Постанова № 15938635, 23.05.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/2491/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гіглави О.В.,

при секретарі Дрижирук М.І.,

за участю:

представників позивача - Гавриш М.Д., Гребенюка С.В., Куклєвої О.Г.,

представників відповідача - Тур Н.І., Мирошніченка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Присадки"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області, за участю Прокуратури Полтавської області,про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

До Полтавського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Присадки"з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській областіпро скасування податкових повідомлень-рішень від 13.07.2010 №0000441550/0/2260, від 19.10.2010 №0000441550/1/3424, від 24.12.2010 №0000441550/2/4464, від 18.03.2011 №0000441550/3/721, від 19.10.2010 №0001021550/1/3423, від 24.12.2010 №0001021550/2/4465 та від 18.03.2011 №0001021550/3/723.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав, що порушень вимог статей 203, 215, 228 ЦК України, пунктів 1.6, 1.7 статті 1, підпунктів 7.2.4, 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", викладених в акті документальної невиїзної перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість від 29.06.2010 №3384/15-522/13932946, не вчиняв. Посилався на те, що в результаті взаємовідносин між ТОВ "Укрнафтохім Трейдінг", ТОВ "Ого-УкрЗапад" та ТОВ "НВП АМІ" ним правомірно віднесено до складу податкового кредиту в березні, квітні, травні 2010 року суму податку на додану вартість в розмірі 2484208,52 грн. Вважає безпідставним висновок податкового органу про нікчемність правочинів, укладених позивачем з даними підприємствами, оскільки реальність господарських операцій підтверджується первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

В судовому засіданні представники позивача підтримали доводи і вимоги заявленого позову.

Представники відповідача проти позову заперечували. В письмових запереченнях відповідач вказав на порушення позивачем підпунктів 7.4.1 та 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого ним завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість на 2484208,52 грн. За даними автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, зазначених в додатку №5 до податкових декларацій за березень-травень 2010 року, виявлено розбіжності по контрагентам ТОВ "Укрнафтохім Трейдінг", ТОВ "Ого-УкрЗапад" та ТОВ "НВП АМІ". Посилаючись на те, що ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.03.2010 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Ого-УкрЗапад", ухвалою Господарського суду Донецької області від 03.03.2010 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "НВП АМІ", а ТОВ "Укрнафтохім Трейдінг" не подавало звітність з податку на додану вартість з травня 2010 року, податковий орган дійшов висновку, що позивачем кошти на рахунки даних підприємств перераховувались без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження обєкта оподаткування, несплати податків, що призвело до втрат дохідної частини Державного бюджету України. Вважає, що підприємством позивача укладені правочини, які суперечать моральним засадам суспільства, а також порушують публічний порядок, спрямовані на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемними. Діяльність ТОВ "Укрнафтохім Трейдінг", ТОВ "Ого-УкрЗапад" та ТОВ "НВП АМІ" була спрямована на здійснення операцій повязаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Присадки" (далі по тексту - ТОВ "НВП "Присадки", позивач) (ідентифікаційний код 13932946) зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 31.08.2001, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 127505, є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 23550616.

Згідно довідки з ЄДРПОУ видами діяльності позивача за КВЕД є виробництво продуктів нафтоперероблення, оптова торгівля паливом, інші види оптової торгівлі, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту, діяльність автомобільного вантажного транспорту.

Позивач має на праві власності будівлі виробничого призначення, про що свідчить копія свідоцтва про право власності на будівлі виробничого призначення загальною площею 20663,2 м.кв.

Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією (далі по тексту - Кременчуцька ОДПІ, відповідач) в період з 22.06.2010 по 29.06.2010 проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка податкових декларацій з податку на додану вартість, поданих ТОВ "НВП "Присадки" за березень, квітень. травень 2010 року.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

За результатами перевірки складений акт №3384/15-522/13932946 від 29.06.2010, в якому відображені порушення позивачем вимог частин 1, 5 статті 203, частин 1, 2 статті 215, статті 228 ЦК України, пунктів 1.6, 1.7 статті 1, підпунктів 7.2.4, 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", внаслідок чого встановлено заниження податку на додану вартість (далі - ПДВ), на суму 2466029,52 грн, в тому числі: за березень 2010 року в сумі 1740532,65 грн, за квітень 2010 року на суму 513576,02 грн, за травень 2010 року на суму 211920,85 грн.

На підставі висновку даного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.07.2010 №0000441550/0/2260, яким ТОВ "НВП "Присадки" визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в розмірі 3358699,56 грн, в тому числі 2466029,52 грн - за основним платежем та 892670,04 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач в порядку адміністративного оскарження звернувся до Кременчуцької ОДПІ з первинною скаргою від 26.07.2010 №419.

В ході розгляду скарги зясовано, що перевіряючим невірно розраховано показники декларацій з податку на додану вартість за квітень та за травень 2010 року з врахуванням встановлених порушень, що призвело до невірного визначення суми податкового зобовязання та штрафної (фінансової) санкції, в звязку з чим донарахована сума податку на додану вартість повинна складати 2484208,52 грн, в тому числі: березень 1740532,65 грн, квітень 526705,02 грн, травень 216970,85 грн та штрафна (фінансова) санкція в розмірі 897618,74 грн.

Рішенням про результати розгляду первинної скарги від 21.09.2010 №37063/10/25-010 з посиланням на положення підпункту 5 пункту 9 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом ДПА України від 11.12.1996 №29 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.12.1996 за №723/1748, Кременчуцька ОДПІ збільшила на 18179,00 грн суму податку на додану вартість і на 4948,70 грн штрафну (фінансову) санкцію, визначену у податковому повідомленні-рішенні від 13.07.2010 №0000441550/0/2260.

У відповідності до Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001 №253 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.2001 за №567/5758, Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.10.2010 №0000441550/1/3424, яким платнику доведено новий строк сплати податкового зобов'язання в розмірі 3358699,56 грн, та податкове повідомлення-рішення від 19.10.2010 №0001021550/1/3423 на збільшену суму, а саме, 23127,70 грн, з яких 18179,00 грн - основний платіж та 4948,70 грн - штрафна (фінансова) санкція.

За наслідками подальшого оскарження ТОВ "НВП "Присадки" вказаних податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку, скарги платника залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін. Кременчуцькою ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 24.12.2010 №0000441550/2/4464, від 18.03.2011 №0000441550/3/721, від 24.12.2010 №0001021550/2/4465 та від 18.03.2011 №0001021550/3/723 на аналогічні суми визначених податкових зобов'язань, якими платнику доведено нові граничні строки їх сплати.

Завданням адміністративного судочинства, згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, суд виходить з наступного.

Преамбулою Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 168/97-ВР) визначено, що цей Закон визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону № 168/97-ВР встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду.

Податкова накладна відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР визначено, що якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6).

При цьому підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що датою виникнення права платникаподатку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів(робіт,послуг),датавиписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Із системного аналізу вказаних вище норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Судом встановлено, що 28.01.2009 між ТОВ "НВП "Присадки" та ТОВ "НВП АМІ" укладено договір №88-2009/у на проведення абонентського сервісного (технічного) обслуговування і ремонтних робіт.

Відповідно до умов вказаного договору замовник (ТОВ "НВП "Присадки") доручає, а виконавець (ТОВ "НВП АМІ") приймає на себе зобов'язання надати послуги по сервісному обслуговуванню і/або виконати роботи по ремонту обладнання замовника згідно переліку послуг, погодженому сторонами в Додатках №3, №4, а замовник зобов'язується своєчасно прийняти і оплатити їх. На сервісне обслуговування приймається обладнання, яке знаходиться в експлуатації у замовника в справному стані. У випадку незадовільного стану обладнання, необхідно провести попереднє сервісне обслуговування або ремонт за місцем знаходження виконавця. Список обладнання, що підлягає обслуговуванню і ремонту, вказується в Додатку №2 до даного договору (комп'ютер - 26 шт, сервер - 3 шт). При цьому суд зазначає, що під терміном "ремонт" у вказаному договорі розуміється усунення несправностей виявлених в процесі перевірки технічного стану обладнання, відновлення працездатності обладнання замовника із заміною її частин, заміною елементів складових вузлів обладнання і комплектуючих, що не являються витратними матеріалами.

