Постанова № 15937240, 15.04.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2011 р. № 2а-10143/10/1370

09 год. 02 хв.

Львівський окружний адміністративний суд в складі

Головуючого - судді - Качур Р.П.

За участю секретаря судового засідання Подібки М.З.

Представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_1, представника відповідача Кармелюка Т.Б., розглянув у відкритому судовому засідання адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Дочірнього підприємства «Соренсес і Хаар»Датської компанії «Концепт Партнерс»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

07 листопада 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю Дочірнє підприємство «Соренсес і Хаар»Датської компанії «Концепт Партнерс»звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення 0002732300/0/25324 від 29 жовтня 2010 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем безпідставно прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким визначено податкове зобовязання з податку на прибуток, оскільки у позивача відсутнє заниження податку на прибуток і правомірно віднесено до складу валових витрат витрати за інформаційно-консультаційні послуги, які повязані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці та підтверджені документально та витрати на поліпшення основних засобів.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, просять позов задовольнити.

Відповідач щодо заявлених позовних вимог заперечив з підстав, викладених у запереченні проти позову. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Суд, розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, дослідив та оцінив докази, які мають значення для справи в їх сукупності та встановив наступне.

15 жовтня 2010 року Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Львова проведено позапланову виїзну перевірку ДП «Соренсес і Хаар»ДК «Консеапт Партнерс»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.06.2010 року. За результатами перевірки складено акт № 1491/252/23-120/30583064 від 15.10.2010 року (далі Акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.2 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 8.4.1 п. 8.4 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(із змінами і доповненнями), в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 61444 грн., в тому числі в 4 кварталі 2009 року на суму 12159 грн., в 2 кварталі 2010 року на суму 49285 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002732300/0/25324 від 29 жовтня 2010 року, яким визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 76164,00 грн., в тому числі 61444,00 грн. основний платіж, 14720,00 грн. штрафні санкції.

Причиною виникнення спору стало питання щодо правомірності віднесення позивачем до складу валових витрат вартості наданих консультаційних та юридичних послуг та витрат на поліпшення основних засобів.

Приватним підприємцем ОСОБА_1 «виконавець»та ДП «Соренсес і Хаар»Датської компанії «Концепт Партнерс»- «замовник»укладено договір від 02.04.2008 року б/н про надання консультацій з питань комерційної діяльності та управління та аудиторських послуг.

У відповідності до п.п 2.3 договору виконавець зобовязується надавати консультаційні послуги по веденню бухгалтерського обліку та формуванню фінансової, податкової та управлінської звітності. Виконання даного пункту договору передбачає, але не виключно:

- консультації з питань методології формування податкової звітності з податку на додану вартість 2 людино/години в місць;

- контроль за формуванням декларації з податку на прибуток підприємства 2 людино/години в місяць;

- контроль за формуванням іншої фінансової звітності 1 людино/години в місяць.

Загальна вартість робіт згідно укладеного договору становить 93940 грн. без ПДВ.

Зазначена сума відображена по журналу-ордеру, картки особового рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»у кореспонденції з рахунком 84 «Інші витрати»30.06.2010 року на підставі актів виконаних робіт:

- акт № 29 від 30.06.2009 року на суму 13200 грн.;

- акт № 28 від 31.03.2009 року на суму 13200 грн.;

- акт № 94 від 31.12.2009 року на суму 13200 грн.;

- акт № 93 від 30.09.2009 року на суму 13200 грн.;

- акт № 95 від 30.06.2009 року на суму 35200 грн.;

- акт № 101 від 30.08.2008 року на суму 5940 грн.

Під час перевірки відповідачем встановлено, що надані послуги відображені по коду рядка 04.1 Декларації «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11 в сумі 93940 грн.

01 листопада 2007 року ФО-П ОСОБА_2 (надалі виконавець) та ДП «Соренсес і Хаар» Датської компанії «Концепт Партнерс»- «замовник»укладено договір про надання юридичних (правових) послуг.

