Постанова № 15934281, 13.05.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2011 р. справа № 2а/0570/5032/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Крилової М.М.

при секретарі

при секретарі Полежай Ю.В.

за участю:

представників позивача ОСОБА_1, за довіреністю від 21.09.2010, ОСОБА_2, діє за довіреністю від 18.10.2010,

представника відповідача ОСОБА_3, за довіреністю від 01.03.2011, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Калінінському районі м. Донецька звернулась до суду з позовом до Управління державної реєстрації Донецької міської ради, Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія « Регіональне страхове товариство», Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва про зобовязання вчинити певні дії, а саме визнати недійсним запис в Єдиному державному реєстрі стосовно місцезнаходження ТДВ «Страхова компанія « Регіональне страхове товариство» за адресою: 83059, Донецьк, Калінінський район, вул. Елеваторна, буд. 113; зобовязати Управління державної реєстрації Донецької міської ради скасувати реєстраційні дії за 1074 1070008 000618 від 28.12.2009 р., зобовязати Управління державної реєстрації Донецької міської ради внести до Єдиного державного реєстру запис про місцезнаходження ТДВ «Страхова компанія « Регіональне страхове товариство» за адресою: 01025, м. Київ, Шевченківський район, провулок Десятинний, буд. 7, повернути реєстраційну справу ТДВ «Страхова компанія « Регіональне страхове товариство» до державного реєстратора Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації за місцезнаходженням.

Позивач в обґрунтування позову посилається на порушення відповідачами норм, які були чинними на час виникнення спірних правовідносин, а саме статей 14, 16, 17, 18, 19, 31, 53 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” від 15 травня 2003 року № 755-IV, Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 4 грудня 1990 року № 509- ХІІ, Закону України “Про систему оподаткування” від 25 червня 1991 року № 1251-ХІІ.

В судовому засіданні представники позивача надали пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві.

Представник відповідача Управління державної реєстрації Донецької міської ради в судовому засіданні проти позову заперечувала, пояснивши, що з боку державних реєстраторів Управління державної реєстрації Донецької міської ради при проведенні взяття на облік реєстраційної справи підприємства порушень не було.

Представник відповідача Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації, представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва до судового засідання не зявились, про час та місце судового засідання повідомлялись належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 2 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, регулюються Конституцією України, цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Частиною 1 статті 1 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”(надалі Закон України № 755) визначено термін місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України № 755 державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Частиною 3 статті 4 Закону України № 755 передбачено, що зміни до установчих документів юридичної особи, а також зміна прізвища та/або імені, та/або по батькові (далі - імені) або місця проживання фізичної особи - підприємця підлягають обов'язковій державній реєстрації шляхом внесення відповідних змін до записів Єдиного державного реєстру в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України № 755 єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру. Пунктом 6 статті 16 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” Єдиний державний реєстр є об'єктом права державної власності.

З частини 1 статті 17 Закону України № 755 вбачається, що відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Відповідно до частини 2 статті 17 Закону України № 755 в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості щодо юридичної особи, зокрема, відомості щодо місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до частини 3 статті 8 Закону України № 755 установчі документи (установчий акт, статут або засновницький договір, положення) юридичної особи повинні містити відомості, передбачені законом. Відповідальність за відповідність установчих документів законодавству несуть засновники (учасники) юридичної особи.

Відповідно до частини 1 статті 29 Закону України № 755 для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридична особа повинна подати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) такі документи: заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи; примірник оригіналу або нотаріально засвідчену копію рішення про внесення змін до установчих документів. Документ, що підтверджує правомочність прийняття рішення про внесення змін до установчих документів; оригінали установчих документів юридичної особи з відміткою про їх державну реєстрацію з усіма змінами, чинними на дату подачі документів, або копія опублікованого в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації повідомлення про втрату всіх або частини зазначених оригіналів установчих документів; два примірники змін до установчих документів юридичної особи у вигляді окремих додатків або два примірники установчих документів у новій редакції; документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації змін до установчих документів.

Згідно частини 7 статті 29 Закону України № 755 державному реєстратору забороняється вимагати документи для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, якщо вони не передбачені частинами першою - шостою цієї статті.

Відповідно до статті 30 Закону України № 755 державний реєстратор відмовляє у проведенні державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи за наявності підстав, встановлених частиною першою статті 27 цього Закону.

