Постанова № 15933819, 05.05.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2011 р. справа № 2а/0570/4584/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Зеленова А. С.

при секретаріКобець О.А.

за участю:

представника позивачаКураєва Є.Г.,

представників відповідачаДемниченко С.Б., Ібатулліна В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк, 83017, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сортувально збагачувальна фабрика «Стіжківська» до Шахтарської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області про скасування податкових повідомлень-рішень №№ 0000092341/0-63, 0000082341/0-64 від 14.03.2011, -

В С Т А Н О В И В:

24.03.2011 товариство з обмеженою відповідальністю «Сортувально збагачувальна фабрика «Стіжківська» звернулось до суду з позовом до Шахтарської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000092341/0-63 від 14.03.2011, яким здійснено збільшення податкового зобовязання з податку на додану вартість на суму 147524,00 грн., та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 36881,00 грн., і № 0000082341/0-64 від 14.03.2011, яким здійснено збільшення податкового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 167435,00 грн., та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 41859,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірні податкові повідомлення-рішення були прийняті відповідачем на підставі акта планової виїзної перевірки № 61/23-2/35401026 від 28.01.2011р., яким було встановлено порушення п.п. 7.4.1, 7.4.4, п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.5.1, п.п 5.2.1 п.п 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», які втратили чинність з 01.01.2011, але діяли на момент вчинення інкримінуємих порушень. Порушення вказаних приписів законодавства, на думку відповідача, виразилося у тому, що позивачем включено до складу валових витрат вартість ТМЦ, отриманих за нікчемним правочином, що призвело до завищення валових витрат за 2010 р., всього у сумі 696816, 00 грн., та завищено суму податкового кредиту з вартості ТМЦ, отриманого за нікчемним правочином, всього у сумі 139364,00 грн.

Вказує, що ТОВ «СЗФ «Стіжківська» у перевіряємому періоді мало взаємовідносини з купівлі-продажу вугільної продукції з ТОВ «Провімакс-Торг», ТОВ «Східна-Вугільна-Компанія-2009», ТОВ «Востокпомвугілля», та з отримання послуг, повязаних з організацією залізничних перевезень, із ТОВ «Квант-Соло». З огляду на приписи ст.ст. 202,203, 215, 228, 626, 629, 655, 656, 662, 664, 689 ЦК України, ст.ст. 5, 6, 42-44, 180, 181, 191, 194, 198 ГК України, вищевказані договори не можуть вважатися нікчемними. Між підприємствами було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договорів, а саме про ціну. предмет, строк дії договору, тому при укладання господарських договорів, не було порушено жодного законодавчого акту, що перевіряючими, під час проведення перевірки, під сумнів не ставилось. Позивачем у повному обсязі були здійснені розрахунки з постачальниками за поставлене вугілля, виконані роботи. Придбане вугілля є власністю позивача, що підтверджується укладеними відповідно до норм чинного законодавства угодами, які у встановленому законом порядку не визнано недійсними, підтверджено первинними документами (актами приймання-передачі), накладними, рахунками, податковими накладними), які оформлені відповідно до норм чинного законодавства. Постачальниками було надано усі необхідні первинні документи, які засвідчують набуття позивачем прав власності на придбане вугілля.

Жодних фактів здійснення нікчемних правочинів між підприємствами податковими органами не доведено. Крім того, видавши субєкту підприємницької діяльності свідоцтво про державну реєстрацію, довідку про взяття на податкових облік і свідоцтво платника ПДВ, держава через свої органи легалізувала діяльність підприємства, тобто взяла на себе певну відповідальність за факт надання підприємства статусу субєкта господарювання. Визнання нікчемними угод, які укладено згідно з нормами чинного законодавства та на виконання яких укладено усі первинні документи, які дають змогу ідентифікувати усі сторони правочину, їх наміри та відповідальність, порушує основні засади цивільного законодавства, зокрема, доведеність вини, неприпустимість позбавлення права власності, свободу підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, справедливість, добросовісність, розумність. За таких обставин, враховуючи відсутність факту завдання угодами шкоди інтересам держави та виходячи з принципу верховенства права, загальних засад цивільного законодавства, встановлених статтею 3 ЦКУ, вважає, що перевіряючими неправомірно визнані укладені з постачальниками вугільної продукції угоди нікчемними.

Таким чином, вважає, що ним правомірно сформовані валові витрати на підставі наданих до перевірки первинних документів, правильність складання яких під сумнів не ставилась.

