Постанова № 15938756, 24.05.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/3819/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єресько Л.О.,

при секретарі Курбалі А.В.,

за участю:

представників позивача -Вербицької П.А., Марченко О.В.,

представника відповідача - Клименко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Підприємства електромереж зовнішнього освітлення "Міськсвітло"до Державної податкової інспекції у м. Полтавіпро визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

05 травня 2011 року Підприємство електромереж зовнішнього освітлення "Міськсвітло" (далі- позивач, ПЕЗО "Міськсвітло")звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтавіпро визнання дій відповідача по зарахуванню своєчасно сплаченого податкового зобов'язання в рахунок погашення податкового боргу за період з жовтня 2010 року по лютий 2011 року неправомірними, зобов'язання відповідача здійснити коригування в картці особового рахунку позивача та спрямувати суми податкового зобов'язання, сплачені позивачем згідно періодів, вказаних у платіжних дорученнях, в погашення податкового зобов'язання відповідних періодів.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що працівниками Державної податкової інспекції неправомірно зараховано сплачені позивачем поточні узгоджені суми податкових зобов'язань згідно поданих декларацій по ПДВ в рахунок погашення податкового боргу попередніх періодів, що призвело до виникнення заборгованості по нібито своєчасній сплаті податкових зобов'язань та винесення податкових повідомлень -рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, зазначав, що позовні вимоги є необгрунтованими та задоволенню не підлягають, посилався на норми п.п. 7.7 ст.7 Закону України № 2181- ІІІ від 21.12.2000 року "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними фондами" та п.87.9 ст.87 Податкового Кодексу України та зазначав, що сплачені позивачем суми податкового зобов'язання правомірно зараховані в рахунок погашення податкового боргу.

Суд, заслухавши представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Підприємство електромереж зовнішнього освітлення "Міськсвітло" зареєстроване як юридична особа 26 березня 1992 року Виконавчим комітетом Полтавської міської ради, свідоцтво серії А00 № 082763, ідентифікаційний код 03338159.

ПЕЗО "Міськсвітло" є платником податку на додану вартість.

Відповідачем подано до Державної податкової інспекції в м. Полтаві декларації з податку на додану вартість, де самостійно визначені суми зобов'язання до сплати в бюджет в наступних розмірах:

- декларація за жовтень 2010 року від 19.11.2010 року - податкове зобов'язання на суму 7 942,00 грн.;

- декларація за листопад 2010 року від 20.12.2010 року - податкове зобов'язання на суму 3 167,00 грн.;

- декларація за грудень 2010 року від 19.01.2011 року - податкове зобов'язання на суму 3 550,00 грн.;

- декларація за січень 2011 від 21.02.2011 року- від'ємне значення податкового кредиту (- 6 380,00 грн.);

- декларація за лютий 2011 року від 18.03.2011 року - податкове зобов'язання на суму 15 853,00 грн.;

Згідно із п. 5.1 ст. 5 Закону “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181 (який діяв до 01.01.2011 року) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону № 2181 платник податків зобовязаний сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену ним у податковій декларації, протягом десяти днів, наступних за днем відповідного граничного строку.

Судом встановлено, що відповідачем узгоджені податкові зобов'язання за вищевказаними деклараціями були погашені шляхом сплати коштів платіжними дорученнями: № 574 від 22.11.2010 року в сумі 7942,00 грн., № 626 від 27.12.2010 року в сумі 3167,00 грн., № 17 від 21.01.2011 року в сумі 3550,00 грн., № 106 від 18.03.2011 року в сумі 667,00 грн., № 105 від 18.03.2011 року в сумі 9473,00 грн.

У зазначених платіжних дорученнях відповідачем самостійно визначено призначення платежу: податок на додану вартість за відповідний місяць.

До облікової картки позивача по зазначеним платіжним дорученням відповідачем зараховано кошти як "сплата податкового зобов'язання, визначеного платником податків". Разом з тим, у подальшому, змінено призначення платежу шляхом зарахування коштів у рахунок сплати інших, не визначених платником податків платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученням власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені у реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Беручи до уваги наявність права платника визначати призначення платежу, суми податкових зобов'язань з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 ст. 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначенням у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань, визначених платником податків.

Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який був спеціальним законом з питань оподаткування і установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів відсутня зміна призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Отже, згідно положень Закону № 2181 податковий орган не був наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податку.

Таким чином, податкові забов'язання за жовтень - листопад 2010 року, сплачені платіжними дорученнями № 574 від 22.11.2010 року та № 626 від 27.12.2010 року, зараховані у рахунок погашення податкового боргу неправомірно.

Разом з тим, 01.01.2011 року набрав чинності Податковий Кодекс України, пунктом 87.9 статті 87 якого передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Таким чином, Податковим Кодексом встановлено обов'язок податкового органу змінювати призначення платежу, визначене платником податку за наявності податкового боргу.

Відтак, зарахування органами державної податкової служби податкового зобов'язання в рахунок погашення податкового боргу за грудень 2010 року та лютий 2011 року після 01.01.2011 року, що підтверджується платіжними дорученнями № 17 від 21.01.2011 року, № 106 від 18.03.2011 року та № 105 від 18.03.2011 року, є правомірним.

Стосовно позовних вимог позивача щодо зобов'язання ДПІ у м.Полтаві здійснити корегування та спрямувати суми податкового зобов'язання в картці особового рахунку платника ПЕЗО "Міськсвітло" суд зазначає наступне.

Судове рішення повинно бути наслідком чинного правового регулювання. Виходячи із змісту законодавства, воно не може в майбутньому регулювати суспільні відносини.

Підстав вважати, що відповідач у разі визнання неправомірними його дій по зарахуванню сплаченого позивачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість за жовтень-листопад 2010 року в рахунок погашення податкового боргу попередніх періодів буде відмовлятись від здійснення відповідних коригувань в картці особового рахунку позивача, на момент розгляду справи судом немає.

З огляду на викладене, така вимога позивача є передчасною, а тому задоволенню не підлягає.

Отже, позов підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись п.5.1, пп.5.3.1, п.5.3 ст. 5, п.п. 7.7 ст.7, пп.16.5.2 п.16.5 ст.16 Закону України № 2181- ІІІ від 21.12.2000 року "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними фондами" та п.87.9 ст.87 Податкового Кодексу України, статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Підприємства електромереж зовнішнього освітлення "Міськсвітло" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у м. Полтаві по зарахуванню сплаченого податкового зобов'язання з податку на додану вартість за жовтень-листопад 2010 року в рахунок погашення податкового боргу попередніх періодів.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету на користь Підприємства електромереж зовнішнього освітлення "Міськсвітло" витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 30 травня 2011 року.

СуддяЛ.О. Єресько