Постанова № 15941006, 28.04.2011, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

28.04.11 14 год. 30 хв.Справа №2а-460/09/2770 Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі: головуючого судді - Лотової Ю.В.;

при секретарі - Бартиші В.О.,

з участю:

позивача ОСОБА_3, довіреність № 334/10-004 від 22.06.2009 року,

відповідача ОСОБА_2, довіреність від 10.11.2011 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовомДочірнього підприємства «Фокстрот» товариства з обмеженою відповідальністю «Фокстрот» (95000, м. Сімферополь, вул. Маяковського, 12), доДержавної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя (99011, м. Севастополь, вул. Кулакова, 37) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення,

Обставини справи:

Дочірнє підприємство «Фокстрот»товариства з обмеженою відповідальністю «Фокстрот»(далі підприємство або позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя (далі по тексту ДПІ або підприємство) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення № 000319231/3 від 03.04.2009 року (№ 000319231/0 від 12.09.2008 року, № 000319231/1 від 18.11.2008 року, № 000319231/2 від 20.01.2009 року).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 23.04.2009 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-460/09/2770, призначено попереднє судове засідання.

Ухвалою від 07.05.2009 року закінчено підготовче провадження, справа № 2а-460/09/2770 призначена до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 03.06.2009 року провадження в адміністративній справі № 2а-460/09/2770 зупинено.

Ухвалою від 30.03.2011 року провадження в адміністративній справі № 2а-460/09/2770 поновлено.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з урахуванням вимог п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі по тексту Закон України «Про податок на додану вартість»), філією Дочірнього підприємства «Фокстрот»товариства з обмеженою відповідальністю «Фокстрот» (далі по тексту Філія) правомірно включена до складу податкового кредиту сума податку на додану вартість у розмірі 66666,67 грн., яка сплачена у складі вартості за рекламні послуги за договором № ТКГ 0401-04 від 04.01.2008 року, що укладений з товариством з обмеженою відповідальністю «Техно-Консалтінг Груп».

Представник відповідача адміністративний позов не визнав, надав суду заперечення у яких зазначив про безпідставність заявлених вимог. Заперечення обґрунтовані Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР та Законом України «Про податок на додану вартість». (арк.с. 44-45)

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 28.04.2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши документи і матеріали та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини у справі, об'єктивно оцінивши докази, досліджені в судовому засіданні, суд

ВСТАНОВИВ:

Стаття 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод і інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України: справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень; суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень

Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно зі ст. 14 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» рішення, дії або бездіяльність органів державної податкової служби та їх посадових осіб можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку.

Таким чином, можливість оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень органів державної податкової служби передбачено Кодексом адміністративного судочинства України та Законом України «Про державну податкову службу в Україні», а ця справа є справою адміністративної юрисдикції.

Дочірнє підприємство «Фокстрот» товариства з обмеженою відповідальністю «Фокстрот» зареєстровано як юридична особа Ленінською районною державною адміністрацією міста Севастополя, ідентифікаційний код - 32287809, узяте на облік до органів державної податкової служби та є платником податків, зборів (обовязкових платежів), про що надані відповідні свідоцтва. (арк.с.49-59)

Філія вказаного підприємства, ідентифікаційний код 33187677, взята на облік платника податків 02.11.2004 року за № 00007105 та відповідно до свідоцтва № 39517569 від 03.11.2004 року є самостійним платником на додану вартість та надає з цього податку окрему податкову звітність. (арк.с. 60-61, 68-73, 144-169)

Судом встановлено, що 04.01.2008 року між Філією Дочірнього підприємства «Фокстрот» товариства з обмеженою відповідальністю «Фокстрот» у м. Севастополі (Рекламодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Техно-Консалтінг Груп» (Рекламіст) укладений договір про рекламу товарів № ТКГ 0401-04, згідно з яким Рекламодавець дає завдання, а Рекламіст зобовязує надати Рекламодавцеві послуги з реклами товарів побутової техніки. На виконання цього договору філією були сплачені грошові кошти, складені акт здачі-приймання робіт та звіт (арк.с. 115-124)

На підставі податкової накладної від 29.02.2008 року № 2902-05, сума податку на додану вартість у розмірі 66666,67 грн. включена Філією до складу податкового кредиту у лютому 2008 року. (арк.с. 143, 144-147)