На виконання умов вказаного договору ТОВ "НВП АМІ" виписано податкові накладні від 15.03.2010 №Кр47 на загальну суму 800,00 грн., в т.ч. ПДВ - 133,33 грн, від 18.03.2010 №Кр58 на загальну суму 4980,00 грн, в т.ч. ПДВ - 830,00 грн, від 25.03.2010 №Кр64 на загальну суму 5269,86 грн, в т.ч. ПДВ - 878,31 грн.

Крім того, ТОВ "НВП АМІ" виписано видаткову накладну №0323/003 від 23.03.2010 на суму 4395,00 грн, в т.ч. ПДВ - 732,50 грн, між сторонами підписані акт №0315/001 здачі-прийняття виконаних робіт від 15.03.2010 та акт №0323/012 здачі-прийняття виконаних робіт від 16.03.2010. Відповідно до вказаних актів виконавцем (ТОВ "НВП АМІ") виконано, а замовником (ТОВ "НВП "Присадки") прийнято роботи по налаштуванню серверного обладнання на загальну суму 800,00 грн, в т.ч. ПДВ - 133,33 грн та роботи по монтажу, запуску та налаштуванню обладнання на загальну суму 585,00 грн, в т.ч. ПДВ - 97,50 грн.

Позивачем надано суду копію журналу сервісного обслуговування на 2010 рік, в якому маються записи про дату і час виконання робіт по сервісному обслуговуванню в березні 2010 року.

Дослідивши вказані податкові накладні, виписані ТОВ "НВП АМІ", для документального оформлення виконання умов договору, суд не має підстав для визнання їх такими, що не відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності. Будь-яких порушень щодо оформлення податкових накладних судом не встановлено, зауваження до змісту та форми зазначених документів відсутні.

Згідно вказаних податкових накладних позивачем включено суму податку на додану вартість в розмірі 1841,64 грн до складу податкового кредиту за відповідний період (березень 2010 року) та відображено у податковій декларації з податку на додану вартість.

Судом також встановлено, що оплата наданих послуг здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на користь ТОВ "НВП АМІ".

Вказана обставина підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок №55 за 26.03.2010, №49 за 18.03.2010, №54 за 25.03.2010, згідно яких позивачем перераховано на рахунок ТОВ "НВП АМІ" грошові кошти в сумі 800,00 грн, 4980,00 грн, 5269,86 грн, що дає підстави стверджувати, що позивач в повному обсязі виконав умови договору на проведення абонентського сервісного (технічного) обслуговування і ремонтних робіт в частині належної оплати наданих послуг.

До матеріалів справи позивачем надано штатний розклад станом на 01.03.2010, затверджений директором ТОВ "НВП "Присадки", який свідчить про відсутність працівника такої кваліфікації у штаті підприємства позивача.

На підтвердження наявності у користуванні позивача комп'ютерної техніки, програмного забезпечення, ним надано суду копії видаткових накладних як доказ їх придбання у ТОВ "Репрос", НВО "Баланс+Клуб", ТОВ "МКС", ТОВ "Аналітичний центр інформаційних технологій", ПП ОСОБА_6, ПП "Мегател-Інвест" (копії видаткових накладних маються в матеріалах справи).

