Постанова № 15935410, 25.05.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2011 року Справа № 2а-0870/1973/11

10 год. 00 хв.

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Каракуші С.М.

при секретарі Гончаренко А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

ВСТАНОВИВ:

Південним міжрайонним центром зайнятості подано адміністративний позов до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманого матеріального забезпечення у сумі 219 грн. 74 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач звернувся до Південного міжрайонного центру зайнятості (далі позивач або Південний МЦЗ) за сприянням у працевлаштуванні 11.08.2010 і був зареєстрований як особа, яка шукає роботу. З 18.08.2010 йому надано статус безробітного та призначена допомога по безробіттю без урахування страхового стажу. Також позивач зазначає, що громадянин ОСОБА_1 (далі відповідач) приховав від спеціалістів Південного МЦЗ, факт працевлаштування в період перебування на обліку як безробітного, тому відповідач на момент реєстрації у Південному міжрайонному центрі зайнятості відносився до категорії зайнятого населення і не мав права на отримання допомоги по безробіттю. Позивач зазначає, що з 30.08.2010 по 12.09.2010 ОСОБА_1 була виплачена допомога по безробіттю у сумі 219 грн. 74 коп., яку просить стягнути з відповідача як незаконно виплачену.

Представник позивача у судове засідання не зявилась, подала до суду клопотання про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання повторно не зявився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином. Пояснень чи заперечень по суті заявлених позовних вимог суду не надав.

Враховуючи клопотання представника позивача, на підставі ст. 128 КАС України суд вирішив розглянути справу за відсутності відповідача за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до п.1 ст.41 КАС України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь в справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, зясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 11.08.2010 до Південного міжрайонного центру зайнятості звернувся ОСОБА_1 для сприяння у працевлаштуванні.

18.08.2010 ОСОБА_1 подав заяву на імя директора Південного міжрайонного центру зайнятості, у якій просив до вирішення питання про працевлаштування надати статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю. У заяві зазначено, що у даний час відповідач не зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує.

На підставі особистої заяви та витягу із наказів про прийняті рішення по особі від 05.11.2010 року ПК №084901110081100004 ОСОБА_1 з 18.08.2010 надано статус безробітного та призначена допомога по безробіттю без урахування страхового стажу відповідно до пп. 2, 4 ст. 22, п. 2 ст. 23 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» №1533ІІІ від 02.03.2000 та п. 2.7, 2.9 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 N 307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.2000 за N 915/5136.

Відповідно до п. 2, 4 ст. 22 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» №1533ІІІ від 02.03.2000, особи, визнані в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали менше 26 календарних тижнів, а також особи, які бажають відновити трудову діяльність після тривалої (більше 6 місяців) перерви, та застраховані особи, звільнені з останнього місця роботи з підстав, передбачених статтею 37, пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, статтями 41 і 45 Кодексу законів про працю України, мають право на допомогу по безробіттю без урахування страхового стажу.

Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років. Для осіб передпенсійного віку (за 2 роки до настання права на пенсію) тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 720 календарних днів.

05.11.2010 року спеціалістами Південного міжрайонного центру зайнятості була проведена перевірка на предмет отримання доходу громадянином ОСОБА_1 у період його одночасного перебування на обліку як безробітного у Південному МЦЗ, під час якої встановлено факт працевлаштування відповідача за трудовими угодами. Вказаний факт підтверджується записом про працевлаштування ОСОБА_1 на постійну роботу до ТОВ ЗАТ «Запорізький завод залізобетонних шпал», який міститься в трудовій книжці НОМЕР_2, що налетить відповідачу.

За результатами проведеної перевірки Південним міжрайонним центром зайнятості було складено акт про розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнобовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» №2 від 05.11.2010.

На час набуття статусу безробітного та перебування на обліку в Південному міжрайонному центрі зайнятості як безробітний з 18.08.2010, відповідач не повідомив спеціалістів центру зайнятості про те, що фактично є зайнятою особою та працевлаштований на постійну роботу за трудовими угодами до ТОВ ЗАТ «Запорізький завод залізобетонних шпал», незаконно отримав статус безробітного з призначення допомоги по безробіттю, чим порушив вимоги п. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Згідно п.2 ст.36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 №1533-ІІІ, застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно пп. б п. 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» ОСОБА_1 відноситься до категорії зайнятого населення.

Згідно ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітні - це громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів.

Даний факт відповідачем приховано.

У зв'язку з тим, що він був зареєстрований в установленому порядку, як безробітний у Південному міжрайонному центрі зайнятості, ОСОБА_1, відповідно до ст. 36 п.2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» зобов'язаний своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати йому матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п. 20 Постанови КМУ «Про затвердження порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних» № 219 від 14.02.2007, громадяни зареєстровані як такі, що шукають роботу та безробітні, знімаються з обліку з дня працевлаштування (самостійно або за направленням центру зайнятості), в тому числі на сезонні роботи, державної реєстрації фізичної особи підприємця, укладення договору цивільно-правового характеру, предметом якого є діяльність, спрямована на виконання власними силами робіт, надання послуг тощо. При цьому в картці робиться запис про прийняття на роботу, зазначаються дата і номер наказу, дата видачі та номер реєстраційного свідоцтва, дата укладення договору цивільно правового характеру.

Відповідно п.п. 5.5 п. 5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 20.11.2000 № 307 - виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю пов'язаною з одержання доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно правовими угодами).

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що відповідач безпідставно, шляхом надання недостовірних даних, отримав право одержувати допомогу по безробіттю.

Для вирішення питання мирним шляхом, відповідачу була надіслана відповідна копія наказу Південного МЦЗ про необхідність відшкодування коштів та 08.11.2010 листом, ОСОБА_1 було запропоновано протягом 15 календарних днів, з дня отримання наказу, добровільно повернути кошти у розмірі 219 грн. 74 коп. на рахунок Південного МЦЗ.

Пропозиція про добровільне відшкодування коштів відповідачем залишена без задоволення, на час розгляду справи кошти у добровільному порядку не повернуті.

Відповідно до розрахунку, наданого Південним міжрайонним центром зайнятості за період перебування на обліку з 30.08.2010 по 12.09.2010 ОСОБА_1 була виплачена допомога по безробіттю у розмірі 219 грн. 74 коп.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення», безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Згідно п.3 ст.36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 №1533-ІІІ, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Оскільки на час розгляду справи відповідачем доказів сплати зазначених сум не надано, суд приходить до висновку, що позивні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами та підлягають задовленню.

Згідно п.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 158, 161-163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Південного міжрайонного центру зайнятості (одержувач Запорізький міський центр зайнятості, ОКПО 03491412, банк одержувача Головне УДКУ у Запорізькій області, МФО 813015, р/р 37179300901007, код утримувача 20482573) 219 (двісті девятнадцять) грн. 74 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М. Каракуша