Постанова № 15936318, 10.05.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2011 року Справа № 2а-7966/10/0870

м. Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Батрак І.В., розглянув у місті Запоріжжі в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі, м. Запоріжжя до Військового радгоспу «Дніпровський», м. Запоріжжя

про стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Запоріжжя (далі позивач) звернулась до адміністративного суду із позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість перед бюджетом на загальну суму 155049,48 грн. З яких:

-податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів у сумі 996 грн. 07 коп.;

-земельний податок з юридичних осіб у сумі 30173 грн. 00 коп. ;

-комунальний податок у сумі 205 грн. 68 коп. ;

-податок на додану вартість у сумі 109834 грн. 40 коп.;

-порушення законодавства про патентування та регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сумі 4681 грн. 76 коп.;

-штрафні санкції за порушення податкового законодавства у сумі 9158 грн. 57 коп. Представник позивача у судове засідання не зявився, проте 10.05.2011 надав через канцелярію суду заяву, в якій просить розглядати справу без його участі та позов підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання повторно не зявився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив

Відповідачем по справі були надані заперечення, в яких позов було визнано частково, а саме в частині нарахування податку на додану вартість в розмірі 109834 грн. 40 коп. З іншою частиною позовних вимог не згоден з наступних підстав. Так, ухвалою Господарського суду Запорізької області від 20.07.2006 по справі № 21/139/06 було порушено провадження у справі про банкрутство відповідача. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 12.08.2009 по справі № 21/139/06-12/210/08 припинено провадження по вказаній справі про банкрутство відповідача. Таким чином, відповідач знаходився в процедурі банкрутства з 20.07.2006 по 22.10.2009, тому, відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» № 2343-XII від 14.05.1992 (далі Закон України № 2343-XII від 14.05.1992 ) мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства;

не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування,податків і зборів (обов'язкових платежів).

Стосовно нарахування Позивачем сум податкової недоїмки з податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі 996,07 грн. уся ця недоїмка є пенею, яка виникла коли Відповідач знаходився у процедурі банкрутства та погасив основний борг, а пеня осталась несплаченою до даного часу.

Стосовно комунального податку у сумі 205,68 регулярно сплачувалось Відповідачем, але в зв`язку з тим, що Позивач не зазначив у позові за які місяці та за який рік виникла заборгованість Відповідач позбавлений можливості надати докази здійснення платежів.

Відповідно до ч. 6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У звязку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі приписів ч.6 ст.12 та ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали та зясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що станом на 18.03.2011 у відповідача існує заборгованість:

- з податку на додану вартість у розмірі 109834,40 грн.

- з земельного податку з юридичних осіб 30173,00 грн.

- з комунального податку 205,68 грн.

- з податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів 996,07 грн.

- з порушення законодавства про патентування та регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сумі 4681,76 грн..

Штрафні санкції за порушення податкового законодавства у сумі 9158,57 грн.

Відповідно до податкового розрахунку земельного податку за 2009 рік наданого відповідачем визначено податкове зобовязання у сумі 2543 грн. 58 коп. Відповідачем було частково погашено податкове зобовязання у сумі 2265 грн. 67 коп.

Відповідно до податкового розрахунку земельного податку за 2010 рік наданого відповідачем визначено податкове зобовязання у сумі 2693 грн. 65 коп. Відповідачем було частково погашено податкове зобовязання у сумі 2497 грн. 73 коп.

Відповідно до податкового розрахунку земельного податку за 2011 рік наданого відповідачем визначено податкове зобовязання у сумі 2265 грн. 67 коп.

Комунальний податок справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств. Його граничний розмір не повинен перевищувати 10 відсотків річного фонду оплати праці, обчисленого виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (ст.. 15 Декрету кабінету міністрів України «Про місцеві податки і збори»).

Відповідачем надано розрахунки:

1.з комунального податку за грудень 2009р. (вх. №99448 від 20.01.2010р.) у сумі 20,4 грн.

2.розрахунок комунального податку за січень 2010р. (вх. №6772 від 22.02.2010р.) у сумі 20,4 грн.

3.розрахунок комунального податку за лютий 2010р. (вх. №11478 від 22.03.201,0р.) у сумі 20,4 грн.

4.розрахунок комунального податку за березень 2010р. (вх. №20135 від 22.03.2010р.) у сумі 20,4 грн.

5.розрахунок комунального податку за квітень 2010р. (вх. №28316 від 20.05.2010р.) у сумі 20,4 грн.

6.розрахунок комунального податку за травень 2010р. (вх. №32483 від 21.06.2010р.) у сумі 20,4 грн.

7.розрахунок комунального податку за червень 2010р. (вх. №42175 від 20.07.2010р.) у сумі 20,4 грн.

8.розрахунок комунального податку за липень 2010р. (вх. №50166 від 20.08.2010р.) у сумі 20,4 грн.

9.розрахунок комунального податку за серпень 2010р. (вх. №54600 від 20.09.2010р.) у сумі 20,4 грн.

10.розрахунок комунального податку за вересень 2010р. (вх. №65631 від 20.10.2010р.) у сумі 20,4 грн.