Зменшуючи позивачу за наслідками проведеної документальної перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість суму податкового кредиту за березень 2010 року по взаємовідносинам з ТОВ "НВП АМІ", відповідач в акті перевірки, а також в запереченнях на позов, посилався на порушення ухвалою Господарського суду Донецької області від 03.03.2010 провадження у справі про банкрутство ТОВ "НВП АМІ", основним видом діяльності якого є інші види оптової торгівлі. Саме на цій підставі податковий орган дійшов висновку, що угода між позивачем і ТОВ "НВП АМІ" є нікчемною, оскільки дане підприємство здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, кошти ТОВ "НВП АМІ" позивачем перераховувались без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкта оподаткування, несплати податків, що призвело до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

Судом зазначається, що наведені в акті перевірки обставини не визначені Законом України "Про податок на додану вартість" як підстава для зменшення платнику суми податкового кредиту, за наявності у останнього належним чином оформлених податкових накладних, виданих на реально отриманий товар, роботи, послуги.

Щодо порушення провадження у справі про банкрутство відносно ТОВ "НВП АМІ" 03.03.2010, то в даному випадку слід відмітити, що порушення провадження у справі про банкрутство відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не означає завершення, заборону чи наявність будь-яких обмежень господарської діяльності боржника, він має право укладати договори, здійснювати господарські операції на їх виконання, вчиняти інші правочини, у звязку із чим у нього виникають права та обовязки.

Стосовно зазначення в акті перевірки виду діяльності ТОВ "НВП АМІ" - інші види оптової торгівлі, що унеможливлює надання ним послуг з сервісного обслуговування і ремонтних робіт, то вказане спростовується витягом з ЄДР, згідно якого видами діяльності вказаного підприємства є будівництво будівель, виробництво електронно-обчислювальних машин та іншого устаткування для оброблення інформації, діяльність у сфері інжинірінгу, оптова торгівля офісною технікою й обладнанням, освіта дорослих та інші види освіти, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Ого-УкрЗапад" та ТОВ "Укрнафтохім Трейдінг" судом встановлено наступне.

23.05.2007 між ТОВ "НВП "Присадки" (покупець) та ТОВ "Ого-УкрЗапад" (постачальник) укладено договір поставки №41, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується на умовах, визначених даним договором, поставити покупцю, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором, прийняти і оплатити технічні масла та інший товар, визначений відповідно до п. 1.2 договору. Найменування товару, кількість, одиниця виміру та ціна товару, що є предметом цього договору, визначаються в специфікаціях або заявках, погоджених постачальником, які є невід'ємними частинами цього договору (п. 1.2 договору).

Згідно із заявками ТОВ "НВП "Присадки" на придбання нафтопродуктів (технічних мастил, присадок) у ТОВ "Ого-УкрЗапад" на березень та квітень 2010 року, ТОВ "Ого-УкрЗапад" в березні, квітні 2010 року було виписано в адрес позивача податкові та видаткові накладні на загальну суму 11326980,12 грн. На підставі даних податкових накладних позивачем в березні, квітні 2010 року включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість в загальному розмірі 2265396,03 грн (копії заявок, податкових, видаткових накладних маються в матеріалах справи).

Також встановлено, що 15.03.2010 між ТОВ "НВП "Присадки" (покупець) та ТОВ "Укрнафтохім Трейдінг" (постачальник) укладено договір поставки нафтопродуктів №УНХ-06/03-10, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити покупцю у визначений договором строк вказане у пункті 1.3 договору майно, а покупець зобов'язується прийняти його та оплатити. Товаром згідно цього договору є нафтопродукти, найменування, кількість, одиниця виміру та ціна товару визначаються в накладних на відпуск товарно-матеріальних цінностей (пункт 1.3 договору).

Згідно із заявкою ТОВ "НВП "Присадки" на придбання нафтопродуктів (технічних мастил) у ТОВ "Укрнафтохім Трейдінг" на травень 2010 року, ТОВ "Укрнафтохім Трейдінг" в травні 2010 року було виписано податкові та видаткові накладні на загальну суму 1084854,24 грн. На підставі даних податкових накладних позивачем в травні 2010 року включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість в загальному розмірі 216970,85 грн (копії заявки, податкових, видаткових накладних маються в матеріалах справи).

