Постанова № 15935788, 11.04.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2011 року Справа № 2а-0870/733/11

Запорізький окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Татаринова Д.В.

при секретарі Сандига В.М.

розглянув в відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом:Приватного підприємства «ММП-Рембуд», м. Енергодар,

до: Державної податкової інспекцій у м. Енергодар Запорізькій області

про:визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 25 від 09.09.2010 року);

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність № 5036/10/10-013 від 08.04.2011 року)

ВСТАНОВИВ:

01 лютого 2011 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства «ММП-Рембуд» до Державної податкової інспекцій у м. Енергодар Запорізькій області, в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000382301/0 та № 0000392301/0 від 23 червня 2010 року, № 0000382301/1 та № 0000392301/1 від 03вересня 2010 року.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просить задовольнити їх у повному обсязі. Зокрема вказав, що підприємство вважає податкові повідомлення-рішення № 0000382301/0 та № 0000392301/0 від 23 червня 2010 року, № 0000382301/1 та № 0000392301/1 від 03 вересня 2010 року необґрунтованими та такими, що суперечать законодавству. Дані повідомлення рішення були винесені на підставі викладених висновків у Акті перевірки № 112/23-0/33561813 від 10 червня 2010 року, які є помилковими та не відповідають дійсності.

Щодо викладених в акті перевірки висновків, а саме: нікчемність договорів поставки №7 від 04 листопада 2008 року, укладеного з TOB «TКОльвія», договору поставки №1 від 15 січня 2008 року, договору підряду №2с/м від 14 лютого 2008 року, укладених з TOB «Таврія Будпостач», договорів субпідряду №1с/м від 12 вересня 2009 року та №2с/м від 02 жовтня 2009 року, укладених з ТОВ «Буделектроіндустрія», представник позивача вважає їх необґрунтованими, оскільки, дані договори є реальними та укладеними відповідно до норм діючого законодавства.

Представник відповідача проти позову заперечив, зокрема, вказав, що Акт перевірки складено відповідно до закону, висновки в ньому є обєктивними та такими, що викладені на підставі фактичних обставин. Відповідач вважає, що позивачем порушені вимоги законодавства, тобто укладені договори суперечать моральним засадам суспільства та порушують публічний порядок, спрямовані на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемними.

Просить у задоволені адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

Приватне підприємство «ММП-Рембуд» зареєстроване виконавчим комітетом Енергодарської міської ради Запорізької області за адресою вул. Козацька, 14/12, м. Енергодар, Запорізька область, 71504.

Як свідчать матеріали справи, ДПІ у м. Енергодар була проведена планова виїзна перевірка ПП «ММП-Рембуд», з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства. За результатами перевірки складений Акт від 10 червня2010 року № 112/23-0/33561813.

Перевіркою встановлено, що у перевіряємому періоді ПП «ММП-Рембуд» були укладені договори: поставки №7 від 04 листопада 2008 року з TOB «TКОльвія», договір поставки №1 від 15 січня 2008 року та договір підряду №2с/м від 14 лютого 2008 року з TOB «Таврія Будпостач», договори субпідряду №1с/м від 12 вересня 2009 року та №2с/м від 02 жовтня 2009 року з ТОВ «Буделектроіндустрія».

Як зазначено в акті перевірки дані договори є нікчемними, так як були вчинені з порушеннями норм Цивільного кодексу України, а саме суперечать моральним засадам суспільства, порушують публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету.

Договір поставки № 7 від 04 листопада 2008 року, укладений між ПП «ММП-Рембуд» та ТОВ «ТК Ольвія» в Акті перевірки визнаний нікчемним через відсутність документування транспортування будматеріалів, а саме щодо місця завантаження та розвантаження товару, його перевізника, відсутність адміністративно-господарських можливостей: трудових ресурсів, транспортних засобів, як у ПП «ММП-Рембуд» так і у ТОВ «ТК Ольвія». На думку ДПІ ці факти свідчать про відсутність дій спрямованих на фактичне отримання та перевезення будматеріалів, тобто на виконання взятих зобовязань по укладеній угоді та відсутність мети настання правових наслідків. Даний договір визнаний нікчемним на підставі Акту ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя № 80/23-02/35628392 від 28 травня 2010 року.

