Постанова № 15939835, 21.04.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

21 квітня 2011 р. 2а- 2258/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Волошина Д.А.,

суддів Горшкової О.О., Панова М.М.

за участю : секретаря судового засідання Боклаг А.С.

представників: позивача ОСОБА_1, відповідача не прибув, прокурора не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетик" до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова, за участю прокурора Фрунзенського району м. Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Енергетик” звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, з урахуванням уточнень просив скасувати податкове повідомлення рішення за №0000452302 від 04.03.11 на загальну суму 1031206,25 грн. у повному обсязі, скасувати податкове повідомлення рішення за №0000462302 від 04.03.11р., в частині визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість 659974,00 грн. за основним платежем та 164993,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

В обґрунтування позову зазначає, що ДПІ не було додержано вимог діючого законодавства України при проведенні планової виїзної перевірки, не дотримання вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки базуються на припущеннях і не підтверджуються обєктивними даними.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Фрунзенському районі проти позовних вимог заперечувала у повному обсязі, посилаючись на те, що під час проведення перевірки та складанню акту перевірки фахівці відповідного податкового органу діяли згідно до вимог чинного податкового законодавства. За результатами перевірки, в акті були зафіксовані порушення вимог Закону України «Про податок на прибуток підприємств»та Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки, правочини укладені від імені ТОВ «Техенергоресурс»та ТОВ «Електроспецтех»не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже мають ознаки нікчемності по ланцюгу до «вигодонабувача». На підставі викладеного всі правочині між позивачем та ТОВ «Електроспецтех»і ТОВ «Техенергоресурс»ДПІ вважає нікчемними, в звязку з чим на підставі Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»позивачу були визначені відповідні податкові зобовязання.

12.04.2011 року, через канцелярію суду надійшла заява від Прокурора Фрунзенського району м. Харкова про вступ до справи. В судове засідання 15.04.2011 року прокурор не зявився, заява була задоволена судом та було допущено до участі у справі прокурора Фрунзенського району м. Харкова.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи і вимоги поданого позову, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача до судового засідання не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином про, що в матеріалах справи наявна відповідна розписка.

21.04.2011 року відповідачем, через канцелярію суду було надано клопотання про відкладення розгляду справи у звязку з зайнятістю представника в іншому судовому засіданні. Доказів в обґрунтування наданого клопотання та поважності причин неявки до суду не надано.

Прокурор Фрунзенського району м. Харкова до судового засідання не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним.

21.04.2011 року Прокурором Фрунзенського району м. Харкова через канцелярію суду було надано клопотання про відкладення розгляду справи у звязку з неможливістю явки прокурора в судове засідання, доказів поважності причин неявки до суду не подано.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд зазначає, що доказів на підтвердження поважності причин неявки відповідача та прокурора до суду не подано, відсутність зазначених осіб не перешкоджає розгляду справи, а отже слід розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.04.2011 року вимоги позивача про скасування податкового повідомлення рішення №0000462302 від 04.03.11р., в частині визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість 21000,00 грн. за основним платежем та 5250,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, залишені без розгляду в звязку з заявою позивача про відкликання позову в цій частині.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергетик»зареєстрований у встановленому законом порядку, як юридична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи від 15.09.1995р. (а.с. 94 т. 1), набув правового статусу субєкта господарювання юридичної особи, як платник податків, зборів ( обовязкових платежів), знаходиться на обліку в ДПІ у Фрунзенському районі міста Харкова та є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом ПДВ від 07.12.2006 року. (а.с. 93 т.1)

Судом встановлено, що ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкові було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 по 30.09.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 по 30.09.2010р., про що складено акт перевірки від 21.02.2011 за №745/23-212/21232683.

Згідно висновку акту перевірки ДПІ зазначає, що перевіркою встановлено порушення: п.п.5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 824965 грн. та п.п. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97 № 168/97-ВР, зі змінами та доповненнями, в результаті чого підприємство занизило суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті, всього у сумі 680974 грн. Підставою таких висновків став той факт, що позивач в ході власної фінансово господарської діяльності мав взаємовідносини з ТОВ «Електроспецтех»та ТОВ «Техенергоресурс». В ході проведення перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова ТОВ«Електроспецтех»та ТОВ «Техенергоресурс», було встановлено, що необхідних умов для досягнення результатів відповідної фінансово-господарської діяльності, в силу відсутності технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення субєктом господарювання, задекларованого основного виду діяльності. Таким чином, правочини укладені від імені ТОВ «Техенергоресурс»та ТОВ «Електроспецтех»не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже мають ознаки нікчемності по ланцюгу до «вигодонабувача». На підставі викладеного всі правочині між позивачем та ТОВ «Електроспецтех»і ТОВ «Техенергоресурс»ДПІ вважає нікчемними. В частині визначення податкового кредиту за липень 2010 року підприємством завищено склад податкового кредиту у розмірі 21000,00 грн., а саме не надано підтверджуючих первинних документів, що призвело до порушення п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