Судом встановлено, що податкові накладні, виписані ТОВ "Ого-УкрЗапад" та ТОВ "Укрнафтохім Трейдінг", які зареєстровані платниками ПДВ, оформлені у відповідності до вимог підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР.

Досліджуючи реальність поставок нафтопродуктів за вказаними договорами судом встановлено наступне.

На митну територію України придбані позивачем у ТОВ "Ого-УкрЗапад" та ТОВ "Укрнафтохім Трейдінг" нафтопродукти ввезені згідно вантажних митних декларацій, залізничних накладних, товарно-транспортних накладних, що маються в матеріалах справи. При дослідженні вантажних митних декларацій судом встановлено, що отримувачем нафтопродуктів в графі 5 зазначено ЗАТ "Торговий дім "Укртатнафта", а в графі 6 маються посилання на договори між ТОВ "Ого-УкрЗапад", ТОВ "Укрнафтохім Трейдінг" з нерезидентами та запис "Для ТОВ "НВП "Присадки".

Дані обставини представник позивача пояснив фактом укладення між ТОВ "НВП "Присадки" та ЗАТ "Торговий дім "Укртатнафта" договору №11280 від 01.02.2007 про надання послуг та додаткових угод до вказаного договору №2 від 02.06.2008, від 31.10.2008, від 24.11.2008, від 01.03.2009, від 20.03.2009, від 20.10.2010, відповідно до яких ЗАТ "Торговий дім "Укртатнафта" зобов'язалось надати замовнику послуги по оформленню, відвантаженню нафтопродуктів замовника, організації і забезпечення перевезень вантажів залізнодорожним транспортом, в тому числі на експорт, і/або автомобільним транспортом по території України, організації і забезпечення приймання нафтової сировини, копії яких надано до матеріалів справи.

Зауваження представника відповідача стосовно наданих позивачем в підтвердження транспортування продукції з Російської Федерації товарно-транспортних накладних, вантажних митних декларацій, які датовані 2008, 2009, початком 2010 років та які, на його думку, не підтверджують фактичне виконання угод між позивачем та ТОВ "Ого-УкрЗапад", ТОВ "Укрнафтохім Трейдінг" спростовуються наступним.

В ході розгляду справи встановлено, що між ТОВ "НВП "Присадки" та ТОВ "Ого-УкрЗапад" було укладено договір зберігання №26/03 від 26.03.2007 та додаткові угоди до нього (зокрема додаткова угода №6 від 30.12.2009, якою внесено зміни до п. 7.1 договору зберігання щодо строку його дії - до 31.12.2010), відповідно до умов яких ТОВ "НВП "Присадки" зобов'язується за плату зберігати нафтопродукти, передані йому ТОВ "Ого-УкрЗапад". Крім того, було укладено договір зберігання нафтопродуктів №13 від 15.03.2010 і між позивачем у справі та ТОВ "Укрнафтохім Трейдінг".

Наявність у позивача виробничих приміщень, спеціальних резервуарів, устаткування, необхідних для зберігання та виробництва нафтопродуктів (технічних мастил тощо) відповідачем в ході розгляду справи не заперечувалась.

Приймання-передача та зняття нафтопродуктів зі зберігання підтверджується актами приймання-передачі та зняття продукції зі зберігання, копії яких наявні в матеріалах справи. З даних актів вбачається, що нафтопродукти на зберігання позивачу передавались ТОВ "Ого-УкрЗапад" та ТОВ "Укрнафтохім Трейдінг" в 2008, 2009, 2010 роках. Нафтопродукти, які були прийняті позивачем на зберігання від ТОВ "Ого-УкрЗапад" та ТОВ "Укрнафтохім Трейдінг", і були придбані ним у вказаних господарюючих суб'єктів в березні, квітні, травні 2010 року.

