Постанова № 15937204, 18.04.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2011 р. № 2а-1162/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Гулкевич І.З.,

За участю секретаря Галійчук А.В.,

за участю представника позивача Саноцького Ю.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного територіально-галузевого обєднання «Львівська залізниця»до Державної податкової інспекції у м. Рівне, третьої особи Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові про скасування податкового повідомлення-рішення № 0005032342/0 від 28.12.2010 року, -

ВСТАНОВИВ:

Державне територіально-галузеве обєднання «Львівська залізниця»(далі-Залізниця) звернулося з адміністративним позовом у Львівський окружний адміністративний суд до Державної податкової інспекції у м. Рівне, просить про скасування податкового повідомлення-рішення № 0005032342/0 від 28.12.2010 року. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідно до п.п. 2.2.2 п. 2.2 ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»платниками податку на прибуток, що одержаний не від господарської діяльності залізничного транспорту, є підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи, у постанові КМУ від 16.02.1998р. № 173 йде мова про затвердження переліку робіт (послуг), що належать до основної діяльності залізничного транспорту, а не переліку робіт (послуг), що належать до господарської діяльності залізничного транспорту, у спірних правовідносинах позивач керувався наданими ДПА України податковими роз'ясненнями від 13.09.2004 № 7979/6/15-1116, від 13.09.2004 № 7979/6/15-1116 від 10.07.2002 № 10777/7/15-1117, згідно з якими платниками податку на прибуток, що одержаний від інших складових загальної господарської діяльності, є підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи, які мають статус юридичних осіб, позивач не має таких підрозділів, податок на прибуток був сплачений юридичною особою ДТГО «Львівська залізниця».

Ухвалою суду від 09.03.2011р. залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Львові (далі-СДПІ ВПП у м.Львові).

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, подав заперечення на позовну заяву, в якому зазначає, що відокремленим підрозділом позивача «Рівненська дирекція залізничних перевезень»порушено п.п. 2.2.2 п. 2.2 ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та Постанови КМУ від 16.02.1998р. № 173 «Про перелік робіт (послуг), що належать до основної діяльності залізничного транспорту, та Порядок розподілу доходних надходжень від основної діяльності залізничного транспорту», не задекларовано та не оподатковано доходи від підсобно-допоміжної діяльності залізничного транспорту та не подано до ДПІ у м. Рівне податкові декларації з податку на прибуток за спірний період.

Третя особа подала письмові пояснення, в яких зазначає, що податок на прибуток від усіх видів діяльності позивача за спірний період сплачено до ДПІ у м. Львові в повному обсязі, що підтверджується обліковою карткою платника податків.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами справи, відповідно до ст. 71 КАС України.

Заслухавши пояснення учасника процесу, перевіривши матеріали справи, зясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні Державне територіально-галузеве обєднання «Львівська залізниця»зареєстровано Виконавчим комітетом Львівської міської ради за №14151050051000929 від 16.03.1992р.

Представниками ДПІ у м. Рівне було проведено планову виїзну перевірку відокремленого підрозділу «Рівненська дирекція залізничних перевезень»Державного територіально-галузевого обєднання «Львівська залізниця». За наслідками проведеної перевірки представниками ДПІ у м. Рівне складено акт від 20.12.2010 № 2077/23-100/25894955 «Про результати планової виїзної перевірки відокремленого підрозділу «Рівненська дирекція залізничних перевезень» Державного територіально-галузевого обєднання «Львівська залізниця»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 р. по 30.06.2010 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 р. по 30.06.2010 р.»

В акті перевірки зафіксовано порушення п.п. 2.2.2. п. 2.2. ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого відокремленим підрозділом позивача не визначено суму податкового зобовязання та не подано до ДПІ у м. Рівне податкових декларацій з податку на прибуток та занижено податок на прибуток, який одержано не від господарської діяльності залізничного транспорту.

На підставі зазначеного акту, за податковим повідомленням-рішенням від 28.12.2010 № 0005032342/0 Рівненській дирекції залізничних перевезень ДТГО «Львівська залізниця» визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 60932,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 25451,60 грн., разом 86383,60 грн.

Рівненська дирекція залізничних перевезень ДТГО «Львівська залізниця» оскаржила податкове повідомлення-рішення від 28.12.2010 №0005032342/0 в адміністративному порядку до ДПІ у м. Рівне.

Рішенням відповідача про результати розгляду первинної скарги від 25.01.2011 № 2627/25-09 скарга залишена без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення без змін.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленнямрішенням позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Відповідно до п.2.2 ст.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», платниками податку на прибуток, одержаний від господарської діяльності залізничного транспорту, є управління залізниці. Перелік робіт та послуг, що належать до господарської діяльності залізничного транспорту, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 2.2.2. тієї ж статті передбачено, що платниками податку на прибуток, що одержаний не від господарської діяльності залізничного транспорту, є підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи.

Відповідно до ст. ст. 1, 4 Закону України «Про залізничний транспорт»від 04.07.1996р. № 273/96-ВР (із змінами та доповненнями) залізничний транспорт - це виробничо-технологічний комплекс організацій і підприємств залізничного транспорту загального користування, призначений для забезпечення потреб суспільного виробництва і населення країни в перевезеннях у внутрішньому і міжнародному сполученнях та надання інших транспортних послуг усім споживачам без обмежень за ознаками форми власності та видів діяльності тощо.

