Постанова № 15935525, 17.05.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2011 року Справа № 2а-0870/824/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді О.В. Конишевої,

при секретарі судового засідання А.С. Нецик

за участю представників сторін :

від позивача Захарченко В.Ф.

від відповідача Крошка В.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

ВСТАНОВИВ:

07.02.2010 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла вказана позовна заява.

Представники Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Мотор-Гарант» (далі-позивач) підтримали позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Просять позов задовольнити у повному обсязі, визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000230807/0, від 31.08.2010 та №0000230807/2 від 25.11.2011.

Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі (далі - відповідач) в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив, зазначивши, що позивачем в порушення підпункту 5.3.2 пункту .3 статті 5 Закону України„Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі-Закон № 2181) сплачено узгоджене податкове зобов'язання у загальному розмірі 169 119,24 гривень з затримкою від 31 до 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання, а саме кількість днів затримки склала 66 календарних днів.

Відповідно підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" до позивача застосовано штрафну санкцію з податку на додану вартість, яка становить 33 823,85 гривень.

На підставі викладеного в запереченнях просить суд в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі Акту № 23/08-07/31154435 від 19.08.2010 про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету, відповідачем було винесене податкове повідомлення-рішення від 31.08.2010 № 0000230807/0, яким застосовано штрафну санкцію у розмірі 33823 грн. 85 коп. за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання із земельного податку на 66 календарних днів відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0000560807/0 від 27.11.08.

Актом перевірки встановлено, що 20.05. 2010 за результатами розгляду справи про визнання не чинним податкового повідомлення - рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі від листопада 2008 року №0000560807/0 колегією суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду прийнято постанову щодо правомірності визначення позивачу податкового зобов'язання із сплати земельного податку у розмірі 169 171,44 гривень (у тому числі 112554,29 гривень основного платежу та 56617,15 гривень штрафних санкцій), прийнятого на підставі акту СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі від 18.11.08 № 40/08-07/31154435 „Про результати виїзної планової перевірки позивача, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.07 по 30.06.08. Таким чином, відповідно до вищевказаної постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, податкове зобов'язання із сплати земельного податку є узгодженим 20.05.2010 з останнім днем сплати до бюджету 31.05.2010 року.

Станом на 31.05.10 в особовому рахунку підприємства рахується переплата з земельного датку у розмірі 52,20 гривень. Перевіркою зроблено висновок, що позивачем в порушення підпункту 5.3.2 пункту .3 статті 5 Закону України № 2181 сплачено узгоджене податкове зобов'язання у загальному розмірі 169 119,24 гривень з затримкою 66 календарних днів ( платіжне доручення від 05.08.10 №4557 ).

На підставі висновків акту перевірки до позивача у відповідності з вимогами підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" застосовано штрафну санкцію з податку на додану вартість у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу, яка становить 33 823,85 гривень.

Не погодившись з прийнятим рішенням позивач оскаржив вказане податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку.

24.09.2010 відповідачем прийнято рішення №9937/10/25-016 яким скарга позивача залишена без задоволення, а податкове повідомлення рішення без змін. На підставі вказаного, прийняте податкове повідомлення рішення від 24.09.2010 №0000230807/1.

Не погодившись з прийнятим рішенням позивач 01.10.2010 звернувся зі скаргою до ДПА у Запорізької області.

16.11.2010 ДПА у Запорізької області прийнято рішення №5256/10/25-020 яким, скаргу позивача задоволено частково. Скасоване податкове повідомлення рішення №0000230807/0 від 31.08.2010 в частині зайво застосованих штрафних санкцій у сумі 11323,43 грн., в іншій частині - скарга залишена без змін. На підставі вказаного винесено податкове повідомлення рішення №0000230807/2 від 25.11.2010.

Не погодившись з прийнятим рішенням ДПА у Запорізької області позивач 26.11.2010 звернувся зі скаргою до ДПА України з проханням переглянути спірне податкове повідомлення-рішення. 26.01.2011р. ДПА України прийнято рішення №1488/6/25-0215 яким, скаргу позивача залишено без задоволення, спірне податкове повідомлення рішення без змін.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що процедура узгодження податкового зобов'язання не була завершена 20.05.2010, коли Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом по справі № 13/71/09-АП про визнання не чинним податкового повідомлення - рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі від листопада 2008 року №0000560807/0 було прийняте рішення щодо правомірності визначення позивачу податкового зобов'язання із сплати земельного податку у розмірі 169 171,44 гривень ( на користь податкового органу. Позивач обґрунтовує свої доводи підпунктом 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України №2181: "При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення", тобто до вирішення справи у касаційній інстанції.

