Постанова № 15938888, 25.05.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/3317/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Молодецького Р.І.,

при секретарі Лазаренко У. І.,

за участю:

представника позивача - Шулік О. Й.,

представника відповідача - Мовчан Т. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Діовен"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській областіпро скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

19 квітня 2011 року позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Діовен" (надалі - позивач або платник податків, або товариство)звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (надалі - відповідач або Кременчуцька ОДПІ)про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000841502/0/648 від 16.03.2011 року, яким позивачу нараховане грошове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 10 843 грн. 55 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями 2 710 грн. 89 коп.

04 травня 2011 року у судовому засіданні позивачем була надана заява про збільшення позовних вимог, а саме: про визнання протиправною та скасування першої податкової вимоги Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області від 01.04.2011 р. № 764/790.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на ті обставини, що за наслідками камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю "Діовен", поданої за грудень 2010 року, з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість шляхом зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість (надалі - ПДВ) наступних податкових періодів - за грудень 2010 року, було складено акт № 888/15-322/31574438 від 28.02.2011 р., яким було встановлено зменшення податкового зобов'язання за грудень 2010 року на суму 10 843,55 грн. Також посилався на необгрунтованість висновків перевірки про завищення позивачем валових витрат внаслідок безпідставного включення до їх складу суми ПДВ в розмірі 10 843,55 грн, сплачену у складі вартості запчастин, придбаних позивачем для використання у господарській діяльності, оскільки обов'язок включення до складу валових витрат такої суми прямо передбачений пп. 7.4.2 п. 7.2 ст. 7 "Про податок на додану вартість". Вважає податкове повідомлення-рішення № 0000841502/0/648 від 16 березня 2011 року безпідставним, таким, що підлягає скасуванню з огляду на те, що товариством правомірно, з підстав, встановлених Законом України "Про податок на додану вартість" включено до податкового кредиту суму ПДВ фактично сплачену ПП "Нафта-Капітал" в ціні придбаних товарів, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського обліку.

У заяві про збільшення позовних вимог товариство посилається на те, що на порушення п. 59.1 статті 59 та абз. 1, 5 п. 56.18 статті 56 Податкового кодексу України відповідачем було надіслано першу податкову вимогу № 764/790 від 01.04.2011 р., хоча сума грошового зобов'язання не є узгодженою, оскільки оспорюється позивачем в даному провадженні, а тому ця вимога підлягає скасуванню.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, посилаючись на правомірність прийнятого податкового повідомленнярішення та першої податкової вимоги, надав заперечення на адміністративний позов, просив суд відмовити у його задоволенні повністю. Заперечення обгрунтовував встановленими проведеними перевірками ПП "Нафта-Капітал" та ТОВ "Діовен" фактами неможливості виконання зі сторони ПП "Нафта-Капітал" своїх зобов'язань за договором поставки, укладеним з ТОВ "Діовен", внаслідок відсутності у приватного підприємства трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортних засобів для виконання договору. Тобто товариством в результаті відносин із ПП "Нафта-Капітал" протягом грудня 2010 року безпідставно сформований податковий кредит на суму 10 843,55 грн.

Розглянувши адміністративний позов та дослідивши надані сторонами документи, повно і всебічно зясувавши усі обставини, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та були досліджені в судовому засіданні, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Діовен" (код ЄДРПОУ 31574438) 20 червня 2001 року зареєстровано виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області, про що видане Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи Серія А00 № 681408. Товариство зареєстровано платником податку на додану вартість згідно Свідоцтва № 23549676 про реєстрацію платника податку на додану вартість серія НБ № 175179, виданого Кременчуцькою ОДПІ 29 червня 2001 року.

17 січня 2011 року позивачем подано до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2010 року та реєстр отриманих та виданих податкових накладних № 12 за грудень 2010 року, до якого, зокрема, включені суми ПДВ по відносинам з ПП "Нафта-Капітал" в розмірі 10 843,55 грн., по яким отримані податкові накладні.

Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією з 18.01.2011 року по 25.02.2011 року проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Діовен", поданої за грудень 2010 року, за результатами якої складено акт № 888/15-322/31574438 від 28.02.2011 р.