Щодо формування податкового кредиту позивач зазначив, що його право на формування податкового кредиту безпосередньо залежить від того, чи мали право постачальники нараховувати ПДВ, складати і видавати податкову накладну. Відповідно до підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», зареєстровані платники податку мають право нараховувати покупцю ПДВ, складати та видавати йому податкову накладну. Одержавши у встановленому порядку податкову накладну, яка містить всі необхідні реквізити, передбачені підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 вказаного Закону, виписану зареєстрованим платником ПДВ та яка не має жодних порушень порядку її заповнення, позивачем правомірно віднесено суми ПДВ по отриманим накладним до складу податкового кредиту.

Просив позов задовольнити (т. 1 а.с. 3-6).

У судовому засідання представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували з тих підстав, що перевіркою було встановлено порушення позивачем п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п. 7.4, п.п. 7.7.1, п.п.7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» у вигляді неправомірного віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ по електричній енергії та по нікчемним правочинам, що призвело до завищення податкового кредиту всього на суму 140860, 0 грн., у т.ч.: січень 2010р. у сумі 25833,0грн., лютий 2010р. у сумі 6333,0 грн., червень 2010 р. у сумі 29312,0 грн., липень 2010 р. у сумі 75945, 0 грн., серпень 2010 р. у сумі 3003, 0 грн., вересень 2010 р. у сумі 434, 0 грн.

Так, на порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п.7.4 ст.7 вказаного Закону, позивачем неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ по електричній енергії, яка не призначається для використання у господарській діяльності підприємства, що призвело до завищення податкового кредиту всього у сумі 1496,0 грн., у т.ч. липень 2010 р. у сумі 628,0 грн., серпень 2010 р. у сумі 434, 0 грн., вересень 2010 р. у сумі 434, 0 грн. В ході перевірки встановлено отримання позивачем від Донецької філії ДП «Регіональні електричні мережі» активної електроенергії для використання на проммайданчику у липні-вересні 2010 р. всього на суму 8658,95 грн. Угода до перевірки не надана. До складу податкового кредиту віднесено ПДВ у розмірі 1443,16 грн. Згідно наданих до перевірки первинних та бухгалтерських документів не встановлено придбання та/або введення в експлуатацію будь-яких інших основних фондів. У ході перевірки встановлена лише оренда нерухомого майна по договору від 12.11.2009 р. № 01-09-09 з ДП «Донецький облавтодор» ВАТ «ДАК Автомобільні дороги України» (26220590) строкового платного користування: частиною приміщення будинку контори під розміщення адміністрації, загальною площею 24 кв.м. за адресою Донецька обл., м. Шахтарськ, смт. Стіжківське, вул. Октябрська, 49. Згідно наданих до перевірки первинних та бухгалтерських документів, не встановлено отримання в оренду будь-яких інших основних фондів проммайданчику, нарахування та сплати орендної плати за користування такого проммайданчику.

Крім того, у порушення п.п. 7.2.3 п.7.2, п.п. 7.4.1, 7.4.4 п.7.4, п.п.7.7.1, п.п.7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем завищено суму податкового кредиту з вартості вугілля та залізничних послуг по нікчемним правочинам, всього у сумі 139364,0 грн., у т.ч. за січень 2010 р. у сумі 25833,0 грн., лютий 2010 р. у сумі 6333,0 грн., червень 2010 р. у сумі 29312,0 грн., липень 2010 р. у сумі 75317, 0 грн., серпень 2010р. у сумі 2569 грн. Так, позивачем у перевіряємому періоді включено до обєктів оподаткування взаємовідносини з ТОВ «Східна-Вугільна-Компанія-2009 згідно договору купівлі-продажу від 01.02.2011 р. № 1-02/10, про постачання вугільної продукції на загальну попередню суму 600000, 0 грн., у т.ч. ПДВ 100000,0 грн. ТОВ «Східна-Вугільна-Компанія-2009» виписано на адресу позивача накладні та податкові накладні на реалізацію вугілля всього на суму 123000, 72 грн., у т.ч. ПДВ 20500,12 грн. Оплата здійснена шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Східна-Вугільна-Компанія-2009» в сумі 123000, 00 грн. Довіреностей на отримання вугілля від ТОВ «Східна-Вугільна-Компанія-2009» до перевірки не надано. Посвідчень якості та інших документів, що підтверджують відповідність вугілля стандартам якості та походження вугілля до перевірки не надано. До складу податкового кредиту по декларації з податку на додану вартість за лютий 2010 р. включено ПДВ у сумі 6333, 4 грн., по декларації з податку на додану вартість за червень 2010 р. включено ПДВ у сумі 14166, 72 грн. Станом на 30.09.2010 р. заборгованість позивача перед ТОВ «Східна-Вугільна-Компанія-2009» складає 0,72 грн.

