Постанова № 15934598, 10.05.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 травня 2011 р.                                                             справа № 2а/0570/5715/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11 год. 56 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Зекунова Е. В.

при секретарі          Ковальському А.В.

за участю представників сторін:          

позивача:                                                  ОСОБА_1

відповідача:                                                  ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Відкритого акціонерного товариства «Слов’янський завод «Тореласт» до Слов’янської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000672341 від 31.03.2011 року, в частині, накладення на Відкрите акціонерне товариство «Слов’янський завод «Тореласт» штрафу в сумі 154869 гривень.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Слов’янський завод «Тореласт» (надалі –Товариство, ВАТ «Слов’янський завод «Тореласт») звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Слов’янської об’єднаної державної податкової інспекції (надалі —відповідач, Слов’янська ОДПІ) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000672341 від 31.03.2011р.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що відповідач за відсутності законних підстав для прийняття висновку про заниження авансових внесків, нарахованих на суму дивідендів та прирівняних до них платежів, протиправно прийняв податкове повідомлення-рішення №0000672341 від 31.03.2011р., яким застосував до Товариства штрафні санкції з податку на прибуток в сумі 154869 грн.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд задовольнити його у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач надав заперечення на позовну заяву за змістом яких проти вимог позивача заперечував, оскільки Товариством «Слов’янський завод «Тореласт» занижено задекларовані показники у рядку 20 Декларації «Авансові внески, нараховані на суму дивідендів та прирівняних до них платежів» у сумі 619475 грн. за 1 півріччя 2010 року та 3 квартал 2010 року. Вважає, що податкове повідомлення-рішення №0000672341 від 31.03.2011р. прийняте відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Просить у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував та просив у їх задоволенні відмовити в повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.

Правовідносини пов’язані з виплатою дивідендів регулюються Господарським та Цивільним кодексами України, Законами України «Про акцiонернi товариства» далі – Закон №514), «Про господарські товариства» (далі – Закон №1576) та іншими законодавчими актами.

Згідно абзацу другого пункту 1.9 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі – Закон № 334), дивіденд - платіж, який здійснюється юридичною особою - емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав (інвестиційних сертифікатів) у зв'язку з розподілом частини прибутку такого емітента, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

До дивідендів прирівнюється також платіж, який здійснюється державним некорпоратизованим, казенним чи комунальним підприємством на користь відповідно держави або органу місцевого самоврядування у зв'язку з розподілом частини прибутку такого підприємства, платіж, який виплачується власнику сертифіката фонду операцій з нерухомістю в результаті розподілу доходу фонду операцій з нерухомістю. При цьому наявність чи відсутність прибутку, розрахованого згідно з правилами податкового обліку, не може впливати на прийняття чи неприйняття рішення щодо нарахування дивідендів.

Статтею 6 Закону України «Про цiннi папери та фондовий ринок» визначено, що, акція - іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств і законодавством про інститути спільного інвестування.

Частиною 5 ст.87 Господарського кодексу України визначено, що прибуток господарського товариства утворюється з надходжень від його господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З економічного прибутку товариства сплачуються передбачені законом податки та інші обов'язкові платежі, а також відсотки по кредитах банків і по облігаціях. Прибуток, одержаний після зазначених розрахунків, залишається у розпорядженні товариства, яке визначає напрями його використання відповідно до установчих документів товариства.

Підпунктом 7.8.2. п.7.8 ст.7 Закону № 334 визначено, що емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі ставки, встановленої пунктом 10.1 статті 10 цього Закону, нарахованої на суму дивідендів, призначених для виплати, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно із виплатою дивідендів.

У разі виплати дивідендів у формі, відмінній від грошової (крім випадків, передбачених підпунктом 7.8.5 цього пункту), базою для нарахування авансового внеску згідно з абзацом першим цього підпункту є вартість такої виплати, розрахована за звичайними цінами.

