг контрагентів у Декларації про валютні цінності , доходи та майно , що належить резиденту України , та знаходяться за її межами станом : на 01.07.2007 року , на 01.01.2008 року .

Відповідач зазначає , що застосування до ВАТ «Мотор Січ»санкцій є законним та обґрунтованим .

Відповідач також вважає , що при розгляді скарги позивача , податковий орган не повинен був керуватися нормами п.п. 5.2.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків , перед бюджетними та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ , а обґрунтовано керувався п. 4.6 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби щодо визначення 10-денного терміну на подання скарги підприємством .

Від позивача надійшли заперечення на апеляційну скаргу , у яких ВАТ «Мотор Січ»просить залишити апеляційну скаргу без задоволення , постанову Господарського суду Запорізької області від 20 листопада 2008 року - без змін .

Позивач зазначає , що рішення податкового органу не відповідають нормам ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»від 16.04.1991 р. № 959-ХІІ .

Позивач вказує , що податковий орган не врахував тієї обставини , що право власності на товари перейшло до покупця раніше , ніж було здійснено їх декларування у режимі вільного обігу .

Отже , як зазначає позивач , відповідач невірно визначив період прострочки та суму штрафних санкцій .

Позивач зазначає , що незаконність податкової вимоги обумовлена також термінами оскарження рішень податкового органу , якими визначені податкові зобовязання з причин , не повязаних з порушенням податкового законодавства . Такі терміни визначені абзацем 5 п.п 5.2.2 Закону №2181-ІІІ на рівні 30 днів з моменту отримання відповідного рішення контролюючого органу .

Позивачем було подано скаргу до СДПІ з дотриманням законодавчо встановлених строків 12.05.2008 р. , про що свідчить відбиток штампу СДПІ про прийняття скарги .

31.05.2008 р. підприємство нарочним отримало першу податкову вимогу за №1/12 , 02.06.2008 р. на підприємство надійшло рішення СДПІ про залишення скарги без розгляду.

Рішення вмотивовано тим , що підприємством порушено 10-денний термін подання скарги на податкове повідомлення-рішення .

Проте позивач вважає таке посилання недоречним , оскільки оспорюване рішення не повязано з податковим законодавством .

У судове засідання 11.03.2011 року представник відповідача не прибув , про час та місце судового розгляду відповідач повідомлений належним чином .

Представники позивача проти апеляційної скарги заперечили , просили залишити рішення суду першої інстанції без змін .

Заслухавши представників учасників , дослідивши матеріали справи , доводи апеляційної скарги та заперечень на неї , колегія суддів дійшла висновку , що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню , виходячи з такого .

Як встановлено судом першої інстанції та не спростовується сторонами , за результатами позапланової виїзної документальної перевірки ВАТ «Мотор Січ»було складено акт № 91/08-02/14307794 від 02.04.2008 р. , яким встановлено порушення :

Статті 1 Закону України від 23.09.94 р. №185/94 ВР «Про порядок здіснення розрахунків в іноземній валюті»(із змінами та доповненнями) надходження валютної виручки по експортному контракту від 28.06.2004 р. за № 414129/Р-41 з Міністерством ВПС Пакистану (Ісламська республіка Пакистан) з перевищенням законодавчо встановленого 90-денного строку .

Статті 2 Закону України від 23.09.94 р. №185/94 ВР «Про порядок здіснення розрахунків в іноземній валюті»(із змінами та доповненнями) - надходження продукції по імпортних контрактах , договорах з перевищенням законодавчо встановленого 90 денного строку :

-№1323/658-І05-023-СН 756 від 23.08.2005 р. з фірмою Sterling Group S.А (м. Нейшатель, Швейцарія)

-№1323/658-І07-157-СН756 (FTD) від 27.06.2007 р. з фірмою Верисел С.А. (м. Ніон, Швейцарія)

-№35-П-2006/0022/06-Д (УЗМА) від 05.09.2005 р. з ФДУП „КПКБ" (м. Казань, Російська Федерація)

-№07106/2490/06-Д(ОКМО) від 05.04.2006 р. з ТОВ „Борісфен-Авіа" (м. Москва, Російська Федерація)

-№1370/05-Д від 11.02.2005 р. з ТОВ „ТехноПром-Авіа" (м. Химкі, Російська Федерація)

-№ 1323/658-І07-044-DE 276 (FTD) від 11.06.2007 р. з фірмою Deloro Stellite Holdihg GmbH & Co.KG , Німеччина, м. Кобленц (м. Кобленц, Німеччина)