Згідно акту ДПІ у Київському районі м. Донецька від 24.09.2010 р. № 3672/23-2/36934617, провести перевірку неможливо у звязку з тим, що ТОВ «Східна-Вугільна-Компанія-2009» не знаходиться за юридичною, що підтверджено актами від 26.03.2010 р. за № 943/15-2 та від 18.05.2010 р. за № 1458/15-2. В ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено: До декларацій з податку на прибуток за 1 півріччя 2010 р. додаток К1 не надавався. Значення в рядки 4.10 «Витрати на поліпшення основних фондів» та 07 «Сума амортизаційних відрахувань» декларацій з податку на прибуток підприємства відсутні. Тобто основні засоби та нематеріальні активи на підприємстві відсутні. За даними Декларацій з податку на прибуток виручка від реалізації товарів (робіт, послуг) за 1 півріччя 2010 рік склала 68784772 грн. Відповідно до довідки по формі 1 ДФ кількість працюючих на підприємстві у 2010 році складала 1 особу, яка, враховуючи загальний обсяг задекларованих доходів від реалізації товарів (робіт, послуг) фізично не спроможна здійснювати такий обсяг роботи. Оскільки на ТОВ «Східна-Вугільна-Компанія-2009» відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій зобовязання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру». Враховуючи те, що у ТОВ «Східна-Вугільна-Компанія-2009», відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, згідно до частини 1,5 ст.203, п.1,2 ст. 215, ст 228 Цивільного кодексу України, зазначена угода є нікчемною, т.т. відсутні докази реального виконання господарських операцій.

Також, позивачем було включено до обєктів оподаткування взаємовідносини з ТОВ «Востокпромвугілля» згідно договору купівлі-продажу від 22.06.2010 р. № 1-05/2010/17 вугільної продукції на загальну попередню суму 600000,0 грн., у т.ч. ПДВ 100000,0 грн. Умови договору аналогічні умовам попереднього договору. Будь-які додаткові угоди до договору від 22.06.2010 р. № 1-06/2010/17 до перевірки не надано. ТОВ «Востокпромвугілля» виписано на адресу позивача податкові накладні, акти приймання-передачі та товарні накладні на реалізацію вугілля всього на суму 494000 грн., у т.ч. ПДВ 83333,33 грн. Акт приймання-передачі вугільної продукції по договору купівлі-продажу № 1-06/2010/17 за липень 2010 р. вугілля марки АО у кількості 69 т., вугілля марки Т у кількості 684,91 т. (у податковій накладній № № 1970018 від 16.07.2010 р. значиться вугілля марки АО, у накладній № 1970018 від 16.07.2010 р. значиться вугілля марки АО). Оплата здійснена позивачем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Востокпромвугілля» в сумі 494000,0 грн. Довіреностей на отримання вугілля від ТОВ «Востокпромвугілля» до перевірки не надано. Посвідчень якості та інших документів, що підтверджують відповідність вугілля стандартам якості та походження вугілля до перевірки не надано. До складу податкового кредиту по декларації з ПДВ за червень 2010 р. включено 12666,67 грн., по декларації з ПДВ за липень 2010 р. 69666,67 грн., всього 82333,34 грн. Станом на 30.09.2010 р. заборгованість ТОВ «СЗФ «Стіжківська» перед ТОВ «Востокпромвугілля» відсутня.

Згідно акту від 13.08.2010 р. № 1721/15/36638312 «Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Востокпромвугілля» (код ЄРДПОУ 36638312) по взаємовідносинам з контрагентами, яким сформовані податкові зобовязання за період червень 2010 року», надісланого Ленінською МДПІ у м. Луганську листом від 13.08.2010 р. № 36505/16, встановлено, що за даними Декларацій з податку на прибуток виручка від реалізації товарів (робіт, послуг) за 1 квартал 2010 року № 40160 від 05.05.2010 р. склала 22,7 тис. грн. Основні фонди відсутні. До декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року додаток к1/1 не надавався. Значення в рядках 4.10 «Витрати на поліпшення основних фондів» та 07 «Сума амортизаційних відрахувань» декларацій відсутні. Відповідно до довідки по формі 1 ДФ, кількість працюючих на підприємстві у 1 кварталі 2010 року складало 1 чол., який, враховуючи загальний обсяг декларуємих доходів від реалізації товарів (робіт, послуг) фізично не міг здійснювати такий обсяг роботи. Підприємство не знаходиться за юридичною адресою. Враховуючи те, що у ТОВ «Востокпромвугілля» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою, не виконані обовязки зі сплати податкових зобовязань, згідно до частини 1,5 ст. 203, п.1,2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, угоди, якими було сформовано податкові зобовязання перевіряє мого підприємства є нікчемними.