Згідно п. 1.1 договору виконавець приймає на себе обовязки щодо надання замовнику консультацій у сфері комерційної діяльності та управління, повязаних зі здійсненням замовником господарської діяльності, зокрема, консультацій з юридичних питань (трудове та митне законодавство), з питань охорони праці; претензійно-правова робота; складання процесуальних документів, звернень, заяв, скарг тощо; правового аналізу господарських (в т.ч. зовнішньоекономічних) договорів; представництво інтересів замовника у відносинах із держаними (контролюючими та правоохоронними) органами.

Позивачем отримано послуги за зазначеним договором на загальну суму 103200 грн. Вказана сума відображена по картці балансового рахунку 631 «розрахунки з вітчизняними постачальниками»у кореспонденції з рахунком 84 «інші витрати»31.05.2010 року.

Згідно акта здачі-приймання робіт № 3 від 31.12.2009 року ПП ОСОБА_2 надано ДП «Соренсес і Хаар»консультації у сфері комерційної діяльності та управління по договору від 01.11.2007 року в розмірі 103,2 людино/годин на загальну суму 103200 грн.

Під час складання декларації з податку на прибуток підприємства за півріччя 2010 року надані послуги відображені по коду рядка 04.1 Декларацій «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11 в сумі 197140 грн.

Відповідно до пунктів 5.1, 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в редакції від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській операції.

До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Таким чином, визначальною підставою віднесення тих чи інших витрат підприємства до складу валових витрат є їх безпосереднє використання у господарській діяльності підприємства.

У пункті 1.32 статті 1 цього Закону визначено, що господарська діяльність це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Пунктом 5.3.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, що повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку визначено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обовязкові реквізити: назва підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному та вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

З матеріалів справи вбачається, що послуги отримані позивачем від фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підтверджені такими первинними документами: щомісячно складеними протоколами-нарядами виконання етапу усних консультацій по договору на надання консультацій з питань комерційної діяльності та управління та аудиторських послуг від 02.04.2008 року, актами здач-приймання робіт.

Зазначені документи місять назву, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, первинні документи, які підтверджують отримання послуг від ФО-П ОСОБА_1 складені належним чином і містять всі реквізити, передбачені Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні».

Що стосується отриманих послуг від СПД ФО ОСОБА_2, суд зазначає про те, отримання зазначених послуг підтверджено наступними первинними документами: щомісячними звітами витрат робочого часу щодо надання послуг згідно договору від 01.11.2007 року, актом здачі-приймання робіт (надання послуг) 31 грудня 2009 року.

Зазначені звіти також містять назву, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції, а відтак містять усі реквізити, передбачені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»для первинних документів.

Крім того, до матеріалів справи долучено листи, договори, контракти, запити, претензії, вимоги, позовні заяви та інші документи, на які є покликання у звітах витрат робочого часу.

Доводи відповідача про те, що позивачем не надано доказів направлення витрат на отримання прибутку, суд до уваги не бере зважаючи на наступне.

До матеріалів справи долучено декларації з податку на прибуток за 2008, 2009 та 2010 роки, з яких вбачається, що позивачем задекларовано валовий дохід у розмірі 21385306 грн., що свідчить про прибуткову діяльність позивача.

Враховуючи викладене, суд вважає, що висновок податкової інспекції про завищення валових витрат за півріччя 1010 року на суму 197140 грн., що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 49285 грн. неправомірним, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Що стосується висновку відповідача про порушення позивачем вимог п.п. 5.3.2, 5.3.9 п. 5.3 ст. 5; п.п. 8.4.1 п. 8.4 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 283/97-ВР від 22.05.1997 р., а саме завищення позивачем валових витрат за 2009 р. на суму 48635 грн.. що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 12159 грн. у декларації за 2009 р. суд зазначає наступне.

