Постанова № 15939988, 31.05.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2011 р.                                                                                 № 2-а- 5035/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді –Чудних С.О.,

при секретарі судового засідання –Король Д.О.,

за участю представників сторін:

представника позивача –не прибув,

представника відповідача –не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного акціонерного товариства " Лозівський ковальсько- механічний завод " про стягнення коштів за незайняті робочі місця для інвалідів ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Закритого акціонерного товариства "Лозівський ковальсько- механічний завод " (юридична адреса : 64606,м. Лозова, вул.Свободи,2Б, код ЄДРПОУ 32565419, МФО 300528, р/р26002001310089 у АТ " ОТП Банк" ) на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів ( 61022, м. Харків, Держпром, 1 під., 1пов., к.16, код ЄДРПОУ 14070760, одержувач : р/р 31219230700003, МФО 851011, код одержувача : 24134567, УДК у Дзержинському районі м. Харкова ) адміністративно - господарські санкції за незайняті робочі місця , призначені для працевлаштування інвалідів, в сумі 197765,00 грн., та пеню за порушення термінів сплати адміністративно - господарських санкцій в сумі 711,96 грн., всього 198476,96 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до ч.1 ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств, установ, організацій у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця. Вказує, що статтею 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлено обов'язок для підприємств, установ, організацій у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, де середньооблікова численність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, які використовують найману працю за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю. У відповідності до ч. 2 ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки НБУ, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Таким чином, на думку позивача, відповідач повинен був до 15.04.2010 року самостійно сплатити санкції у розмірі 198476,96 грн.

В судове засідання представник позивача не прибув, однак надіслав клопотання, в якому підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі. Крім того, просив розглянути дану справу за відсутності представника Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів.

Представник відповідача в судовому засіданні 26.05.2011р.проти адміністративного позову заперечував, вважав його безпідставним та необґрунтованим, надав заперечення на адміністративний позов, в якому виклав свою позицію проти доводів позивача, і зазначив, що звіти за всі місяці 2010 року здавав з відміткою про вільні створені місяці для інвалідів та просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно статуту Приватного акціонерного товариства "Лозівський ковальсько - механічний завод" рішенням загальних зборів Закритого акціонерного товариства "Лозівський ковальсько - механічний завод" від 26.04.2011 року та у зв'язку із приведенням діяльності товариства у відповідність до вимог нового Закону України "Про акціонерні товариства " Закрите акціонерне товариство "Лозівський ковальсько - механічний завод" змінило своє найменування на Приватне акціонерне товариства "Лозівський ковальсько - механічний завод", що не є реорганізацією.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підприємства, установи і організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 "Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №70від 31.01.2007р. інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Згідно ч. 3 ст. 18-1 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендації МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Наведене свідчить про те, що обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Такий обов'язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в частині першій ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Разом з тим, на підприємство хоч і не покладається обов'язок працевлаштовувати інвалідів, але покладається обов'язок створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів та інформувати про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування інвалідів.

Згідно форми 10-ПІ "Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів" за 2010 рік, що надавався відповідачем до Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємця у 2010 році становила 2430 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність 87 осіб, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" становить 97 осіб. Норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2010 році для відповідача становив 97 осіб.

Наказом Державного комітету статистики №420 від 19.12.05р. затверджена форма статистичної звітності №3-ПН "Звіт про наявність вакансій", яка подається підприємствами, установами та організаціями щомісячно на адресу державної служби зайнятості.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем у 2010 році була створена необхідна кількість робочих місць для інвалідів, що підтверджується наказом № 2 від 04.01.2010 р. (а.с. 27).

Відповідачем подавались звіти №3-ПН "Звіт про наявність вакансій" за 2010 рік до центру зайнятості, що підтверджується листом від 19.05.2011 р. № 1162 Лозівського міського районного центру зайнятості.

Судом встановлено, що відповідачем були виконані вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" щодо створення робочих місць для інвалідів та прийняття заходів для працевлаштування інвалідів. Доказів, які б свідчили про те, що підприємство відмовляло у прийнятті на роботу інвалідам, які безпосередньо зверталися до Приватного акціонерного товариства " Лозівський ковальсько- механічний завод " або які були направлені до відповідача для працевлаштування, позивачем не були надані. Навпаки, в матеріалах справи містяться лист Лозівського міського районного центру зайнятості від 24.05.2011р. за №1212, з якого вбачається, що протягом 2010 року на підприємство відповідача було працевлаштоване 5 інвалідів і відмов з боку цього підприємства у працевлаштуванні інвалідів не було (а.с.16).

Також суд зазначає, щовідповідно до ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», підприємства, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ч. 1 ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Згідно ч.1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Нормами ч. 2 ст. 218 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Оскільки товариством вжито всіх необхідних заходів по забезпеченню працевлаштування інвалідів, в матеріалах адміністративної справи наявні докази виконання товариством обов’язку по забезпеченню певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, вимога Фонду щодо стягнення з товариства фінансово-господарських санкцій є безпідставною та не обґрунтованою.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про стягнення з Приватного акціонерного товариства " Лозівський ковальсько- механічний завод " адміністративно-господарської санкції у розмірі 198476,96 грн. нормативно та документально необґрунтовані, суперечать діючому законодавству, а тому не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного акціонерного товариства " Лозівський ковальсько- механічний завод " про стягнення адміністративно-господарської санкції –відмовити.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 02.06.2011року.

Суддя                                                                                 С.О. Чудних

.