Крім того, перевіркою встановлено, що позивачем включено до обєктів оподаткування взаємовідносини з ТОВ «Провімакс-Торг» відповідно договору купівлі-продажу від 23.12.2009 р. № 20, про постачання вугільної продукції на суму 600000, 0 грн., у т.ч. ПДВ 100000,0 грн. Згідно п. 4.5 договору, Постачальник надає Покупцю наступні документи: рахунок-фактуру, накладну, товарно-транспортну накладну, податкову накладну. Згідно п. 4.6 договору, відвантаження вугільної продукції здійснюється на склад Покупця, розташованого за адресою: 86233, Донецька обл., м. Шахтарськ, пгт. Стіжківське. ТОВ «Провімакс-Торг» виписано на адресу позивача накладні на реалізацію вугілля всього на суму 155001, 02 грн., у т.ч. ПДВ 25833,5 грн., який включено до складу податкового кредиту у січні 2010 р. відповідно до податкових накладних: Посвідчень якості та інших документів, що підтверджують відповідність вугілля стандартам якості та походження угілля до перевірки не надано. Дані операції відображені у бухгалтерському обліку підприємства у січні 2010 р. проводками Дт 26 «Готова продукція» - Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» на суму 129167, 52 грн. Оплата здійснена ТОВ «СЗФ «Стіжківська» шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Провімакс-Торг» в сумі перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Провімакс-Торг» в сумі 129167,52 грн. Станом на 30.09.2010 р. заборгованість ТОВ «СЗФ «Стіжківська» перед ТОВ «Провімакс-Торг» складає 1,02 грн.

Згідно відповіді ДПІ у Калінінському р-ні м. Донецька від 11.02.2011 р. № 3849/7/22-013, надано акт про неможливість проведення перевірки ТОВ «Провімакс-Торг» від 11.02.2011 р. № 262/22-011/36253574. Крім того, згідно листа ДПІ у Калінінському р-ні від 27.08.2010 р. № 38946/7/23-313, отримано акт від. 27.08.2010 р. №2005/23-313/34798167 про неможливість проведення перевірки ТОВ «Провімакс-Торг» з питань підтвердження відомостей отриманих від контрагентів, у звязку з відсутністю підприємства за юридичною адресою. В ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено, що на ТОВ «Провімакс-Торг» відсутні у достатній кількості трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій, надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобовязання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру. Враховуючи те, що у ТОВ «Провімакс-Торг», відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, згідно до частини 1,5 ст. 203, п. 1,2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, зазначена угода має ознаки нікчемності.

Відповідно до табелів обліку робочого часу, відомостей нарахування заробітної плати, головної книги (Д-92 К-т 661) на ТОВ «СЗФ «Стіжківська» працює одна особа: директор ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1) за період з 24.04.2009 р. по день підписання акта перевірки, наказ про призначення № 3 від 25.04.2009 р. ТОВ «СЗФ «Стіжківська» для забезпечення господарської діяльності використовує основні фонди груп 2,4 (меблі офісні, оргтехніка), інші основні фонди, транспортні засоби відсутні. Документи, які свідчать про транспортування/перевезення вугільної продукції від ТОВ «Провімакс-Торг», ТОВ «Східна-Вугільна-Компанія-2009», ТОВ «Востокпромвугілля» до ТОВ «СЗФ «Стіжківська» на підприємстві відсутні.

Таким чином, взаємовідносини між ТОВ «СЗФ «Стіжківська» та ТОВ «Провімакс-Торг», ТОВ «Східна-Вугільна-Компанія-2009», ТОВ «Востокпромвугілля» відповідно до договорів купівлі-продажу від 23.12.2009 р. № 20, від 01.02.2010 р. № 1-02/10, від 22.06.2010 р. № 1-06/2010/17 суперечать моральним засадам суспільства та порушують публічний порядок у розумінні ст. 228 ЦК України, не мають реального характеру з урахуванням кількості працюючих, складських приміщень, наявності основних засобів, виробничих потужностей тощо, не відповідають вимогам закону, не спричинили реального настання правових наслідків та являються нікчемними.

За результатами співставлення даних автоматизованої системи «Система автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», встановлено розбіжності, тобто ТОВ «Востокпромвугілля», ТОВ «Східна-Вугільна-Компанія -2009» не декларували податкові зобовязання по операціях з ТОВ «СЗФ «Стіжківська».

