Постанова № 15939851, 14.04.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

14 квітня 2011 р. № 2-а- 15145/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Білової О.В.,

суддів: Бабаєва А.І., Супруна Ю.О.,

за участю секретаря судового засідання Романенко Т.С.,

за участю представників: позивача Шумейко О.О., відповідача Онищенка А. В., третьої особи - Ткаченка О.А,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Державного підприємства заводу “Електроважмаш” до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Товариство з обмеженою відповідальністю “Український стандарт”, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство завод “Електроважмаш” звернулося до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові № 0000580840/0 від 22.11.2010 р., яким зменшено ДП завод “Електроважмаш” суму бюджетного відшкодування за вересень 2010 року на 2023697,00 грн.

Ухвалою суду від 17.03.2011 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено Товариство з обмеженою відповідальністю “Український стандарт”.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним. Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Харкові було проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку Державного підприємства завод «Електроважмаш»з питань достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2010 р. на рахунок платника у банку, за результатами якої було складено акт № 4111/40-028/00213121 від 09.11.2010 року. На підставі зазначеного акту було винесено податкове повідомлення рішення № 0000580840/0 від 22.11.2010 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2010 року на суму 2023697,00 грн. Позивач не погоджується з висновками акту перевірки, оскільки, на його думку, єдиним документом, який підтверджує право на податковий кредит є податкова накладна, зазначаючи, що жодною нормою чинного законодавства не передбачено відповідальності платника податків за неподання податкової звітності його контрагентом. Також позивач не погоджується з висновком податкового органу щодо нікчемності правочинів, укладених з його контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю “Український стандарт”, посилаючись на невірне застосування відповідачем норм п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1 п. 7.4, п.п.7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Представником відповідача в ході судового розгляду справи були надані заперечення проти позову, в яких зазначено, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню з наступних підстав. За результатами проведеної перевірки Спеціалізованою Державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Харкові встановлені порушення норм п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1 п. 7.4, п.п.7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки контрагентами позивача не задекларовано обєкт оподаткування та податкові зобовязання з ПДВ, через що позивач не має права на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ.

Представник позивача - Державного підприємства завод “Електроважмаш” Шумейко О.О.- в судове засідання зявилася, позов просила задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача - Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Онищенко А. В. - в судове засідання зявився, просив відмовити в задоволенні позову з підстав, зазначених у письмових запереченнях.

Представник третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю “Український стандарт” Ткаченко О.А.- в судове засідання зявився, підтримав позицію позивача та просив задовольнити позов з підстав, зазначених у письмових поясненнях та позовній заяві позивача.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

Спеціалізованою Державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Харкові, було проведено позапланову виїзну перевірку, за наслідками якої було складено акт № 4111/40-028/00213121 від 09.06.2010 року про результати документальної невиїзної перевірки Державного підприємства завод «Електроважмаш»(код ЄДРПОУ 00213121) з питань достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2010 р. на рахунок платника у банку. (т.1 а.с. 9-25)

Відповідно до висновків акту № 4111/40-028/00213121 від 09.06.2010 року було встановлено порушення позивачем п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1 п. 7.4, п.п.7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у звязку з чим підприємством завищено бюджетне відшкодування ПДВ за вересень 2010 року у сумі 2023697,0 грн.

На підставі акту № 4111/40-028/00213121 від 09.06.2010 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Харкові було винесено податкове повідомлення рішення № 0000580840/0 від 22.11.2010 року (т.1 а.с.107), яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) за вересень 2010 року на суму 2023697,00 грн.