Частиною 1 статті 27 Закону України № 755 передбачено, що підставами для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи є: невідповідність відомостей, які вказані в реєстраційній картці на проведення державної реєстрації юридичної особи, відомостям, які зазначені в документах, що подані для проведення державної реєстрації юридичної особи; невідповідність установчих документів вимогам частини третьої статті 8 цього Закону; порушення порядку створення юридичної особи, який встановлено законом, зокрема: наявність обмежень на зайняття відповідних посад, встановлених законом щодо осіб, які зазначені як посадові особи органу управління юридичної особи; невідповідність відомостей про засновників (учасників) юридичної особи відомостям щодо них, які містяться в Єдиному державному реєстрі; наявність обмежень щодо вчинення засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженою ними особою юридичних дій, які встановлені абзацом четвертим частини другої статті 35 цього Закону; наявність в Єдиному державному реєстрі найменування, яке тотожне найменуванню юридичної особи, яка має намір зареєструватися; використання у найменуванні юридичної особи приватного права повного чи скороченого найменування органу державної влади або органу місцевого самоврядування, або похідних від цих найменувань, або історичного державного найменування, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України; встановлена іншими законами заборона використання у найменуванні юридичної особи певних термінів, абревіатур, похідних термінів. Відмова у проведенні державної реєстрації юридичної особи з інших підстав не допускається.

Стаття 14 Закону України № 755 регулює порядок передачі реєстраційних справ, а саме передача реєстраційних справ здійснюється в разі, зокрема, зміни місцезнаходження юридичної особи, зміни місця проживання фізичної особи - підприємця, якщо нове місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця розташоване на території іншої адміністративно-територіальної одиниці.

Позивач посилається на той факт, що відповідно до листа ПАТ «Техноцентр» (ЄДРПОУ 00951505) № 41 від 16.03.2011 року, було повідомлено, що Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія « Регіональне страхове товариство» за юридичною адресою: 83059, Донецьк, вул. Елеваторна, 113, не знаходиться та приміщення не орендує. ПАТ «Техноцентр» є власником будівлі за вищевказаною адресою.

Відповідно до пункту 12 статті 19 Закону України № 755 у разі надходження державному реєстратору від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки. Відповідно до пункту 13 статті 19 Закону України № 755 державний реєстратор залишає реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу без розгляду, про що повідомляє заявника у випадках, передбачених частиною шостою цієї статті, та у порядку, встановленому частиною сьомою цієї статті. Згідно з пунктом 14 статті 19 Закону України № 755 у разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу. Якщо державному реєстратору повернуто рекомендованого листа, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Отже, суд дійшов висновку, що відповідачами при виконанні ним своїх посадових обовязків були дотримані вимоги статті 19 Закону України № 755.

Відповідно до частини 2 статті 38 Закону України № 755 підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Пунктом 17 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відсутність юридичної особи Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія « Регіональне страхове товариство» за місцезнаходженням не може бути наслідком скасування або визнання неправомірним запису в Єдиному державному реєстрі стосовно місцезнаходження юридичної особи. Відсутність юридичної особи за місцезнаходженням є підставою для внесення таких відомостей до Єдиного державного реєстру та постановлення судового рішення про припинення юридичної особи.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що позивач не навів жодної норми діючого законодавства, яка б свідчила, що державні реєстратори повинні були відмовити у проведенні державної реєстрації змін щодо адреси юридичної особи, порушили порядок передачі реєстраційної справи, повинні були не прийняти до обліку реєстраційну справу та повернути її у зв'язку із встановленням податковим органом фактичної відсутності підприємства за юридичною адресою, а також визнати неправомірним запис щодо місцезнаходження підприємства. Кожен субєкт владних повноважень повинен діяти суворо дотримуючись норм діючого законодавства в межах своїх повноважень та у спосіб, встановлений законом. Закон України № 755 не передбачає такого повноваження державного реєстратора як перевірка фактичного місцезнаходження юридичної особи за її юридичною адресою, так само Закон не передбачає права чи обов'язку державного реєстратора при встановленні податковим органом факту незнаходження підприємства за юридичною адресою, відповідно при зміні ним адреси, скасовувати попередні реєстраційні дії та повертати реєстраційну справу до державного реєстратора за попередньою адресою.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька не підлягають задоволенню у повному обсязі, з огляду на відсутність порушень норм діючого законодавства відповідачами.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8 - 11, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені позову Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька до Управління державної реєстрації Донецької міської ради, Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія « Регіональне страхове товариство», Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва про зобовязання вчинити певні дії відмовити повністю.

У судовому засіданні 13 травня 2011 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови. Постанова виготовлена в повному обсязі 18 травня 2011 року.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надісланням апеляційної скарги особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Крилова М.М.