Постанова № 15933862, 28.04.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2011 р. справа № 2а/0570/5952/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Михайлик А.С.

при секретаріМороз Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Шахтарської обєднанної державної податкової інспекції

доФізичної особи підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості в сумі 18378,88 грн.

за участю:

від позивача: ОСОБА_2 (за дов. № 8700/10/10-013 від 29.12.2010 року)

від відповідача: ОСОБА_1

Шахтарська обєднана державна податкова інспекція звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника заборгованість з податку на додану вартість в сумі 22346,51 гривень. В судовому засіданні від представника позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач зменшив суму позовних вимог та просив стягнути з відповідача заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 18378,88 гривень. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав, що станом на 05 квітня 2011 за відповідачем обліковується сума податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 18378,88 гривень, яка виникла внаслідок несвоєчасної сплати платником податків самостійно узгодженої суми податкових зобовязань з податку на додану вартість.

Позивач зазначав, що прийняті ним заходи, направлені на погашення наявної суми боргу відповідача, не призвели до позитивних результатів, що стало підставою для звернення позивача до суду із позовом про стягнення з відповідача наявної суми боргу.

Посилаючись на порушення відповідачем вимог підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 6 Податкового кодексу України, приписи підпункту 20.1.18 та пункт 41.1 Податкового кодексу України, позивач просив суд стягнути з відповідача податкову заборгованість у розмірі 18378,88 гривень.

В судовому засіданні представник позивача в повному обсязі підтримав заявлені в позовній заяві вимоги з урахуванням заяви про уточнення, просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні надав до суду заяву про визнання позову, відповідно до якої заявлені вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 18378,88 гривень визнав у повному обсязі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) є субєктом підприємницької діяльності, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, копія якого наявна в матеріалах справи (арк. справи 5). Відповідно до довідки про взяття на облік платника податків № 81/6/29-014-5 від 23 лютого 2011 року перебуває на податковому обліку в Шахтарській обєднаній державній податковій інспекції з 21 червня 2006 року (арк. справи 8).

Станом на 28 квітня 2011 року за відповідачем обліковується заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 18378,88 гривень за основним платежем, що підтверджується відомостями зворотного боку облікової картки платника, яка наявна в матеріалах справи (арк. справи 37-42) та розрахунком суми позову (арк. справи 4).

Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01 січня 2011 року, визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.

Згідно статті 9 Закону України «Про систему оподаткування», який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані, зокрема, подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів) та сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни. Обовязок платника податків щодо здійснення своєчасної сплати суми податкових зобовязань встановлений також пунктом 16.1.4. статті 16 Податкового кодексу України.

Порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, порядок оскарження дій органів стягнення визначені Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який діяв до 01 січня 2011 року та главою 9 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01 січня 2011 року. Згідно змісту зазначених нормативно-правових актів, стягненню з платника податків підлягає наявна в платника сума податкового боргу.

З огляду на те, що податковий борг відповідача виник до набрання чинності Податковим кодексом України, до спірних правовідносин, факт наявності податкового боргу в відповідача суд встановлює за приписами законодавства, що було чинним на момент виникнення податкового боргу.

Пунктом 5.3. статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначені строки погашення податкового зобов'язання. Відповідно до підпункту 5.3.1. платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Підпунктом 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 зазначеного Закону визначено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Пунктом 5.1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» передбачено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до підпункту 7.8.1. пункту 7.8. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковим періодом, за який платник податку на додану вартість зобов'язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету є один календарний місяць, крім випадків, особливо визначених цим Законом.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, наявний податковий борг виник внаслідок несплати відповідачем самостійно узгоджених податкових зобовязань з податку на додану вартість, визначених податковими деклараціями від 22 листопада 2010 року за звітний податковий період жовтень 2010 року, від 20 грудня 2010 року за звітний податковий період листопад 2010 року, від 20 січня 2011 року за звітний податковий період грудень 2010 року.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено здійснення позивачем самостійного узгодження податкових зобовязань з податку на додану вартість шляхом подання податкових декларацій з податку на додану вартість. Встановлений чинним законодавством строк сплати зазначених податкових зобовязань на день розгляду справи сплив.

За даними зворотного боку облікової картки платника з урахуванням часткової сплати загальна сума узгоджених та несплачених у встановлені законодавством строки податкових зобовязань позивача з податку на додану вартість складає 18378,88 гривень.

01 липня 2010 року позивачем була прийнята перша податкова вимога № 1/866, яка була отримана відповідачем 01 липня 2010, що підтверджується підписом на корінці першої податкової вимоги, копія якого наявна в матеріалах справи (арк. справи 10). 05 серпня 2010 року позивачем прийнята друга податкова вимога № 2/993, яка була отримана відповідачем 20 серпня 2010 року, що підтверджується корінцем другої податкової вимоги, копія якого наявна в матеріалах справи (арк. справи 10).

Згідно пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Як зазначено раніше друга податкова вимога вручена відповідачу у серпні 2010 року, з цього періоду відповідач постійно мав несплачену податкову заборгованість, у звязку з чим вказані податкові вимоги не втратили своєї юридичної сили.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено, що на день звернення позивача до суду із позовом, позивачем були вчинені всі залежні від нього дії, направлені на стягнення наявної суми податкового боргу з відповідача, проте зазначені дії не призвели до позитивних результатів.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача про наявність підстав для стягнення з позивача суми податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 18378,88 гривень є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач може визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву.

Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу

Частиною 3, 4 статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про те, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує чиїх-небудь прав, свобод або інтересів, що є підставою для прийняття судом визнання позову та можливості прийняття постанови про задоволення заявлених позивачем вимог.

Згідно приписів частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

З огляду на зазначене, на підставі положень Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закону України «Про систему оподаткування» та керуючись ст.ст. 8 - 11, 40, 94, 112, 136, 158 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Шахтарської обєднаної державної податкової інспекції до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованість з податку на додану вартість в сумі 18378,88 гривень з розрахункових рахунків у банківських установах задовольнити.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: 86200, АДРЕСА_1) заборгованість з податку на додану вартість в сумі 18378,88 гривень (вісімнадцять тисяч триста сімдесят вісім гривень 88 копійок) на користь Державного бюджету України на р/р 31112029700093 в УДК в Донецькій області ВДК в м. Шахтарську та Шахтарському районі, код платежу 3014010100, МФО 834016, ЄДРПОУ 34687038 з розрахункових рахунків у банківських установах.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 04 травня 2011 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Михайлик А.С.