Постанова № 15936241, 25.05.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2011 року 10:55 Справа № 2а-0870/1159/11

Запорізький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Малиш Н.І.,

при секретарі Рожик О.П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Бренд Бенд” до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

До суду з позовом звернулась Товариство з обмеженою відповідальністю «Бренд-Бенд» (далі Позивач або ТОВ «Бренд Бенд») до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя (далі Відповідач або ДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень.

Позивач позов обґрунтовує наступним.

Службовими особами ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя проведено невиїзну перевірку Позивача за результатами якої складено акт №104/23- 02/32875988 від 30.06.2010. На підставі цього акту було прийнято податкове повідомлення - рішення №0003552305/0 від 16 липня 2010 року, яким ТОВ «Бренд Бенд» визначено податкове зобов'язання з ПДВ на суму 2217150 грн. (1509100 грн. - основний платіж та 708050 грн. - штрафні санкції). Зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржено в адміністративному порядку як таке, що суперечить чинному законодавству. Але рішенням про результати розгляду скарг у їх задоволенні було відмовлено, оскаржені рішення залишені без змін.

Позивач не погоджується з прийнятими рішеннями оскільки перевірка, вважає проведена незаконно, норма закону, на яку посилається Відповідач в акті перевірки, як на підставу для її проведення - п.2, п.5 ч. 6 статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», не містить поняття невиїзної позапланової перевірки. Позивач вважає, що сама по собі незаконна перевірка не може тягнути за собою законних висновків. Щодо суті порушення зазначає, що відповідно до акту перевірки встановлено порушення пп. 7.2.6., 7.4.1. та 7.4.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.8 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних», що затверджена наказом ДПА України від 30.06.2.005 №244, п.5.7. Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. проте Відповідач не конкретизує у акті перевірки яким чином Позивачем порушені зазначені норми Закону. Також Позивач зазначає на незрозумілість встановлення порушення Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних та відсутність первинних документів щодо фінансово - господарської діяльності Товариства, оскільки перевірка була невиїзною і проводилася безпосередньо в приміщенні ДПІ.

У судовому засіданні представник Позивача позов підтримав, надав пояснення по суті заявлених позовних вимог.

Представник Відповідача щодо позову заперечив, зазначив, що перевірка була проведена без порушень норм чинного законодавства, а порушення встановлені перевіркою не спростовані Позивачем.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, та оцінивши надані докази, суд приходить до наступного.

Відповідно матеріалам справи, 07.06.2010р. за №575 начальником органу ДПІ Відповідача було винесено наказ про проведення позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства ТОВ «Бренд Бенд» в період - 09.06.2010 15.06.2010, на підставі чого видане направлення від 07.06.2010р. за №0351.

Частиною 8 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначено, що позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

Таким чином Відповідачем було призначено позапланову виїзну перевірку, що передбачено нормами чинного законодавства.

10.06.2010 службовими особами Відповідача за участю співробітників ВПМ ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя та у присутності свідків складено акт №148 про відмову від допуску Позивачем фахівців органу державної податкової інспекції до перевірки з зазначенням, що посадові особи підприємства відмовились ставити відмітку про ознайомлення та вручення наказу №575 від 07.06.2010р. про проведення позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010р. по 31.03.2010р. Копії зазначених наказу на направлення надіслані Позивачеві засобами поштового зв'язку та отримано товариством 14.06.2010р., що не спростовувалось у судовому засіданні.

У звязку з відмовою допуску до перевірки, призначена перевірка проводилась безпосередньо в приміщенні ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя.

Термін перевірки був подовжений на 5 робочих днів на підставі наказу №614 від 15.06.2010р. та направлення №0377 від 16.06.2010р.

16.06.2010 службовими особами Відповідача складено акт №160 про неможливість вручення зазначених наказу та направлення у зв'язку з відсутністю посадових осіб на підприємстві.

По закінченню проведення перевірки службовими особами Відповідача складено Акт.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами.

Суд погоджується з доводами представника Позивача, що визначеною нормою Закону не передбачено проведення позапланової невиїзної перевірки.

Проте, як зазначено вище, Відповідачем було призначено саме позапланову виїзну перевірку.

Дії службових осіб Відповідача, у позові Позивачем не оскаржуються.

Крім того, саме недопущення до перевірки Позивачем перевіряючих саме і призвело до певних обставин.

Крім того, слід зазначити наступне. Видання керівником податкового органу наказу про призначення позапланової перевірки не створює небезпеки інтересам відповідного платника податків, оскільки сам собою факт проведення перевірки не може безпосередньо заподіяти майнову чи іншу шкоду особі, не призводить до настання невідворотних негативних наслідків. Проведення перевірки є лише процедурою встановлення обставин, які необхідні для контролю за правильністю нарахування і сплати податків та інших обов'язкових платежів.

В свою чергу нарахування і стягнення податкових зобов'язань регулюється нормами Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Податковим кодексом України, якими передбачено окрему процедуру узгодження податкових зобов'язань.

Щодо суті встановленого порушення, судом встановлено наступне.

Перевіряючими Відповідача перевірка проведена на підставі даних нормативної справи, матеріалів отриманих від підрозділів податкової міліції, АІС „Аудит", Бест Звіт, АІС «Перелік платників податків за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» з причини не допуску посадових осіб до перевірки.