Таким чином у разі порушення вимог п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.10 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме не декларування податкових зобовязань та несплати до бюджету відповідних сум податку (доходи бюджету), відсутнє право на отримання бюджетного відшкодування, у тому числі права на податковий кредит, як однієї з двох складових.

Крім того, перевіркою встановлено, що ТОВ «СЗФ «Стіжківська» у перевіряємому періоді включено до обєктів оподаткування взаємовідносини з ПП «Квант-Соло» відповідно до договору від 25.06.2010 № 421 про надання транспортно-експедиційних та супутніх послуг, повязаних з організацією перевезень вантажів і вагонів залізничним транспортом. До перевірки не надано жодного документу, передбаченого Статутом залізниць, який би підтверджували отримання ТОВ «СЗФ «Стіжківська» комплексу послуг з залізничних перевезень саме від ПП «Квант-Соло», а саме залізничних накладних, квитанцій про приймання вантажу, дорожніх відомостей, корінців дорожніх відомостей, що складені на імя ПП «Квант-Соло».

Перевіркою також встановлено, що ТОВ «СЗФ «Стіжківська» у перевіряємому періоді отримує комплекс послуг, повязаних з залізничними перевезеннями від ТОВ «Алтіс АМД» відповідно до договору про надання послуг від 10.08.2009 р. № 11/7, який за змістом ідентичний договору від 25.06.2010 р. № 421. На підтвердження виконання даного договору ТОВ «Алтіс АМД» надає на адресу ТОВ «СЗФ «Стіжківська» залізничні квитанції, у яких у графі «Відправник» значиться ТОВ «Алтіс АМД» з цифровим кодом 4418. Надані до перевірки залізничні квитанції, які нібито підтверджують отримання комплексу послуг, повязаних із залізничними перевезеннями від ПП «Квант-Соло», складені від імені ТОВ «Алтіс АМД», а саме у графі «Відправник» - значиться ТОВ «Алтіс АМД» з цифровим кодом 4418. Крім того, до перевірки надано один екземпляр заявки без дати, без номеру, відповідно до якої ТОВ «СЗФ «Стіжківська» просить ПП «Квант-Соло» надати послуги по організації перевезень 24.07.2010 р. 138 т. вугілля марки АШ (0-6), по коду ПП «Квант-Соло» 4418 у Луганській дирекції з/д перевезень… Вказаний у даній заявці цифровий код 4418, належить ТОВ «Алтіс АМД». У наданих до перевірки квитанціях про приймання вантажу, у графі «Платник», значиться ПП «Панженко» із кодом 9100136. Отже, Надані до перевірки первинні документи, не підтверджують фактичне понесення витрат та отримання ПП «Квант-Соло» комплексу послуг, повязаних з залізничними перевезеннями, а тому і не підтверджують витрати та отримання даних послуг ТОВ «СЗФ «Стіжківська» саме від ПП «Квант-соло». Здійснені правочини між ТОВ «СЗФ «Стіжківська» та ПП «Квант-Соло» відповідно до договору про надання послуг від 25.06.2010 р. № 421 суперечать моральним засадам суспільства та порушують публічний порядок у розумінні ст. 228 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене, здійснений правочин між ТОВ «СЗФ «Стіжківська» та ПП «Квант-Соло» не мають реального характеру, не відповідають вимогам закону, не спричинили реального настання правових наслідків та являються нікчемними.

Крім того, позивачем у порушення п. 4.1 ст.4, п.п. 7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не у повному обсязі задекларовані податкові зобовязання з ПДВ по операціям з реалізації вугілля та отриманню передплат з ТОВ «Топенерго ВТ», що призвело до заниження податкових зобовязань з ПДВ всього у сумі 6804, 0 грн., у т.ч. за серпень 2010 р. у сумі 6804, 0 грн. Між ТОВ «СЗФ «Стіжківська» та ТОВ «Топенерго ВП» укладено договір від 23.07.2010 р. № 23-06/кп на постачання вугільної продукції ТОВ «СЗФ «Стіжківська» на адресу ТОВ «Топенерго ВТ» у серпні 2010 р. відвантажено вугілля на загальну суму 781379,31 грн. у т.ч. ПДВ 130229,88 грн., що підтверджується видатковими накладними. Отримано оплату від ТОВ «Топенерго ВТ» за вугілля у сумі 892080,0 грн., у т.ч. ПДВ 148680,0 грн. ТОВ «СЗФ Стіжківська» на адресу ТОВ «Топенерго ВТ» були виписані податкові накладні на загальну суму 812568,09 грн., у т.ч. ПДВ 135428,01 грн. Позивач мав віднести до складу податкових зобовязань з ПДВ, податок у розмірі 142231,57 грн., а саме податок по реалізованому вугіллю у сумі 130229,88 грн., податок по отриманій передплаті у сумі 12001, 69 грн. ТОВ «СЗФ «Стіжківська» до складу податкових зобовязань з ПДВ у серпні 2010 р. віднесено податок у сумі 135428,02 грн.

