Постанова № 15939005, 25.05.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/3524/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Головка А.Б.,

при секретарі Ковальові Д.О.,

за участю:

представника позивача - Шулік О.Й.,

представника відповідача - Мовчан Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автостар Союз"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській областіпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

26 квітня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Автостар Союз"звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській областіпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.03.2011 року № 0000981502/0/704.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на помилковість та безпідставність висновків акту перевірки щодо неправомірного віднесення позивачем до складу податкового кредиту за грудень 2010 року суму ПДВ по контрагенту ПП «Нафта-Капітал». Зазначив, що на момент здійснення фінансово-господарських операцій між ТОВ «Автостар Союз» і ПП «Нафта-Капітал» останнє було зареєстровано в установленому законом порядку, мало свідоцтво платника ПДВ, та, відповідно, право виписувати податкові накладні. Наполягав на тому, що здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом повністю підтверджується наявними у позивача первинними документами бухгалтерського обліку. Крім того, вказував, що чинне законодавство України не ставить у залежність право платника податку на включення до складу свого податкового кредиту сум податку на додану вартість, фактично сплачених в ціні придбаних товарів (послуг) на підставі податкової накладної, від наявності у контрагента трудових ресурсів, виробничого обладнання сировини та ін., а тому просив визнати протиправним та скасувати спірне податкове повідомлення - рішення.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог. У письмових запереченнях посилався на те, що дії Кременчуцької ОДПІ вважає правомірними, а спірне податкове повідомлення-рішення таким, що відповідає чинному законодавству внаслідок того, що податковим органом встановлено порушення позивачем податкового законодавства, а саме: включено до складу податкового кредиту суму вартості придбаних товарів від ПП "Нафта-Капітал", яке не має технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень та транспортних засобів для здійснення господарської діяльності. Крім того, посилався на відсутність ПП "Нафта-Капітал" за місцезнаходженням та анульовання свідоцтва платника ПДВ. Зазначав також, що ПП "Нафта-Капітал" подав податкову декларацію з ПДВ за грудень 2010 року із порушенням, встановлених законодавством строків.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ «Автостар Союз» (ідентифікаційний код 35131673) є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 07.05.2007 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 682672, та взято на податковий облік у Кременчуцькій ОДПІ у Полтавській області.

ТОВ «Автостар Союз» є платником податку на додану вартість з 23.05.2007 року, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість від 23.05.2007 року № 100042228.

Згідно довідки з ЄДРПОУ видами діяльності позивача за КВЕД є оптова торгівля автомобільними деталями та приладдям; інші види оптової торгівлі; роздрібна торгівля автомобільними деталями та приладдям; технічне обслуговування та ремонт автомобілів; оптова торгівля автомобілями; виробництво вузлів, деталей та приладдя для автомобілів та їх двигунів.

Позивачем 19.01.2011 року подано до Кременчуцької ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2010 року.

У період з 20.01.2011 року по 25.02.2011 року державним податковим інспектором Кременчуцької ОДПІ Іоновою О.М. проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року, поданої ТОВ «Автостар Союз».

За результатами перевірки складено акт від 28.02.2011 року № 905/15-322/35131673, у якому відображено порушення позивачем пункту 1.7 статті 1, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого завищено податковий кредит та відповідно занижена сума податку на додану вартість за грудень 2010 року на суму 6 750 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 17.03.2011 року № 0000981502/0/704, яким позивачу визначено суму грошового зобовязання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 8 437 грн. 50 коп., в тому числі: 6 750 грн. - основний платіж, 1 687 грн. 50 коп. - штрафна санкція.

Проте позивач не погодився із зазначеним податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку спірному податковому повідомленнюрішенню, суд виходить із наступного.

Преамбулою Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі - Закон України № 168/97-ВР) визначено, що цей Закон визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону № 168/97-ВР встановлено, що податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду.

Податкова накладна відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР визначено, що якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно із підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6).

При цьому підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що датою виникнення права платникаподатку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів(робіт,послуг),датавиписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Із системного аналізу вказаних вище норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Судом встановлено, що у грудні 2010 року позивач мав фінансово-господарські взаємовідносини із ПП «Нафта-Капітал» щодо поставки позивачу автопокришок у кількості 18 штук до вантажних автомобілей ЗІЛ-131.

ПП «Нафта-Капітал» виписано ТОВ «Автостар Союз» податкову накладну від 23.12.2010 року № 1223 на загальну суму 40 500 грн., в тому числі ПДВ 6 750 грн., рахунок-фактуру від 23.12.2010 року № 1653 та видаткову накладну від 23.12.2010 року № 1015.