З акта перевірки вбачається, що позивачем придбано основні засоби, а саме:

- згідно накладної № 000426 від 02.11.2009 р. в ПП Діал Маркет 2 шт. пил стрічкових, вартість однієї пили 5166 грн., загальна сума придбання без ПДВ згідно накладної становить 10322 грн.;

- згідно накладної № 000450 від 16.11.2009 , придбало в ПП «Діал Маркет»2 шт. лінійних лазерних генераторів, вартість одного генератора становить 2491 грн., загальна сума придбання без ПДВ згідно накладної становить 4982 грн.;

- згідно накладної № 126 від 04.09.2009 придбано у ВКФ «Інтекс» 2 шт пил стрічкових, вартість однієї пили становить 4770 грн., загальна сума придбання без ПДВ згідно накладної становить 9540 грн.;

- згідно акта виконаних робіт № 1/09 від 28.08.2009 р. ВКФ Інтекс надало ДП «Соренсес і Хаар»послуги по реставрації пили стрічкової, вартість послуги становить 2293 грн.

- згідно накладної № 5903 від 06.03.2009, придбано у ТзОВ «Техніка для бізнесу»комплектуючу запчастину до компютера, вартість якої становить 5903 грн., загальна сума придбання без ПДВ згідно накладної становить 5903 грн.;

- згідно накладної № 9 від 13.02.2009, придбано в ТзОВ «Системна автоматизація Інжинірингова компанія»щит керування системою подачі тирси, вартість якої становить 15596 грн., загальна сума придбання без ПДВ згідно накладної становить 15596 грн.

Відповідачем в акті зазначено, що перелічені суми відображені по журналу-ордеру балансового рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» у кореспонденції з рахунком 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів». При складанні декларації з податку на прибуток підприємства за 2009 рік вартість вищевказаних отриманих товарів та послуги відображені по коду рядка 04.1 декларацій «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11 в сумі 48635 грн.

В акті перевірки відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем вимог п.п. 8.4.1 п. 8.4 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.97 р. № 283/97-ВР, відповідно до якого у разі здійснення витрат на придбання основних фондів балансова вартість відповідної групи збільшується на суму вартості їх придбання, з урахуванням транспортних і страхових платежів, а також інших витрат, понесених у зв'язку з таким придбанням, без урахування сплаченого податку на додану вартість, у разі коли платник податку на прибуток підприємств зареєстрований платником податку на додану вартість.

Суд вважає зазначений висновок ДПІ неправильним з огляду на те, що відповідно до п.п. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.97 р. № 283/97-ВР, платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

Судом встановлено, а також відображено в акті перевірки (а.с. 18), що балансова вартість основних засобів становить 1826596 грн., отже позивач мав право використати на поліпшення та модернізацію 10% від вартості групи станом на 01.09.2009 року, відповідно до норм п. 8.7.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Відповідно до цього ліміт використання коштів на поліпшення основних засобів складав у 2009 році 182659 грн.

Крім того, суд зазначає, що ДПА України в листі від 07.11.2003 року № 9171/16/15-1316 розяснила, що будь-які витрати, повязані з поліпшенням основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду, платник податку може або амортизувати, або - віднести такі витрати до валових витрат у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів.

З наведеного вбачається, що позивач правомірно відніс до складу валових витрат витрати на поліпшення основних фондів, а відповідачем зроблено помилковий висновок про порушення позивачем п.п. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 , п.п. 8.4.1 п. 8.4 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.97 р. № 283/97-ВР і завищення валових витрат позивачем у 4 кварталі 2009 року на 48365 грн.

Тому в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню, а податкове повідомлення-рішення скасуванню.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Також, відповідно до положень ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, що відповідачем зроблено не було.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю, а податкове повідомлення-рішення від 29 жовтня 2010 року № 0002732300/0/25324 скасувати.

Частиною 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачається, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати стягненню з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова № 0002732300/0/25324 від 29 жовтня 2010 року.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «Соренсес і Хаар»Датської компанії «Концепт Партнерс»(79039, м. Львів, вул. Шевченка, 134, код ЄДРПОУ 30583064) 3 (три) грн. 40 (сорок) коп. судового збору.

Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому ст.254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, встановлені ст.186 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 20 квітня 2010 року

Суддя Качур Р.П.