Підприємством була подана касаційна скарга на рішення апеляційного суду до Вищого адміністративного суду України, та 11.10.2010 винесена ухвала про задоволення касаційної скарги ТДВ «СК «Мотор-Гарант», скасування Постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду та залишення в силі Постанови Господарського суду Запорізької області від 09.04.2009 року, яким було скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000560807/0 від 27.11.08. Таким чином, позивач вважає, що відповідач повинен повернути сплачену суму земельного податку та штрафних санкцій підприємству.

З обґрунтуванням позивача суд не погоджується на підставі наступного.

20.05. 2010 за результатами розгляду справи про визнання не чинним податкового повідомлення - рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі від листопада 2008 року №0000560807/0 колегією суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду прийнято постанову щодо правомірності визначення позивачу податкового зобов'язання із сплати земельного податку у розмірі 169 171,44 гривень.

Згідно з підпунктом 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону №2181, день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Підпунктом 5.3.2 пункту 5.3 статті 5 Закону України №2181 та пунктом 2.10 „в" пункту 2 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 року № 253, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 6 липня року за № 567/5758 (із змінами та доповненнями) податкове зобов'язання платника податків, нараховане податковим органом (якщо такий платник податків у встановлені Законом терміни розпочинає процедуру апеляційного узгодження), вважається узгодженим у день закінчення процедури адміністративного оскарження або у день прийняття судом рішення по суті, а в разі оскарження платником податків рішення суду в апеляційному порядку (за умови прийняття апеляційної скарги апеляційним ,господарським судом до провадження) у день прийняття відповідної постанови апеляційним судом.

Відповідно до пункту 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

Згідно з пунктом 1 статті 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної їй, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для їх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Враховуючи те, що рішення по справі про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі від листопада 2008 року №0000560807/0 набрало законної сили з моменту проголошення, а саме 20.05.2010, відповідно останнім днем сплати до бюджету було 31.05.2010.

05.08.10 позивачем сплачено узгоджене податкове зобов'язання у загальному розмірі 169 119,24 гривень з затримкою 66 календарних днів , що підтверджується платіжним дорученням від 05.08.10 №4557.

Таким чином, суд приходить до висновку, що на момент прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0000230807/2 від 25.11.2010 дії відповідача щодо нарахування штрафної санкцію у розмірі 33823 грн. 85 коп. за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання із земельного податку є правомірними, а позовні вимоги щодо визнання дій протиправними такими, що не підлягають задоволенню.

Що стосується позовної вимоги, щодо скасування податкового повідомлення-рішення №0000230807/0 від 31.08.2010, слід зазначити наступне. У звязку з тим, що під час адміністративного оскарження було прийняте нове податкове повідомлення-рішення №0000230807/2 від 25.11.2010, яким вже було скасоване податкове повідомлення-рішення №0000230807/0, від 31.08.2010, тому дана позовна вимога задоволенню не підлягає.

Що стосується позовної вимоги щодо скасування податкового повідомлення-рішення №0000230807/2 від 25.11.2010, судом встановлено, що 11.10.2010 винесена ухвала про задоволення касаційної скарги ТДВ «СК «Мотор-Гарант», щодо скасування Постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду та залишення в силі Постанови Господарського суду Запорізької області від 09.04.2009 року, яким було скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000560807/0 від 27.11.08.

Таким чином, враховуючи те, що на момент прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення дії відповідача були правомірними, однак на момент розгляду даної справи було скасоване податкове повідомлення-рішення № 0000560807/0 від 27.11.08, яке було підставою щодо нарахування штрафної санкцію у розмірі 33823 грн. 85 коп. за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання та прийняття податкового повідомлення-рішення №0000230807/2 від 25.11.2010, суд приходить до висновку, що на момент розгляду справи по суті, підстави для стягнення за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням відсутні, а відповідно позовна вимога щодо скасування податкового повідомлення-рішення №0000230807/2 від 25.11.2010 підлягає задоволенню.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Відповідно до п.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 94 КАС України, присудженню з Державного бюджету України на користь позивача підлягають здійснені ним та документально підтвердженні судові витрати.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 69-71, 158, 160- 164 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення - рішення №0000230807/2 від 25.11.2010.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Мотор-Гарант» судовий збір у розмірі 1 (одна) грн. 13 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанову виготовлено у повному обсязі та підписано 25.05.2011.

Суддя /підпис/ О.В. Конишева