За результатами акту перевірки були винесені податкові повідомлення рішення за № 0000452302 від 04.03.11 на загальну суму 1031206,25 грн. (за основним платежем 824 965 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 206241,25 грн.) та податкове повідомленні рішення за №0000462302 від 04.03.11 на загальну суму 851217,50 грн. (за основним платежем 680974 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 170243,5 грн.).

Перевіряючи вказані висновки відповідача, а відтак і прийняті на їх підставі спірні податкові повідомлення-рішення, на відповідність вимогам ч.3 ст. 2 КАС України, суд виходить з такого.

Згідно з матеріалами справи між позивачем, ТОВ «Енергетик»( як замовником) та ТОВ «Техенергоресурс»(як виконавецем) було укладено договір № 1/С від 05.01.09р. Предметом даного договору є виконання наладки КІП та А лінії вироблення скловолокна на ВАТ «Обєднання Склопластик».

Згідно з матеріалами справи між позивачем, ТОВ «Енергетик»( як замовником) та ТОВ «Техенергоресурс»(як виконавецем) було укладено договір № 2-9-П від 02.09.09р. Предметом даного договору є монтаж КІП та А ділянки грануляції лузги та шрота на ЗАТ «Полтавський масло екстракційний завод Кернел-Групп». Між позивачем, ТОВ «Енергетик»( як замовником) та ТОВ «Техенергоресурс»(як виконавецем) було укладено договір № 3-10-П від 01.10.09р. Предметом даного договору є електромонтажні роботи на елеваторі семян на ЗАТ «Полтавський масло екстракційний завод Кернел-Групп». Між позивачем, ТОВ «Енергетик»( як замовником) та ТОВ «Техенергоресурс»(як виконавецем) було укладено договір №1-01-Б від 25.01.10р. Предметом даного договору є електромонтажні роботи на зерносховище на будівництві Бандурського масло екстракційного заводу. Між позивачем, ТОВ «Енергетик»( як замовником) та ТОВ «Техенергоресурс»(як виконавецем) було укладено договір № 2-03-Б від 10.03.10р. Предметом даного договору є електромонтажні роботи на зерносховище на будівництві Бандурського масло екстракційного заводу. Між позивачем, ТОВ «Енергетик»( як замовником) та ТОВ «Техенергоресурс»(як виконавецем) було укладено договір № 3-Б від 02.04.10р. Предметом даного договору є електромонтажні роботи на будівництві Бандурського масло екстракційного заводу. Між позивачем, ТОВ «Енергетик»( як замовником) та ТОВ «Техенергоресурс»(як виконавецем) було укладено договір № 11 від 26.04.10р. Предметом даного договору є електромонтажні роботи на РВО та екстракційному цеху Бандурського масло екстракційного заводу. Між позивачем, ТОВ «Енергетик»( як замовником) та ТОВ «Техенергоресурс»(як виконавецем) було укладено договір № 14 від 24.05.10р. Предметом даного договору є монтаж КІП та А в цеху РВО Бандурського масло екстракційного заводу. Між позивачем, ТОВ «Енергетик»( як замовником) та ТОВ «Техенергоресурс»(як виконавецем) було укладено договір № 15 від 09.06.10р. Предметом даного договору є монтаж електричної частини в екстракційному цеху Бандурського масло екстракційного заводу. Між позивачем, ТОВ «Енергетик»( як замовником) та ТОВ «Техенергоресурс»(як виконавецем) було укладено договір № 7/07 від 02.07.10р. Предметом даного договору є монтаж КІП та А обладнання «Європа Краун»на Бандурському масло екстракційному заводі. Між позивачем, ТОВ «Енергетик»( як замовником) та ТОВ «Техенергоресурс»(як виконавецем) було укладено договір № 9/07 від 08.07.10р. Предметом даного договору є електромонтажні роботи в масло пресовому цеху (МПЦ) на Бандурському масло екстракційному заводі. Між позивачем, ТОВ «Енергетик»( як замовником) та ТОВ «Техенергоресурс»(як виконавецем) було укладено договір № 4/08 від 02.08.10р. Предметом даного договору є електромонтажні роботи в масло пресовому цеху (МПЦ) на Бандурському масло екстракційному заводі. Між позивачем, ТОВ «Енергетик»( як замовником) та ТОВ «Техенергоресурс»(як виконавецем) було укладено договір № 1/09 від 06.09.10р. Предметом даного договору є електромонтажні роботи та монтаж КІП на Бандурському масло екстракційному заводі. Між позивачем, ТОВ «Енергетик»( як замовником) та ТОВ «Електроспецтех»(як виконавецем) було укладено договір № 1/10 від 02.10.10р. Предметом даного договору є виконання частини робіт по модернізації системи контролю та управління технологічними процесами енергоблоку ст. №1 Зуївській тепловій електричній станції. Між позивачем, ТОВ «Енергетик»( як замовником) та ТОВ «Електроспецтех»(як виконавецем) було укладено договір № 4/11 від 02.11.09р. Предметом даного договору є виконання частини робіт по модернізації системи контролю та управління технологічними процесами енергоблоку ст. №1 Зуївській тепловій електричній станції.

