Постанова № 15936383, 19.05.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2011 року м. Запоріжжя Справа № 2а-6274/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Янюк О.С.,

за участю представників:

позивача Богданової С.А. (протокол від 04.06.2008 №1);

позивача ОСОБА_2 (довіреність від 12.08.2010 б/н);

відповідача ОСОБА_3 (довіреність від 15.09.2010 №543/10/10)

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою Приватного підприємства «Атлантида С», с. Володимирівське Запорізького району Запорізької області

до Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Запорізької області

про визнання протиправним рішень

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2010 року Приватне підприємство «Атлантида С» (далі ПП «Атлантида С», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі суд) із позовом до Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Запорізької області (далі ДПІ у Запорізькому районі Запорізької області, відповідач), в якому просить скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23.06.2010 № 0000552308/0, № 0000542308/0 та №0000532308/0.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та надали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві та додаткових поясненнях. Зазначають, що відповідачем позапланова перевірка проведена без законних підстав, оскільки у наказі про проведення позапланової виїзної перевірки від 02.06.2010 №152 не була вказана підстава для проведення позапланової перевірки. Щодо порушення п.12 ч.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Закон №265/95-ВР) вказують, що позивачем належним чином забезпечує ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації і здійснює продаж товарів, які відображені у такому обліку. Вважають, що на момент здійснення перевірки позивача сума грошових коштів на місці проведення розрахунків відповідала сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, а сума у розмірі 8,55 грн., на яку відповідачем встановлено невідповідність, знаходилась не у ящику РРО, а полиці алкогольних напоїв та належала безпосередньо продавцю. Щодо протиправності рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23.06.2010 № 0000552308/0, вказують, що в акті відповідачем зазначено про відсутність фіскальних Z- звітів, однак в дійсності на момент проведення перевірки в КОРО всі фіскальні Z- звіти були підклеєні, проте вказані звіти були нульовими і роздруковані однією стрічкою з попередніми, у звязку із чим не враховані перевіряючими. Крім того, пояснюють, що ПП «Атлантида С» за період з 01.10.2009 по 07.06.2010 був проведений облік готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у КОРО, а саме в сумі 15218,23 грн., що полягало у вклеюванні фіскальних чеків в яких відображено рух грошових коштів. Вважають, що фактично з боку позивача мало місце неналежне ведення КОРО через невнесення відомостей до розділу 2 «Облік руху готівки та сум розрахунків», що є порушенням ст.164-2 КУпАП. Також вказують, що Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 №481/95-ВР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі Закон №418/95-ВР) відповідачу не надано повноважень щодо прийняття рішень про застосування фінансової санкції, встановлених ст.17 Закону №418/95-ВР. Щодо зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного збору, зазначають, що пляшка без акцизної марки була підготовлена для обміну і разом із іншими пошкодженим товаром знаходилась не на вітрині, а окремо, на полці, яка використовується для розміщення товарних запасів. Крім того, вважають, що ДПІ у Запорізькому районі Запорізької області безпідставно застосовано до позивача фінансову санкцію за зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, посилаючись при цьому на набрання 16.06.2010 законної сили змін до Закону №418/95-ВР, відповідно до яких субєкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, вносять до Єдиного реєстру тільки ті місця зберігання, що розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі. З урахуванням викладеного просять позов задовольнити та скасувати спірні рішення.