В акті перевірки відповідач посилався на те, що в результаті порушення платником податку пункту 1.7 статті 1, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 № 168/97-ВР, завищено податковий кредит та відповідно занижено суму ПДВ, що за підсумками звітнього періоду підлягає сплаті платником податків до бюджету в розмірі 10 843,55 грн. за грудень 2010 року.

Акт перевірки підписаний позивачем 01.03.2011 року із запереченнями на акт про результати камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість від 28.02.2011 року № 888/15-322/31574438, які 04.03.2011 року були отримані відповідачем. Розглянувши заперечення, відповідач листом від 14.03.2011 року повідомив товариство, що податковими органами встановлено порушення підпункту 1.7 статті 1, підпунктів 7.4.1., 7.4.5. пункту 7.4., пункту 7.5. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого по декларації з ПДВ за грудень 2010 року завищено податковий кредит та відповідно занижена сума ПДВ, що за підсумками звітнього періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету в розмірі 10 843,55грн.

На підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000841502/0/648 від 16.03.2011 р., відповідно до якого платнику податку збільшено суму грошового зобов'язання за ПДВ в розмірі 10 843,55 грн. за основним платежем, та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 2 710,89 грн. за порушення пункту 1.7 статті 1, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Супровідним листом Кременчуцької ОДПІ від 16.03.2011 року за вихідним № 9758/10/15-322 зазначене податкове повідомлення-рішення було направлене товариству і отримане останнім 18.03.2011 року.

Позивач не погодився із вказаним податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його до суду.

Згідно із вимогами частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленнюрішенню № 0000841502/0/648 від 16.03.2011 року, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (надалі - Закон) податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з нормами цього Закону.

Згідно із п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом норми підпункту 7.2.6. пункту 7.2. статті 7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Судом встановлено, що основними видами діяльності позивача ТОВ "Діовен" за довідкою з ЄДРПОУ, зокрема, є: 50.20.0. - технічне обслуговування та ремонт автомобілів, 60.24.0 - діяльність автомобільного вантажного транспорту.

01 грудня 2010 р. позивач (покупець) та ПП "Нафта-Капітал"(продавець) уклали договір поставки № Д/01122-10 запасних частин до вантажних автомобілів та інших товарів виробничого призначення на умовах товарного кредиту та вістрочки платежу.

Предмет та обсяг товарів (продукції), що придбавались позивачем за договором № 01122-10 від 01.12.2010 р. визначались розділом 1 даного договору та полягали, зокрема, у поставці позивачу запасних частин до вантажних автомобілів та інших товарів виробничого призначення.

У пункті 2.4. даного договору сторони визначили, що моментом виконання зобов'язання по передачі товарно-матеріальних цінностей вважається дата підписання видаткової накладної, а в частині проведення розрахунків до повного їх виконання.

Відправка продукції здійснювалась на умовах самовивозу, або за рішенням сторін продукція відправлялась траспортом ПП "Нафта-Капітал" чи відправкою багажем (п. 2.1. Договору).

Станом на момент здійснення операцій з поставки товарів в грудні 2010 року на підставі договору від 01 грудня 2010 р., укладеного між позивачем та ПП "Нафта-Капітал", приватне підприємство було зареєстровано платником податку на додану вартість, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія Свідоцтва № 100061773 (Серії НБ № 018478) про реєстрацію платника податку на додану вартість, видане Кременчуцькою ОДПІ 30 серпня 2007 року. Згідно із Рішенням № 9 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП "Нафта-Капітал", датою анулювання реєстрації є 20 січня 2011 року.

На підтвердження виконання зазначеного договору ПП "Нафта-Капітал" видано позивачу рахунки № 271210 від 27 грудня 2010 року та № 281210 від 28 грудня 2010 року; видаткові накладні № 723 від 27 грудня 2010 року та № 724 від 28 грудня 2010 року; податкові накладні № 884 від 27 грудня 2010 року та № 885 від 28 грудня 2010 року, якими підтверджується сплата покупцем - позивачем податку на додану вартість у складі ціни товару в сумі 4196,00 грн. та 6647,55 грн, відповідно.