Щодо договорів укладених ПП «ММП-Рембуд» з ТОВ «Таврія Будпостач». Дане підприємство знаходиться на обліку в ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя. Під час перевірки, що проводилася ДПІ у Жовтневому районі, було встановлено, що наявність поставок товарів (послуг) від ТОВ «Таврія Будпостач» підприємствам-покупцям не підтверджується документально, що свідчить про те, що правочини між ТОВ «Таврія Будпостач» та покупцями вчинені без мети настання реальних наслідків. ДПІ у Жовтневому районі зроблено висновок, що у ТОВ «Таврія Будпостач» відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій і діяльність підприємства взагалі не є господарською діяльністю. На підставі інформації, що надійшла від ДПІ у Жовтневому районі, ДПІ у м. Енергодар в Акті перевірки ПП «ММП-Рембуд», було зроблено висновок про нікчемність договору поставки №1 від 15 січня 2008 року та договору підряду №2с/м від 14 лютого 2008 року з TOB «Таврія Будпостач», так як зазначені правочини є нікчемними і не створюють юридичних наслідків, крім тих, що повязані з їх недійсністю.

Договори субпідряду №1с/м від 12 вересня 2009 року та №2с/м від 02 жовтня 2009 року з ТОВ «Буделектроіндустрія» також в Акті визнані нікчемними. Даний висновок ґрунтується на інформації, що надійшла від ДПА в Запорізькій області, згідно якої відносно директора ТОВ «Буделектроіндустрія» ОСОБА_3 порушена кримінальна справа. В акті зроблено висновок, що директор ТОВ «Буделектроіндустрія» ОСОБА_3 з метою отримання доходу злочинним шляхом, здійснював документування удаваних (безтоварних) операцій по виконанню будівельно-монтажних послуг підприємствам-замовникам. Крім того, в Акті зазначено, що угоди №1с/м від 12 вересня 2009 року та №2с/м від 02 жовтня 2009 року вчинені без мети настання реальних наслідків.

Підприємство не погодившись з викладеними у Акті висновками 15 червня 2010 року направило до ДПІ листом № 21 заперечення до Акту, на які відповідачем була надана відповідь листом № 6114/10/23-507 від 18 червня 2010 року, в якому у задоволенні заперечень позивачу було відмовлено.

30 червня 2010 року позивачем було отримано податкові повідомлення-рішення № 0000392301/0 та № 0000382301/0 від 23 червня 2010 року. Листом № 22 від 08 липня 2010 року до ДПІ у м. Енергодар Запорізької області була направлена скарга про перегляд вказаних повідомлень-рішень. ДПІ відмовило у скасуванні даних рішень та надіслало нові повідомлення-рішення № 0000392301/1 та№ 0000382301/1 від 03 вересня 2010 року.

Позивач звертався з повторною скаргою на вказані повідомлення-рішення до Державної податкової адміністрації України в Запорізькій області, на яку отримав відповідь у вигляді рішення №12805/7/25020 від 11 листопада 2010 року про результати розгляду скарги, яким було відмовлено в скасуванні вказаних повідомлень-рішень.

Також до ДПА в Запорізькій області була подана повторна скарга про перегляд оскаржуваних повідомлень-рішень, на яку було отримано відповідь у вигляді рішення № 613/6/25- 0115 від 18 січня 2011 року про результати розгляду скарги, яким позивачу було відмовлено в скасуванні вказаних повідомлень рішень.

Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішення відповідач звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом про їх скасування.

Суд, проаналізувавши фактичні обставини справи, знаходить позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Приписами ч. 3 ст. 2 КАС України, встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач обґрунтовує свою позицію тим, що оскаржувані повідомлення-рішення були прийняті виходячи з викладених в Акті висновків про завищення ПП «ММП-Рембуд» валових витрат в сумі 401 985 грн., та завищення ПП «ММП-Рембуд» податкового кредиту на загальну суму 80 397,00 грн. у зв'язку з тим, що договір поставки №7 від 04листопада 2008 року, укладений з TOB «TКОльвія», договір поставки № 1 від 15 січня 2008 року, договір підряду № 2с/м від 14 лютого 2008 року, укладені з TOB «Таврія Будпостач», договорів субпідряду № 1с/м від 12 вересня 2009 року та №2с/м від 02 жовтня 2009 року, укладені з ТОВ «Буделектроіндустрія» є нікчемними, так як не спричинили реального настання правових наслідків тому, відповідно до ст.215, ч.5 ст.203 ЦК України, такі договори є недійсними, також ці договори суперечать моральним засадам суспільства, порушують публічний порядок спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемними (ст.228 ЦК України).

Суд вважає дані висновки такими, що не відповідають фактичним обставинам та не ґрунтуються на чинному законодавстві з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Це означає, що правочин є нікчемним, якщо це прямо обумовлено в Законі.

Стаття 204 ЦК України встановлює презумпцію правомірності цивільних правочинів, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлено законом або якщо правочин не визнано судом недійсним. Зі змісту цієї норми випливає, що підстави недійсності правочинів можуть бути передбачені виключно законами. Правочин може бути визнано недійсним тільки на підставі і за наслідками, передбаченими законом. Зокрема, правочинне може бути визнаний недійсним через його порушення однією зі сторін, яким би істотним воно не було (натомість, це може бути підставою для односторонньої відмови від правочину чи одностороннього розірвання договору).