Представник відповідача проти позову заперечив із підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов від 14.10.2010 №б/н. Зокрема, зазначає, що зберігання готівкових коштів за реалізовані товари у межах торгової площі, але не на місці проведення розрахунків без здійснення операції «Службова видача та оприбуткування у касовій книзі, вважається порушенням ст.22 Закону №265/95-ВР. Крім того, вказує, що під час перевірки встановлено відсутність акцизної марки встановленого зразка на горілці «Хлібний Дар» ємкістю 0,5 л, яка знаходилась на вітрині за пляшками у другому ряду, іншого місця зберігання алкогольних напоїв перевіркою не встановлено. Також представник відповідача зазначив, що під час перевірки КОРО перевіряючими встановлено відсутність фіскальних Z - звітів та було запропоновано позивачу надати КОРО для розгляду до ДПІ у Запорізькому районі Запорізької області, проте крім копій деяких сторінок вказаної книги позивачем до відповідача ніяких документів більше надано не було. Пояснив, що під час проведення перевірки у КОРО були відсутні записи про оприбуткування готівки за період з 01.10.2009 по 07.06.2010, що є порушенням п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 (далі Положення №637). Крім того, зазначив, що в порушення п.12 ч.3 Закону №265/95-ВР позивач здійснював реалізацію товару, який є не облікованим у встановленому законом порядку. Також вказує, що під час перевірки встановлено відсутність у позивача довідки про зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, які внесені до Єдиного реєстру, що є порушення ст. 15 Закону №418/95-ВР. З урахуванням викладеного просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

За клопотанням представника позивача у судовому засіданні було допитано у якості свідків продавця магазину ОСОБА_6 та старшого державного податкового ревізора-інспектора ДПА у Запорізькій області ОСОБА_5, яка безпосередньо здійснювали перевірку позивача.

Так, ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснила, що 08.06.2010 працівниками ДПІ у Запорізькому районі Запорізької області проведено перевірку у магазині, у якому вона працює продавцем. Зазначила, що пляшка без акцизної марки, яка виявлена перевіряючим, знаходилась не на вітрині, разом із іншими пошкодженим товаром, який підлягав обміну. Вказала, що грошові кошти, на які виявлена невідповідність на місці проведення розрахунків, є її власними коштами та знаходились окремо на полці, не у РРО, а у коробці. Крім того, за словами ОСОБА_6 відомість про результати перевірки ПП «Атлантида С» щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних запасів (товарно-матеріальних цінностей) станом на 07.06.2010 нею не підписувалась, у її присутності перевіряючими жодних інших документів складено не було.

Проте, згідно свідчень ревізора-інспектора ОСОБА_5 відомість про результати перевірки ПП «Атлантида С» щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних запасів була складена та підписана безпосередньо продавцем магазину.

За клопотанням представника позивача судом призначено проведення Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз почеркознавчої експертизи щодо належності підписів на відомості про результати перевірки ПП «Атлантида С» щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних запасів (товарно-матеріальних цінностей) станом на 07.06.2010 ОСОБА_6 Із змісту висновку почеркознавчої експертизи від 28.02.2011 №2941-10 вбачається, що підписи на вищевказаній відомості виконані не ОСОБА_6, а іншою особою з наслідуванням її справжнього підпису.

На підставі ст.160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши та дослідивши оригінали поданих документів, заслухавши пояснення представників сторін, допитавши свідків, судом установлено наступні обставини.

На підставі направлень від 05.06.2010 №080069 та №080070 та наказу від 02.06.2010 № 152 «Про проведення перевірок субєктів господарської діяльності», посадовими особами ДПІ у Запорізькому районі Запорізької області 08.06.2010 проведено перевірку господарської одиниці магазину, розташованому за адресою: вул. Космічна, 12-а, с. Володимирівське Запорізького району Запорізької області, в якому здійснює підприємницьку діяльність позивач. Із вказаними документами ознайомлено уповноваженого представника ПП «Атлантида С» Богаднову С.А., один примірник наказу від 02.06.2010 № 152 нею отримано, про що свідчать відповідні відмітки на направленнях та наказі.