Як вбачається з акту перевірки та додаткових пояснень представника відповідача Онищенка А.В., перевіркою не підтверджено сплату у розмірі 317887,0 грн. за червень 2010 року на адресу ТОВ ВКФ «Норд», у звязку з тим, що ВКФ «Норд»не було подано до Деснянського району м. Києва податкову декларацію з ПДВ за червень 2010 року. Перевіркою не підтверджено сплату у розмірі 1590252,31грн. за серпень 2010 року на адресу ТОВ «Український стандарт», податкову декларацію ТОВ «Український стандарт»з ПДВ за серпень 2010 року ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова визнано недійсною. Також не підтверджена сума бюджетного відшкодування з ПДВ за серпень 2010 року, оскільки подані ФО-П ОСОБА_4 та ТОВ «Агрокосм»декларації з ПДВ за серпень 2010 року податковими органами визнані «недійсними».

Отже, висновок податкового органу про завищення бюджетного відшкодування зроблений відповідачем на підставі обставин, встановлених відносно контрагентів позивача - ТОВ ВКФ «Норд», ТОВ «Український стандарт», ФО-П ОСОБА_4, ТОВ «Агрокосм».

Розбіжності по зазначеним контрагентам встановлені податковим органом у звязку з тим, що податкові декларації з ПДВ зазначених субєктів підприємницької діяльності мають статус «не визнана як податкова звітність»або «не подана до ДПІ за місцезнаходженням».

Як встановлено судом з Деталізованої інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України (т. 4, а.с. 243-244), податкові зобовязання ТОВ ВКФ «Норд», ТОВ «Український стандарт», ТОВ «Агрокосм»за червень та серпень 2010 року по операціям з ДП завод «Електроважмаш»задекларовані контрагентами позивача в повному обсязі. Щодо ФО-П ОСОБА_4, станом на 12.03.11 податкові зобовязання не відображені.

Отже, факти неподання декларацій з ПДВ або їх невизнання як податкової звітності, по ТОВ ВКФ «Норд», ТОВ «Український стандарт», ТОВ «Агрокосм»за червень та серпень 2010 року, які покладені в обґрунтування прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення, спростовані зібраними по справі доказами.

Щодо неподання ФО-П ОСОБА_4 податкових декларацій з ПДВ за квітень-липень 2010 року, що було встановлено в акті №190/15-20/36485112 від 06.09.2010 року, суд зазначає, що відповідно до ст. 10 Закону України “Про податок на додану вартість” безпосередньо платник податку несе відповідальність за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого права та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Таким чином, суд не приймає зазначене як доказ законності прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Щодо підстав визнання права позивача на бюджетне відшкодування ПДВ суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи зі змісту вказаної норми, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

Висновок про непідтвердження правомірності формування податкового кредиту унеможливлює визнання права платника податку на отримання бюджетного відшкодування, в розрахунку якого приймали участь непідтверджені суми податкового кредиту.

Так, відносно підстав формування позивачем податкового кредиту з ПДВ по операціям з контрагентами - ТОВ ВКФ «Норд», ТОВ «Український стандарт», ФО-П ОСОБА_4 та ТОВ «Агрокосм»судом встановлено наступне.

Між ТОВ ВКФ «Норд»та позивачем укладено договори поставки продукції №238-12/67-Т від 15.06.2010 року та № 238-12/60-Т від 07.05.2010 року (т.1, а.с. 160-165), якими передбачено, що постачальник, ТОВ ВКФ «НОРД», зобовязується поставити Замовнику, ДП завод «Електроважмаш», мідний прокат окремими партіями. Найменування, номенклатуру, кількість продукції, номер ДСТУ чи ТУ, ціну за одиницю продукції сторони зазначили в специфікаціях, що є невідємною частиною зазначених договорів.

На підставі зазначених договорів були виписані податкові накладні №13 від 01.06.10 року, № 14 від17.06.2010 року, №15 від 25.06.10 року, № 23 від 03.08.10 року, № 22 від 04.08.2010 року, № 26 від 17.08.10 року, №27 від 17.08.2010 року, №28 від 18.06.2010 року (т.1 а.с. 204, 207, 216, т.2 а.с. 142, 146, 152, 157, 163).

