Постанова № 15937358, 21.04.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2011 р. Справа № 2а-262/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді Сакалоша В.М.,

при секретарі Дрозди І.С.,

за участю представника позивача Кельбас Р.А., представника відповідача Колич Я.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова до Товариства з обмеженою відповідальністю «Явір»про стягнення штрафних (фінансових) санкцій

в с т а н о в и в :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова до Товариства з обмеженою відповідальністю «Явір»(далі-ТзОВ «Явір») про стягнення штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2512,23 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Державною податковою інспекцією м. Львова (далі- ДПІ м.Львова) проведено перевірку господарської діяльності відповідача, за наслідками якої встановлено порушення порядку ведення розрахунків за товари, провадження діяльності без наявності відповідної ліцензії, а також порушення встановленого законом порядку ведення обліку товарних запасів. У звязку з цим, позивачем винесені рішення про застосування штрафних (фінансових санкцій), якими підприємству визначені штрафні (фінансові) санкції в сумі 812,23 грн. та 1700 грн. в добровільному порядку відповідачем не сплачено вказаних сум.

Ухвалою суду від 06.01.2011 року відкрито провадження у справі. В судовому засіданні 21.04.2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з мотивів, аналогічним викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечив з мотивів, викладених у письмових запереченнях на позовну заяву. Зазначив, що рішення про застосування штрафних (фінансових санкцій) прийнято не на підставі дійсних обставин, є незаконним та необґрунтованим. 01.03.2010 року товариство оскаржило таке рішення до Державної податкової інспекції у м.Львові та подало заперечення на акт перевірки, однак аргументи, викладені у зазначених документах не були прийняті до уваги контролюючим органом.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

ДПІ м.Львова проведено перевірку ТзОВ «Явір» за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, висновки якої відображені у відповідному Акті №019968 від 27.02.2010 року. Встановлені наступні порушення п.п. 12,13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»:

-не відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті «Х»реєстратора розрахункових операцій, зокрема: по РРО фіск.№1305003971 в сумі 14,29 грн., по РРО фіск. №1305003279 в сумі 4,00 грн.;

- підприємством здійснювалась роздрібна торгівля алкогольними напоями 12.12.2009 року та 23.11.2009 року без наявності відповідної ліцензії, а саме: згідно контрольної стрічки за 12.12.2009 року реалізовано напій «Лонгер»(чек № 6588 від 12.12.2009 року), та за 23.11.2009 року реалізовано вино «Каберне»(чек №1143 від 23.11.2009 року);

-на момент перевірки в реалізації знаходились товари згідно додатку 3 до акта на загальну суму 360,39 грн. без наявності відповідних накладних.

На підставі вищезгаданого акту, ДПІ у Франківському районі м.Львова ( за місцем податкового обліку відповідача) винесено Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001472330 від 12.03.2010 року, яким підприємству визначено штрафні (фінансові) санкції в сумі 812,23 грн. та Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001482330 від 12.03.2010 року, яким підприємству визначено штрафні (фінансові) санкції в сумі 1700 грн.

Не погоджуючись із твердженнями викладеними в Акті перевірки та прийнятими податковими рішеннями ТзОВ «Явір»оскаржило їх в адміністративному порядку. ДПІ м.Львова листом за №4238/10/23-814/295 від 04.03.2010 року надало розяснення на заперечення щодо Акту. Аналогічно ДПІ у Франківському районі м. Львова листом за №9383/90/85-010/38 від 14.05.2010 року надало розяснення з приводу скарги відповідача на Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного (на момент їх виникнення) законодавства, зокрема: Законів України «Про державну податкову службу в Україні», «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» тощо.

Згідно із ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Так, як вбачається з п.13 ч.1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Контролюючим органом в ході перевірки встановлено, що суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків не відповідають сумі коштів, яка зазначена у денному звіті «Х»реєстратора розрахункових операцій (сукупно по обох касових апаратах 18,29 грн. При цьому, представником відповідача щодо зазначеного порушення не надано будь-яких заперечень, а отже суд приходь до висновку, що таке порушення дійсно мало місце.

Згідно п.12 ч.1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані в тому числі вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»облік товарних запасів фізичною особою - підприємцем ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Відповідно до ч.2 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Частиною 5 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено, що підприємство самостійно: визначає облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку; може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов'язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, згідно з вимогами п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

ДПІ м. Львова під час проведення перевірки виявлено порушення порядку ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації на суму 360,69 грн.

Представник відповідача зазначив, що оскільки у підсобних приміщеннях магазину проводились ремонтні роботи, то усі документи були передані бухгалтеру на збереження. Однак, суд такі твердження представника відповідача не бере до уваги, оскільки ні під час перевірки контролюючого органу, ні під час судового розгляду справи відповідачем не представлено документів, які б підтверджували відповідний облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації.

Частиною 1 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»передбачено, що імпорт, експорт і оптова торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами можуть здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензій.

Встановлено, що відповідачем здійснювалась роздрібна торгівля алкогольними напоями без наявності ліцензії.

Представник відповідача зазначив, що контролюючим органом залишено поза увагою запис «відмова»у фіскальному чеку №6588, який свідчить про допущення помилки та подальше її виправлення через процедуру сторно, а також не взято до уваги те, що продавцем було допущено механічну помилку при реалізації товару внаслідок чого не змінилась назва товару, а лише вартість. При цьому, зазначив, що ТзОВ «Явір»не здійснює продаж алкогольних напоїв на розлив.

Однак, суд не погоджується із такими твердженнями представника відповідача, оскільки Акт перевірки №019968 від 27.02.2010 року підписаний директором підприємства Колич М.М., продавцями ОСОБА_4 та ОСОБА_5 без зауважень. Крім того, представником відповідача не представлено суду доказів, які б підтверджували його твердження.

У відповідності до ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірах, встановлених статтями 17-24 Закону.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17-24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами господарювання до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Згідно з ч.2 ст.69 КАС України, докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Відповідно до ч.1, ч.4 ст.70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

У відповідності до вимог ст. 71 КАСУ, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. А згідно ст. 86 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Аналізуючи діюче законодавство та обставини справи, суд приходить до висновку, що твердження органу державної податкової служби, викладені в акті перевірки, є достатньо обґрунтованими, а тому у суду є правові підстави вважати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій правомірними.

Таким чином, сукупність вищенаведених, підтверджених документально та встановлених обставин дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.2,4,7,14,94,158-162,167 КАС України, суд -

постановив:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Явір»(79071, м. Львів, вул. Кульпарківська, 125, ЄДРПОУ 20795898) до державного бюджету України (на рахунок №31119104700005 УДК Франківського району м. Львова (ЗКПО 22406168) в ГУДКУ у Львівській області, МФО 825014) штрафні (фінансові) санкції в сумі 2512 (дві тисячі пятсот дванадцять) гривень 23 (двадцять три) копійки.

3. Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України не стягуються.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова виготовлена у повному обсязі 26 квітня 2011 року.

Суддя Сакалош В.М.