Обов'язок із нарахування та сплати авансового внеску з цього податку за визначеною пунктом 10.1 статті 10 цього Закону ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав, що є резидентом, незалежно від того, чи такий емітент або отримувач дивідендів є платником податку на прибуток або має пільги зі сплати податку на прибуток, надані цим Законом або іншими законодавчими актами, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена пунктом 10.1 статті 10 цього Закону (крім платників цього податку, які підпадають під дію пункту 7.2, підпункту 7.8.5 пункту 7.8 статті 7 чи підпункту 10.2.3 пункту 10.2 статті 10 цього Закону).

Пунктом 11 розділу VІІ Прикінцевих положень Закону України від 27.04.2010р. №2154- VІ «Про державний бюджет на 2010 рік» (який набрав чинності 30.04.2010р. та діяв в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), внесено зміни до ст. 30 Закону України «Про акціонерні товариства» (Закон № 514), відповідно до яких виплата дивідендів здійснюється господарським товариством з чистого прибутку у звітному році та/або нерозподіленого прибутку в розмірі не менше 30 відсотків.

Розмір виплати дивідендів може бути збільшений за рішенням загальних зборів акціонерного товариства.

Позивач - Відкрите акціонерне товариство «Слов’янський завод «Тореласт» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 00300363, що підтверджується копіями наявних в матеріалах справи документів. Товариство зареєстровано в Слов’янській ОДПІ як платник податку на прибуток за ставкою 25 вiдсоткiв (п.10.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Відповідач - Слов’янська об’єднана державна податкова інспекція є суб’єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує повноваження надані йому Законом України „Про державну податкову службу в Україні”.

Судом встановлено, що 30.04.2009 року відбулись загальні збори акціонерів ВАТ «Слов’янський завод «Тореласт», рішення зборів оформлено протоколом №1 від 30.04.2009 року. Згідно порядку денного, одним з питань зборів було прийняття рішення про розподіл прибутку Товариства за 2009 рік.

На зборах (пункт 6 Протоколу) прийнято рішення розподілити прибуток Товариства за 2009 рік, що склав 8593 тис.грн. наступним чином:

6800 тис.грн., що складає 79,14% - на збільшення оборотних засобів;

1693 тис.грн., що складає 19,7% - у фонд розвитку виробництва;

100 тис.грн., що складає 1,16% - на виплату дивідендів за 2009 рік.

Відповідно до відомості, позивачем нараховано дивідендів 99999,83грн., утримано податку з доходів фізичних осіб 5498,02 грн., про що до Слов’янської ОДПІ податковий розрахунок позивача за звітній період червень 2010р. вхід. № 26539 від 14.07.2010р.

У січні – березні 2011 року Слов’янською ОДПІ проведена планова виїзна перевірка ВАТ «Тореласт» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009р. по 30.09.2010р. Результати перевірки оформлені актом №919/23-3/00300363 від 17.03.2011р.

Перевіркою відображених у рядку 20 Декларацій «Авансові внески, нараховані на суму дивідендів та прирівняних до них платежів» показників за період з 01.10.2009р. по 30.09.2010р. встановлено, що ВАТ «Тореласт» нараховано авансовий внесок по податку на прибуток, який нараховується на суму дивідендів у загальній сумі 25000 грн.

За наслідками перевірки, враховуючі зміни до Закону №514, відповідач зробив висновок, що оскільки прибуток ВАТ «Тореласт» за підсумками 2009 р. склав 8593000 грн., тому Товариством у періоді, що перевіряється занижено розрахункову суму при визначені обов’язкової суми дивідендів з чистого прибутку у розмірі 2477900 грн. (8593000 грн. х 30% - 100000грн.), та відповідно авансові внески, нараховані на суму дивідендів та прирівняних до них платежів» всього у сумі 619475грн., в тому числі по періодах:

півріччя 2010 р. у сумі 619475грн.;

3 квартал 2010 року у сумі 619475грн.

