Ухвала суду № 15941647, 30.03.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" березня 2011 р.справа № 2а-19/10/1170 Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:Мірошниченка М.В.

суддів: Юхименка О.В. Руденко М.А.

при секретарі судового засідання:Федоровій Т.С.

за участю представників сторін:

позивача: не зявився

відповідача: не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Дочірнього підприємства «Твоя кімната Кіровоград», м.Кіровоград

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду

від 02.03.2010р.

у справі № 2а-19/10/1170

за позовом Дочірнього підприємства «Твоя кімната Кіровоград», м.Кіровоград

до відповідача Державної податкової інспекції у м.Кіровограді, м.Кіровоград

про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000382300/0 від 26.03.2009р.

ВСТАНОВИЛА:

Дочірнім підприємством «Твоя кімната Кіровоград»заявлено позов про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000382300/0 від 26.03.2009р., яким до позивача визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств на суму 145139грн., в тому числі: 115847грн. за основним платежем та 29292грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.03.2010р. в задоволенні позову було відмолено. Із посиланням на п.п.1.32 ст 1, п.3.1 ст 3, п.п.4.1.6 ст 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», суд першої інстанції дійшов до висновку, що за договором комісії від 19.11.2007року, укладеним із ДП «Торговий дім АВВ», позивач, виступаючи комісіонером, видавав податкові накладні лише на продаж комісійного товару за який звітував перед комітентом та який відображував в бухгалтерському обліку, а продаж товару не включав до складу податкових зобовязань з податку на додану вартість у відповідних звітних періодах. Позивачем на різницю між сумами товару, прийнятого на комісію і товару проданого, зменшувались доходи і збільшувалась кредиторська заборгованість перед комітентом, а кошти використовувались у власній господарській діяльності, що не узгоджується із ст 1022 ЦК України. Підстави для задоволенні позову відсутні.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій зазначено наступні обставини. Працівниками податкового органу, що проводили перевірку було невірно визначено статус товару, який знаходився у продажу позивача за договором комісії № 1 К від 19.11.2007р. Позивач здійснює операції з продажу оздоблювальних матеріалів, текстильних та галантерейних товарів, покриття для підлоги. Постачання товару здійснюється на підставі двох договорів: договору купівлі-продажу № 1В від 19.11.2007р. та договору комісії № 1К від 19.11.2007року. Товар при цьому розподіляється по секціях. Облік товарів по договору № 1В ведеться по рахунку 282, а за договором № 1К на позабалансовому рахунку 024. При отриманні авансової оплати за товар, в тому числі комісійний, грошові кошти відображаються відповідними проводками. Облік товару по договору комісії № 1К ведеться на позабалансовому пахкну 024, а на рахунку 6852 ведеться облік розрахунків з комітентом. Продаж комісійного товару в бухгалтерському обліку позивача відображається відповідними проводками. За абз. 2 п.1.31 ст 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не вважаються продажем операції з надання товарів у межах договорів комісії, схову (відповідального зберігання), доручення, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу прав власності на такі товари. Згідно до п.п.7.9.1 ст 7 вказаного Закону, не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку у звязку з залученням платником податку майна на підставі договору концесії, комісії, консигнації, довірчого управління, схову, а також згідно з іншими цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачі права власності на таке майно. Таким чином позивачем не могли бути оподатковані грошові кошти, отримані з продажу комісійного товару, оскільки він не був власністю позивача. Згідно з п.5.2 договору № 1К отримана позивачем комісійна винагорода включалась в дохід по рядку 01.1 Декларацій по прибутку підприємства та рядку 1 податкової декларації з податку на додану вартість. Позивач був змушений занизити валові витрати за 2008рік в сумі 596092грн., оскільки в порушення п.п.4.1.2 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181 ДПІ у м.Кіровограді не приймала податкові декларації із зазначеними збитками.

Просить скасувати постанову суду першої інстанції від 02.03.2010р. та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Державна податкова інспекція у м.Кіровограді письмових заперечень на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надала.

Представники сторін до судового засідання 30.03.2011р. не з'явились. Про час, дату і місце судового розгляду справи сторони повідомлені в розумінні п.8 ст 35 КАС України належним чином. Про причини неявки суду не повідомили. На підставі ст 196 КАС України колегія суддів ухвалила здійснити апеляційний розгляд справи без участі представників, оскільки їх неявка не є перешкодою для цього.

Судовий розгляд справи фіксувався за допомогою журналу судового засідання.

За результатами апеляційного розгляду справи, в судовому засіданні 30.03.11р. було оголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду апеляційної інстанції.

Дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

Згідно п.п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94-ВР від 18.12.1994року (із змінами та доповненнями), господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до п.3.1 ст. З Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених ст.5 цього Закону та на суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із ст.ст. 8, 9 даного Закону.

Підпунктом 4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що валовий доход включає вартість матеріальних цінностей, переданих платнику податку згідно з договорами схову (у відповідальне зберігання) та використаних ним у власному виробничому чи господарському обороті.