Оглянувши в судовому засіданні вищезазначені договори, суд не вбачає порушень закону в його укладенні, позаяк цей правочин був укладений право і дієздатними юридичними особами, його предмет, зміст прав і обовязків сторін не суперечать закону. Текст договорів засвідчений печатками субєктів господарювання, які є його сторонами.

Відповідно до п.п.3.2.6 Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів (затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.1999р. №17, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.04.1999р. за №264/3557) підприємства, установи, організації, господарські об'єднання, суб'єкти підприємницької діяльності, об'єднання громадян, суб'єкти господарювання однієї з інших організаційних форм підприємництва можуть мати тільки по одному примірнику основної каучукової або металевої печатки.

Ч. 1 ст.181 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Враховуючи відсутність у суб'єктів господарювання законодавчо наданих повноважень перевіряти обсяг діє та правоздатності представників своїх контрагентів за господарсько-правовими чи цивільно - правовими взаємовідносинами, суд доходить висновку про те, що наявність в розпорядженні фізичної особи, яка представляє інтереси суб'єкта господарювання, печатки цього суб'єкта є розумно достатньою підставою для висновку про те, що така фізична особа на законних підставах діє від імені суб'єкта господарювання.

Доказів, які б доводили нерозумність або необачність правової поведінки позивача при укладанні з ТОВ «Техенергоресурс»та ТОВ «Електроспецтех»вищезазначених договорів від ДПІ до суду не подано, а судом самостійно при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено.

Актом виконаних робіт від 31.03.2009р. на суму 20000,00грн. (в тому числі ПДВ 3333,34грн.), актом виконаних робіт від 30.09.2009р. на суму 63375,60грн. (в тому числі ПДВ 10562,60грн.), актом виконаних робіт від 23.10.2009р. на суму 84149,00грн. ( в тому числі ПДВ - 14024,83грн.), актом виконаних робіт від 30.03.2010р. на суму 479908,80грн. ( в тому числі ПДВ - 79984,81грн.), актом виконаних робіт від 31.03.2010р. на суму 94004,40грн. ( в тому числі ПДВ 15667,40грн.), актом виконаних робіт від 22.04.2010р. на суму 233959,20грн. ( в тому числі ПДВ 38993,20грн.), актом виконаних робіт від 24.05.2010р. на суму 323110,80грн. ( в тому числі ПДВ 53851,80грн.), актом виконаних робіт від 29.06.2010р. на суму 498373,20грн. ( в тому числі ПДВ 83062,20грн.), актом виконаних робіт від 30.06.2010р. на суму 187944,00грн. ( в тому числі ПДВ 31324,00грн.), актом виконаних робіт від 28.07.2010р. на суму 350542,80грн. ( в тому числі ПДВ 58423,80грн.), актом виконаних робіт від 30.07.2010р. на суму 365034,00грн. ( в тому числі ПДВ 60839,00грн.), актом виконаних робіт від 31.08.2010р. на суму 460528,80грн. ( в тому числі ПДВ 76754,80грн.), актом виконаних робіт від 28.09.2010р. на суму 244570,80грн. ( в тому числі ПДВ 40761,80грн.), актом виконаних робіт від 10.11.2009р. на суму 216576,00грн. ( в тому числі ПДВ 36096,00грн.), актом виконаних робіт від 30.11.2009р. на суму 337756,80грн. ( в тому числі ПДВ 56292,80грн.), а також податковими накладними від 25.03.2009р., від 11.03.2009р., від 30.09.2009р., від 23.10.2009р., від 26.01.2010р., від 28.01.2010р., від 04.02.2010р., від 04.03.2010р., від 18.03.2010р., від 30.03.2010р., від 31.03.2010р., від 22.04.2010р., від 24.05.2010р., від 29.06.2010р., від 30.06.2010р., від 21.07.2010р., від 22.07.2010р., від 28.07.2010р., від 30.07.2010р., від 31.08.2010р., від 28.09.2010р., від 10.11.2009р., від 30.11.2009р., підтверджується виконання зобов'язань за договором № 1/С від 05.01.09р. , № 2-9-П від 02.09.09р., № 3-10-П від 01.10.09р., №1-01-Б від 25.01.10р., № 2-03-Б від 10.03.10р., № 3-Б від 02.04.10р., № 11 від 26.04.10р., № 14 від 24.05.10р., № 15 від 09.06.10р., № 7/07 від 02.07.10р., № 9/07 від 08.07.10р., № 4/08 від 02.08.10р., № 1/09 від 06.09.10р., № 1/10 від 02.10.10р., № 4/11 від 02.11.09р. Перелічені первинні документи за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, наявності недоліків (дефектів форми, змісту або походження), які б згідно з п.п.7.2.3 п.7.2 і п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про ПДВ», ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення) спричиняли втрату означеними накладними юридичного статусу первинних документів судом не виявлено.

Заперечуючи проти позову, відповідач не посилався ні на фальшивість перелічених документів, ні на невідповідність відомостей, зазначених в цих первинних документах, фактичним обставинам дійсності, ні на відсутність у ТОВ «Техенергоресурс»та ТОВ «Електроспецтех»статусу платника ПДВ, ні на завищення вартості робіт, ні на несумісність зазначених в перелічених документах робіт з власною господарською діяльністю позивача ТОВ «Енергетик». В ході перевірки ДПІ не встановлено проведення ТОВ «Енергетик»збиткових операцій, невикористання у власній господарській діяльності результатів отриманих від ТОВ «Техенергоресурс»та ТОВ «Електроспецтех»робіт, виконання цих робіт власними силами позивача чи виконання цих робіт іншою особою, не встановлено фактів взаємопов'язаності ТОВ «Техенергоресурс», ТОВ «Електроспецтех» та позивача, наявності у перелічених суб'єктів права спільної мети, не встановлено у позивача, ТОВ «Енергетик»наміру отримати за договорами № 1/С від 05.01.09р. , № 2-9-П від 02.09.09р., № 3-10-П від 01.10.09р., №1-01-Б від 25.01.10р., № 2-03-Б від 10.03.10р., № 3-Б від 02.04.10р., № 11 від 26.04.10р., № 14 від 24.05.10р., № 15 від 09.06.10р., № 7/07 від 02.07.10р., № 9/07 від 08.07.10р., № 4/08 від 02.08.10р., № 1/09 від 06.09.10р., № 1/10 від 02.10.10р., № 4/11 від 02.11.09р. інший результат, ніж виконання робіт визначених в умовах вищєзазначених договорів, обізнаності ТОВ «Енергетик»та ТОВ «Техенергоресурс», ТОВ «Електроспецтех»щодо обставин господарювання один одного, вчинення ними узгоджених дій щодо отримання будь-якої вигоди (в тому числі і податкової).

При цьому, суд бере до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за договорами № 1/С від 05.01.09р. , № 2-9-П від 02.09.09р., № 3-10-П від 01.10.09р., №1-01-Б від 25.01.10р., № 2-03-Б від 10.03.10р., № 3-Б від 02.04.10р., № 11 від 26.04.10р., № 14 від 24.05.10р., № 15 від 09.06.10р., № 7/07 від 02.07.10р., № 9/07 від 08.07.10р., № 4/08 від 02.08.10р., № 1/09 від 06.09.10р., № 1/10 від 02.10.10р., № 4/11 від 02.11.09р. відповідач суду за правилами ч.2 ст.71 КАС України не подав, а судом самостійно таких доказів не виявлено. На противагу запереченням відповідача суд наголошує, що укладеними між ТОВ «Енергетик»(як виконавцем) та ВАТ «Обєднання Стеклопластик»(як замовником) договором підряду № 10-401-П від 31.12.2008р., ЗАТ «Полтавський олійноекстракційний завод Кернел Груп»(як замовником) договором підряду № 23/4/9 від 23.04.2009р., № 12/08/09 від 18.08.2009р., ТОВ «Хартеп»(як замовником) договором субпідряду № 30/04-1/2009 від 30.04.2009р., ТОВ «Будівельне управління № 77»(як замовником) договором підряду № 19/01 від 19.01.2010р., ТОВ «Бандурський масло екстракційний завод»(як замовником) договором підряду № 10/06-10 від 10.06.2010р., № 1/07-10 від 01.07.2010р., ., № 2/07-10 від 01.07.2010р., № 1/08-10 від 25.08.2010р., № 2/08-10 від 25.08.2010р., № 3/08-10 від 25.08.2010р., актами приймання виконаних робіт за лютий 2009 року, за вересень - грудень 2009р., березень - вересень 2010 року, довідками про вартість виконаних робіт підтверджено використання позивачем отриманих за договорами № 1/С від 05.01.09р. , № 2-9-П від 02.09.09р., № 3-10-П від 01.10.09р., №1-01-Б від 25.01.10р., № 2-03-Б від 10.03.10р., № 3-Б від 02.04.10р., № 11 від 26.04.10р., № 14 від 24.05.10р., № 15 від 09.06.10р., № 7/07 від 02.07.10р., № 9/07 від 08.07.10р., № 4/08 від 02.08.10р., № 1/09 від 06.09.10р., № 1/10 від 02.10.10р., № 4/11 від 02.11.09р. робіт у власній господарській діяльності ТОВ "Енергетик".

Окрім того, при вирішенні спору суд бере до уваги положення ч.2 ст..228 Цивільного кодексу України, де вказано, що правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним, а також положення ст.228 Цивільного кодексу України, де зазначено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свободи людини і громадян знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

З аналізу приписів даної норми кодексу слідує, що будь-який суб'єкт права, в тому числі і орган державної податкової служби України, наділений законодавцем правом на твердження про те, що конкретний правочин є нікчемним, бо в силу ст.216 Цивільного кодексу України визнання судом недійсним нікчемного правочину не вимагається.

Разом з тим, суд відзначає, що з огляду на закріплений ст..8 Конституції України принцип верховенства права і неприпустимість зловживання наданим правом такий висновок суб'єкта права повинен бути мотивований належними правовими доводами та підтверджений відповідними фактичними даними, а не мати характер припущення.

Судовим розглядом з'ясовано, що висновок відповідача про нікчемність договору № 1/С від 05.01.09р. , № 2-9-П від 02.09.09р., № 3-10-П від 01.10.09р., №1-01-Б від 25.01.10р., № 2-03-Б від 10.03.10р., № 3-Б від 02.04.10р., № 11 від 26.04.10р., № 14 від 24.05.10р., № 15 від 09.06.10р., № 7/07 від 02.07.10р., № 9/07 від 08.07.10р., № 4/08 від 02.08.10р., № 1/09 від 06.09.10р., № 1/10 від 02.10.10р., № 4/11 від 02.11.09р. ґрунтується виключно на висновках актів перевірок складених ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова від 23.11.2010р. № 3057/23-03-05/34566972 та від 23.11.2010р. № 3058/23-03-05/34689962. Проте в даному випадку висновок одного суб'єкта права -ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова щодо нікчемності певного правочину не можуть бути визнаний достатньою підставою для визнання такого правочину нікчемним, оскільки нормами Закону України «Про державну податкову службу Україні»податкові органи не наділені виключною компетенцією на визнання правочинів нікчемним. Жодних доказів про самостійне дослідження відповідачем обставин укладання договору № 1/С від 05.01.09р. , № 2-9-П від 02.09.09р., № 3-10-П від 01.10.09р., №1-01-Б від 25.01.10р., № 2-03-Б від 10.03.10р., № 3-Б від 02.04.10р., № 11 від 26.04.10р., № 14 від 24.05.10р., № 15 від 09.06.10р., № 7/07 від 02.07.10р., № 9/07 від 08.07.10р., № 4/08 від 02.08.10р., № 1/09 від 06.09.10р., № 1/10 від 02.10.10р., № 4/11 від 02.11.09р., предмету даних правочинів, змісту прав та обов'язків сторін за ними, повноважень фізичних осіб, які від імені суб'єктів господарювання укладали ці правочини, обізнаності суб'єктів господарювання щодо обставин діяльності один одного, дійсних намірів сторін правочинів, наявності чи відсутності розумних економічних чинників на укладання правочинів, подальшого руху сплачених ТОВ «Енергетик»грошових коштів, ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова до суду не надано.

В ході розгляду справи з пояснень представників сторін, які повністю узгоджуються з матеріалами справи, судом встановлено, що зауважень до право і дієздатності ТОВ "Енергетик»та ТОВ «Техенергоресурс», ТОВ «Електроспецтех», реєстрації ТОВ «Техенергоресурс», ТОВ «Електроспецтех»як платників податку на додану вартість, правильного складання первинних документів за договором № 1/С від 05.01.09р. , № 2-9-П від 02.09.09р., № 3-10-П від 01.10.09р., №1-01-Б від 25.01.10р., № 2-03-Б від 10.03.10р., № 3-Б від 02.04.10р., № 11 від 26.04.10р., № 14 від 24.05.10р., № 15 від 09.06.10р., № 7/07 від 02.07.10р., № 9/07 від 08.07.10р., № 4/08 від 02.08.10р., № 1/09 від 06.09.10р., № 1/10 від 02.10.10р., № 4/11 від 02.11.09р., реальності понесення ТОВ "Енергетик" витрат за цими договорами шляхом перерахування коштів у спосіб безготівкових розрахунків, відповідач, під час проведення перевірки діяльності позивача та складання акту перевірки від 21.02.2011 за №745/23-212/21232683 не висував.

З огляду на викладене, суд не вбачає за можливе досліджувати ці обставини при розгляді справи, так як вони не слугували фактичними підставами для спірних податкових повідомлень-рішень, а відтак, в силу ч. 3 ст.2 КАС України не можуть бути предметом перевірки суду в адміністративній справі.

Досліджуючи витребувані та приєднані до справи документи, суд відзначає, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при укладанні і виконанні договору № 1/С від 05.01.09р. , № 2-9-П від 02.09.09р., № 3-10-П від 01.10.09р., №1-01-Б від 25.01.10р., № 2-03-Б від 10.03.10р., № 3-Б від 02.04.10р., № 11 від 26.04.10р., № 14 від 24.05.10р., № 15 від 09.06.10р., № 7/07 від 02.07.10р., № 9/07 від 08.07.10р., № 4/08 від 02.08.10р., № 1/09 від 06.09.10р., № 1/10 від 02.10.10р., № 4/11 від 02.11.09р. взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено.

Довід відповідача про безпідставне отримання ТОВ "Енергетик" за переліченими договорами податкової вигоди суд відхиляє, як безпідставний, оскільки матеріалами справи підтверджено виконання позивачем, ТОВ "Енергетик" зобов'язань по оплаті вартості отриманих робіт за договором № 1/С від 05.01.09р. , № 2-9-П від 02.09.09р., № 3-10-П від 01.10.09р., №1-01-Б від 25.01.10р., № 2-03-Б від 10.03.10р., № 3-Б від 02.04.10р., № 11 від 26.04.10р., № 14 від 24.05.10р., № 15 від 09.06.10р., № 7/07 від 02.07.10р., № 9/07 від 08.07.10р., № 4/08 від 02.08.10р., № 1/09 від 06.09.10р., № 1/10 від 02.10.10р., № 4/11 від 02.11.09р. шляхом перерахування безготівкових грошових коштів. З огляду на приписи Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»та Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом»суд робить висновок про те, що операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб - через банківські установи. Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та ТОВ «Техенергоресурс», ТОВ «Електроспецтех», спільного інтересу щодо їх отримання останнім (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), наявності у ТОВ "Енергетик" при укладанні договору № 1/С від 05.01.09р. , № 2-9-П від 02.09.09р., № 3-10-П від 01.10.09р., №1-01-Б від 25.01.10р., № 2-03-Б від 10.03.10р., № 3-Б від 02.04.10р., № 11 від 26.04.10р., № 14 від 24.05.10р., № 15 від 09.06.10р., № 7/07 від 02.07.10р., № 9/07 від 08.07.10р., № 4/08 від 02.08.10р., № 1/09 від 06.09.10р., № 1/10 від 02.10.10р., № 4/11 від 02.11.09р. іншого наміру, ніж виконання визначених робіт, ДПІ у Фрунзенському районі міста Харкова до суду не надано.

Вивчивши матеріали справи, суд відзначає, що відповідач не подав суду доказів прийняття компетентною особою за актом планової виїзної перевірки діяльності ТОВ "Енергетик" від 21.02.2011 за №745/23-212/21232683 рішення про порушення кримінальної справи, наявність якого згідно з ст. 97 Кримінально-процесуального кодексу України є обов'язковою в разі вчинення посадовими особами позивача кримінального діяння у сфері оподаткування.

Згідно листів № 04-56-229-10 від 31.01.2011р., № 04-56-228-10 від 31.01.2011 року прокуратури Жовтневого району м. Харкова в ході проведення прокурорської перевірки було встановлено порушення законодавства по проведенню перевірки та по складанню акту перевірки ТОВ «Техенергоресурс»та ТОВ «Електроспецтех», зазначено, що під час перевірки не вивчено документи, лише при дослідженні яких можна зробити висновки викладені в акті перевірки. Отже висновок ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова про нікчемність угод зроблений без дослідження необхідних документів.

Крім цього, суд зазначає, що висновок відповідача про те, що у контрагентів позивача ТОВ «Техенергоресрс»та ТОВ «Електроспецтех»неіснує необхідних умов для досягнення результатів відповідної фінансово-господарської діяльності, в силу відсутності технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення субєктом господарювання, задекларованого основного виду діяльності не відповідає матеріалам справи. Так, позивачем до матеріалів справи були надані належним чином завірені копії ліцензії на проведення будівельних робіт виданих ТОВ «Техенергоресрус»та ТОВ «Електроспецтех».

Відповідно до Закону України №1775 від 01.06.2000р. «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», Постанови №1396 від 05.12.2007р. «Про ліцензування певних видів господарської діяльності у будівництві», а також Наказу №47 від 27.01.2009р. «Про затвердження Ліцензійних умов провадження будівельної діяльності»ТОВ «Техенергоресурс»та ТОВ «Електроспецтех»діяло на підставі ліцензій для провадження діяльності повязану з будівництвом будівель видану Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України.

Суд зазначає, що доказів анулювання вказаних ліцензій відповідач до суду не надав. Виходячи з цього у відповідача не має законних підстав вважати, що у контрагентів позивача відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної фінансово-господарської діяльності.

Інших мотивів, окрім нікчемності правочину і наміру отримати податкову вигоду, неправомірності збільшення позивачем валових витрат обігу та виробництва, а також податкового кредиту за договором № 1/С від 05.01.09р. , № 2-9-П від 02.09.09р., № 3-10-П від 01.10.09р., №1-01-Б від 25.01.10р., № 2-03-Б від 10.03.10р., № 3-Б від 02.04.10р., № 11 від 26.04.10р., № 14 від 24.05.10р., № 15 від 09.06.10р., № 7/07 від 02.07.10р., № 9/07 від 08.07.10р., № 4/08 від 02.08.10р., № 1/09 від 06.09.10р., № 1/10 від 02.10.10р., № 4/11 від 02.11.09р. відповідачем в акті перевірки від 21.02.2011 за №745/23-212/21232683 не наведено.

Суд зазначає, що правовідносини стосовно формування валових витрат обігу та виробництва передбачені ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а стосовно формування податкового кредиту - п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

З акту перевірки від 21.02.2011 за №745/23-212/21232683 слідує, що доводи відповідача про порушення ТОВ "Енергетик" означених норм з мотивів нікчемності укладених договорів ґрунтуються виключно на актах перевірок складених ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова від 23.11.2010р. № 3057/23-03-05/34566972 та від 23.11.2010р. № 3058/23-03-05/34689962, що законом не передбачено. За правилами ч.2 ст.71 КАС України обґрунтованість таких доводів відповідачем перед судом не доведена.

Твердження відповідача про отримання ТОВ "ІВЦ "Енергетик" податкової вигоди за договором № 1/С від 05.01.09р. , № 2-9-П від 02.09.09р., № 3-10-П від 01.10.09р., №1-01-Б від 25.01.10р., № 2-03-Б від 10.03.10р., № 3-Б від 02.04.10р., № 11 від 26.04.10р., № 14 від 24.05.10р., № 15 від 09.06.10р., № 7/07 від 02.07.10р., № 9/07 від 08.07.10р., № 4/08 від 02.08.10р., № 1/09 від 06.09.10р., № 1/10 від 02.10.10р., № 4/11 від 02.11.09р. спростовується фактом вибуття з власності ТОВ "Енергетик" активів у вигляді грошових коштів і відсутністю фактичних даних про їх подальше повернення у власність позивача, а також недоведеністю наявності у ТОВ "Енергетик" у взаємовідносинах з ТОВ «Техенергоресурс»та ТОВ «Електроспецтех»іншого матеріального інтересу ніж отримання результатів робіт.

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 цього ж Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3.-5.7. цієї статті.

Відповідно до п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону “Про оподаткування прибутку підприємств” до витрат, не пов'язаним з веденням господарської діяльності віднесений вичерпний перелік витрат, а саме витрат на організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання лотерей, участь в азартних іграх, фінансування особистих потреб фізичних осіб.

Так, положеннями п.5.3. - 5.7. зазначеного вище Закону встановлено певні обмеження або пряму заборону щодо включення деяких витрат до складу валових витрат. Заборони щодо включення до складу валових витрат, пов'язаних з придбанням товару, законодавцем не встановлено.

Відповідно до п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 наведеного Закону не включаються до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до п. 5.11 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Відповідач в акті перевірки не посилається на порушення позивачем пунктів 5.3 - 5.7 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», що встановлює обмеження щодо віднесення таких витрат до складу валових.

Як свідчать матеріали справи факт надання послуг, проведення розрахунків, підтверджується договорами, актами, податковими накладними, платіжними дорученнями, зауважень щодо оформлення первинних документів в акті перевірки не зазначено та в судовому засіданні не встановлено. Таким чином позивач мав право збільшити валові витрати, на суму отриманого товару, за правилами першої події.

Відповідно до п.п. 7.4.1 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України від N 168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Як вбачається з матеріалів справи, сума податку на додану вартість, яка була включена до складу податкового кредиту підтверджена відповідними податковими накладними. Податкові накладні, надані позивачем, виписані з додержанням вимог п.п. 77.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

В ході судового засідання судом було зясовано, що відповідачем фактів включення ТОВ «Енергетик»до податкового кредиту з ПДВ неналежно складених податкових накладних, податкових накладних, які були складені особами, що не мають статусу платників ПДВ, не виявлено.

Відповідно до п.п. 7.5.1. п. 7.5 ЗУ "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; - або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що Закон України "Про податок додану вартість" передбачає єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної.

За таких обставин, суд не знаходить підстав для визнання правомірним висновку відповідача, ДПІ про порушення позивачем, ТОВ "Енергетик" вимог п.п.5.2.1., п.5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пп.7.4.1., п.п.7.4. ст.7 Закону України «Про ПДВ», бо цей висновок спростовується зібраними судом доказами, які долучені до матеріалів справи.

У звязку з тим, що відсутній обєкт донарахування податку на прибуток та податку на додану вартість, суд приходить до висновку про відсутність підстав застосування штрафної (фінансової) санкції.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки відповідачем, який в силу Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та за ознаками ст. 3 КАС України є суб'єктом владних повноважень, при розгляді і вирішенні судом справи в порядку ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірності спірних податкових повідомлень-рішень по донарахуванню податкових зобов'язань за взаємовідносинами з ТОВ "Енергетик", суд доходить висновку, що податкові повідомлення - рішення порушують права і інтереси позивача, а тому підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.19 Конституції України, ст.ст. 7-11, 71, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетик" до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова, за участю прокурора Фрунзенського району м. Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова №0000452302 від 04.03.2011 року на загальну суму 1031206,25 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова №0000462302 від 04.03.2011 року, в частині визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість 659974,00 грн. за основним платежем та 164993,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетик" (61091, м. Харків, вул. Харківських дивізій б. 14, корп. 3, код 21232683) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3,40 грн. (три грн. 40 коп.)

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 26 квітня 2011 року.

Головуючий суддя Волошин Д.А.

Судді Горшкова О.О.

Панов М.М.