11.розрахунок комунального податку за жовтень 2010р. (від 20.10.2010р.) у сумі 20,4 грн.

12.розрахунок комунального податку за листопад 2010р. (від 20.12.2010р.) у сумі 20,4 грн.

13.розрахунок комунального податку за грудень 2010р. (від 20.01.2011р.) у сумі 17 грн.

Податковий борг відносно податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у розмірі 996 грн. 07 коп. складається з пені, яка виникла до введення мораторію на задоволення вимог кредиторів саме з 05.01.2005 по 31.07.2006, відповідно до розрахунку який було надано позивачем.

Податковий борг відносно порушення законодавства про не патентування та регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у розмірі 4681 грн. 76 коп. складається з пені, яка виникла до введення мораторію на задоволення вимог кредиторів а саме з 01.08.2005 по 31.07.2006 та з 06.11.2009 по 17.12.2010, відповідно до розрахунку який було надано позивачем.

Податковий борг віднесений до інших категорій у розмірі 9158 грн. 57 коп. складається з пені яка виникла коли відповідач до введення мораторію на задоволення вимог кредиторів а саме з 23.02.2004 по 31.07.2006 та з 29.031.2004 по 31.07.2006, відповідно до розрахунку який було надано позивачем.

Відповідач знаходився в процедурі банкрутства з 20.07.2006 по 22.10.2009. Позивач, відповідно до ухвал господарського суду Запорізької області, був конкурсним кредитором. Ст. 1 Закону України № 2343-XII від 14.05.1992 кредитором є юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство.

04.09.2007 позивач звертався до арбітражного керуючого Кретової О.А., яка була розпорядником майна відповідача в процедурі банкрутства, про збільшення суми кредиторських вимог у загальній сумі 57518 грн. 40 коп. Проте, листом від 18.09.2007 вих. № 388 позивачу було повідомлено про те, що кредиторські вимоги управління Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя в справі про банкрутство Військового радгоспу «Дніпровський» будуть включені до реєстру кредиторів як поточні лише у сумі 10876грн. 56 коп., які є заборгованість зі сплати податків, зборів (обовязкових платежів), пеня у сумі 46641 грн. 84 коп., відповідно до ст.. 12 Закону України № 2343-XII від 14.05.1992, не враховуються у звязку з дією мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.08.2009 по справі № 21/139/06-12/210/08 провадження по справі про банкрутство військового радгоспу «Дніпровський» було припинено на підставі п. 7 ч. 1 ст. 40 Закону України № 2343-XII від 14.05.1992, а саме виконання боржником всіх зобовязань перед кредиторами. Господарським судом Запорізької області, також зазначено, що в якості доказів погашення заборгованості боржником надано платіжні доручення на відповідну суму, в матеріалах справи містяться довідки усіх конкурсних кредиторів в яких зазначено про сплату конкурсної заборгованості відповідно до затвердженого реєстру вимог кредиторів. На підставі вищезазначеної норми закону, провадження у справі про банкрутство підлягає припиненню у звязку із погашенням боржником саме конкурсної заборгованості, а не поточної, оскільки поточні кредитор не беруть участь у справі про банкрутство, їх грошові вимоги перебувають у вільному у правовому режимі до визнання боржника банкрутом.

Згідно із ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Частиною 1 ст. 69 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. №509-ХІІ, податкові органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів.

Податкове зобовязання та податковий борг згідно п.п.1.2., 1.3 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 (далі Закон України № 2181-ІІІ від 21.12.2000), є зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, або у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно п.п.4.1.1. п.4.1. ст.4 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 статті 4 зазначеного закону.

Статтею 5 Закону України № 2181 ІІ від 20.12.2010 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Як вказано у пункті 1.7 статті 1 Закону України № 2181 ІІІ від 20.12.2000 активами платника податків є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Згідно п.п.3.1.1. п.3.1.ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобовязань забезпечення боргу. У разі, якщо такого платника податків визнано банкрутом, черговість задоволення претензій кредиторів визначається законодавством про банкрутство.

Виходячи з вищевикладеного, та враховуючи положення ч. 1 ст. 11 КАС України (розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості) та ч. 1 ст. 71 КАС України ( кожна сторона повинна довести що позовні вимоги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя про стягнення з відповідача суму заборгованості з податкового боргу з податку на додану вартість 109834 грн. 40 коп., який було визнано відповідачем, в ході судового розгляду. В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають на підставі того, що заборгованість була погашена в процедурі банкрутства відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 69-71, 158, 160- 167 КАС України, ст.ст. 1,40 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» № 2343-XII від 14.05.1992, ст..ст.1, 3, 5, 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя до Військового радгоспу «Дніпровський» про стягнення податкового боргу задовольнити частково.

Стягнути з Військового радгоспу «Дніпровський» (6013, м. Запоріжжя, вул. Незалежності, буд. 13, код ЄДРПОУ 22992166) на користь державного бюджету Шевченківського району м. Запоріжжя (код одержувача 34676911 ГУ ДКУ у Запорізькій області, МФО 813015, код платежу 14010100 на р/р 31116029700009) суму заборгованості з податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 109834 грн. 40 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В.Батрак