Між ФО-П ОСОБА_4 та ДП завод «Електроважмаш»укладено договір постачання № 4/05 від 26.05.2009 року (т.1 а.с. 191), згідно якому продавець, ФО-П ОСОБА_4, зобовязується передати у власність замовника, ДП завод «Електроважмаш», а замовник зобовязується прийняти товар та розрахуватися за нього. Найменування, кількість та вартість за одиницю продукції зазначені у Специфікації № 1 від 26.05.2009 року.(т.1, а.с. 191-193)

На підставі зазначеного договору були виписані видаткова накладна № 638 від 25.08.2010 року та податкова накладна №636 від 17.08.2010 року (т.2, а.с. 179, 181). Крім того, на підставі листа позивача № 269-120 від 27.07.2010 року, ФО-П ОСОБА_4 було виписано видаткову накладну № 623 від 05.08.2010 року та податкову накладну № 627 від 04.08.2010 року на постачання шлангу поливочного (т.2, а.с. 175, 177).

Також судом встановлено, що між ТОВ «Агрокосм»та ДП завод «Електроважмаш»укладено договір постачання №24 від 01.02.2007 року (т.1 а.с. 199-203), яким передбачено, що постачальник, ТОВ «Агрокосм», зобовязується поставляти Покупцю товар у вигляді продуктів харчування, а покупець, ДП завод «Електроважмаш», зобовязується приймати від Продавця товар та сплатити за нього в порядку, передбаченому договором. Найменування, кількість та вартість за одиницю продукції та строки постачання зазначені у Специфікації.

На підставі договору постачання №24 від 01.02.2007 року була виписана податкова накладна № 6011/8 від 30.08.2010 року (т.1 а.с.220).

Між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Український стандарт»були укладені договори на поставку продукції №238-12/68-Т від 18.06.2010 року (т.4 а.с.112-122), №238-12/59-Т від 07.05.2010 року (т.4 а.с.123-134), відповідно до умов яких постачальник, ТОВ «Український стандарт», зобовязується поставити замовнику, ДП завод «Електроважмаш», мідний прокат, перелік, номенклатура, ціна якої зазначено у специфікаціях до цих договорів.

На підставі вказаних договорів ТОВ «Український стандарт»були виписані видаткові та податкові накладні (т.4, а.с.165-177, 194-206).

Будь-яких порушень порядку виписки та заповнення податкових накладних в акті перевірки та під час їх дослідження в судовому засіданні, не встановлено, що не заперечувалося представником відповідача під час судового розгляду справи.

Фактичне отримання товару підтверджується даними журналу обліку продукції, яка ввозиться на ДП «Електровадмаш»(т.3 а.с. 182-217), з якого вбачається, що товари від ТОВ ВКФ «Норд», ТОВ «Український стандарт», ФО-П ОСОБА_4, ТОВ «Агрокосм»були фактично ввезені на територію підприємства, вказані первинні документи, на підставі яких такі товари отримані позивачем. Зазначені докази суд вважає належними та суттєвими, оскільки облік товарів при ввезенні на територію підприємства здійснюється на підставі договору про охорону № 10419713211/261Гн від 02.04.2008 року з ТОВ «Інекс», умовами якого передбачено надання послуг по здійсненню пропускного режиму та охорони матеріальних цінностей на території заводу «Електроважмаш»та зобовязання ведення та збереження журналу вїзду-виїзду автотранспорту та ввозу-вивозу матеріальних цінностей.(т.3 а.с. 173-181).

Крім того, на підтвердження фактичного отримання товару від ТОВ ВКФ «Норд», ТОВ «Український стандарт», ФО-П ОСОБА_4 та ТОВ «Агрокосм»та використання його у власній господарській діяльності до матеріалів справи надані первинні бухгалтерські документи, складені позивачем, а саме: лімітно-заборні картки на відпущення товарів у виробництво, накладні на внутрішнє переміщення, вимоги, товарні книги комірника (т.1 а.с.211-215, 216-217, 222-250, т.2 а.с.1-14, 16, 18-22, 24, 27, 29-36, 38, 40-41 ,43, 45-48, 50, 52-55, 57, 59, 61, 63-64, 66, 68-74, 77-83, 85, 87, 90-96, 98, 100-101, 103, 105-109, 111, 113-117, 119, 121, 123, 125-128, 143, 145, 147, 149-151, 154-155, 158, 160-162, 164, 166, 176, 178, 180, 182 т.3 а.с.1-10).