31.03.2011р. відповідач надіслав Товариству податкове повідомлення – рішення №0000672341 яким за порушення п.п. 7.8.2 ст. 7.8 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» виявлені під час перевірки збільшив суму грошового зобов’язання за платежем податок на прибуток на суму 313 184 грн., а саме 126652 грн. основного платежу, штрафні санкції в сумі 31663 грн. та в сумі 154 869 грн.

Не погодившись з таким рішенням суб’єкта владних повноважень, ВАТ «Тореласт» звернувся до суду з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000672341, в частині, якій було зобов’язано сплатити штрафні (фінансові) санкції в сумі 154869 грн. за заниження розрахункової суми при визначені обов’язкової суми дивідендів з частини прибутку Товариства у розмірі 2477900 грн.

В обґрунтування правомірності своїх дій щодо винесення податкового повідомлення – рішення №0000672341 відповідач зазначив, що за приписами Закону України «Про господарські товариства» та Закону України «Про акціонерні товариства», незалежно від типу, акціонерні товариства повинні обов’язково сплатити суми дивідендів з чистого прибутку у звітному році (стосовно ВАТ «Тореласт» - у 2010 році) та/або нерозподіленого прибутку в розмірі не менше 30 відсотків.

Крім того, відповідач посилається на лист ДПА України від 16.11.2010 р. N 24832/7/35-3017 «Щодо окремих питань оподаткування дивідендів», за змістом якого підприємства-емітенти, які за результатами роботи за 2009 рік отримали прибуток, розрахований за правилами бухгалтерського обліку, або мають нерозподілений прибуток минулих років зобов’язані у термін по 30.06.2010 року нарахувати і виплатити дивіденди у грошовій формі в розмірі не менше 30% чистого прибутку отриманого у 2009 році та/або нерозподіленого прибутку минулих років.

Проте, суд не погоджується з доводами відповідача з огляду на наступне.

Статтею 10 Закону України «Про господарські товариства» (Закон №1576) передбачено, що учасники товариства мають право:

а) брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом;

б) брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів;

Згідно статті 37 Закону №1576 статут акціонерного товариства, крім відомостей, вказаних у статті 4 цього Закону, повинен містити відомості про види акцій, що випускаються, їх номінальну вартість, співвідношення акцій різних видів, кількість акцій, що купуються засновниками, наслідки невиконання зобов'язань по викупу акцій, строк та порядок виплати частки прибутку (дивідендів) один раз на рік за підсумками календарного року.

У відповідності до частини першої статті 41 Закону №1576 вищим органом акціонерного товариства є загальні збори товариства. У загальних зборах мають право брати участь усі акціонери, незалежно від кількості та виду акцій, власниками яких вони є. Брати участь у загальних зборах з правом дорадчого голосу можуть і члени виконавчих органів, які не є акціонерами. Акціонери (їх представники), які беруть участь у загальних зборах, реєструються із зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Реєстрація акціонерів (їх представників), які прибули для участі у загальних зборах, здійснюється згідно з реєстром акціонерів у день проведення загальних зборів виконавчим органом акціонерного товариства або реєстратором на підставі укладеного з ним договору. Цей реєстр підписується головою та секретарем зборів.

Частиною п'ятою статті 41 Закону №1576 визначено, що до компетенції загальних зборів, зокрема, належить:

а) визначення основних напрямів діяльності акціонерного товариства і затвердження його планів та звітів про їх виконання;

б) внесення змін до статуту товариства, у тому числі зміна розміру його статутного капіталу;

в) обрання і відкликання членів наглядової ради;

г) утворення і відкликання виконавчого та інших органів товариства;

д) затвердження річних результатів діяльності акціонерного товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів), визначення порядку покриття збитків.

Відповідно до статті 154 Цивільного кодексу України установчим документом акціонерного товариства є його статут. Статут акціонерного товариства крім відомостей, передбачених статтею 88 цього Кодексу, має містити відомості про: розмір статутного капіталу; умови про категорії акцій, що випускаються товариством, та їхню номінальну вартість і кількість; права акціонерів; склад і компетенцію органів управління товариством та про порядок ухвалення ними рішень. У статуті акціонерного товариства мають також міститися інші відомості, передбачені законом.