За результатами перевірки складено акт від 08.06.2010 №37/08/08/23/35928644 (далі Акт), у якому зафіксовані порушення, зокрема, п. п. 9, 12, 13 ст.3 Закону №265/95-ВР, ст. 17 Закону №418/95-ВР та п.2.6 Положення №637, а саме:

невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків з денним Z- звітом РРО, невідповідність склала 8,55 грн.;

зберігання та реалізація алкогольних напоїв без марок акцизного збору встановленого зразка, а саме: на пляшці горілки «Хлібний Дар» ємкістю 0,5 л відсутня акцизна марка;

відсутність у КОРО Z-звітів №№ 1707, 1821, 1846-1849, 1953;

неоприбуткування в КОРО готівкових коштів у повній сумі їх фактичного надходження на підставі Z-звітів з 01.10.2009 по 07.06.2010 у сумі 14480,68 грн. (до заперечення позивачем надано звіт фіскальної памяті з 01.10.2009 по 07.06.2010, згідно яких обіг готівки за вказаний період склав 15218,23 грн., у звязку із чим сума неоприбуткування готівкових коштів була перерахована);

порушення порядку обліку товарних запасів за місцем реалізації та зберігання, відсутність на момент перевірки накладні на товар відсутні, загальна вартість товару згідно відомості про результати перевірки ПП «Атлантида С» щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних запасів (товарно-матеріальних цінностей)склала 760,00 грн.;

відсутність довідки про внесення місця зберігання до Єдиного реєстру.

Не погодившись із висновками, викладеними у Акті, 11.06.2010 позивачем надано до ДПІ у Запорізькому районі Запорізької області заперечення нього, проте згідно листа відповідача від 16.06.2010 №6421/10/23/212 вказані заперечення залишені без задоволення.

На підставі акту перевірки та виявлених порушень ДПІ у Запорізькому районі Запорізької області були прийняті рішення, зокрема:

рішення про застосування фінансових санкцій від 23.06.2010 №0000532308/0, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 5100,00 грн.;

рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23.06.2010 № 0000542308/0 на суму 3949,75грн.;

рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23.06.2010 № 0000552308/0 на суму 76091,15грн.

Вважаючи прийняті рішення ДПІ у Запорізькому районі Запорізької області протиправними, позивач звернувся із позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначаються Законом України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 №509-ХІІ (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Закон №509-ХІІ).

Згідно із абз.6 п.1 ст.8 Закону №509-XII на Державну податкову адміністрацію України покладено функцію безпосереднього виконання, а також організації роботи державних податкових адміністрацій та державних податкових інспекцій, пов'язану з проведенням роботи по боротьбі з незаконним обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів, веденням реєстрів імпортерів, експортерів, оптових та роздрібних торговців, місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів; застосування у випадках, передбачених законодавством, фінансових санкцій до суб'єктів підприємницької діяльності за порушення законодавства про виробництво та обіг спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; здійснення заходів щодо вилучення, знищення або передачі на промислову переробку алкогольних напоїв, знищення тютюнових виробів, що були незаконно вироблені чи знаходилися у незаконному обігу

Державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції, відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону №509-ХІІ, зокрема, забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, здійснюють контроль за наявністю марок акцизного збору на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання і реалізації.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону №509-ХІІ органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Відповідно до ст. 15 Закону №265/95-ВР контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Частиною 1 ст. 16 Закону №418/95-ВР встановлено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Крім того, ч. 7 ст. 11-1 Закону №509-ХІІ визначено, що позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а в інших випадках за рішенням суду.

Таким чином, законодавством прямо передбачена можливість проведення позапланової перевірки та винесення рішення про застосування фінансових санкцій в межах повноважень податкових органів, визначених Законом №418/95-ВР.

Механізм застосування фінансових санкцій, передбачених ст.17 Закону № 418/95-ВР визначається Порядком застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 № 790 (далі - Порядок).

Згідно п.5 Порядку підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є: акт перевірки додержання суб'єктом підприємницької діяльності встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства; результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб'єкта підприємницької діяльності, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Як вбачається з ч.4 ст.17 Закону №418/95-ВР рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.

З урахуванням вище викладеного суд вважає, що ДПІ у Запорізькому районі Запорізької області є іншим органом, якому Законом №509-XII надано право застосовувати фінансові санкцій до суб'єктів підприємницької діяльності за порушення законодавства про виробництво та обіг спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів .

Відповідно до ч.1 ст.11-2 Закону №509-ХІІ посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;

2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Із матеріалів справи вбачається, що перевіряючими до початку проведення перевірки уповноваженого представника ПП «Атлантида С» Богаднову С.А. ознайомлено із наказом від 02.06.2010 № 152 та надано один примірник наказу та направлення від 05.06.2010 №080069 та №080070, про що свідчать відповідні відмітки на вказаних документах. Доказів протилежного позивачем суду надано не було.

З урахуванням викладеного, суд вважає правомірною організацію та проведення ДПІ у Запорізькому районі Запорізької області перевірки позивача з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон №265/95-ВР.

Відповідно до п. ст. 1 Закону № 265/95-ВР, реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Згідно із приписами п.9 ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані, зокрема, щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

У судовому засіданні представником позивача для огляду суду надано КОРО ПП«Атлантида С» від 09.10.2009 №0808000380, у якій на сторінках «Розділ 1. Фіскальні звітні чеки» вклеєні фіскальні Z-звіти, зокрема, №№ 1707, 1821, 1846-1849, 1953. Із матеріалів справи вбачається, що нумерація та наявність фіскальних звітних чеків не порушена, фіскальні Z-звіти підклеєний до книги обліку розрахункових операцій в порядку черговості, вказані звіти є нульовими, у звязку із чим роздруковані однією стрічкою з попередніми. Таким чином, суд вважає необґрунтованим твердження представника відповідача, стосовно відсутності вказаних фіскальних Z звітів у КОРО.

Пунктом 4 ст. 17 Закону №265/95-ВР передбачена відповідальність у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій (17?20?7=2380,00).

Таким чином, суд вважає, що відповідачем неправомірно застосовані до позивача штрафні (фінансові) санкцій у розмірі 2380,00 грн. за порушення п.9 ч.3 Закону № 265/95-ВР.

Відповідно до п.12 ст.3 Закону №265/95-ВР субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема, вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Статтею 6 Закону №265/95-ВР встановлено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Відповідно до п.2 ст.3 Закону України від 16.07.1999 №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Закон №996-ХІV) бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Згідно із п. п. 1, 3, 5 ст.9 Закону №996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємоповязаних рахунках бухгалтерського обліку.

До документів, що є підставою для оприбуткування товару, належать накладні та товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів. Відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, є порушенням установленого порядку ведення бухгалтерського обліку.

З метою поліпшення якості оформлення посадовими особами органів державної податкової служби матеріалів планових та позапланових перевірок за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), норм з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій наказом Державної податкової адміністрації України від 12.08.2008 №534 затверджені Методичні рекомендації щодо оформлення матеріалів перевірок за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій (далі - Методичні рекомендації №534).

Згідно розділу 5 Методичних рекомендацій №534 фактичні залишки запасів (товарно-матеріальних цінностей), визначені при обстеженні приміщень суб'єкта господарювання, під час перевірки відображаються у відомості про результати контролю за повнотою оприбуткування, реалізації та фактичні залишки запасів (товарно-матеріальних цінностей) (далі - Відомість), форму якої наведено у додатку 3 до Методичних рекомендацій.

Перед проведенням перевірки у матеріально відповідальної особи береться розписка щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей), включення у товарні звіти всіх видаткових і прибуткових документів на цінності. Розписка є невід'ємною частиною Відомості.

Проте, вказана розписка до відомості про результати перевірки ПП «Атлантида С» щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних запасів (товарно-матеріальних цінностей) продавцем магазину ОСОБА_6 не підписувалась, що підтверджено також висновком почеркознавчої експертизи від 28.02.2011 №2941-10.

Крім того, твердження відповідача щодо відсутності у позивача накладних на товар, зазначений у відомості, суд вважає необґрунтованим та таким, що спростовується наявними в матеріалах справи документами.

На позивача відповідно до оскаржуємого рішення штрафні санкції накладені відповідно до ст. 21 Закону №265/95-ВР, якою визначено, що до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (760?2=1520,00).

З огляду на вищевикладене суд вважає, що відповідачем не правомірно застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1520,00 грн., за порушення п.12 ст.3 Закону №265/95-ВР.