Згідно з ч.1 ст.215 ЦК України, загальною підставою недійсності правочину є недотримання в момент укладення правочину вимог частин 1-3, 5 і 6 ст.203 ЦК України (яка встановлює умови дійсності правочинів), тобто укладення правочину.

Відповідно до ч. 1. ст.215 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства та моральним засадам суспільства.

Частиною 2 цієї ж статті зазначено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішнійволі (ч. 3 ст. 215 ЦК України).

Згідно ч. 5. ст.215 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків.

Спеціальні підстави (статті 218-235 ЦК України) конкретизують застосування загальних умов, встановлюючи особливості порядку визнання правочину недійсним.

Як зазначено в Акті перевірки, підставою визнання договорів недійсними є те, що ці договори не спричиняють реального настання правових наслідків (п.5 ст.203 ЦК України). Проте, виходячи з вищенаведених приписів закону, за цією підставою договір може бути визнано недійсним лише в судовому порядку та лише сторонами договору. Не зважаючи на цю обставину, відповідачем в Акті перевірки необґрунтовано визнано договори недійсними саме з цих підстав.

Згідно статті 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави. Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

За частиною 2 цієї статті правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відобразивши в акті перевірки певні фактичні дані, не можна довести нікчемність правочину.

До того ж, як зазначив Пленум Верховного Суду України у п.5 Постанови від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», у разі оспорювання стороною правочину факту його нікчемності, такий правочин може визнаватися таким у судовому порядку.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» № 509 від 04 грудня 1990 року(із змінами та доповненнями) - функції державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій, до функцій податкових органів не входить визнання договорів нікчемними або не визнання операцій по здійсненню таких правочинів господарською діяльністю підприємства та т. і.

Додатково слід зазначити, що відповідно до п. п. 2.3.4. п. 2.3. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України № 327 від 10 серпня 2005 року, зареєстрованим в Мінюсті України 25 серпня 2005 року за № 925/11205, не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтвердження доказами, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання (наприклад, «приховування об'єкта оподаткування», «розкрадання», «привласнення», «описка» тощо).

Відтак, посадовими особами відповідача, перевищено повноваження в частині визнання правочинів, укладених позивачем, а саме договір поставки №7 від 04лстопада 2008 року, укладений з TOB «TКОльвія», договір поставки № 1 від 15 січня 2008 року, договір підряду № 2с/м від 14 лютого 2008 року, укладені з TOB «Таврія Будпостач», договорів субпідряду № 1с/м від 12 вересня 2009 року та №2с/м від 02 жовтня 2009 року, укладені з ТОВ «Буделектроіндустрія»,нікчемними.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України, встановлено свободу договору. Тобто сторони вільні в укладені договору, визначені умов договору, тощо. З огляду на наведені принципи, відповідачеві не надано право визначати дійсність договорів в залежності від наявності у сторін договору складів, чисельності персоналу, місця передачі товару та переходу права власності на нього, умови його транспортування тощо. Відповідачем не наведено жодного нормативного акту який би обґрунтовував таку позицію контролюючого органу.

Суб'єкти господарювання самостійно визначають умови ведення господарської діяльності, економічної доцільності ведення тих чи інших господарських операцій. Визначення умов переходу права власності на товар, умов поставки товару є також правом сторін.

В ході перевірки встановлено, що на підприємствах TOB «TК Ольвія», TOB «Таврія Будпостач», ТОВ «Буделектроіндустрія» відсутні основні фонди, виробничі активи. Той факт, що у підприємства не має складських приміщень, транспортних засобів, трудових ресурсів не є підставою для тверджень щодо неможливості реального здійснення вказаних операцій.

Усі наведені вище правочини вчинювалися у письмовій формі. Волевиявлення учасників правочинів було вільним і відповідає їх внутрішній волі, оскільки жодна зі сторін не заявила жодних зауважень та заперечень щодо дійсності та реальності даних угод.

Правочини були спрямовані на реальне настання правових наслідків, які були ними обумовлені оскільки за даними договорами сторони виконали свої зобов'язання, що підтверджується накладними, актами виконаних підрядних робіт та фактом оплати за товар і оплати за виконані роботи.