Вирішуючи питання про застосування Прикінцевих i перехідних положень Закону України "Про акцiонернi товариства" для визначення закону, що підлягає застосуванню до відкритих та закритих акціонерних товариств, створених до набрання чинності Законом України "Про акцiонернi товариства" суд враховує наступне.

Вiдповiдно до частин першої та другої Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про акцiонернi товариства" цей Закон набирає чинності через шість мiсяцiв з дня його опублікування, крім другого речення частини другої статтi 20, яке набирає чинності через два роки після опублікування цього Закону. Норми ст. 1 - 49 Закону України "Про господарськi товариства" ( №1576 ) втрачають чиннiсть через два роки з дня набрання чинностi Законом України "Про акцiонернi товариства" ( №514).

За вимогами частини п'ятої Прикiнцевих та перехiдних положень Закону України "Про акцiонернi товариства" статути та iншi внутрiшнi документи акцiонерних товариств, створених до набрання чинностi Законом України "Про акцiонернi товариства", підлягають приведенню у вiдповiднiсть з нормами цього Закону не пiзнiше, нiж протягом двох рокiв з дня набрання чинностi цим Законом.

Таким чином, дiя статей 1 - 49 Закону України "Про господарськi товариства" ( №1576 ) протягом двох рокiв вiдповiдно до Прикiнцевих та перехiдних положень Закону України "Про акцiонернi товариства" ( №514 ) надає цим нормам статусу складової положень Закону України "Про акцiонернi товариства".

Приведенням діяльності акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, у відповідність із цим Законом є здійснення таких дій:

1) внесення змін до статуту товариства, які в тому числі передбачають зміну найменування акціонерного товариства з відкритого або закритого акціонерного товариства на публічне акціонерне товариство чи з відкритого або закритого акціонерного товариства на приватне акціонерне товариство за умови, що кількість акціонерів на дату внесення таких змін не перевищує 100 осіб, а також виконання всіх інших вимог цього Закону у статуті товариства;

2) приведення внутрішніх положень товариства у відповідність із вимогами цього Закону.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що до акціонерних товариств, створених до набрання чинності Законом України "Про акцiонернi товариства", застосовуються положення статей 1 - 49 Закону України "Про господарськi товариства" до втрати ними чинності або до моменту приведення статутів акціонерних товариств у вiдповiднiсть до Закону України "Про акцiонернi товариства".

Такий висновок суду узгоджується з Рекомендаціями Президіума Вищого Господарського Суду України (ВГСУ) «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин» від 28.12.2007 р. № 04-5/14 (зі змінами та доповненнями від 18 червня 2009 року N 04-06/83, від 28 грудня 2009 року N 04-06/190).

Як слідує з вищенаведеного, ВГСУ також визнає приорітет норм Закону №1576 перед нормами Закону №514 у відношенні до ВАТ та ЗАТ утвореним до вступу в дію Закону №514.

Цієї правової позиції дотримується Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку у Роз'ясненні «Щодо порядку застосування окремих положень розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про акціонерні товариства" у зв'язку з набранням ним чинності» від 14 липня 2009 року N 797 із змінами і доповненнями від 21 липня 2009 року N 812, від 13 жовтня 2009 року N 1179.

Так, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку відповідно до пункту 23 статті 7 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" роз'яснює, що акціонерні товариства до приведення у відповідність з нормами Закону України "Про акціонерні товариства" статуту та інших внутрішніх положень акціонерного товариства мають керуватись у своїй діяльності з 30.04.2009 року по 30.04.2011 року Законом України "Про господарські товариства" та відповідними підзаконними нормативно-правовими актами. Цими ж актами законодавства регулюються взаємовідносини товариства з акціонерами, інвесторами, органами державної влади та іншими особами.

Акціонерні товариства, які, починаючи з 30.04.2009 року, привели свою діяльність у відповідність до Закону України "Про акціонерні товариства", мають керуватись у своїй діяльності Законом України "Про акціонерні товариства" та відповідними підзаконними нормативно-правовими актами. Цими ж актами законодавства регулюються взаємовідносини товариства з акціонерами, інвесторами, органами державної влади та іншими особами.

          Статут ВАТ «Слов’янський завод «Тореласт», зареєстрований 08.11.2004 року Виконавчим комітетом Слов’янської міської ради, номер запису 12771050001000085, та затверджений загальними зборами акціонерів Товариства протоколом №1 від 16.10.2004р.

Відповідно до розділу 6 Статуту порядок розподілу прибутку і покриття збитків Товариства визначається рішенням загальних зборів відповідно до діючого законодавства України і Статуту Товариства (пункт 6.1); дивіденди виплачуються протягом 3 місяців із дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів (пункту 6.6).

У статуті зазначеного Товариства відсутні будь які, в тому числі і імперативні норми щодо розміру дивідендів, які підлягають сплаті за рішенням загальних зборів.

          Виходячи із змісту п. 1.9 ст. 1 Закону № 334, положень Закону № 1576, та Статуту товариства, дивіденди (платіж, що здійснюється при розподілу прибутку) можуть бути нараховані та сплачені в розмірі, виключно за рішенням загальних зборів акціонерів.

У судовому засіданні встановлено, що рішення про розподіл прибутку про затвердження порядку і строків розподілу і виплату дивідендів за 2009 р., які були прийняті на загальних зборах акціонерів 30.04.2009р., не оскаржувалися жодним з акціонерів. Будь-якого іншого рішення про розподіл та виплату дивідендів загальними зборами товариства не приймались.

З урахуванням вищевикладеного та аналізу зазначених правових норм, суд приходить до висновку, що акціонерне товариство «Слов’янський завод «Тореласт» до приведення у відповідність з нормами Закону України "Про акціонерні товариства" статуту та інших внутрішніх положень акціонерного товариства мало право керуватись у своїй діяльності з 30.04.2009 року по 30.04.2011 рік Законом України "Про господарські товариства" та відповідними підзаконними нормативно-правовими актами, які на час проведення загальних зборів акціонерів 30.04.2009р. не містили правової норми щодо обов’язку Товариства нараховувати і виплачувати дивіденди у грошовій формі в розмірі не менше 30% чистого прибутку отриманого у 2009 році та/або нерозподіленого прибутку минулих років.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Нормами ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

          Суд вважає, що позивачем надані докази, якими він обґрунтовує свої вимоги і вони є належними.           Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

          На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що відповідач, виніс спірне податкове повідомлення-рішення №0000672341 від 31.03.2011 року діючи на підставі та у межах повноважень що передбачені Конституцією та законами України, проте не обґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

          З урахуванням зазначеного суд задовольняє позов у повному обсязі

          Відповідно до частини 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

          Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

                                                  ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Слов’янський завод «Тореласт» до Слов’янської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000672341 від 31.03.2011 року, в частині, накладення на Відкрите акціонерне товариство «Слов’янський завод «Тореласт» штрафу в сумі 154869 гривень задовольнити повністю.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення №0000672341 від 31.03.2011 року, в частині, накладення на Відкрите акціонерне товариство «Слов’янський завод «Тореласт» штрафу в сумі 154869 гривень.

Стягнути з Державного бюджету України за кодом бюджетної класифікації доходів 22090200 – Державне мито, р/р 31112095700005 – Державний бюджет Калінінського району м. Донецька, ЄДРПОУ – 34687090, МФО – 834016, Банк – Головне управління Державного казначейства України у Донецькій області на користь Відкритого акціонерного товариства «Слов’янський завод «Тореласт» (ЄДРПОУ 00300363) 3 (три) гривні 40 (сорок) копійок судового збору.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 10 травня 2011 року у присутності представників сторін.

Постанова у повному обсязі виготовлена 13 травня 2011 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Суддя                                                                       Зекунов Е. В.