Згідно п.13 ст.3 Закону №265/95-ВР субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Із змісту Акту вбачається, що невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахункових операцій з сумою, яка зазначена у денному звіті РРО склала 8,55 грн. До Акту перевіряючими складено опис наявності готівкових коштів на місці проведення розрахунків, в якому зазначено, що загальна сума готівки на місці проведення розрахунків склала 131,30 грн.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка продавець магазину ОСОБА_6 пояснила, що грошові кошти у сумі 8,55 грн., які були перераховані працівниками податкової інспекції насправді належали їй та знаходились не у РРО, а у коробці на полці поряд із товаром.

Проте, у відповідності із приписами ст.2 Закону №265/95-ВР місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Згідно п. 23 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 року №833 забороняється зберігання на місці проведення розрахунку (в касі, грошовому ящику, сейфі тощо) готівки, що не належить суб'єкту господарювання, а також особистих речей касира чи інших працівників.

На підставі вищевказаних правових норм, суд не може погодитися із твердженням позивача стосовно протиправності застосування відносно нього фінансових санкцій за невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків з денним Z- звітом РРО, у звязку із тим, що указана сума знаходилась не у РРО, а у окремій коробці, та вважає його необґрунтованим, оскільки вказана сума знаходилась саме на місці проведення розрахунків.

Стаття 22 Закону №265/95-ВР передбачає, що у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність (8,55?5=42,75).

Таким чином, суд дійшов висновку щодо правомірності застосування ДПІ у Запорізькому районі Запорізької області штрафних санкцій у розмірі 42,75 грн. за невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків з денним Z- звітом РРО.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон №418/95-ВР.

Згідно приписів ст. 11 Закону №418/95-ВР алкогольні напої, які виробляються, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби» від 15.09.1995 № 329/95-ВР марка акцизного збору - спеціальний знак, яким маркуються алкогольні напої та тютюнові вироби. Її наявність на цих товарах підтверджує сплату акцизного збору, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Місцем зберігання, відповідно до приписів ст. 1 Закону №418/95-ВР, визначається місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

Згідно пояснень представників позивача та свідчень продавця судом встановлено, що пляшка горілки «Хлібний Дар» ємкістю 0,5 л, на якій була відсутня акцизна марка, зберігалась окремо від алкогольних напоїв, які підлягали продажу, на поличці, разом із іншим товаром, який був непридатним для реалізації. Вказана пляшка була підготована позивачем для повернення постачальнику. Факт повернення ПП «Атлантида С» зазначеної пляшки горілки «Хлібний Дар» підтверджується накладною на повернення від 17.06.2010 №000536.

До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема, зберігання, транспортування, реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного збору встановленого зразка або з підробленими марками акцизного збору - 100 відсотків вартості товару, але не менше 1700,00 гривень (абз.13 ч.2 ст.17 Закону №418/95-ВР).

Суд вважає, що оскільки позивач зберігав немарковану пляшку горілки не у місці зберігання алкогольних напоїв та не з метою її подальшої реалізації, крім того, вказана пляшка не була доступна покупцям, не була реалізована позивачем, а у подальшому була повернута постачальнику, то застосування до позивача штрафних (фінансових) санкції у розмірі 1700,00грн. за порушення ст. 11 Закону №418/95-ВР є неправомірним.

Відповідно до приписів ст. 15 Закону №418/95-ВР зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

Внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб'єкта господарювання з обов'язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; для фізичних осіб - підприємців - прізвища, імені, по батькові, місця проживання, номера свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта господарювання.

Із матеріалів справи вбачається, що на момент проведення перевірки у позивача були відсутні вказані довідки, тобто місце зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів не було внесено до Єдиного державного реєстру, доказів протилежного позивачем суду надано не було.

Місце торгівлі місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів - без обмеження площі, для алкогольних напоїв - торговельною площею не менше 20 кв. м, обладнане електронними контрольно-касовими апаратами (незалежно від їх кількості) або де є товарно-касові книги (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів (ст. 1 Закону №418/95-ВР).