Зазначений висновок підтверджується матеріалами справи. Актом перевірки встановлено, що придбані підприємством позивачем у ТОВ «ТК «Ольвія» секції колес відбійної огорожі та будматеріали поставлені Комунальному підприємству «ЕДРП», відповідно до видаткових накладних № 124 від 19 листопада 2008 року, № 126 від 26 листопада 2008 року. Будівельно-монтажні послуги та контейнери для побутових відходів придбані від ТОВ «Таврія Будпостач», підприємством позивачем реалізовані ТОВ «Європа Спорт», відділу культури Енергодарської міської ради, КП «ЕДРП». Будівельно-монтажні послуги придбані у ТОВ «Буделектроіндустрія» підприємством позивачем реалізовані Комунальному підприємству «ЕДРП».

Представником позивача надано довідку Комунального підприємства «ЕДРП» за № 396 від 03 червня 2010 року, відповідно до якої ПП «ММП-Рембуд» здійснило поставку матеріалів та виконало будівельно-монтажні роботи в повному обсязі за договорами: № 8 від 14 січня 2008 року, № 124 від 19 листопада 2008 року, № 126 від 26 листопада 2008 року, № 20-09/П від 01 вересня 2009 року.

Також, представником позивача надано довідку відділу культури Енергодарської міської ради № 72 від 17 лютого 2011 року, відповідно до якої ПП «ММП-Рембуд» виконано ремонтно-будівельні роботи для відділу культури, в повному обсязі, за договорами: № 57 від 22 травня 2008 року, № 66 від 11 червня 2008 року, № 79 від 30 липня 2008 року, № 113 від 03 листопада 2008 року, № 102 від 24 вересня 2009 року.

ТОВ «Європа Спорт» довідкою № 11 від 18 лютого 2011 року підтверджує, що підприємством позивачем виконано ремонтно-будівельні роботи для ТОВ «Європа Спорт» у повному обсязі по договорам: № 1 від 04 лютого 2008 року, № 2 від 14 квітня 2008 року, № 3 від 15 квітня 2008 року, № 4 від 05 травня 2008 року, № 5с/м від 23 травня 2008 року.

Таким чином, при розгляді справи встановлено, що товар та виконані ремонтно-будівельні роботи є в наявності та підтверджується матеріалами справи.

В обґрунтування своїх заперечень проти позову, представником відповідача, надано вирок Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12 травня 2010 року, по справі № 1-287/2010. Згідно з вказаним вироком директора ТОВ «Буделектроіндустрія» ОСОБА_3 визнано винним у скоєні злочинів, передбачених ст. ст. 205, 209, 358, 366 КК України.

Вироком встановлено, що ОСОБА_3 в період с червня 2006 року по листопад 2009 року, в складі організованої злочинної групи, вносив завідомо неправдиві свідчення про проведення фінансового-господарської діяльності ТОВ «Буделектроіндустрія», ТОВ «Компанія «Вітал», ТОВ «СНЕРГ-15», які насправді її не здійснювали.

На підставі вказаного вироку відповідачем зроблено висновок, що операції по придбанню будівельно-монтажних послуг згідно актів виконаних підрядних робіт № 1 за жовтень 2009 року, № 1 за вересень 2009 року, складених в момент здійснення операцій, є такою, що суперечить діючому законодавству та вважаються недійсними або нікчемними правочинами.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними, тому операції по придбанню будівельно-монтажних робіт та будматеріалів згідно податкових накладних № 75 від 27 жовтня 2009 року, № 70 від 30 вересня 2009 року, складених в момент здійснення операцій, є такими, що суперечать діючому законодавству та вважаються недійсними або нікчемними правочинами.

Відповідно до ч. 4 ст.72 вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обовязковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Аналізуючи наданий представником відповідача вирок Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя неможна погодитись з викладеним висновком представника відповідача, оскільки в ньому не зазначено про встановлення обставин злочинної діяльності директора ТОВ «Буделектроіндустрія» по фінансово-господарській діяльності з підприємством позивачем. А також у вироку відсутні посилання про внесення директором ТОВ «Буделектроіндустрія» завідомо неправдивих відомостей саме до актів виконаних підрядних робіт № 1 за жовтень 2009 року, № 1 за вересень 2009 року, податкових накладних № 75 від 27 жовтня 2009 року, № 70 від 30 вересня 2009 року.

Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою».

Згідно з 5.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР, валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У відповідності до п.п.5.2.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).

Відповідно до п.7.4.1. ст. 7.4. Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР 1111, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечуєпроти адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність прийнятих ним спірних податкових повідомлень-рішень.

Керуючись ст.ст. 160 - 163, 167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Енергодар Запорізької області № 0000392301/0 від 23 червня 2010 року, №0000382301/0 від 23 червня 2010 року, № 0000392301/1 від 03 вересня 2010 року, №0000382301/1 від 03 вересня2010 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «ММП-Рембуд» (ЄДРПОУ 33561813) судові витрати у розмірі 3 (три) гривні 40 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова в оформлена повному обсязі і підписана10 травня 2011 року.

СуддяД.В. Татаринов