Судом також встановлено, що оплата придбаних нафтопродуктів здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на користь ТОВ "Ого-УкрЗапад" та ТОВ "Укрнафтохім Трейдінг", про що свідчать копії банківських виписок.

На підтвердження якісних характеристик придбаних нафтопродуктів позивачем надані копії паспортів якості, сертифікатів якості заводу-виробника, свідоцтв про визнання.

Судом встановлено, що придбані нафтопродукти використовувались позивачем в його господарській діяльності: безпосередньо у власному виробництві продукції - технічних мастил, так і в подальшому були реалізовані іншим господарюючим суб'єктам. На підтвердження вказаного позивачем надано звіти по випуску продукції та звіти по розходу матеріалів, а в підтвердження подальшої реалізації придбаного товару надані копії податкових, видаткових накладних та довіреностей уповноважених осіб на отримання у ТОВ "НВП "Присадки" придбаного товару його контрагентами.

Підставою для зменшення позивачу податкового кредиту за березень 2010 року на суму 1751522,01 грн, за квітень 2010 року на суму 513874,02 грн, сформованого в результаті відносин з ТОВ "Ого-УкрЗапад", та нарахування податкового зобов'язання у вказаних сумах слугувало те, що відносно ТОВ "Ого-УкрЗапад" 25.03.2010 порушено провадження у справі про банкрутство, підприємство не подає звітність з ПДВ, починаючи з травня 2010 року, вид діяльності - неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами.

Підставою для зменшення позивачу податкового кредиту за травень 2010 року на суму 216970,85 грн, сформованого в результаті відносин з ТОВ "Укрнафтохім Трейдінг", та нарахування податкового зобов'язання у вказаній сумі, стало неподання даним підприємством звітності з ПДВ з травня 2010 року.

З цього приводу судом вже зазначалось, що порушення провадження у справі про банкрутство не означає припинення підприємницької діяльності банкрута, а дотримання вимог податкового законодавства іншим субєктом господарювання не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит ні Законом № 168/97-ВР, ні іншими законодавчими актами з питань оподаткування.

Відповідно до частини 2 статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому позивач не повинен нести відповідальність за господарську діяльність своїх контрагентів. При цьому податковим органом не надано суду доказів порушення контрагентами позивача - ТОВ "Ого-УкрЗапад" та ТОВ "Укрнафтохім Трейдінг", за наслідками господарських операцій з якими останнім сформовано податковий кредит, вимог податкового законодавства в результаті чого вказаним підприємствам визначені податкові зобов'язання, в тому числі за наслідками операцій з позивачем у справі.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, незважаючи на вимогу частини 2 статті 71 цього Кодексу щодо процесуального обовязку відповідача, суду не надано жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами при укладенні та виконанні договорів поставок нафтопродуктів, на проведення абонентського сервісного (технічного) обслуговування і ремонтних робіт взаємоузгоджених зловмисних дій, не спрямованих на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Наявності таких доказів, зокрема вироку суду, постановленого у кримінальній справі стосовно посадових осіб ТОВ "Ого-УкрЗапад", ТОВ "Укрнафтохім Трейдінг", ТОВ "НВП АМІ", ТОВ "НВП "Присадки" судом при виконанні вимог статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України не виявлено.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про наявність законних підстав для задоволення позову та визнання протиправними та скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

У зв'язку з цим, з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню витрати у вигляді судового збору в розмірі 3,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Присадки" задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області від 13.07.2010 №0000441550/0/2260, від 19.10.2010 №0000441550/1/3424, від 24.12.2010 №0000441550/2/4464, від 18.03.2011 №0000441550/3/721, від 19.10.2010 №0001021550/1/3423, від 24.12.2010 №0001021550/2/4465 та від 18.03.2011 №0001021550/3/723.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Присадки" (ідентифікаційний код 13932946) витрати зі сплати судового збору в розмірі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 27.05.2011.

СуддяО.В. Гіглава