Постанова № 15936071, 28.04.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2011 року Справа № 2а-0870/871/11

(19 год. 29 хв.)м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіТатаринова Д.В.

при секретаріСандига В.М.

розглянув в відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська комерційна нерухомість», м. Запоріжжя,

до: Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя,

про: скасування податкового повідомлення рішення,-

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (дов. б/н, від 08.02.2011р.)

від відповідача: не прибув, -

ВСТАНОВИВ:

10 лютого 2011 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська комерційна нерухомість» (далі - Позивач) до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя (далі - Відповідач), у якому позивач просить суд скасувати податкове повідомлення рішення від 12 січня 2011 року №0000012302/0/298 в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська комерційна нерухомість» штрафної санкції у розмірі 946,00 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі та зазначила, що оскаржуване рішення є неправомірним в частині застосування до нього штрафних санкцій. Представник позивача не погоджується із застосованими до нього штрафними санкціями згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення у зв'язку з тим, що такі штрафні санкції застосовані з порушенням або неправильним застосуванням норм ст. 58 Конституції України, Закону України «Про податок на додану вартість» та Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, вважає, що оскаржуване податкове повідомлення рішення №0000012302/0/298 від 12.01.2011 є законним, та таким що не підлягає скасуванню. Позов не визнає, просить відмовити позивачу в задоволені його вимог у звязку з тим, що оскільки перевіркою встановлено порушення, вчинене за наслідками податкових періодів: вересень, жовтень 2010 року, то до таких правопорушень не може бути застосовано п. 5 підрозділу 10 Податкового кодексу України та з дня набрання чинності Податковим кодексом, грошові зобов'язання визначаються податковими органами на підставі ст. 54 цього Кодексу.

Суд, розглянувши матеріали і зясувавши обставини адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі направлення від 14.12.2010р. №1176, виданого ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, Хваловою Оленою Анатоліївною, головним державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, згідно з ч.6 п.9 ст. 111 Закону України від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні», зі змінами та доповненнями, пп. 7.7.5 п. 7.5 ст. 7 Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», зі змінами та доповненнями, та відповідно до наказу ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя від 14.12.2011р. №1049 проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська комерційна нерухомість» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за вересень, жовтень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у серпні, вересні 2010 року, відповідно до затвердженого плану перевірки. За результатами перевірки Відповідачем було складено Акт №247/23-252/33242664 від 28.12.2010 (далі Акт перевірки), яким встановлено порушення пп. 7.7.2 п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.97р., зі змінами та доповненнями, від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту відповідних періодів, яка дорівнює сумі податку фактично сплаченій отримувачем товарів в попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); порушення правил заповнення податкових декларацій з ПДВ у періоді з 16.06.2010р. по 01.01.2011р. та вимог наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 р. №166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення та подання», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 9 липня 1997 року за № 250/2054, із змінами і доповненнями, що призвело до завищення бюджетного відшкодування з ПДВ за вересень 2010р. на суму 600,00 грн. та заниження за жовтень 2010р. на суму 3784,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення №0000012302/0/298 від 12.01.2011, яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2010 року на суму 3784,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 946,00 грн.

Не погодившись з застосованими до нього штрафними санкціями відповідно оскаржуваного податкового повідомлення - рішення позивач звернувся до суду.

Податкове повідомлення рішення №0000012302/0/298 від 12.01.2011 було винесено відповідно до п.п.54.3.2 п.54.3 ст. 54, п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI. Даним податковим повідомленням - рішенням визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість та зобовязано позивача сплатити суму податку у розмірі 0 грн. та штрафні(фінансові) санкції в розмірі 946,00 грн. у десятиденний термін від дня отримання.

Відповідно до п. п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

У судовому засіданні позивач надав суду Лист Державної податкової адміністрації України від 01 березня 2011 року № 10-1018/769. Відповідно до цього листа юридичний департамент Державної податкової адміністрації України розглянув питання платників податків щодо застосовування штрафної санкції у разі якщо контролюючий орган самостійно визначив зменшення суми бюджетного відшкодування за період до 1 січня 2011 року та склав податкове повідомлення-рішення за формою «В1» та в межах компетенції повідомляє.

У разі встановлення порушень, вчинених у період до 01.01.2011 р., за результатами перевірок, податкові повідомлення-рішення за якими прийняті після 01.01.2011 р., застосовуються штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II Кодексу.

При застосуванні штрафних санкцій на підставі п. п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 та п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України необхідно врахувати приписи частини другої статті 58 Конституції України у частині того, що ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення. Тобто за порушення, вчинені у попередніх періодах та виявлені після дати набрання чинності Кодексом, не допускається застосування санкцій, що не були передбачені нормативно-правовими актами до 01.01.2011 (у разі встановлення завищення суми задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, задекларованої суми від'ємного значення ПДВ, а також завищення заявленої до відшкодування з бюджету суми ПДВ, яка на час перевірки не відшкодована).

Отже, враховуючи викладене, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення не відповідає чинному законодавству та винесено відповідачем з порушенням норм податкового законодавства України.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а згідно ч. 3 ст. 105 КАС України позивач має право вимагати скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

Враховуючи вищевикладене, за результатами розгляду спору, суд вважає, що застосування до позивача штрафних(фінансових) санкцій не підтверджені належними доказами щодо виявлених порушень, податковим органом не доведено правомірність винесення спірних податкових повідомлень-рішень у відповідності до приписів чинного законодавства, у зв'язку з чим суд визнає вимоги позивача обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, відповідачем не доведено правомірність прийняття спірного рішення, внаслідок чого суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 1 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення субєкта владних повноважень чи окремих його положень, дій та бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

На підставі вище викладеного суд прийшов до висновку, що податкове повідомлення-рішення №0000012302/0/298 від 12.01.2011р. в частині застосування штрафних(фінансових) санкцій є протиправним та підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 7-12, 69-71, 158, 160 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя від 12 січня 2011 року №00000123302/0/298 в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська комерційна нерухомість» штрафної санкції у розмірі 946,00 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова буде складена у повному обсязі, відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України, протягом пяти днів.

Постанову виготовлено у повному обсязі та підписано 27 травня 2011 року.

СуддяД.В. Татаринов