-№ 1323/658-І07-045-ОЕ 276 (FTD) від 11.06.2007 р. з фірмою Deloro Stellite Holdihg GmbH & Co.KG , Німеччина, м. Кобленц (м. Кобленц, Німеччина)

-№ 8040101ТVМ від 23.07.2002 р. з ВАТ "Корпорація ВСМГО-АВИСМА" (м. Верхня Салда, Російська Федерація)

-№1323/658-І07-255-АМ 05(ВТД) від 13.09.2007 р. з ТОВ "Євіла" (м. Єреван, Вірменія)

-№ С21-07/2469/07-Д (УГК) від 05.03.2007 р з ВАТ "СТАР" (м. Пєрмь, Російська Федерація)

- №18410400/05/00 від 25.11.2004 р. з ВАТ "Уральський завод гумових і технічних виробів" (м. Єкатеринбург, Російська Федерація)

На підставі акту перевірки від 02.04.2008р. СДШ по роботі з ВПП у м.| Запоріжжі підприємству визначені штрафні санкції - пеню за порушення ст. 2 Закону України № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" та ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" від 19.02.1993р. № 15-93 в сумі 505594,69 грн.

Позивач не погодився з визначеним податковим органом розміром пені в сумі 406334,15 грн., керуючись правом , наданим йому пп. 5.2.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181 -III від 20.12.2000р. звернувся до Відповідача зі скаргою, в якій просив відмінити прийняті рішення про застосування штрафних санкцій.

СДПІ по роботі з ВПП залишила скаргу без розгляду, про що повідомила платника податків листом від 30.05.2008р. № 6531/10/25-016, який позивачем був отриманий 02.06.2008р.

В своєму рішенні відповідач зазначив, що скаргу залишено без розгляду на підставі того, що підприємством було порушено 10-денний термін, встановлений пп. 5.2.2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-III від 20.12.2000р. та п. 4 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого Наказом ДПА України від 11.12.1996р. № 29.

Вважаючи суми , визначені у рішеннях про застосування штрафних санкцій узгодженими , відповідач направив підприємству першу податкову вимогу № 1/12 від 13.05.2008 року .

Не погодившись із рішеннями відповідача , ВАТ «Мотор Січ»звернулося до суду з вимогами про визнання протиправними та скасування рішення №0000500802/0 від 15.04.2008 року на суму 505594,69 грн. та рішення №0000510802/0 від 15.04.2008 року на суму 680 грн. 00 коп. , а також податкової вимоги у повному обсязі .

Дослідивши матеріали справи , колегія суддів дійшла висновку , що позовні вимоги слід задовольнити частково , виходячи з такого . Ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»визначено , що імпортні операції резидентів , які здійснюються на умовах відстрочки поставки , в разі , коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції , що імпортується , потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України . Моментом здійснення імпорту , згідно ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»від 16.04.1991 р. №959-ХІІ є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар , що імпортується , від продавця до покупця .

Як свідчить зміст акту перевірки , визначаючи момент здійснення імпорту , а відповідно наявність чи відсутність прострочки з боку не резидентів , податковий орган виходив виключно з завершення оформлення позивачем вантажних митних декларацій (тип ІМ-40) . Обставини стосовно моменту набуття підприємством права власності на товар у акті перевірки не зафіксовані .

В той же час , позивач зазначає наступне . За контрактами , що перевірялись податковою , продавці зобоязані поставити , а покупець ВАТ «Мотор Січ»- прийняти на умовах СІD (відповідно ІНКОТЕРМС 2000) товар за кожним контрактом .

Відповідно до офіційних правил тлумачення торгівельних термінів Міжнародної торгівельної палати (в редакції 2000 року) право власності на товар переходить від продавця до покупця в момент виконання ним своїх зобоязань по поставці товару в визначене місце . Як свідчать фактичні обставини , товар було передано покупцю ВАТ «Мотор Січ»на митній території України відповідно до умов контрактів . Так , усі перелічені в позові контракти передбачають , що датою поставки вважається оформлення товару під митний контроль . І цей факт набуття позивачем права власності на придбаний товар відбувся до завершення оформлення позивачем вантажних митних декларацій (тип ІМ 40) .

Отже , приймаючи оспорювані рішення про застосування штрафних санкцій , податковий орган не врахував норми ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»від 16.04.1991 р. №959-ХІІ та не зясував обставини , необхідні для встановлення фактів наявності або відсутності правопорушень .

Однак , як свідчить зміст позовної заяви та пояснення позивача , надані під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції , позивач з зазначених вище обставин оспорює рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15.04.2008 р. № 0000500802/0 лише в частині нарахування санкцій у сумі 406334,15 грн.