Що ж стосується податку на прибуток, то перевіркою повноти визначення цього податку за період з 13.02.2008 по 30.09.2010 встановлено заниження (недоплату) податку на прибуток всього у сумі 167435,0 грн. Позивачем було занижено валові доходи на суму 46423, 0 грн. (податок на прибуток 11606,0 грн.) внаслідок порушення п.п 4.1 ст.4, п. п. 11.3.1 п. 11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме - підприємством не у повному обсязі задекларовано операції по реалізації вугілля та отриманню передплат на адресу «ТОВ «Топенерго ВТ», що призвело до заниження валових доходів за 3 квартали 2010 р. всього на суму 33946,0 грн., у т.ч. 3 квартал 2010 р. у сумі 33946,0 грн. Також, позивачем порушено п. 4.1 ст.4 п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 вказаного Закону, оскільки не у повному обсязі було задекларовано операції по реалізацій вугілля з урахуванням передплат, що призвело до заниження валових доходів за 2009 р. всього на суму 12477,0 грн., у т.ч. 4 квартал 2009 р. у сумі 12477,0 грн.

Завищення валових витрат на суму 696816,0 грн. (податок на прибуток 174204, 0 грн.) сталося у звязку з порушенням п. 1.32 ст.1, п.5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме позивачем включено до складу валових витрат вартість вугілля по нікчемним правочинам, що призвело до завищення валових витрат за 3 квартали 2010 р. всього у сумі 696816, 0 грн., у т.ч.: 1 квартал 2010 р. у сумі 160835, 0 грн., півріччя 2010 р. у сумі 307390, 0 грн., у т.ч. 2 квартал 2010 р. у сумі 146555, 0 грн., 3 квартали 2010 р. у сумі 696816,0 грн., у т.ч. 3 квартал 2010 р. у сумі 389426,0 грн., зокрема по договорам із ТОВ «Східна-Вугільна-Компанія-2009» (до складу валових витрат по рядку 04.1 декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2010 р. віднесено витрати у сумі 31667,0 грн., 2 квартал 2010 р. віднесено витрати у сумі 70834,0 грн.), ТОВ «Востокпромвугілля» (до складу валових витрат по рядку 04.1 декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2010 р. віднесено витрати у сумі 63333, 0 грн., за 3 квартал 2010 р. витрати у сумі 348333,0 грн.), ТОВ «Провімакс-Торг» (до складу валових витрат по рядку 04.1 декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2010 р. віднесено витрати у сумі 129168,0 грн.), ПП «Квант-Соло» (всього до складу валових витрат по операціях з ПП «Квант-Соло» віднесено витрати у сумі 53481,0 грн. у т.ч.: 2 квартал 2010 р. у сумі 12388, 0 грн., 3 квартал 2010 р. у сумі 41093,0 грн.).

Завищення позивачем податку на прибуток у сумі 18375 грн. відбулося з причин завищення валового доходу на суму 300,0 грн. (податок на прибуток 75,0 грн.) внаслідок порушення п.4.1 ст.4, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», - підприємством до складу валових доходів віднесено доходи. які фактично підприємство не отримувало, що призвело до завищення валових доходів за 2008 рік всього у сумі 300,0 грн. Заниження валового доходу на суму 73200, 0 грн. (податок на прибуток 18300,0 грн.) вчинено внаслідок порушення п.1.32 ст.1, п.5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 вказаного Закону, - підприємством не включено до складу валових витрат, витрати на придбання товарів (робіт, послуг), що використовуються підприємством у власній господарській діяльності та які мають підтвердження первинними бухгалтерськими документами, що призвело до заниження валових витрат за 3 квартали 2010 р. всього у сумі 73200,0 грн.