В період з 25.07.2008 року по 29.08.2008 року співробітниками відповідача проведена перевірку Філії з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2008 року. В ході перевірки були встановлені та зафіксовані у акті перевірки від 05.09.2008 року № 106/23-1/33187677/7348/10 порушення вимог п.п. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення відємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2008 року на суму 43494,00 грн. та заниженню позитивного значення суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету в сумі 66666,67 грн., з яких за лютий 2008 року в сумі 23172,67 грн., за березень 2008 року в сумі 86,00 грн., за квітень 2008 року в сумі 156 грн. та за червень 2008 року в сумі 43252,00 грн.

За результатами перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 000319231/0 від 12.09.2008 року про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 100000,01 грн., з яких штрафні (фінансові) санкції у розмірі 33333,34 грн. Вказане податкове повідомлення рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку та залишено без змін. У звязку з чим ДПІ винесено податкові повідомлення-рішення № 000319231/1 від 18.11.2008 року, № 000319231/2 від 20.01.2009 року та остаточне податкове повідомлення рішення № 000319231/3 від 03.04.2009 року.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР, що діяв на момент виникнення спірних відносин, господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 цього Закону валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 цього пункту встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п. 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року № 318, що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 року за № 27/4248 витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Доходи - збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників) за звітний період (відповідно до п. 4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 року № 87, що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.06.1999 року за № 397/3690).

Відповідно до п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, рекламні послуги, що були придбані Філією у товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Консалтінг Груп» на суму 401666,67 грн., з яких податок на додану вартість складає 66666,67 грн., у тому числі податок з реклами - 0,5 %, що складає 1666,67 грн., не можливо визнати витратами господарської діяльності, оскільки відсутнє визнання доходу, для отримання якого вони були здійснені.

Судом також встановлено, що у 2008 році Філія припинила свою господарську діяльність. Крім того, позивачем не надано доказів, що рекламні листівки, одержані Філією на виконання договору від 04.01.2008 року були належним чином оприбутковані Філією або власно підприємством, а також, що надання рекламних послуг будь-яким чином вплинуло на господарську діяльність позивача або його Філії.

Отже, суд вважає, що відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» вказані витрати не були пов'язані з господарською діяльністю позивача або його Філії.

З огляду на вимоги наведених правових норм, для віднесення витрат на валові витрати повинен бути факт безпосереднього звязку витрат з господарською діяльністю платника податків (використання у власній господарській діяльності придбаних (виготовлених) товарів (послуг) або ж призначення останніх для такого використання). При цьому, ці обставини повинні бути підтверджені певними документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивачем не доведений зв'язок витрат Філії з придбанням послуг з реклами у товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Консалтінг Груп» з веденням його господарської діяльності.

А тому, податкове повідомлення рішення № 000319231/3 від 03.04.2009 р. (№ 000319231/0 від 12.09.2008 р., № 000319231/1 від 18.11.2008 р., № 000319231/2 від 20.01.2009 р.) відповідає діючому законодавству.

Суд не може прийняти до уваги посилання представника позивача, що платником податку на додану вартість є юридична особа дочірнє підприємство «Фокстрот» товариства з обмеженою відповідальністю «Фокстрот», а не Філія, з тих підстав, що відповідно до п. 2.2 ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість» платником податку є будь-яка особа, яка за своїм добровільним рішенням зареєструвалася платником податку. Підпунктом 2.4.2. акту перевірки від 05.09.2008 року № 106/23-1/33187677/7348/10 встановлено, що Філія самостійно зареєструвалася платником податку на додану вартість, надавши до відповідача реєстраційну заяву платника податку на додану вартість. Отже, на момент проведення перевірки, на підставі якої було винесено податкове повідомлення рішення № 000319231/3 від 03.04.2009 Філія була платником податку на додану вартість та перебувала на обліку у Державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Севастополя.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому підстав для задоволення позову не має.

Постанова у повному обсязі складена та підписана 29.04.2011 року.

Керуючись ст. 6, 17, 69 - 71, 94, 98, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили у порядку та строки відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови за правилами, встановленими статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

СуддяЮ.В. Лотова

Судді:

СуддяЮ.В. Лотова Судді: