Постанова № 15939676, 20.05.2011, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2011 р. Справа № 2a-1870/2614/11

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко І.Г., суддів - Опімах Л.М.,Гелети С.М.,

за участю секретаря судового засідання - Сахно М.В.,

представників позивача - Світличної Н.І., Кузьмінського О.В.,

представників відповідача - Надточій О.М., Моргун Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Головного управління юстиції у Сумській області до Контрольно-ревізійного управління в Сумській області про скасування вимоги, попередження ,-

В С Т А Н О В И В:

Головне управління юстиції у Сумській області (далі позивач, ГУЮ у Сумській області) звернулось до суду з позовом до Контрольно-ревізійного управління в Сумській області (далі - відповідач, КРУ в Сумській області), в якому просило:

-визнати нечинною та скасувати лист-вимогу відповідача «Про усунення порушень, виявлених ревізією в ГУЮ у Сумській області» від 20.04.2011р. №18-08-14-14/2507;

-визнати нечинним та скасувати попередження КРУ в Сумській області про неналежне виконання бюджетного законодавства від 28.04.2011р. №18-08-14-14/2680.

Обґрунтовуючи свою позицію щодо правильності витрачання коштів на оплату праці працівників з нарахуваннями, позивач зазначив, що правову базу діяльності ГУЮ у Сумській області та територіальних управлінь юстиції Сумської області складають Положення про Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, мм. Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства юстиції від 14.02.2007р. № 47/5, зареєстрованого в Мін'юсті 14.02.2007р. за №124/13391 та Положення про районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні управління юстиції, затвердженого наказом Міністерства юстиції від 14.02.2007. № 47/5, зареєстрованого в Мін'юсті 14.07.2007р. за №125/13392. Вважає, що наявність посад заступників начальників районних, міськрайонних управлінь юстиції було визначено правомірно у відповідності до норм вказаних Положень та затвердженого Міністерством юстиції України штатного розпису, а тому матеріальну шкоду з цього приводу на суму 141954,14 грн. не завдано.

Щодо правильності утворення та використання власних надходжень зазначив, що ГУЮ у Сумській області діяло у межах встановлених законодавством повноважень щодо сплати податку на додану вартість із дохідної частини сум витрат, згідно приписів Закону України «Про податок на додану вартість».

Щодо дотримання напрямків використання коштів виконавчого провадження та коштів, отриманих від надання платних послуг населенню відділами державної реєстрації актів цивільного стану та нотаріальними конторами ГУЮ у Сумській області зазначило, що з метою своєчасної та повної сплати коштів за використані енергоносії та комунальні послуги підвідомчими установами та недопущення простроченої кредиторської заборгованості з оплати вищезазначених послуг а також нарахування інших фінансових штрафних санкцій, позивачем було здійснено часткову оплату теплової енергії, електроенергії, газопостачання та послуг зв'язку за головне та територіальні управління юстиції на суму 160456,85 грн. з коштів, отриманих від надання платних послуг населенню відділами державної реєстрації актів цивільного стану, державними нотаріальними конторами та з коштів виконавчого збору у відповідності до Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» та Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік».

Щодо не нарахування та невиплати премії працівникам управління, позивач вважає, що він діяв у відповідності до вимог ч.3 ст. 151 Кодексу законів про працю України, згідно якого протягом дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.

Щодо правильності розрахунків з підзвітними особами, в тому числі видатків на відрядження, позивач зазначив, що всі документи про витрати на проїзд працівників головного управління та територіальних управлінь юстиції відповідають вимогам Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998року №59 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 31.03.1998року за № 218/2658.

Просив позовні вимоги задовольнити.

Відповідач проти позову заперечував. В обґрунтування вимог зазначив, що оскаржувані лист-вимога та попередження були винесені у відповідності до норм чинного законодавства в межах наданих КРУ в Сумській області повноважень.

Вважає, що позивачем видатки на утримання більше одного заступника начальника районних управлінь юстиції та більше двох заступників начальника міськрайонних управлінь юстиції було проведено в порушення абз. 6 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури апарату центральних органів виконавчої влади, їх територіальних підрозділів та місцевих державних адміністрацій» від 12.03.2005р. № 179, що призвело до зайвих витрат по оплаті праці в сумі 104075,00грн. та зайвої сплати внесків до державний фондів - 37879,14 грн.

Крім того, стверджує, що позивачем на порушення вимог пп. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», за рахунок коштів, що надійшли на спеціальний реєстраційний рахунок, як відшкодування витрат з проведення виконавчих дій органами державної виконавчої служби, протягом січня-грудня 2010 року, до Державного бюджету України здійснено перерахування податку на додану вартість, належного установі, в сумі 225137,00грн.

Зазначає, що ГУЮ у Сумській області було завдано шкоду (збитки) державному бюджету на загальну суму 160456,85грн., в т.ч. в частині спеціального фонду відділів ДРАЦС та нотаріальних контор Головного управління юстиції - 88375,63грн., підрозділів виконавчої служби - 72081,22грн., у звязку з проведенням видатків з оплати послуг зв'язку, теплопостачання, електроенергії та газопостачання, фактично спожитих Головним управлінням юстиції, районними, міськими, міськрайонними управліннями юстиції, в порушення Порядку використання коштів, отриманих органами державної влади від надання ними послуг відповідно до законодавства, та їх розміри, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2001р. № 702 та Порядку використання коштів виконавчого провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2004р. № 554, за рахунок коштів, отриманих за надання послуг державними нотаріусами, державними органами реєстрації актів цивільного стану та за кошти виконавчого, збору.

Стверджує, що позивачем неправомірно працівникам Головного управління юстиції, до яких, за рішенням керівника, застосовано захід дисциплінарного впливу (догану), всупереч ст.149 Кодексу законів про працю України, ст.2 Закону України «Про оплату праці», не нараховувалась та не виплачувалась, премія за фактично відпрацьований час протягом всього періоду дії дисциплінарного стягнення, внаслідок чого працівникам недонараховано премій в загальній сумі 11952,12 грн. Крім того відмічає, що ГУЮ у Сумській області було здійснено зайві витрати з відшкодування підзвітних коштів в сумі 712,68 грн., у звязку з прийняттям до відшкодування проїзних документів зі свідоцтвами про сплату єдиного податку фізичними особами-підприємцями, в яких невірно визначено місце здійснення діяльності або закінчився термін дії.

Беручи до уваги вказані порушення відповідач вважає, що його дії та рішення узгоджуються з нормами чинного законодавства та просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги з підстав, викладених у позові, підтримали у повному обсязі, позов просили задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували в повному обсязі, з підстав викладених в акті ревізії, просили в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити, виходячи з наступного.

В судовому засідання встановлено, що у період з 14.02.2011року по 25.03.2011року КРУ в Сумській області було проведено планову виїзну ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності ГУЮ у Сумській області за період з 01.01.2009р. по 31.01.2011р., результати якої зафіксовані в акті від 01.04.2011року №08-08-02/6 (а.с.66-126).

В ході ревізії правильності витрачання коштів на оплату праці працівників з нарахуваннями, розрахунків з підзвітними особами, в тому числі видатків на відрядження та правильності утворення та використання власних надходжень та коштів виконавчого збору КРУ в Сумській області було встановлено порушення абз. 6 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури апарату центральних органів виконавчої влади, їх територіальних підрозділів та місцевих державних адміністрацій» від 12.03.2005р. № 179 (далі Постанова КМУ №179), пп. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» (тут і далі по тексту постанови, чинного на час виникнення спірних правовідносин), Порядку використання коштів, отриманих органами державної влади від надання ними послуг відповідно до законодавства, та їх розміри, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2001р. № 702 (далі Порядок КМУ №702), Порядку використання коштів виконавчого провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2004р. № 554 (далі Порядок КМУ №554), ст.149 Кодексу законів про працю України, ст.2 Закону України «Про оплату праці», п.п. 1.11, 1.12 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998р. № 59 та п.п. 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88.

Згідно п.7 ст. 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» контрольно-ревізійним управлінням в областях, надається право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

За результатами ревізії у відповідності до зазначених вимог, на адресу позивача був надісланий лист-вимога «Про усунення порушень, виявлених ревізією в ГУЮ у Сумській області» від 20.04.2011року за №18-08-14-14/2507 (а.с.12-15), яким серед іншого, зобовязано ГУЮ у Сумській області:

1. привести у відповідність до Постанови КМУ №179 штатні розписи підрозділів Головного управління юстиції;

-стягнути з осіб, винних у зайвих грошових виплатах, кошти в сумі 104075,00грн. у порядку та розмірах встановлених ст.ст. 130, 133, 136 Кодексу законів про працю України;

-провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум внесків до державних фондів та повернути зайво сплачені кошти в сумі 37879,14грн. (зарахувати в рахунок майбутніх платежів).