Щодо висновку ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова про нікчемність правочинів, укладених ТОВ «Український стандарт», зроблений в акті перевірки № 4111/40-028/00213121 від 09.11.2010 року, суд зазначає наступне.

Зазначений висновок ґрунтується на встановленні відносно контрагента позивача таких обставин: ТОВ «Український стандарт»відсутнє за місцем знаходження, декларація з ПДВ за вересень 2010 року переведена в стан «недійсна», кількість працюючих 1 особа, ТОВ «Український стандарт»не має основних фондів

На підтвердження місцезнаходження підприємства за юридичною адресою третьою особою, ТОВ «Український стандарт», до матеріалів справи надані Договір №3-С піднайму нежитлового приміщення, яке розташовано за адресою: Харківський район, смт. Васищево, вїзд Орешкова, 7-А, та акт приймання-передачі приміщення до Договору № 3-С від 01.01.2010 року(т.4 а.с. 105-108).

Як вбачається з податкового розрахунку комунального податку за 3 квартал 2010 року ТОВ «Український стандарт», кількість працюючих становить 20 осіб (т.4, а.с. 135).

З декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік судом встановлено, що ТОВ «Український стандарт»відображено амортизаційні відрахування в сумі 4049 грн. (т.4, а.с. 143-148), що спростовує висновок про відсутність у підприємства основних фондів.

Також в матеріалах справи наявні судові рішення, а саме:

- постанова Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2010 р. по справі № 2а-10835/10/2070, яка залишена в силі ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2010 року (т.4, а.с. 82-89, 98-104), якою визнано протиправними дії ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова щодо неприйняття декларації ТОВ «Український стандарт» з ПДВ за квітень-липень 2010 року, декларації з податку на прибуток за перше півріччя 2010 року, податкового розрахунку комунального податку за другий квартал 2010 року та зобовязано ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова прийняти вказану податкову звітність;

- постанова Харківського окружного адміністративного суду від 19.11.2010 р. по справі № 2а-14236/10/2070, яка залишена в силі ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2011 року (т.4, а.с. 90-97), якою визнано протиправними дії ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова щодо неприйняття декларації ТОВ «Український стандарт»з ПДВ за вересень 2010 року та зобовязано ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова прийняти декларацію з податку на додану вартість за вересень 2010 року за датою її первісного подання 20.10.2010 року.

З огляду на зазначене, всі обставини, визначені щодо контрагента позивача ТОВ «Український стандарт»в якості підстав для визнання укладених угод нікчемними, спростовуються зібраними по справі доказами.

Отже, відсутні факти, які свідчили б про те, що зміст укладених договорів не відповідає дійсним намірам сторін, та що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначеного договору.

За таких обставин, посилання позивача на невідповідність договорів між ДП заводом «Електроважмаш»та ТОВ «Український стандарт»вимогам ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України суд вважає необґрунтованим.

Таким чином, суду надані належні докази правомірності формування позивачем податкового кредиту по операціям з контрагентами - ТОВ ВКФ «Норд», ТОВ «Український стандарт», ФО-П ОСОБА_4 та ТОВ «Агрокосм», що свідчить про наявність права платника податку - позивача на отримання бюджетного відшкодування, в розрахунку якого приймали участь вказані суми податкового кредиту.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про необґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а отже, про його невідповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 8-14, 17, 50, 70, 71, 72, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державного підприємства заводу “Електроважмаш” до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Товариство з обмеженою відповідальністю “Український стандарт”, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові № 0000580840/0 від 22.11.2010 р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства заводу “Електроважмаш” витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 (три) гривня 40 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 18 квітня 2011 року.

Головуючий суддя Білова О.В.

Судді Бабаєв А.І.

Супрун Ю.О.