Транспортування товару здійснювалося власним транспортом ТОВ «Автостар Союз» та підтверджується товарно-транспортною накладною від 23.12.2010 року.

Із акту перевірки слідує, що зазначені первинні документи надавалися для проведення перевірки та порушень щодо їх оформлення контролюючим органом встановлено не було.

Розрахунок за отриманий товар проводився позивачем у безготівковій формі та його проведення підтверджується банківськими виписками за 17.01.2011 року та 21.01.2011 року, копії яких наявні у матеріалах справи.

ТОВ «Автостар Союз» на підставі податкової накладної від 23.12.2010 року № 1223 включено до складу податкового кредиту до податкової декларації з ПДВ за грудень 2010 року суму ПДВ 6 750 грн.

Будь-яких порушень щодо оформлення податкової накладної судом не встановлено, зауваження до її змісту та форми відсутні.

В ході судового розгляду встановлено та підтверджено матеріалами справи, що у подальшому позивач використав придбані у ПП «Нафта-Капітал» автопокришки у кількості 18 штук у своїй господарській діяльності, а саме: для здійснення шиномонтажу автопокришок на автомобілі ЗІЛ-131.

Для виконання робіт по встановленню автопокришок на автомобілі ЗІЛ-131 позивачем укладено договір підряду на виконання разової роботи від 23.12.2010 року із ОСОБА_4, та виконання умов зазначеного договору підтверджується актом приймання передачі виконаних робіт від 23.12.2010 року.

Судом встановлено, що у подальшому позивач реалізував автомобілі ЗІЛ-131 ДП «Краснопільське лісове господарство» на підставі договору купівлі-продажу від 22.12.2010 року № 266-10, що підтверджується видатковою накладною від 27.12.2010 року № СК-27-12-3, копія якої наявна у матеріалах справи.

Таким чином, реальність господарських операцій між позивачем та ПП «Нафта-Капітал» підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, автопокришки використані у господарській діяльності ТОВ «Автостар Союз» - для здійснення передпродажної підготовки автомобілей з подальшою їх реалізацією ДП «Краснопільське лісове господарство».

З огляду на зазначене, податковий кредит позивачем сформовано на підставі, виписаної ПП «Нафта-Капітал» належно оформленої податкової накладної, отриманої в ході виконання господарських операцій, підтверджених належними первинними документами, що ґрунтується на вимогах Закону України “Про податок на додану вартість”.

Із наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 20.01.2011 року встановлено, що ПП «Нафта-Капітал» на момент здійснення господарських операцій та складення податкової накладної було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Посилання відповідача на те, що у ПП «Нафта-Капітал» відсутні основні фонди та трудові ресурси на здійснення господарської діяльності судом оцінюється критично, оскільки контрагентом позивача могли використовуватися залучені трудові ресурси та орендовані основні засоби.

Суд також зазначає, що згідно підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 9.8 статті 9 вказаного Закону реєстрація особи як платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання.

Із матеріалів справи вбачається, що на момент здійснення господарських операцій та складення податкової накладної, ПП «Нафта-Капітал» та ТОВ «Автостар Союз» мали свідоцтва платника податку на додану вартість, які не було анульовано.

Таким чином, оскільки ПП «Нафта-Капітал» та ТОВ «Автостар Союз» на момент виникнення спірних правовідносин були зареєстровані як платники ПДВ у встановленому Законом порядку, тому формування позивачем податкового кредиту від цього підприємства є правомірним.

Посилання відповідача на подання ПП «Нафта-Капітал» податкової декларації за грудень 2010 року з порушенням, встановлених законодавством, термінів подання, як на підставу визнання неправомірним формування податкового кредиту ТОВ «Автостар Союз» по контрагенту ПП «Нафта-Капітал», суд оцінює критично, оскільки, Закон України “Про податок на додану вартість” не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій чи бездіяльності його контрагентів, оскільки, платник податків не може нести відповідальність за не виконання чи неналежне виконання обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом.

У разі якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому вказана обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, позивачем надано копію податкової декларації ПП «Нафта-Капітал» за грудень 2010 року, яка подана ним до податкового органу 11.02.2011 року, де відображено в податкових зобов'язаннях суму ПДВ у розмірі 6 750 грн. по ТОВ «Автостар Союз».

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних стравах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як субєкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення - рішення.

Таким чином, податкове повідомлення рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області від 17.03.2011 року № 0000981502/0/704 є протиправним та підлягає скасуванню.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Автостар Союз» є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Автостар Союз" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області від 17.03.2011 року № 0000981502/0/704.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автостар Союз" витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 30 травня 2011 року.

СуддяА.Б. Головко