Постанова № 15935321, 20.05.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2011 року 16:14                               Справа № 2а-0870/1795/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді          Калашник Ю.В.

при секретарі судового засідання Корольові О.О.

за участю представників:

позивача – ОСОБА_1 (довіреність від 14.04.2011 №53/1);

відповідача – ОСОБА_2 (довіреність від 18.11.2010 №19113/10/10-010)

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК ТЕТА»

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ТК ТЕТА» (далі – ТОВ «ТК ТЕТА», позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя (далі – ДПІ у Ленінському районі, відповідач), в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя від 23.02.2011 №0000122307.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та зазначив, що оскаржуване рішення протиправним. Пояснює, що підставою для їх винесення стали господарські взаємовідносини позивача та ТОВ «ТЦ Октавія». На думку відповідача договір, укладений між ТОВ «ТК ТЕТА» та ТОВ «ТЦ Октавія» про оренду приміщення не спричиняє настання реальних правових наслідків та є нікчемним, у зв’язку із чим податковим органом зроблений висновок про заниження податку на прибуток у розмірі 31036,00грн. Позивач вважає такі висновки необґрунтованими, оскільки проведення господарських операцій між позивачем та ТОВ «ТЦ Октавія» оформлене відповідними первинними бухгалтерськими документами, сумнівів щодо достовірності яких під час перевірки не виникало та зазначив, що товариство на час правовідносин було платником ПДВ. Крім того вказує, що приміщення, які позивач орендував у ТОВ «ТЦ Октавія» в подальшому здавалися позивачем у суборенду іншим суб’єктам господарювання, та жодних висновків щодо неправомірності таких господарських правовідносин відповідачем не зроблено. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив із підстав, викладених у письмових запереченнях на позов від 16.05.2011 №7158/10/10-017. Зокрема вказав, що проведеною перевіркою ТОВ «ТК ТЕТА» встановлено завищення валових витрат внаслідок нікчемних правочинів між позивачем та ТОВ «ТЦ Октавія». Зауважив, що ТОВ «ТЦ Октавія» не здійснювало фінансово-господарської діяльності, а директор підприємства не підписував жодних фінансових документів. Також підприємство відсутнє за юридичною адресою, а право власності на приміщення, яке здавались у оренду позивачу не належить ТОВ «ТЦ Октавія». ТОВ «ТЦ Октавія» відсутні основні фонди та ТМЦ. З урахуванням викладеного представник відповідача вказав, що договір, укладений між ТОВ «ТЦ Октавія» та ТОВ «ТК ТЕТА» є нікчемним. Просив відмовити у задоволенні позову.

На підставі ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), судом у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення сторін, судом установлені наступні обставини.

Між ТОВ «ТЦ Октавія» та ВАТ «ТПЦ «Україна» 17.10.2008 укладений договір №141-08 оренди нежитлового приміщення, відповідно до якого ТОВ «ТЦ Октавія» приймає у тимчасове платне користування торгівельні, офісні та складські приміщення у Торговому Цетрі «Україна» загальною площею 14500 кв.м., які належать на праві власності ВАТ «ТПЦ «Україна» та розташовані за адресою: м.Запоріжжя, пр.Леніна, 147. На виконання указаного договору між зазначеними вище сторонами оформлений та підписаний Акт приймання-передачі від 17.08.2008.

Пунктом 4.3.9 зазначеного договору встановлено, що ТОВ «ТЦ Октавія» не має права здавати у суборенду, передавати права користування по іншим угодам повністю або частково іншим особам без письмової згоди ВАТ «ТПЦ «Україна».

ВАТ «ТПЦ «Україна» надало згоду ТОВ «ТЦ Октавія» на укладення договорів суборенди з ТОВ «ТК ТЕТА» для розміщення кафетерію «Чай, кава» (лист від 17.11.2008 №1-316).