При проведенні податковим органом аналізу податкової звітності ТОВ «Бренд Бенд» по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України та додатку № 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість станом на момент проведення перевірки за період з 01.01.2010р. по 31.03.2010р. встановлено, що за січень 2010р. підприємством надано податкову декларацію з ПДВ (вх. № від 18.02.2010р. та уточнюючі розрахунки ( вх. №11935 від 31.03.2010p., вх. №22613 від 28.04.2010р.), згідно з якими податкові зобов'язання складають 1071017грн, та податковий кредит - 1056838грн.; за лютий 2010р. підприємством надано податкову декларацію з ПДВ (вх. №11373 від 22.03.2010р.) та уточнюючі розрахунки (вх. №11936 від 31.03.2010р., вх. №22616 від 28.04.2010р.), згідно з якими податкові зобов'язання складають 1377642грн. та податковий кредит - 1368644грн.; за березень 2010р. підприємством надано податкову декларацію з ПДВ (вх. № 20074 від 31.03.2010 якій було відображено податкові зобов'язання - 1256211грн. та податковий кредит 1247345грн.

У ході перевірки встановлено, що формування податкового кредиту, згідно з даними податкових декларацій з ПДВ та додатків до неї, ТОВ «Бренд Бенд» протягом лютого 2010р. та березня 2010 р. здійснено по взаємовідносинах з ТОВ «Постачальник Лайн» (іпн. 368792408288) та віднесено до податкового кредиту у лютому 2010 р. суму 1044100грн., у березні 2010р. суму 465000грн.

За результатами автоматизованого співставлення даних, задекларованих в декларації з податку на додану вартість за лютий 2010року підприємством Позивача встановлено розбіжності між сумою задекларованого податкового кредиту та сумою податкових зобов'язань підприємств-постачальників за лютий 2010року у сумі 1044100грн. та за березень 2010р. в сумі 465000грн. по підприємству ТОВ «Постачальник Лайн», причиною яких є не декларування податкових зобов'язань підприємством ТОВ «Постачальник Лайн» по взаємовідносинах з ТОВ «Бренд Бенд».

З причини ненадання Позивачем до перевірки документів щодо формування податкового кредиту за лютий та березень 2010р. у зв'язку з чим орган податкової служби визначив як непідтверджена правомірність визначені ціни придбання товарів (послуг) отриманих від ТОВ «Постачальник Лайн», їх використання у господарський діяльності підприємства Позивача та правомірність формування податкового кредиту у лютому та березні 2010р.

Згідно Акту ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя від 07.06.2010 про неможливість проведення перевірки контрагента ТОВ «Постачальник Лайн» з питань підтвердження отриманих відомостей ТОВ «Бренд Бенд», зазначено, що товариство за юридичною адресою не знаходиться, згідно бази даних декларації з ПДВ за грудень 2009р. січень 2010р., податкова декларація з податку на прибуток за 2009р., за 1 кв. 2010р. не прийняті як податкова звітність. Податкова звітність за грудень2009р. березень 2010р., згідно службової відділу адміністрування ПДВ, не прийнята.

Таким чином, Відповідачем встановлено порушення пп. 7.2.6., 7.4.1. та 7.4.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», та винесені оскаржені податкові повідомлення-рішення.

За результатами адміністративного оскарження Позивачем відповідно до пп. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» вищевказане податкове повідомлення - рішення залишилося без змін, а скарги товариства - без задоволення.

Згідно пп.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 і цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Згідно з пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим пунктом документами.

Так Позивачем на підтвердження взаємовідносин з контрагентом ТОВ «Постачальник Лайн» суду надано копрію договору №22/01-10 від 22.01.2010р. про надання послуг, замовником у якому є ТОВ «Бренд Бенд».

Предметом даного договору є: підготовка обґрунтування необхідності модернізації системи на підставі бізнес-аналізу ІТ/ІС компаній України; розробка заходів по вдосконаленню планування і керування ресурсами, в тому числі, людськими; розробка методів автоматизації бізнес - процесів; розробка заходів по вдосконаленню використання Інтернет комунікацій.

Відповідно до ч. 2 вказаного договору виконавець зобов'язаний: надати результати досліджень у термін одного місяця з моменту підписання даного договору; надати результати досліджень з детальним та повним описом усіх питань у відповідності до узгоджених напрямків досліджень; навести в результатах досліджень адреси, приклади розрахунків, схеми та ін..

На виконання вказаного договору суду надані копії Актів виконаних робіт, копії податкових накладних.

За дані послуги Позивач передав ТОВ «Постачальник Лайн» прости векселі на загальну суму 8963600,00грн. згідно Акту прийому-передачі векселів від 01.04.2010р.

Проте суд вважає, що позивачем не доведено у судовому засіданні та не надано доказів саме щодо виконання даного договору контрагентом відповідно до умов ч. 2 договору не надано результатів досліджень, використання наданих послуг у господарської діяльності Позивача. Крім того, не надано доказів оплати послуг, оскільки відповідно до переданих векселів строк платежу по яким настає не раніше 01.04.2015р.

В свою чергу факт безпосереднього зв'язку витрат з господарською діяльністю платника податків може бути встановлений з врахуванням якісних характеристик послуг, які б однозначно свідчили про призначення придбаних послуг для використання в господарській діяльності платника податків, відповідали б змісту цієї діяльності.

Отже, враховуючи викладене та з причини встановлення розбіжності між сумою декларування податкового кредиту та сумою податкових зобовязань між товариством Позивача та контрагентом, та суду не доведено про зворотне, суд не знаходить підстав для визнання оскаржених рішень Відповідача протиправними та їх скасуванню.

Також суд критично відноситься на посилання представника Позивача щодо подання податкової звітності контрагентом до органів податкової служби, оскільки суду надані копії податкової декларації з ПДВ за лютий 2010р., копії звіту новий Додаток №5 до податкової декларації з ПДВ за лютий 2010р., проте докази щодо прийняття вказаної звітності як податкової відсутні.

Частиною 1 ст.11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позовна заява є такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 69-71, 94, 158-163,167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Запорізький окружний адміністративний суд апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови було виготовлено 30 травня 2011року.

СуддяН.І. Малиш