Також представники відповідача надали суду письмові заперечення проти позову, у яких обґрунтували свою позицію нормами діючого законодавства (т. 3 а.с. 1-5). Просили у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Сортувально збагачувальна фабрика «Стіжківська» зареєстровано як юридична особа 12.02.2008 виконавчим комітетом Шахтарської міської ради Донецької області, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 154111 (т. 1 а.с. 7). Позивача включено до ЄДРПОУ за № 35400970, що підтверджується довідкою Управління статистики у м. Шахтарську серії АБ № 044628від 20.05.2009 (т. 1 а.с. 8). Позивач здійснює свою діяльність відповідно до Статуту, затвердженого Загальними зборами учасників товариства, протоколом засідання № 1 від 07.02.2008 (т. 2 а.с. 140-149).

ТОВ «СЗФ «Стіжківська» перебуває на обліку в Шахтарській ОДПІ як платник податків з 13.02.2008, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків Форми 4-ОПП № 158 від 12.05.2009 (т. 2 а.с. 150).

ТОВ «СЗФ «Стіжківська» є платником податку на додану вартість згідно зі Свідоцтвом пр. реєстрацію платника податку на додану вартість № 100117578 від 23.05.2008 (т. 2 а.с. 151).

На підставі наказу начальника Шахтарської ОДПІ від 13.01.2011 № 16 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «СЗФ «Стіжківська» (т. 2 а.с. 50) та відповідно до направлень на перевірку (т. 2 а.с. 54-60), у період з 28.01.2011 по 15.02.2011 посадовими особами Шахтарської ОДПІ проводилася документальна планова виїзна перевірка ТОВ «СЗФ «Стіжківська» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 13.02.2008 по 30.09.2010, за наслідками якої було складено акт № 130/23-2/25400970 від 22.02.2011 (т. 1 а.с. 11-127).

Згідно з висновком акту перевірки, позивачем допущено, у тому числі, порушення п. 1.32 ст. 1, п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток всього на суму 167435 грн., а також п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4, п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 147524,00 грн. (т. 1 а.с. 124-125).

Не погоджуючись із таким висновком акту перевірки, позивач надіслав заперечення на акт перевірки від 01.03.2011 (т. 1 а.с. 128-131), на які отримав відповідь від 10.03.2011 за № 1109/10/23-213 (т. 1 а.с. 132-133).

14.03.2011 Шахтарською ОДПІ були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0000092341/0-63, яким на підставі підпункту 2 пункту 54.3 статті 54, абз. 3 п. 1 ст. 123, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 10 п.р. 10 р. ХХ Податкового кодексу України (п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість») позивачу збільшено податкове зобовязання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 147524 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкцій у розмірі 36881 грн. (т. 1 а.с. 9);

- № 0000082341/0-64, яким на підставі підпункту 2 пункту 54.3 ст. 54, абз. 3 п. 1 ст. 123, п. 10 п.р. 10 р. ХХ Податкового кодексу України (п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств») позивачу збільшено суму податкового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 167435 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 41859 грн. (т. 1 а.с. 10).

Не погоджуючись із прийнятими Шахтарською ОДПІ податковими повідомленнями-рішеннями, позивач 24.03.2011 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із даним позовом (т. 1 а.с. 3-6).

У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як передбачено п.п. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що Шахтарська ОДПІ не довела у повній мірі правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень, з огляду на таке.

За змістом акту перевірки, порушення позивачем приписів Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств» та «Про податок на додану вартість» виразилося у тому, що позивач необґрунтовано включив до складу валових витрат у перевіряємому періоді суму витрат з придбання товарів (робіт, послуг), не призначених для використання у власній господарській діяльності, та витрат, понесених на виконання нікчемних правочиніви, що також обумовило безпідставне формування податкового кредиту ПДВ відповідних податкових періодів 2010 року внаслідок включення до його складу сум ПДВ, сплачених у ціні придбаних товарів (робіт, послуг). Нікчемними правочинами відповідач вважає договори купівлі-продажу, укладені між ТОВ «СЗФ «Стіжківська» та ТОВ «Провімакс-Торг», ТОВ «Східна-Вугільна-Компанія-2009», ТОВ «Востокпромвугілля», ПП «Квант-соло».

Суд не приймає таку позицію податкового органу з огляду на таке.

