Постанова № 15939979, 24.05.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(в порядку скороченого провадження)

Харків

24 травня 2011 р.                                                                                 № 2-а- 5033/11/2070

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Бездітко Д.В.,

розглянувши в порядку скороченого провадження в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом

Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Споживче товариство "Колос"

пропро стягнення заборгованості ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернувся до суду з зазначеною позовною заявою та просив стягнути з відповідача, Споживчого товариства «Колос» адміністративно-господарські санкції в розмірі 7366,51 грн. за не створення робочих місць для працевлаштування інвалідів.

В обґрунтування заявленого позову вказав, що відповідно до ч.1 ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” для підприємств, установ та організацій, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Статтею 20 зазначеного Закону передбачено сплату штрафних санкцій тими організаціями, підприємствами та установами, де чисельність працевлаштованих інвалідів менша ніж норматив, встановлений законом. Також позивач вказав, що адміністративно – господарські санкції за не створення робочих місць для інвалідів сплачуються юридичною особою самостійно.

Таким чином позивач зазначає, що за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте ним, відповідач повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції в розмірі 7342,31 грн., що підтверджується звітом за формою 10-ПІ від та розрахунком заборгованості.

Крім того відповідачу нараховано пеню в розмірі 24,20 грн., яка також не сплачена. Таким чином загальна сума заборгованості, яку просить стягнути позивач, складає 7366,51 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 – 2 КАС України скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб’єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.

Таким чином дана справа розглядається в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

          Відповідач, повідомлений про відкриття скороченого провадження у справі належним чином, до суду заперечень проти позову або заяви про визнання позову не направив.

           Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявленого позову та його задовольнити, виходячи при цьому з наступного.

          Судом встановлено, що згідно чинних нормативів відповідач, середньооблікова чисельність штатних працівників якого складала в 2010 році 13 осіб, мав створити в 2010 році 1 робоче місце для працевлаштування інваліда, що ним зроблено не було. Звіт з зазначенням посади для працевлаштування інваліда та її характеристик позивачем в районний центр зайнятості не подавався.

В зв’язку з наведеним суд відзначає, що частиною четвертою статті 43 Конституції України проголошено, що кожний має право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Статтею 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” для підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік –у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць.

Отже, чинним законодавством України передбачено гарантії соціального захисту інвалідів шляхом встановлення особливих вимог щодо організації робочого місця інваліда та покладення на підприємства обов’язку забезпечувати для інвалідів належні та безпечні умови праці з урахуванням медичних показань, але без встановлення для підприємств жодних обмежень щодо обов’язку працевлаштування інвалідів.

Крім того, згідно з пунктом 10 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 № 314 (далі – Положення), працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, органами Мінсоцзахисту, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів з урахуванням побажань, стану здоров'я інвалідів, їхніх здібностей і професійних навичок відповідно до висновків МСЕК. Разом з тим, згідно з пунктом 5 Положення підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів. Пунктом 14 Положення визначено, що підприємства, зокрема, у межах доведеного нормативу створюють за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів; інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.

Відповідно до вимог пункту 3 Положення робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.

          За таких обставин відповідачем не було виконано покладені на нього законодавством обов’язки щодо створення у себе робочих місць для працевлаштування інвалідів, які мають бути зайняті інвалідами постійно протягом року.

          Відповідач про створення належно атестованого робочого місця для працевлаштування інваліда відповідні органи не повідомляв, доказів наявності такого робочого місця, створеного та атестованого згідно встановлених вимог, з матеріалів справи не вбачається.

          На підставі викладеного суд дійшов висновку, що несплачені відповідачем штрафні санкції, які мали обчислюватися та сплачуватися ним самостійно, а також пеня підлягають стягненню з відповідача в примусовому порядку.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 256 КАС України постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження, виконуються негайно.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України судовий збір з відповідача не стягується.

На підставі викладеного, ст., ст. 19, 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” та керуючись ст. ст. 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 183-2, 185, 186, ч. 1 ст. 256 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

          Стягнути з Споживчого товариства «Колос»(61204, м. Харків, вул. Клочківська, 193, фактична адреса АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 30236600, р/р 2600546011120 у ХФ ПАТ КБ «Хрещатик»м. Харків, МФО 350880) на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (61022, м. Харків, м. Свободи,5, Держпром, 1 під., к. 16, р/р 31219230700003, банк отримувача –ГУДКУ у Харківській області, отримувач –УДК Дзержинського району, МФО 851011, ЕДРПОУ 24134567) заборгованість зі сплати штрафних санкцій в розмірі 7366,51 грн. (сім тисяч триста шістдесят шість гривень 51 коп.)

          Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами та іншими особами у зв’язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов’язки, в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги стороною, або іншою особою, яка брала участь у справі, у десятиденний строк з моменту отримання копії постанови.

          Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя                                                                       Д.В. Бездітко