Постанова № 15935960, 27.04.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2011 року о 12-30 годині,                               Справа № 2а-8190/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді Матяш О.В.,

при секретарі Приймаку Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ДПІ у м. Енергодар Запорізької області

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення податкової заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

звернувшись до суду, ДПІ просить стягнути з фізичної особи-підприємця

ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 421706,25 гривень.

Свій позов ДПІ обґрунтовує тим, що, згідно карток облікових рахунків платника податків - ФОП ОСОБА_1, які ведуться ДПІ, у підприємця за період з 25.09.2009 по 05.10.2010 наявна заборгованість у розмірі 421706,25 гривень, з яких : 42178,81 гривень -

податок на додану вартість, 22337,44 гривень - податок з доходів фізичних осіб-суб’єктів підприємницької діяльності, 357190 гривень - штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у розмірі.

У зв’язку з тим, що відповідач до цього часу суму податкової заборгованості не сплатив, позивач просить стягнути з нього зазначену заборгованість та розглянути справу без їх участі.

Відповідач у судове засідання не з'явився з неповажної причини, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заперечення проти позову до суду не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, за відповідачем за період з 25.09.2009 по 05.10.2010 рахується

заборгованість у розмірі 421706,25 гривень, з яких 42178,81 гривень - з ПДВ, 22337,44 гривень - з податку з доходів фізичних осіб-суб’єктів підприємницької діяльності та 357190 гривень - штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Вказана заборгованість виникла в результаті наступного.

По податку на додану вартість: 21.09.2009 відповідачем було подано до ДПІ податкову декларацію з ПДВ за серпень 2009 року, якою ним самостійно визначено суму податкового зобов’язання у розмірі 502 гривень ( граничний строк сплати узгодженого зобов’язання – 30.09.2009).

20.10.2009 було подано до ДПІ податкову декларацію з ПДВ за вересень 2009 року, якою відповідачем було самостійно визначено суму податкового зобов’язання у розмірі 650 гривень ( граничний строк сплати узгодженого зобов’язання -30.10.2009).

21.10.2009 ОСОБА_1 подано до ДПІ податкову декларацію з ПДВ за жовтень 2009 року, якою відповідачем було самостійно визначено суму податкового зобов’язання у розмірі 259 гривень ( граничний строк сплати узгодженого зобов’язання – 30.11.2009).

21.12.2009 подано до ДПІ податкову декларацію з ПДВ за листопад 2009 року, якою відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов’язання у розмірі 466 гривень ( граничний строк сплати узгодженого зобов’язання – 30.12.2009).

20.01.2010 відповідачем було подано до ДПІ податкову декларацію з ПДВ за грудень 2009 року, якою самостійно визначено суму податкового зобов’язання у розмірі 203 гривень ( граничний строк сплати узгодженого зобов’язання – 30.01.2009).

Судом встановлено, що в результаті проведення позивачем невиїзних документальних перевірок своєчасності сплати податку на додану вартість виявлені порушення пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997, у зв’язку з чим позивачем були прийняті податкові повідомлення-рішення №0004821701/0 від 16.09.2009, яким визначено штрафну санкцію у розмірі 94,4 гривень, та №0000331702/0 від 19.03.2010, яким визначено податкове зобов’язання у розмірі 39928,5 гривень. Вказані рішення були отримані відповідачем.

Крім того, судом встановлено, що у зв’язку з несвоєчасною сплатою податкових зобов’язань з ПДВ відповідачу нараховано пеню у розмірі 75, 91 гривні.

По податку з доходів фізичних осіб-суб’єктів підприємницької діяльності заборгованість виникла в результаті наступного.

09.02.2010 відповідачем надано до ДПІ декларацію про доходи, одержані з 1 по 31 січня 2009 року №779 від 09.02.2010, якою визначено суму податкового зобов’язання у розмірі 18993 гривень.

09.02.2010 позивачем було винесене податкове повідомлення-рішення №0000811730/0 на суму 568,95 гривень.

19.03.2010 за результатами перевірки ДПІ винесене податкове повідомлення-рішення №0000341702/0, яким визначено суму податкового зобов’язання у розмірі 21838,9 гривень.

Судом встановлено, що податкові зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб-суб’єктів підприємницької діяльності частково погашені у зв’язку з наявною переплатою у розмірі 70,41 гривні.

Заборгованість зі штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у розмірі 357190 гривень виникла в результаті проведення позивачем 05.03.2010 планової виїзної перевірки, якою встановлено здійснення відповідачем розрахунків без застосування реєстраторів розрахункових операцій на суму 71370 гривень.

За результатами перевірки складено акт №16/17-204/НОМЕР_1 та прийняте рішення про застосування штрафних санкцій №0000351702/0 на суму 357190 гривень. Вказане рішення було вручено відповідачу 19.03.2010 та оскаржене ним до суду. Між тим ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 09.06.2010 вказану позовну заяву було залишено без розгляду.

Відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні» №509-ХІІ від 04.12.1990, податкові органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів.

Податкове зобов’язання та податковий борг, згідно п.п.1.2., 1.3 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», є зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, або у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно п.п.5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов’язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2. та 4.3. статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2. цього пункту.

У зв’язку з несплатою відповідачем податкового боргу позивачем направлено на адресу відповідача податкові вимоги: першу - №1/170 від 29.07.2009 та другу - № 2/237 від 16.10.2009, які були вручені позивачу.

Згідно п.5.4 цього Закону, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно п.п.3.1.1. п.3.1.ст.3 зазначеного Закону, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Оскільки до цього часу відповідачем заявлену суму податкового боргу до державного бюджету не сплачено, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.17,158-163,167 КАС України, ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», суд

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( ідентифікаційний код НОМЕР_1), на користь державного бюджету податкову заборгованість:

з податку на додану вартість - на р/р 31111029700015, код бюджетної класифікації 14010100, банк ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015, код ОКПО 34677056, у розмірі 42178 ( сорока двох тисяч ста сімдесяти восьми) гривень 81 копійки;

заборгованість зі штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг - на р/р 31111104700015, код бюджетної класифікації 21080900, банк ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015, код ОКПО 34677056, у розмірі 357190 ( трьохста п’ятдесяти семи тисяч ста дев’яноста) гривень;

по податку з доходів фізичних осіб-суб’єктів підприємницької діяльності – на користь місцевого бюджету м. Енергодар на р/р 33218801700015, код бюджетної класифікації 11010200, банк ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015, код ОКПО 34677056, у розмірі 22337 (двадцяти двох тисяч трьохста тридцяти семи) гривень 44 копійок.

Постанова може бути оскаржена у Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Запорізький окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання постанови шляхом подання апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Матяш