2.у відповідності до встановленого чинним законодавством порядку, в т.ч. Порядку взаємодії органів державної податкової служби України, фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) платникам податків, затвердженого спільним наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України від 03.02.2005р. №58/78/22 (чинного до 21.01.2011року), забезпечити повернення Головному управлінню юстиції коштів в сумі 225137,00грн., які безпідставно зараховані до Державного бюджету України.

3.у відповідності до встановленого чинним законодавством порядку, в т.ч. Інструкції з обліку коштів, розрахунків та інших активів бюджетних установ, затвердженої наказом Державного казначейства України від 26.12.2003р. № 242 та Порядку обслуговування державного бюджету за видатками та операціями з надання та повернення кредитів, наданих за рахунок коштів державного бюджету, затвердженого наказом Державного казначейства України від 25.05.2004р. за № 89, забезпечити відновлення касових видатків по підрозділам виконавчої служби в сумі 72081,22 грн., по відділам ДРАЦС та нотаріальних контор в сумі 88375,63грн., за рахунок власних надходжень по Головному та районних управліннях юстиції, в іншому випадку - стягнути з особи, винної у зайвих видатках коштів спеціального фонду державного бюджету, кошти в сумі 160456,85грн. у порядку та розмірах, встановлених ст.ст. 130, 133, 136 Кодексу законів про працю України.

4.провести донарахування та виплатити працівникам управління щомісячних премій за фактично відпрацьований час в сумі 11952,12 гривень.

5.провести претензійно-позовну роботу щодо повернення зайво виплачених сум коштів, в іншому випадку - стягнути з особи, винної у зайвих грошових виплатах, кошти в сумі 712,68грн. у порядку та розмірах встановлених ст.ст. 130, 133, 136 Кодексу законів про працю України.

Відповідно до ст. 117 Бюджетного кодексу України за порушення бюджетного законодавства до учасників бюджетного процесу можуть застосовуватися такі заходи впливу як попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства - застосовується в усіх випадках виявлення порушень бюджетного законодавства, а також зупинення операцій з бюджетними коштами.

Згідно вказаних приписів КРУ в Сумській області було застосовано попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства від 28.04.2011р. за №18-08-14-14/2680 (а.с.16-17), яким було попереджено начальника ГУЮ у Сумській області про неналежне виконання бюджетного законодавства та вимагалось вжити дії по відшкодуванню виявлених порушень в порядку, встановленому листом-вимогою від 20.04.2011р. №18-08-14-14/2507, а також винесено розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами від 21.04.2011р. за № 104 (а.с.19).

Задовольняючи позовні вимоги суд виходить з наступного.

З акта ревізії (а.с.73-74) вбачається, що підставою для формування пункту другого оскаржуваної вимоги (щодо правильності витрачання коштів на оплату праці працівників з зарахуваннями), в тому числі щодо стягнення коштів 104075,00грн., стало встановлення порушення позивачем абз.6 п.1 Постанови КМУ №179, відповідно до якого начальник відділу (як самостійного, так і у складі управління чи департаменту) може мати не більш як одного заступника. Така посада може вводитись у разі, коли чисельність працівників у відділі не менш як 7 одиниць.

В акті ревізії зазначено (а.с.73-74), що в штатних розписах районних управлінь юстиції, чисельність яких не перевищує 16 одиниць, начальники управлінь мають двох заступників - начальників відділів, в той час, як відповідно до вказаної постанови повинна утримуватись одна посада заступника-начальника відділу. Так у Буринському, Великописарівському, Краснопільському, Ямпільському, Недригайлівському, Липоводолинському, Путивльському, Середино-Будському районних управліннях юстиції утримувались 2 посади заступника начальника управління - начальника відділу замість однієї, передбаченої вказаною Постановою № 179 посади. В штатних розписах Сумського міського управління юстиції, Охтирського, Глухівського, Роменського, Шосткинського, Конотопського міськрайонних управлінь юстиції, чисельність працівників яких становить понад 16 одиниць начальники управлінь мають по чотири заступника, в тому числі одного заступника, який не очолює відділ; трьох заступників-начальників відділів, в той час, як відповідно до постанови № 179 повинно утримуватись не більше двох заступників, у тому числі один заступник, який не очолює відділ. Вказане порушення, на думку відповідача, призвело до завищення посадових окладів на утримання більше одного заступника начальника районного управління юстиції та більше двох заступників начальника міськрайонних управлінь юстиції в межах фонду заробітної плати. Зайво нарахована та виплачена заробітна плата склала на загальну суму 104075,00грн. та зайво нараховано та сплачено нарахувань до цільових фондів на суму 37879,14 грн. (а.с.130-136).

Разом з тим, відповідач, визначаючи вказане порушення, приймає до уваги лише норму Постанови КМУ №179 та на враховує інші нормативно-правові акти, які визначають правову основу діяльності ГУЮ у Сумській області та територіальних управлінь юстиції Сумської області.

Так, відповідно до п. 8 Положення про районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні управління юстиції, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 14.02.2007р. №47/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.07.2007р. за №125/13392, встановлено, що начальник управління юстиції має заступників, кількість яких визначає Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, мм. Києві та Севастополі.

Пунктом 4.1 Положення про районний, районний у місті, міський (міста обласного значення), міськрайонний відділ державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2007р. №83/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03.03.2007р. №180/13447 (а.с.39-42), передбачено, що відділ очолює начальник (заступник начальника відповідного управління юстиції - начальника відділу державної виконавчої служби). Дані приписи на даний час вже визначені і нормами Закону України «Про державну виконавчу службу» (ст.4,8,9).Пункт 7 Типового положення про районний, районний у місті, міський (міста обласного значення) відділ реєстрації актів цивільного стану, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 17.04.2002р. №30/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.04.2002р. №371/6659 (а.с.43-49) також передбачає, що відділ очолює керівник відділу (заступник начальника відповідного управління юстиції - начальник відділу, начальник відділу).

Крім того, варто зазначити, що 27.02.2009р., 10.06.2010р., 18.02.2011р. Міністерством юстиції України були затверджені зведені штатні розписи районних, міських, міськрайонних управлінь юстиції ГУЮ у Сумській області станом на 01.01.2009р., 01.01.2010р. та станом на 01.01.2011р. відповідно (а.с.26-35). При цьому ревізією не було встановлено порушень порядку складання та затвердження штатного розпису (а.с.73), зауважень щодо складання зведених штатних розписів КРУ в Сумській області, як пояснювали представники відповідача в судовому засіданні, не мало.

Разом з тим, наявність посад заступників начальників районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції - начальників відділів державної виконавчої служби та заступників начальників районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції - начальників відділів державної реєстрації актів цивільного стану було передбачено вказаними затвердженими Міністерством юстиції України на 2009, 2010 та 2011 роки штатними розписами, доведеними останнім до безумовного виконання (а.с.26-35).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що ГУЮ у Сумській області здійснено призначення заступників начальників районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції - начальників відділів державної виконавчої служби та заступників начальників районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції - начальників відділів державної реєстрації актів цивільного стану відповідно до вищевказаних приписів чинного законодавства, порушень в діях позивача суд не вбачає, а тому висновок КРУ в Сумській області про порушення ГУЮ у Сумській області вимог Постанови КМУ №179 не знайшов своє підтвердження в судовому засіданні.

Щодо правильності утворення та використання власних надходжень та коштів виконавчого збору суд зазначає наступне.

Так вибіркою ревізією, зокрема, встановлено, що протягом 2010р. на спеціальний реєстраційний рахунок ГУЮ у Сумській області надійшло 1350820грн. 33коп. коштів на відшкодування витрат на проведення виконавчих дій, стягнуті з боржників державною виконавчою службою. При цьому відповідач вважає, що позивач в «невиконання» вимог пп.4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» перераховано податку на додану вартість в сумі 225137,00грн. (а.с.141). КРУ в Сумській області стверджує, що кошти, які належать до витрат на організацію та проведення виконавчих дій, стягнуті з боржника органами державної виконавчої служби, не можуть розглядатись як обєкт оподаткування з податку на додану вартість(а.с.121-122), а тому підлягають поверненню установі.

В судовому засіданні встановлено, що ГУЮ у Сумській області зареєстровано платником податку на додану вартість згідно свідоцтва №100040962 (а.с.185).

Відповідно до пп.3.1.1 п.3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України. Перелік операцій, що не є об'єктом оподаткування, визначений пунктом 3.2 статті 3 вказаного Закону, зокрема, відповідно до підпункту 3.2.6 пункту 3.2 статті 3 Закону не є об'єктом оподаткування операції з оплати вартості державних платних послуг, які надаються фізичним або юридичним особам органами виконавчої влади і місцевого самоврядування, та обов'язковість отримання (поставки) яких встановлюється законодавством, включаючи плату за реєстрацію, отримання ліцензії (дозволу), сертифікатів у вигляді зборів, державного мита тощо.

Погоджуючись та приймаючи до уваги лист-розяснення Державної податкової адміністрації України від 09.06.2010р. за №6604/5/16-1516 (а.с.24-25), суд відмічає, що для застосування норми підпункту 3.2.6 пункту 3.2 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість» (в такому випадку не підлягають оподаткування послуги) необхідне вчасне виконання таких вимог як: послуги повинні бути державними і надаватися органом виконавчої влади; послуги повинні бути платними; обов'язковість отримання фізичними і юридичними особами послуг повинна бути встановлена законодавством; кошти за надані послуги у повному обсязі повинні надходити до бюджету.

При цьому, відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) - виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 45 вказаного Закону витрати органів державної виконавчої служби на організацію та проведення виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень є витратами виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, які використовуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Кошти виконавчого провадження складаються з коштів виконавчого збору, стягнутого з боржника; авансового внеску стягувача на проведення виконавчих дій; стягнутих з боржника витрат на проведенням виконавчих дій; інших надходжень, що не суперечать законодавству.

З огляду на вказане, на переконання суду, під час здійснення операцій з коштами, що надходять на відшкодування витрат на проведення виконавчих дій, у повному обсязі приписи пп.3.2.6 п.3.2 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість», не можуть бути дотримані, а тому послуги з організації та проведення виконавчих дій є об'єктом оподаткування податком на додану вартість і повинні оподатковуватись на загальних підставах.

Варто зазначити, що відповідно до пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість» база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування.

Враховуючи, вказані вище норми чинного законодавства та встановлені в судовому засіданні обставини справи, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно з коштів, за надання послуг з організації та проведення виконавчих дій, із дохідної частини сум витрат (що надходили на рахунок позивача) було сплачено податок на додану вартість.

Також вибірковою ревізією дотримання напрямків використання коштів виконавчого провадження та коштів, отриманих від надання послуг, було встановлено, що за рахунок коштів, отриманих від надання послуг відділами державної реєстрації актів цивільного стану, нотаріальних контор та виконавчого збору оплачувались послуги звязку, а також частково оплата теплової енергії, електроенергії та газопостачання ГУЮ у Сумській області та територіальних управлінь, чим, на думку відповідача, було допущено порушення вимог Постанови КМУ №702. Даною Постанови КМУ №702, зокрема, було встановлено, що кошти, отримані органами державної влади від надання послуг відповідно до законодавства, спрямовуються у розмірах згідно з додатком на організацію надання цих послуг шляхом зарахування на спеціальні реєстраційні рахунки, відкриті в органах Державного казначейства, та використовуються згідно з відповідними кошторисами, затвердженими в установленому порядку.

Так, в додатку до Постанови КМУ №702 було визначено, що:

- 100 % плати за додаткові послуги правового і технічного характеру, які надають державні органи реєстрації актів цивільного стану відповідно до Закону України «Про органи реєстрації актів громадянського стану» спрямовуються на організацію надання відділами реєстрації актів цивільного стану додаткових послуг правового і технічного характеру, у тому числі оплатою праці додатково залучених працівників державних органів реєстрації актів цивільного стану, крім державних службовців.

- 100 % плати за надання державними нотаріусами додаткових послуг правового характеру, не пов'язаних з вчинюваними нотаріальними діями, а також технічного характеру відповідно до Закону України «Про нотаріат» спрямовуються на організацію надання послуг, пов'язаних з організацією надання державними нотаріусами додаткових послуг правового характеру, не пов'язаних з вчинюваними нотаріальними діями, а також технічного характеру, у тому числі на оплату праці додатково залучених працівників нотаріату, крім державних службовців.

- 50% суми виконавчого збору та 100% суми витрат на проведення виконавчих дій, стягнутих з боржника Державною виконавчою службою, спрямовуються на організацію надання послуг з проведення виконавчих дій відповідно до ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження».

Підпунктом 6 пункту 2 Порядку КМУ № 554, передбачено, що кошти виконавчого провадження використовуються державною виконавчою службою на організацію та проведення виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень судів та інших органів, в тому числі на покриття інших необхідних витрат для забезпечення належної організації виконання рішень, матеріально-технічне забезпечення діяльності служби.

Посилаючись на вказані норми відповідач робить висновок, що здійснення видатків з оплати послуг зв'язку, теплопостачання, електроенергії та газопостачання для Головного управління юстиції, районних, міських, міськрайонних управлінь юстиції за рахунок коштів, отриманих за надання послуг державними нотаріусами, державними органами реєстрації актів цивільного стану та за кошти виконавчого збору в сумі 160456грн. 85коп. (а.с.145-147), суперечить вимогам вищезазначених нормативних актів.

Однак, суд не може погодитись з вказаними висновками.

Так, згідно Положення про Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, мм. Києві та Севастополі та Положення про районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні управління юстиції, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 14.02.2007р. № 47/5, основними завданнями управління є організація роботи відділів державної виконавчої служби, нотаріату та відділів державної реєстрації актів цивільного стану, інших органів та установ юстиції. Начальник управління юстиції несе персональну відповідальність за виконання покладених на управління юстиції завдань і здійснення ним своїх функцій.

Відповідно до ст. 13 Бюджетного кодексу України бюджет може складатися із загального та спеціального фондів. Складовими частинами, зокрема, спеціального фонду бюджету є:

1) доходи бюджету (включаючи власні надходження бюджетних установ), які мають цільове спрямування;

2) видатки бюджету, що здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету (у тому числі власних надходжень бюджетних установ);

3) кредитування бюджету (повернення кредитів до бюджету з визначенням цільового спрямування та надання кредитів з бюджету, що здійснюється за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету);

4) фінансування спеціального фонду бюджету.

ВЛАСНІ НАДХОДЖЕННЯ бюджетних установ отримуються додатково до коштів загального фонду бюджету і включаються до спеціального фонду бюджету та поділяються на такі групи як:

перша група - надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законодавством;

друга група - інші джерела власних надходжень бюджетних установ.

Відповідно до ст. 66 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» та ст.65 «Про державний бюджет України на 2010 рік», якщо обсяги ВЛАСНИХ НАДХОДЖЕНЬ бюджетних установ перевищують відповідні витрати, розпорядник бюджетних коштів передбачає спрямування таких надпланових обсягів у першу чергу на погашення заборгованості з оплати праці, нарахувань на заробітну плату, стипендій, комунальних послуг та енергоносіїв, за відсутністю заборгованості з оплати праці, нарахувань на заробітну плату, комунальних послуг та енергоносіїв у розмірі 50 відсотків коштів на заходи, які необхідні для виконання основних функцій, але не забезпечені коштами загального фонду бюджету за відповідною бюджетною програмою.

Варто зазначити, що як вбачається з пояснень сторін, кошти ГУЮ у Сумській області спеціального фонду (отримані від надання платних послуг населенню відділами державної реєстрації актів цивільного стану та нотаріальними конторами та кошти виконавчого збору) обліковуються за кодами 25010100 «плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю» та код 25020000 «інші джерела власних надходжень» (а.с.182-184).

При цьому головним розпорядником бюджетних коштів відповідно до Постанови КМУ №702 є Міністерство юстиції України, саме на нього покладено відповідальність за цільове використання зазначених коштів. В той же час, варто зазначити, що станом на сьогодні безпосередньо головний розпорядник бюджетних коштів пропонує Головним управлінням юстиції, зокрема в областях, спрямовувати на оплату комунальних послуг та енергоносіїв власні надходження спеціального фонду (а.с.65).

З огляду на встановлені обставини справи та досліджені докази колегія суддів приходить до висновку, що позивач, оплачуючи послуги за використані енергоносії та комунальні послуги (здійснюючи часткову оплату теплової енергії, електроенергії, газопостачання та послуг зв'язку) підвідомчими установами з метою недопущення простроченої кредиторської заборгованості з оплати вищезазначених послуг, а також нарахування фінансових штрафних санкцій, за рахунок коштів в сумі 160456,85 грн., отриманих від надання платних послуг населенню відділами державної реєстрації актів цивільного стану, державними нотаріальними конторами та з коштів виконавчого збору, діяв правомірно у відповідності до приписів Законів України «Про державний бюджет України на 2009 рік», «Про державний бюджет України на 2010 рік», Постанови КМУ №702. Посилання КРУ у Сумській області на розяснення (а.с.178), висновків суду не спростовують.

Крім того ревізією дотримання законодавства при нарахуванні премій було встановлено (а.с.75-76), що працівникам ГУЮ у Сумській області та структурних підрозділів, яким було винесено догану, в порушення ст.149 Кодексу законів про працю України та ст.2 Закону України «Про оплату праці» не нараховувалась та не виплачувалась премія за фактично відпрацьований час протягом всього періоду дії дисциплінарного стягнення, внаслідок чого недонараховано премії на загальну суму 11952,12грн. (а.с.155-157)

При цьому варто зазначити, що в п. 3.4 Колективного договору між адміністрацією та трудовим колективом ГУЮ у Сумській області на 2009-2012 роки (а.с.158-166) зазначено, що встановлення розміру премій та їх надання працівникам управління здійснюється відповідно до Положення про преміювання та матеріальне забезпечення працівників Головного, районних, міськрайонних, міського управлінь юстиції, відділів реєстрації актів цивільного стану, відділів держаної виконавчої служби, державних нотаріальних контор області, затвердженого наказом Головного управління юстиції у Сумський області від 25.04.2007р. №80-ОД (а.с.36). В свою чергу відповідно до вказаного Положення про преміювання (а.с.37-38), премія не виплачується у випадку вчинення працівником злочину, адміністративного або дисциплінарного проступку, за який до нього застосовано дисциплінарне стягнення. Підставою для припинення виплати премії в даному випадку є наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності чи рішення відповідного органу про притягнення до адміністративної (кримінально) відповідальності (наявність яких в судовому засіданні не заперечувалась сторонами та підтверджується актом ревізії). Виплата премій припиняється до зняття чи погашення адміністративно чи дисциплінарного стягнення. (а.с.38).

Відповідач, посилаючись на ст.2 «Структура оплати праці» Закону України «Про оплату праці», стверджує, що премії відносяться до додаткової заробітної плати, а не до заохочувальних виплат, а тому приписи Кодексу законів про працю України, згідно яких протягом дії дисциплінарного стягнення заохочувальні виплати не проводяться, на вказані відносини, в даному випадку не розповсюджуються (а.с.76).

Однак, суд не може погодись з такими висновками відповідача.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оплату праці», на яку посилається відповідач, основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

З огляду на вказані приписи, премія, пов'язана з виконанням виробничих завдань і функцій дійсно відноситься до додаткової заробітної плати, однак, наступний абзац вказаної ст.2 Закону України «Про оплату праці», не виключає її з понять заохочувальних виплат, а лише доповнює перелік «інших заохочувальних та компенсаційних виплат», а тому висновок відповідача про те, що премія не відноситься до заохочувальних виплат є помилковим.

Відповідно до ст. 151 Кодексу законів про працю України протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.

Також відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» конкретні умови, порядок та розміри преміювання працівників визначаються у положенні про преміювання відповідного органу (п.2). На виконання вказаних норм наказом від 25.04.2007р. за №80-ОД (а.с.36) було затвердженого Положення про преміювання та матеріальне забезпечення працівників головного, районних, міськрайонних, міського управлінь юстиції, відділів реєстрації актів цивільного стану, відділів державної виконавчої служби, державних нотаріальних контор області, в якому було визначено, що підставою для припинення виплати премії є наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності чи рішення відповідного органу про притягнення до адміністративної (кримінальної) відповідальності. Виплата премій припиняється до зняття чи погашення адміністративного чи дисциплінарного стягнення (а.с.37-38).

Виходячи із встановлених обставин справи, суд приходить до висновку, що ГУЮ у Сумській області, правомірно у відповідності з нормами Кодексу законів про працю України та Положення про преміювання, працівникам, яким винесено догану, не було нараховано та виплачено премію за фактично відпрацьований час протягом всього періоду дії дисциплінарного стягнення.

Крім того ревізією правильності розрахунків з підзвітними особами, в тому числі видатків на відрядження (а.с.81-83) було встановлено, що працівниками ГУЮ у Сумській області при звітуванні про відрядження до авансових звітів додавались проїзні документи зі свідоцтвами про сплату єдиного податку фізичними особами-підприємцями, в яких невірно визначено місце здійснення діяльності або закінчився термін дії, що було встановлено з відповіді Державної податкової інспекції в м. Суми від 25.02.2011р. № 14769/9/17-234 (а.с.167-169).

КРУ в Сумській області робить висновок про порушення вимог п.п. 1.11, 1.12 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998р. № 59 та п.п. 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88 та про протиправне отримання працівниками ГУЮ у Сумській області та структурних підрозділів в рахунок відшкодування витрат на проїзд в 2009 році 147,37грн. та в 2010 році - 565,31 грн., а разом 712грн. 68коп. (а.с.173-175).

Однак, вказані вище висновки відповідача є помилковими та не приймаються до уваги, оскільки відповідно до Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88 передбачено, що підставою бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Відповідно до пп.2.15,2.16 вказаного Положення первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Відповідно до п.п.2.12, 2.11 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 року № 59 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 31.03.1998 року за № 218/2658, разом із звітом подаються документи в оригіналі, що засвідчують вартість понесених у зв'язку з відрядженням витрат. Витрати на відрядження відшкодовуються лише за наявності документів в оригіналі, що засвідчують вартість цих витрат, а саме: транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому електронних квитків за наявності посадкового талона та документа про сплату за всіма видами транспорту, в тому числі чартерних рейсів, рахунків, отриманих з готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання відрядженого працівника, в тому числі бронювання місць у місцях проживання, страхових полісів тощо.

На переконання суду, всі документи про витрати на проїзд працівників ГУЮ у Сумській області та територіальних управлінь юстиції відповідають вимогам вищезазначеної Інструкції, перебування у відрядженні підтверджується відмітками у посвідченні (а.с.171-172), що є доказом перебування у відрядженні працівників ГУЮ у Сумській області, доказом понесених витрат на проїзд є надані оригінали квитки. Копії свідоцтв про сплату єдиного податку фізичними особами підприємцями, на які посилається КРУ в Сумській області, не передбачені як доказ на підтвердження витрат, вказаною Інструкцією, та не є документами, які передбачені вказаними нормами чинного законодавства для підтвердження перебування у відрядженні та не є підставою для відшкодування витрат на відрядження.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відшкодування витрат на відрядження працівників ГУЮ у Сумській області та територіальних управлінь юстиції було здійснено правомірно в межах чинного законодавства.

З огляду на встановлені в судовому засіданні обставини справи та досліджені докази, суд приходить до висновку, що лист-вимога, а також попередження КРУ в Сумській області не можуть бути обґрунтованими та відповідати вимогам ч.3 ст.2 КАС України, у звязку з чим позовні вимоги про їх скасування підлягають задоволенню.

При цьому суд, з огляду на норми ст. 11 КАС України вважає необхідним вийти за межі позовних вимог та застосувати той спосіб захисту порушеного права позивача, який відповідає фактичним обставинам справи і відновлює порушено право особи, зокрема визнати вказані рішення відповідача протиправними.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Головного управління юстиції у Сумській області до Контрольно-ревізійного управління в Сумській області про скасування вимоги, попередження задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати лист-вимогу Контрольно-ревізійного управління в Сумській області "Про усунення порушень, виявлених ревізією в Головному управлінні юстиції у Сумській області" від 20.04.2011р. №18-08-14-14/2507 та попередження Контрольно-ревізійного управління в Сумській області про неналежне виконання бюджетного законодавства від 28.04.2011р. № 18-08-14-14/2680.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий суддя(підпис)І.Г. Шевченко

Судді(підпис)Л.М. Опімах

(підпис)С.М. Гелета

З оригіналом згідно

Суддя І.Г. Шевченко

Повний текст постанови складено 25.05.2011року.