Постанова № 15934743, 23.05.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2011 р. справа № 2а/0570/4449/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Скріпніка А.І.

при секретаріЧумаріній Д.В.

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Скріпніка А.І., при секретарі судового засідання Чумаріній Д.В., за участю представника позивача ОСОБА_1 по довіреності; розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дебальцевського транспортного прокурора в інтересах держави в особі головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та звязку України її структурного підрозділу територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за порушення законодавства про автомобільний транспорт у розмірі 1700 грн.,

В С Т А Н О В И В:

23 березня 2011 року Дебальцевський транспортний прокурор в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та звязку України в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із вказаним адміністративним позовом.

В обґрунтування своїх позовних вимог прокурор зазначив, що позивачем проведені перевірки відповідача, в ході яких встановлено, що відповідачем при наданні послуг з пасажирських перевезень порушено вимоги ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”, про що складено акт № 181224 від 02.07.2010 року. За результатами розгляду вказаного акту винесена постанова № 100202 від 10.08.2010 року про застосування до відповідача фінансової санкції у розмірі 1700 грн. Просить суд стягнути зазначену суму з відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, причин неявки суду не повідомив. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності представник відповідача не надавав.

Відповідно до витягу є Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 12.05.2011 року, адреса фізичної особи підприємця ОСОБА_2 визначена наступним чином: АДРЕСА_1, тобто як і було зазначено прокурором у позовній заяві.

Відповідно до ч. 4 ст. 33 КАС України, у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Дебальцевський транспортний прокурор у відповідності до ст. 121 Конституції України та ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» звернувся до суду в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та звязку України в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій у розмірі 1 700 грн.

Відповідно до Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2004 року № 1190, Головна державна інспекція на автомобільному транспорті є урядовим органом державного управління, що діє у складі Міністерства транспорту та звязку України і йому підпорядковується.

Згідно з п. 4 вищевказаного Положення Головна державна інспекція на автомобільному транспорті відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за додержанням субєктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів, що регулюють організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування.

Головна державна інспекція на автомобільному транспорті має право перевіряти додержання субєктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів, що регулюють організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування.

Згідно п.8 вказаного Положення Головна державна інспекція на автомобільному транспорті для виконання покладених на неї завдань може за погодженням з Міністерством транспорту та звязку утворювати територіальні органи у межах граничної чисельності працівників Головної державної інспекції на автомобільному транспорті.

Таким чином, територіальний орган Головної державної інспекції на автомобільному транспорті при прийнятті рішення про застосування до субєкта підприємницької діяльності фінансових санкцій діє як орган державної виконавчої служби у здійсненні управлінських функцій і, відповідно, як субєкт владних повноважень.

Головною державною інспекцією на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та звязку України в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області при проведенні перевірок встановлено порушення законодавства з боку відповідача при здійсненні ним діяльності, повязаної з перевезенням пасажирів.

ОСОБА_2 Шакарали Огли, зареєстрований 24.01.2003 року виконавчим комітетом Торезької міської ради Донецької області як фізична особа підприємець, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Згідно даного ж витягу одним з видів діяльності відповідача є - «діяльність автомобільного регулярного транспорту».

02.07.2010 року інспекторами територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення регулярних пасажирських перевезень фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 транспортним засобом марки ГАЗ 32213-СПГ під керуванням ОСОБА_4, державний номерний знак НОМЕР_1, який належить відповідачу.

Під час проведення зазначеної перевірки виявлені порушення відповідачем вимог ч.1 абз.3 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39, 48 цього Закону, про що державним інспектором складено акт № 181224 від 02.07.2010 року (а.с.7).

10.08.2010 року постановою начальника Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області Корнілова В.Ю. за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена статею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», до відповідача застосовано фінансові санкції в розмірі 1 700 грн. (а.с. 6)

Зазначена постанова направлялась на адресу відповідача (а.с.9), однак останнім до бюджету фінансові санкції у розмірі 1700,00 грн. у добровільному порядку не сплачені.

Доказів оскарження вказаних постанов ані позивачем, ані відповідачем до суду не надано. Несплата до бюджету застосованих фінансових санкцій порушує економічні інтереси держави.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" центральний орган виконавчої влади з питань автомобільного транспорту забезпечує проведення державної політики на автомобільному транспорті через урядові органи державного управління на автомобільному транспорті, службу міжнародних автомобільних перевезень та місцеві органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування. У складі центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту функціонують: урядовий орган державного управління з питань регулювання діяльності автомобільного транспорту; урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті. Урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті здійснює: державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Згідно пункту 15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 1567 від 08.11.2006, під час проведення рейдової перевірки перевіряється: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; наявність у документах водія відмітки про проходження ним медичного огляду та проведення перевірки технічного стану транспортного засобу перед виїздом на маршрут; відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.

Відповідно ст. 39 Закону України “Про автомобільний транспорт”, автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для регулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України; для пасажира - квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка).

Документи для регулярних спеціальних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із замовником транспортних послуг, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, схема маршруту, розклад руху, інші документи, передбачені законодавством України.

Документи для нерегулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.

Статтею 48 вищевказаного Закону урегульовано перелік документів, необхідних для виконання вантажних перевезень. Автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є: для автомобільного перевізника - ліцензія та документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.

Документами для фізичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є: для автомобільного перевізника - ліцензія та документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України. Документами для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб, є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень, які здійснюються на договірних умовах чи для власних потреб, обов'язковим документом є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами.

Відповідно ст. 60 вищезазначеного Закону за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються фінансові санкції, зокрема, надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З огляду на зазначене вище, суд дійшов висновку про правомірність заявлених прокурором вимог про стягнення суми штрафних санкцій за вищевказаною постановою. Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі вищевикладеного, керуючись Законом України “Про автомобільний транспорт”, Положенням про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2004 року № 1190 , статтями 8 - 11, 40, 94, 158 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Дебальцевського транспортного прокурора в інтересах держави в особі головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та звязку України її структурного підрозділу територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за порушення законодавства про автомобільний транспорт у розмірі 1700 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, Св-во: серія НОМЕР_2 від 24.01.2003 року, Ліцензія: НОМЕР_3 від 04.02.2006 року) на користь Державного бюджету м. Донецька ( р/р 31112106700002, МФО 834016, ОКПО 23977045, код 21081100) фінансові санкції у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 23 травня 2011 року у присутності представника позивача.

Повний текст виготовлено 27 травня 2011 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Скріпнік А.І.