Із Реєстру отриманих та виданих податкових накладних за грудень 2010 року, декларації з податку на додану вартість позивача за грудень 2010 року вбачається, що податкові накладні, виписані ПП “Нафта-Капітал” (№ з/п 28, 29), включені позивачем до податкового кредиту з ПДВ за грудень 2010 року.

До того ж, позивачем виписувались довіреності № Дио-126 від 28.12.2010 р. та Дио-125 від 27.12.2010 р. на отримання товарно-матеріальних цінностей від ПП "Нафта-Капітал" на ім'я директора зі збуту ОСОБА_4.

На підтвердження факту трудових відносин з ОСОБА_4 позивачем надано копію трудової книжки ОСОБА_4, де міститься запис від 28.07.2004 р. про переведення ОСОБА_4 на посаду директора зі збуту згідно наказу № К-1 від 28.07.2004 р.

У судовому засіданні позивач зазначив, що доставка продукції здійснювалась самовивозом, на підтвердження чого надав докази наявності у ТОВ "Діовен" у користуванні транспортного засобу - вантажного фургону SEAT INCA (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 від 09.11.2007 р.), належного на праві власності директору зі збуту ТОВ "Діовен" ОСОБА_4.

З огляду на вказане, суд приходить до висновку, що зазначений договір, в силу статті 204 Цивільного кодексу України, є правомірним. Матеріалами справи підтверджується, що послуги за договором фактично надавались, а тому такий договір укладався з метою виникнення цивільних прав та обовязків сторін, визначених умовами такого договору.

Згідно із нормою підпункту 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", який був чинним на момент здійснення оподатковуваних операцій позивачем в грудні 2010 року (втратив чинність з 01 січня 2011 року) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

За таких обставин позивач виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру податкового кредиту з податку на додану вартість, тобто позивачем правомірно віднесено до податкового кредиту суми ПДВ по господарським операціям із ПП "Нафта-Капітал", які були підтверджені належними документами та пов'язані із здійсненням господарської діяльності позивача.

Обґрунтовуючи відсутність у ТОВ "Діовен" права на податковий кредит щодо сум податку, сплаченого при поставці позивачу запасних частин до вантажних автомобілів та інших товарів виробничого призначення, відповідач посилався на акт про результати камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість щодо достовірності формування податкового кредиту по податковій звітності з податку на додану вартість ПП "Нафта-Капітал" за листопад 2010 р. № 8 від 19.01.2011 р.

Згідно даної перевірки з директором ПП "Нафта-Капітал" ОСОБА_5 було проведено співбесіду, якою встановлено, що гр. ОСОБА_5 не володіє інформацією про фінансово - господарську діяльність підприємства, про бухгалтерський та податковий облік на підприємстві, про юридичну адресу підприємства, таким чином Кременчуцька ОДПІ дійшла висновку, що ОСОБА_5 є власником ПП "Нафта-Капітал" формально, фактично фінансово-господарську діяльність не здійснював.

Дане твердження відповідача спростовується копією пояснень ОСОБА_5 від 18.01.2011 р., витребуваних Кременчуцькою ОДПІ в ході перевірки ПП "Нафта-Капітал", в яких ОСОБА_5 зазначив, що працює директором, головним бухгалтером ПП "Нафта-Капітал" з листопада 2010 р., і копія яких міститься в матеріалах справи. Також, ОСОБА_5 пояснив, що особисто підписував документи фінансово-господарської діяльності, первинні бухгалтерські документи та документи податкової звітності.

Дане твердження ОСОБА_5 підтверджується також наявними в матеріалах справи податковими накладними № 884 від 27.12.2010 р. та № 885 від 28.12.2010 р., підписаними директором ПП "Нафта-Капітал" ОСОБА_5 Іншого відповідач не довів.

Також, перевіркою було встановлено відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності ПП "Нафта-Капітал".

Відповідачем, також було зазначено, що ПП "Нафта-Капітал" в терміни, встановлені законодавством, не подало декларацію з ПДВ за грудень 2010 року.

З огляду на вищезазначене Кременчуцька ОДПІ дійшла висновку, що дані, наведені позивачем в декларації з податку на додану вартість про обсяги податкового кредиту - не є дійсними.