Щодо решти санкцій , зазначених у рішенні № 0000500802/0 , будь-яких пояснень щодо їх неправомірності у матеріалах справи не міститься . Згідно пояснень позивача від 09.02.2001 року (а.с. 156) санкції у сумі 99260,54 (505594,69 406334,15) підприємством не оскаржуються та визнаються правомірними .

Згідно ч.3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Отже , обставини щодо законності застосування санкцій у сумі 99260,54 грн. слід вважати доведеними .

Щодо штрафних санкцій у сумі 406334,15 грн. , визначених у рішенні №0000500802/0 , та штрафних санкцій у сумі 680 грн. 00 коп. , визначених у рішенні №0000510802/0 , , слід зазначити , наступне .

Згідно ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи , що при визначенні названих штрафних санкцій позивач не врахував норми діючого законодавства , не зясував обставини , необхідні для оцінки правомірності дій позивача , факти правопорушення не можна вважати доведеним , а застосування штрафних санкцій обґрунтованим .

Виходячи з викладеного , позовні вимоги стосовно рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000510802/0 слід задовольнити у повному обсязі , вимоги стосовно рішення № 0000500802/0 задовольнити частково .

Визнати протиправними та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15.04.2008 року № 0000510802/0 .

Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних(фінансових) санкцій від 15.04.2008 року № 0000500802/0 в частині визначення санкцій у сумі 406334,15 грн.

Що стосується першої податкової вимоги від 31.05.2008 року №1/12 , то її слід визнати протиправною , як таку , що винесена на підставі неправомірного нарахування підприємству штрафних санкцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності .

Отже , позовні вимоги в цій частині також , підлягають задоволенню .

Посилання особи , що подала апеляційну скаргу , на норми Інструкції про порядок здіснення контролю і отримання ліцензій за експортними , імпортними та лізинговими операціями , на підставі якої , як вважає податкова , обґрунтовано застосовано штрафні санкції не приймаються колегією суддів до уваги , виходячи з такого .

По перше , названа Інструкція згідно ч.2 ст. 19 Конституції України може застосовуватись податковим органом в частині , що не суперечить Законам України .

По друге , Інструкція визначає порядок контролю , що здійснюється банком , а не органом державної податкової служби .

По третє , відповідно до п. 3.3 Інструкції банк знімає імпортну операцію резидента з контролю після надання останнім документа , який відповідно умовам договору підтверджує здійснення нерезидентом поставки продукції , виконання робіт , надання послуг . Якщо даним документом є ВМД , то банк знімає операцію з контролю при наявності інформації про цю операцію у реєстрі ВМД .

Отже , згідно Інструкції документами , що підтверджують факт здійснення поставки згідно договору можуть бути не тільки ВМД , зокрема типу ІМ-40 .

Як зазначено вище , перевіряючі не зясували момент переходу права власності на предмет поставки та , відповідно , і документи , якими підтверджується факт здійснення поставки .

Отже , при перевірці не дотримано і вимог названої Інструкції .

Таким чином , позов слід задовольнити частково .

Однак , як свідчить зміст рішення суду першої інстанції , позов задоволено у повному обсязі . Приймаючи рішення , суд не врахував обставини , що мають значення для розгляду справи , а саме факт визнання позивачем правомірності нарахування штрафних санкцій у сумі 99260,54 грн.

Відповідно до ст. 202 КАС України підставою для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення є неповне зясування судом обставин справи , що призвело до помилкового рішення .

Керуючись ст. 202 КАС України , колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу СДПІ по РВПП у м. Запоріжжі задовольнити частково . Постанову Господарського суду Запорізької області від 20 листопада 2008 р. скасувати .

Позов задовольнити частково .

Визнати протиправними та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15.04.2008 року № 0000510802/0 та податкову вимогу від

31.05.2008 року №1/12 у повному обсязі .

Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних(фінансових) санкцій від 15.04.2008 року № 0000500802/0 в частині визначення санкцій у сумі 406334,15 грн.

В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити .

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207

Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі - задовольнити частково.

Постанову Господарського суду Запорізької області від 20 листопада 2008 року скасувати.

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15.04.2008 року № 0000510802/0 та податкову вимогу від 31.05.2008 року №1/12 у повному обсязі .

Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних(фінансових) санкцій від 15.04.2008 року № 0000500802/0 в частині визначення санкцій у сумі 406334,15 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити .

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Постанову виготовлено у повному обсязі 05.05.2011 р.

Головуючий:Л.П. Туркіна

Суддя:В.В. Мельник

Суддя:О.А. Проценко