Між ТОВ «ТК ТЕТА» та ТОВ «ТЦ Октавія» укладений договір суборенди нежитлового приміщення від 20.10.2008 №347 (далі - Договір). На підставі указаного Договору позивач приймає у тимчасове користування торгівельне приміщення площею 164 кв.м (далі - приміщення), яке розташоване за адресою: м.Запоріжжя, пр.Леніна, 147. Позивач прийняв, а ТОВ «ТЦ Октавія» передала приміщення, що підтверджується актом приймання-передачі від 20.10.2008, підписаним між сторонами Договору. Розрахунки за Договором відбувались шляхом перерахування грошових коштів з розрахункового рахунку позивача на розрахунковий розрахунок ВАТ «ТПЦ «Україна» у банківській установі. Указаний факт представником відповідача підтверджений. Перерахування коштів оформлялось відповідними платіжними дорученнями. Крім того, виконання умов Договору супроводжувалось оформленням та підписанням з боку ТОВ «ТЦ Октавія» для ТОВ «ТК ТЕТА» податкових накладних.

На час укладання Договору ТОВ «ТЦ Октавія» було зареєстрованояк платник ПДВ; свідоцтво платника ПДВ ТОВ «ТЦ Октавія» анульовано лише 26.02.2010 за ініціативою податкового органу.

У межах кримінальної справи №6291002 відносно колишнього директора ТОВ «ТЦ Октавія» за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України, протоколом виїмки від 22.10.2010 начальник відділення ВПМ ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя провів виїмку договорів, документів первинного бухгалтерського обліку та фінансової звітності по господарським взаємовідносинам між ТОВ «ТК ТЕТА» та ТОВ «ТЦ Октавія». Відповідно до реєстру документів, які ТОВ «ТК ТЕТА» передало органу податкової міліції всі платіжні доручення ТОВ «ТК ТЕТА», податкові накладні, акти сдачі-приймання послуг, оформлені ТОВ «ТЦ Октавія» на виконання умов Договору були передані ВПМ ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя.

У подальшому позивач здавав приміщення у суб/суборенду. Так 29.11.2008 між ТОВ «ТК ТЕТА» та ПП ОСОБА_3 укладений договір №30 суб/суборенди нежитлового приміщення, відповідно до якого позивачем передає останній у тимчасове платне користування приміщення прощею 50 кв.м., яке розташоване за адресою: м.Запоріжжя, пр.Леніна, 147. На виконання указаного договору між позивачем та ПП ОСОБА_3 оформлені акт прийманя передачі від 29.11.2008, акти приймання передачі виконаних робіт, податкові накладні.

04.12.2008 між ТОВ «ТК ТЕТА» та ПП ОСОБА_4 укладений договір №28 суб/суборенди нежитлового приміщення, відповідно до якого позивачем передає останній у тимчасове платне користування приміщення прощею 114 кв.м., яке розташоване за адресою: м.Запоріжжя, пр.Леніна, 147. На виконання указаного договору між позивачем та ПП ОСОБА_4 оформлені акт прийманя передачі, акти приймання передачі виконаних робіт, податкові накладні.

Посадовими особами ДПІ у Ленінському районі проведена планова виїзна перевірка ТОВ «ТОВ «ТК ТЕТА»» з питань дотримання діючого податкового законодавства по податку на прибуток та податку на додану вартість при взаємовідносинах ТОВ «ТЦ Октавія» за період з 01.01.2009 по 31.12.2009. За результатами проведеної перевірки відповідачем складений акт від 17.01.2011 №37/23-08/22142315 (далі - Акт).

Проведеною перевіркою встановлені та у Акті зафіксовані порушення, зокрема:

пп.5.2.1, п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» від 28.12.1994 №334/94-ВР (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі – Закон №334/94-ВР) в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 31036,00грн.

Судом встановлено та представниками сторін підтверджений факт, що підставою встановлення указаних порушень стали виключно взаємовідносини між ТОВ «ТК ТЕТА» та ТОВ «ТЦ Октавія», які проявилися, на думку податкового органу, в укладанні нікчемного договору.

Не погодившись зі замістом Акту позивач оскаржив його до ДПІ у Ленінському районі, проте відповідач відмовив у задоволенні скарги позивача (лист ДПІ у Ленінському районі від 21.02.2011 №2496/10/2308).