Дані заперечення відповідача суд оцінює критично з огляду на наступне:

Вказані доводи не можуть бути підставою для висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства, зокрема, в частині нарахування та сплати ПДВ, оскільки позивач не може нести відповідальності за порушення податкового законодавства, допущені його контрагентами.

Що стосується твердження відповідача в акті перевірки про те, що Кременчуцькою ОДПІ була встановлена відсутність ПП "Нафта-Капітал" за юридичною адресою, тому, за відповідачем було ініційовано анулювання свідоцтва платника ПДВ у зв'язку з відсутністю юридичної особи за її місцезнаходженням, про що видано рішення № 9 від 20.01.2011 р., суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” від 16.07.1999 р. № 996-XIV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Тобто, на момент видання податкових накладних № 884 від 27.12.2010 р. та № 885 від 28.12.2010 р. підприємство ПП "Нафта-Капітал" було платником ПДВ (згідно свідоцтва № 100061773 від 30.08.2007 р. про реєстрацію платника податку на додану вартість).

Таким чином, скасування свідоцтва платника ПДВ після вчинення фінансово-господарських операцій не є підставою для визнання недійсними даних, наведених в декларації позивача з податку на додану вартість про обсяги податкового кредиту.

Відповідачем, зокрема, було зазначено, що відповідно до баз даних ДПС податкової, звітності та інших джерел інформації, одержаних в ході проведення перевірки ТОВ "Діовен" встановлено укладання цивільно-правових відносин та проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування податкового кредиту.

Дане твердження судом не приймається до уваги у зв'язку з наступним.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України у адміністративних справах про протиправність рішень субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову. Відповідачем не надано жодних доказів, які б вказували на недобросовісність позивача щодо сплати податку на додану вартість.

Крім того, суд враховує, що відповідно до результатів автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагенту ТОВ "Діовен" вбачається, що відхилення суми ПДВ по контрагенту відповідача відсутні.

Щодо позовної вимоги ТОВ "Діовен" про визнання протиправною та скасування першої податкової вимоги Кременчуцької ОДПІ від 01.04.2011 р. № 764/790, суд зазнає наступне.

У судовому засіданні від 04 травня 2011 року позивачем було надано заяву про збільшення позовних вимог, в якій зазначено що позивачем було отримано першу податкову вимогу Кременчуцької ОДПІ № 764/790 від 01.04.2011 р., згідно якого сума податкового боргу ТОВ "Діовен" по податку на додану вартість за узгодженими податковими збов'язаннями становить 13 550,45 грн., у тому числі: 10 839,56 грн. за основним платежем та 2 710,89 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідно до пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання податкового повідомлення-рішення.

Згідно вимог абзаців 1, 5 пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Тому, суд приходить до висновку, що податкове зобов'язання, нараховане оспорюваним податковим повідомленням-рішенням, є неузгодженим на момент розгляду справи, а отже вказана податкова вимога підлягає скасуванню.

Згідно із частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку суд дійшов висновку про те, що позивач мав право на включення до складу податкового кредиту у податкових періодах, що перевірялись, сум податку на додану вартість, сплачених при поставці позивачу запасних частин до вантажних автомобілів та інших товарів виробничого призначення за договором № Д/01122-10 від 01.12.2010 р., і за відсутності будь-яких інших заперечень з боку відповідача, суд вважає, що зменшення суми бюджетного відшкодування є неправомірним, а податкове повідомлення-рішення № 0000841502/0/648 від 16.03.2011 року та перша податкова вимога Кременчуцької ОДПІ № 764/790 від 01.04.2011 р. - протиправними.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Діовен" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000841502/0/648 від 16 березня 2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "Діовен" за платежем податку на додану вартість на 10 843 (десять тисяч вісімсот сорок три) грн. 55 коп. за основним платежем та 2 710 (дві тисячі сімсот десять) грн. 89 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області від 01.04.2011 р. № 764/790.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діовен" витрати зі сплати судового збору в розмірі 6 грн. 80 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 30 травня 2011 року.

СуддяР.І. Молодецький