Частиною п'ятою ст. 4 Закону України «Про залізничний транспорт»передбачено, що крім залізниць складовою ланкою залізничного транспорту є також підприємства залізничного транспорту, що разом із залізницями належать до загальнодержавної власності і управління яких здійснюється органом управління залізничним транспортом - Державною адміністрацією залізничного транспорту України (Укрзалізницею), підпорядкованим Міністерству транспорту та зв'язку України.

Отже поняття «підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи»і «структурні підрозділи залізниці»не можна ототожнювати, оскільки вони є різними.

У статті 5 цього ж Закону визначено, що майно, закріплене за залізницями, підприємствами, установами та організаціями залізничного транспорту загального користування, є загальнодержавною власністю і управління ним здійснюється Укрзалізницею в межах повноважень, визначених чинним законодавством України. Рішення про закріплення транспортних засобів та їх безоплатну передачу однією залізницею або підприємством залізничного транспорту загального користування іншим залізницям та підприємствам без зміни форми власності приймаються Укрзалізницею. Крім того, передача в оренду, обмін та надання в тимчасове користування, а також виведення з експлуатації рухомого складу і контейнерів, що перебувають у загальнодержавній власності, здійснюються залізницями та підприємствами залізничного транспорту загального користування за погодженням з Укрзалізницею.

Пунктом 1 Положення про Державну адміністрацію залізничного транспорту України, затвердженого постановою КМУ від 29.02.1996р. № 262, визначено, що до сфери управління Укрзалізниці входять Донецька, Львівська, Одеська, Південна, Південно-Західна та Придніпровська залізниці, а також інші об'єднання, підприємства, установи і організації залізничного транспорту (далі - підприємства) за переліком, визначеним Мінтрансом.

Згідно з п. 1 ст.62 Господарського кодексу України, підприємство - це самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами. Відповідно до пп..3, 4 цієї ж статті підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту та є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.

З матеріалів справи вбачається, що відокремлений підрозділ «Рівненська дирекція залізничних перевезень»не відповідає ознакам встановленим законодавством для підприємства, оскільки не являється юридичною особою, діє на підставі Положення, а не Статуту.

ДТ-ГО «Львівська залізниця» у відповідності до вищевказаних вимог ГК України діє на підставі Статуту, затвердженому наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 31.01.2006р. №80 та зареєстрованому державним реєстратором 06.02.2006 за №14151050051000929.

Отже, згідно наведеного, відокремлений підрозділ залізниці Рівненська дирекція залізничних перевезень не може відноситись до категорії підприємств залізничного транспорту або їх структурних підрозділів, відповідно не може бути самостійним платником податку на прибуток. У зв'язку з чим, суд погоджується з доводами позивача, що Рівненська дирекція залізничних перевезень не зобов'язана була подавати декларації з податку на прибуток в ДПІ у м. Рівне.

Згідно Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»платниками податку на прибуток, одержаний від господарської діяльності залізничного транспорту, є управління залізниці.

Згідно пункту 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Крім того, позивач у спірних правовідносинах керувався наданими ДПА України податковим роз'ясненням від 13.09.2004 № 7979/6/15-1116, від 13.09.2004 № 7979/6/15-1116 від 10.07.2002 № 10777/7/15-1117, згідно з якими платниками податку на прибуток, що одержаний від інших складових загальної господарської діяльності, є підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи, які мають статус юридичних осіб.

В роз'ясненні ДПА України від 13.09.2004р. № 7979/6/15-1116 вказано, що платниками податку на прибуток, що одержаний від інших складових загальної господарської діяльності, є: підприємства залізничного транспорту та їх Структурні Підрозділи, які мають статус юридичних осіб.

З вказаного вбачається, що в роз'ясненні визначено два суб'єкти господарювання, які є платниками податку на прибуток, що одержаний від інших складових загальної господарської діяльності, а саме:

1) підприємство залізничного транспорту, яке є юридичною особою.

2)структурний підрозділ підприємства залізничного транспорту, який є юридичною особою.

Отже, оскільки Рівненська дирекція залізничних перевезень не відноситься ні до першої, ні до другої категорії, податок на прибуток, одержаний від діяльності цього відокремленого підрозділу, правомірно задекларований і сплачений юридичною особою - ДТГО «Львівська залізниця».

Відповідно до пп. «д» пп. 4.4.2 п.4.4 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз'яснення.

Відповідно до ч.3 ст. 2 та до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суб'єкти владних повноважень зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ст. 71 КАСУ, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. А згідно ст. 86 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача підставні, обґрунтовані матеріалами справи та доведені в судовому засіданні, а тому слід позов задовольнити повністю та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.12.2010 року № 0005032342/0.

Щодо судових витрат, то у відповідності до ст.94 КАС України слід стягнути з Державного бюджету України на користь Державного територіально-галузевого обєднання «Львівська залізниця»3,40 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 128, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.12.2010 року № 0005032342/0.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного територіально-галузевого обєднання «Львівська залізниця»3,40 грн. судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 22.04.2011 року.

Суддя Гулкевич І.З.