За результатами проведеної перевірки та на підставі виявлених порушень відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 23.02.2011 №0000122307 (донараховано суму податкового зобов’язання з податку на прибуток за основним платежем 31036,00грнгрн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 7759,00грн.).

Вважаючи указане рішення протиправним позивач звернувся до суду.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Суд вважає безпідставними та необґрунтованими доводи відповідача зроблені під час перевірки про нікчемність договору, укладених між ТОВ «ТК ТЕТА» та ТОВ «ТЦ Октавія».

Приписами Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом не дійсним (ст. 204).

Так, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ст.215); нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (ст.236); недійний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю (ст.216).

Частиною 1 ст.215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України, а саме:

зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Статтею 228 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Аналізуючи вище викладені норми та матеріали справи, суд дійшов висновку, що договір, укладений між позивачем та ТОВ «ТЦ Октавія» відповідає приписам чинного законодавства, його виконання підтверджене відповідними документами (платіжні доручення, податкові накладні), а твердження відповідача щодо їх нікчемності є необґрунтованими та безпідставними. Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, у у змісті Акту відповідач визнає факт здійснення оплати за умовами Договору (п.3.2.1, 6та сторінка Акту). У судовому засіданні представник відповідача підтвердив факт, що первинна бухгалтерська документація щодо господарських відносин між ТОВ «ТК ТЕТА» та ТОВ «ТЦ Октавія» була досліджена та зауважень щодо правильності її оформлення у перевіряючих осіб не було.

Щодо пояснення представника відповідача про той факт, що станом на 2009 рік ТОВ «ТЦ Октавія» не знаходилось за юридичною адресою, штатна чисельність працюючих осіб становила 2 особи, підприємство не має транспортних засобів та створене підприємство за винагороду та без мети здійснення фінансово-господарської діяльності, то суд вважає з необхідне зазначити наступне. Господарські відносини між ТОВ «ТК ТЕТА» та ТОВ «ТЦ Октавія» розпочаті у 2008 році та оформлені відповідними бухгалтерськими документами. При цьому, позивач не може нести відповідальність за свого контрагента. Крім того, на час господарських операцій між указаними сторонами ТОВ «ТЦ Октавія» було зареєстроване як юридична особа та станом на 23.02.2011 його діяльність не припинена (Витяг з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 23.02.2011 №8868070). Також ТОВ «ТЦ Октавія» було платником ПДВ, свідоцтво анульовано лише 26.02.2010.

Приписами п.5.1 ст.5 Закону №334/94-ВР встановлено, що валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пп. 5.3 - 5.7 цієї статті (пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону).

Проте, як свідчать вимоги пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334/94-ВР, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Представником відповідача у судовому засіданні підтвердив факт, що під час перевірки ревізорами були досліджені всі первинні бухгалтерські документи та зауважень щодо правильності їх оформлення не виникало.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що договір, укладений між ТОВ «ТК ТЕТА» та ТОВ «ТЦ Октавія» підтверджений відповідними документами. Доказів зворотнього відповідач суду не надав, доводи представника позивача не спростував.

Ураховуючи зазначена приписи Закону №334/94-ВР суд вважає, що висновки відповідача про заниження позивачем податку на прибуток є помилковими та спростовані наданими доказами та фактичними матеріалами справи.

Відповідно до п.1 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» від 15.05.2003 №755, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ТЦ Октавія» на час здійснення відповідних господарських операцій було зареєстроване як платник ПДВ та юридична особа. Указаний факт представником відповідача не заперечується.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на той факт, що приміщення, які позивач винаймав у ТОВ «ТЦ Октавія» в подальшому позивач здавав у суб/суборенду іншим суб’єктам господарювання. При цьому, жодних висновків щодо неправомірності фомування валових доходів податковим органом не зроблено.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 ст.2 КАС України).

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Ураховуючи вище викладене, суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, у зв’язку із чим позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст.161-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2.Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя від 23.02.2011 №0000122307.

          3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК ТЕТА» (код ЄДРПОУ 22142315) судовий збір у розмірі 3,40грн. (три грн. 40 коп.) Видати виконавчий лист.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 25.05.2011.

Суддя                                                   Ю.В.Калашник