Статтею 1 Закону №418/95-ВР надано визначення місцю зберігання, як місцю, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

На підставі аналізу вищевикладених норм, суд вважає необґрунтованими твердження позивача на помилкове визначення працівниками ДПІ у Запорізькому районі Запорізької області місця торгівлі, а саме: магазина, розташованого за адресою: вул. Космічна, 12-а, с.Володимирівське Запорізького району Запорізької області, як місця зберігання алкогольних напоїв, оскільки із матеріалів справи вбачається та представниками позивача не заперечувалось, що весь нереалізований товар, зберігався позивачем саме у цьому приміщенні.

Посилання позивача на зміни до ст.15 Закону №418/95-ВР, внесені Законом України від 20.05.2010 № 2275-VI, відповідно до яких суб'єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, вносять до Єдиного реєстру тільки ті місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі, є безпідставними, оскільки вказана редакція Закону №418/95-ВР почала діяти вже після проведення ДПІ у Запорізькому районі Запорізької області перевірки позивача та виявлення вказаного порушення (перевірку проведено 08.06.2010, а зміни набрали чинності 16.06.2010).

Згідно ч.2 ст.17 Закону №418/95-ВР до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, - 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 1700,00 гривень.

Із змісту розрахунку фінансових санкцій, застосованих ДПІ у Запорізькому районі Запорізької області до ПП «Атлантида С» вбачається, що до позивача застосовано штраф у розмірі 3400,00 грн. Проте, відповідачем суду не надано жодного доказу на обґрунтування вказаної суми санкцій, крім того, представник відповідача у судовому засіданні також не зміг надати пояснення стосовно застосування до позивача подвійного розміру фінансових санкцій.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем частково у розмірі 1700,00грн. необґрунтовано застосовано до ПП «Атлантида С» штрафні (фінансові) санкції за порушення, передбачене ст. 15 Закону №418/95-ВР, а тому у цій частині штрафні санкції є такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до абз.2 ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 №436/95 за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки до субєктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Положенням №637 встановлено, що оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій (п.1.2).

Згідно п. 2.6. Положення №637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Згідно пп.7.5 п. 7 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 №614, використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає:

наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО;

підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО;

щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.

Із наявних у справі матеріалів судом встановлено, що під час перевірки КОРО знаходилась на місці здійснення господарської діяльності; усі фіскальні чеки були роздруковані та підклеєні на відповідних сторінках книги; проте у КОРО не були внесені відповідні записи про готівкові кошти, які надійшли до каси, що підтверджено представниками позивача та свідками.

На підставі системного аналізу вищевказаних приписів, суд дійшов висновку, що оприбуткуванням готівки у касі є саме внесення відповідних записів до КОРО, а фіскальні чеки є лише підставою для такого оприбуткування.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що позивачем не здійснено оприбуткування у касі готівки, у розумінні вищевикладених норм, а тому застосування до позивача штрафних (фінансових) санкції у розмірі 76091,15грн. за порушення п.2.6 Положення №637 є правомірним.

Щодо клопотання представника позивача про винесення окремої ухвали та надіслання її до правоохоронних органів для вирішення питання про порушення кримінальної справи, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч.1 ст.166 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Із змісту наведених приписів вбачається, що право винесення окремої ухвали є виключним правом суду, а не сторони у справі.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 ст.2 КАС України).

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Ураховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст. ст.161-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Запорізької області від 23.06.2010 №0000542308/0 в частині застосування суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3907,00грн.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Запорізької області від 23.06.2010 №0000532308/0 в частині застосування суми фінансової санкцій у розмірі 3400,00грн.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Атлантида С» (ідентифікаційний код юридичної особи 35928644) судовий збір у розмірі 2,27 грн. (дві грн. 27 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 24.05.2011.

Суддя (підпис) О.С.Янюк

Постанова не набрала законної сили

Суддя О.С.Янюк