Працівниками Державної податкової інспекції у м. Кіровограді була проведена планова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства позивачем за період діяльності з 21.09.2007 року по 31.12.2008 року, за результатами якої складено акт № 40/23-00/35347577 від 17.03.2009 року, на підставі якого прийнято податкове повідомлення - рішення: № 0003822300/0 від 26.03.2009 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання в сумі 145139 грн. з податку на прибуток підприємств за порушення підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в частині заниження валових доходів, задекларованих суб'єктом господарювання у рядку 01.6 «інші доходи, крім визначених у 01.1- 01.5»декларацій з податку на прибуток підприємства за перевірений період на загальну суму 463386,00 грн., а саме: за 2007 рік - в сумі 32152,00 грн., І квартал 2008 року - 123138,00 грн., перше півріччя 2008 року - 202168,00 грн., 9 місяців 2008 року - 254366,00 грн., 2008 рік - 431234,00 грн., в результаті чого занижено податок на прибуток за перевірений період на 115847,00 грн., в тому числі: за 2007 рік в сумі 8038,00 грн., І квартал 2008 року - 30785,00 грн., перше півріччя 2008 року - 50542,00 грн., 9 місяців 2008 року - 63592,00 грн., 2008 рік - 107809,00 грн.

Під час проведення перевірки встановлено, що ДП «Твоя кімната Кіровоград» було укладено з ДП «Торговий дім «ABB» (код 31571018) договір комісії № 1к від 19.11.07р., відповідно до якого позивач є комісіонером, а «Торговий дім «ABB» виступає комітентом. Згідно з пунктом 1.1 договору, комісіонер (позивач) зобов'язується за дорученням комітента здійснити в інтересах останнього від свого імені угоду з продажу товару. За даними перевірки облік операцій з комісійним товаром підприємством ведеться по рахунку 024 «Товари, прийняті на комісію». Відповідно до оборотно - сальдових балансів по рахунку 024 та видаткових накладних, підприємством продано за перевірений період комісійний товар на загальну суму 1323643,15 грн., в тому числі в 2007 році на суму 99813,60 грн., за 2008 рік - 1223829,55 грн. Продаж комісійного товару в бухгалтерському обліку підприємства відображався наступними бухгалтерськими проводками: Дт30, 33 Кт703, Дт703 Кт64. На суму продажу підприємство зменшувало дохід та збільшувало кредиторську заборгованість перед комітентом Дт703 Кт6852. Підприємство також збільшувало заборгованість перед комітентом на суму продажу товарів, яка не була проведена в бухгалтерському обліку через рахунок 70 «Доходи від продажу», проведенням Дт 79 Кт 6852 за перевірений період в сумі 463386,00 грн., в тому числі за: IV квартал 2007 року в сумі 32151,53 грн., за 2008 рік у сумі 431234,40 грн.

Згідно з актами по наданню послуг з реалізації комісійного товару підприємство звітувало перед комітентом лише за проданий товар, який відображався в бухгалтерському обліку проведенням Дт 703 Кт 6852. Відповідно до актів по наданню послуг з реалізації комісійного товару позивач відзвітував перед ДП «Торговий дім «ABB» про продаж товару за 2007 рік в сумі 67662,10 грн., за період з 01.01.2008 року по 28.12.2008 року на суму 791573,19 грн. (п.3.2.1 акта перевірки). Таким чином, підприємство використало у власному господарському обороті не в межах договору комісії комісійний товар у сумі 463386,00 грн.

Таким чином, в порушення підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(із змінами та доповненнями) підприємством за перевірений період занижено валові доходи на загальну суму 463386,00 грн., в тому числі за 2007 рік в сумі 32152,00 грн., І квартал 2008 року - 123138,00 грн., перше півріччя 2008 року - 202168,00 грн., 9 місяців 2008 року - 254366,00 грн., 2008 рік -431234,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за перевірений період на 115847,00 грн., в тому числі: за 2007 рік в сумі 8038,00 грн., І квартал 2008 року - 30785,00 грн., перше [півріччя 2008 року - 50542,00 грн., 9 місяців 2008 року - 63592,00 грн., 2008 рік - 107809,00 грн.

Відповідно до статті 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Статтею 1016 Цивільного кодексу України передбачено, що комітент зобов'язаний забезпечити комісіонера усім необхідним для виконання обов'язку перед третьою особою.

Згідно з приписами частини 1 статті 1022 Цивільного кодексу України після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії.

Відповідно до підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(із змінами та доповненнями) валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: вартості матеріальних цінностей, переданих платнику податку згідно з договорами схову (у відповідальне зберігання) та використаних ним у власному виробничому чи господарському обороті.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивач, виступаючи комісіонером, видавав податкові накладні лише на продаж комісійного товару за який звітував перед комітентом та який відображував в бухгалтерському обліку, а продаж товару не включав до складу податкових зобовязань з податку на додану вартість у відповідних звітних періодах. Позивачем на різницю між сумами товару, прийнятого на комісію і товару проданого, зменшувались доходи і збільшувалась кредиторська заборгованість перед комітентом, а кошти використовувались у власній господарській діяльності, що не узгоджується із ст 1022 ЦК України. Підстави для задоволенні позову відсутні.

За таких обставин, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 195, 198 (п. 1), 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Твоя кімната Кіровоград», м.Кіровоград залишити без задоволення, а постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.03.2010р. у справі № 2а - 19/10/ 1170 без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання до адміністративного суду касаційної інстанції.

Ухвала виготовлена в повному обсязі 04.05.2011р.

Головуючий:М.В. Мірошниченко

Суддя:О.В. Юхименко

Суддя:М.А. Руденко