23.12.2009 між ТОВ «СЗФ «Стіжківська» як Покупцем та ТОВ «Провімакс-Торг» як Постачальником було укладено договір купівлі-продажу № 20 (т. 1 а.с. 134), згідно умов якого Постачальник зобовязався поставити вугільну продукцію по діючим на момент продажу цінам, а Покупець зобовязується прийняти цю продукцію і оплатити у повному обсязі (п. 1.1). Найменування вугільної продукції, ціна, якість та кількість обумовлюються у Специфікаціях, які є невідємною частиною договору (п. 1.2). Загальна попередня сума Договору складає 600000 грн., у т.ч. ПДВ 100000 грн. (п. 2.1). Ціна та порядок розрахунків повинні відповідати специфікації. Оплата за отриманий товар здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника (п. 2.2). Поставка вугільної продукції здійснюється у асортименті, строки ат на умовах, які узгоджуються сторонами у Специфікаціях. Загальний обсяг поставки кожної партії вугільної продукції по цьому договору зазначаються сторонами у відповідних Специфікаціях (п. 4.1). Поставка вугільної продукції здійснюється узгодженими партіями на умовах поставки DDP згідно Інкотермс 2000 (п. 4.2).

Відповідно до умов договору купівлі-продажу, між ТОВ «СЗФ «Стіжківська» та ТОВ «Провімакс-Торг» була складена та підписана Специфікація, у якій було визначено найменування, кількість та ціна вугільної продукції, яка поставляється за договором, на загальну суму 155000 грн., у т.ч. ПДВ 258333,33 грн. (т. 1 а.с. 138).

Фактичне виконання умов договору купівлі-продажу від 23.12.2009 № 20 підтверджено наступними матеріалами справи: рахунками, що виставлялися до сплати позивачу за поставлений товар (т. 1 а.с. 143-144); накладними, згідно з якими позивач отримував товар (т. 1 а.с. 151-154); податковими накладними, виписаними ТОВ «Провімакс-Торг» за наслідками господарських операцій поставки (т. 1 а.с. 171-174); актом приймання-передачі вугільної продукції (т. 1 а.с. 186); журналом реєстрації довіреностей за 2010р., який підтверджує повноваження особи, яка здійснювала отримання вугільної продукції (т. 2 а.с. 169-171).

01.02.2010 між ТОВ «СЗФ «Стіжківська» як Покупцем та ТОВ «Східна-Вугільна-Компанія-2009» як Постачальником було укладено договір купівлі-продажу № 1-02/10 (т. 1 а.с. 135), згідно умов якого Постачальник зобовязався поставити вугільну продукцію по діючим на момент продажу цінам, а Покупець зобовязується прийняти цю продукцію і оплатити у повному обсязі (п. 1.1). Найменування вугільної продукції, ціна, якість та кількість обумовлюються у Специфікаціях, які є невідємною частиною договору (п. 1.2). Загальна попередня сума Договору складає 600000 грн., у т.ч. ПДВ 100000 грн. (п. 2.1). Ціна та порядок розрахунків повинні відповідати специфікації. Оплата за отриманий товар здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника (п. 2.2). Поставка вугільної продукції здійснюється у асортименті, строки ат на умовах, які узгоджуються сторонами у Специфікаціях. Загальний обсяг поставки кожної партії вугільної продукції по цьому договору зазначаються сторонами у відповідних Специфікаціях (п. 4.1). Поставка вугільної продукції здійснюється узгодженими партіями на умовах поставки DDP згідно Інкотермс 2000 (п. 4.2).

Відповідно до умов договору купівлі-продажу, між ТОВ «СЗФ «Стіжківська» та ТОВ «Східна-Вугільна-Компанія-2009» були складені та підписані Специфікації, у яких було визначено найменування, кількість та ціна вугільної продукції, яка поставляється за договором, на загальну суму 123000,72 грн., у т.ч. ПДВ 20500,12 грн. (т. 1 а.с. 139, 140).

Фактичне виконання умов договору купівлі-продажу від 01.02.2010 № 1-02/10 підтверджено наступними матеріалами справи: рахунками, що виставлялися до сплати позивачу за поставлений товар (т. 1 а.с. 145-147); накладними, згідно з якими позивач отримував товар (т. 1 а.с. 155-157); податковими накладними, виписаними ТОВ «Східна-Вугільна-Компанія-2009» за наслідками господарських операцій поставки (т. 1 а.с. 175-177); актами приймання-передачі вугільної продукції (т. 1 а.с. 189-190); журналом реєстрації довіреностей за 2010р., який підтверджує повноваження особи, яка здійснювала отримання вугільної продукції (т. 2 а.с. 169-171).

22.06.2010 між ТОВ «СЗФ «Стіжківська» як Покупцем та ТОВ «Востокпромвугілля» як Постачальником було укладено договір купівлі-продажу № 1-06/2010/7 (т. 1 а.с. 136), згідно умов якого Постачальник зобовязався поставити вугільну продукцію по діючим на момент продажу цінам, а Покупець зобовязується прийняти цю продукцію і оплатити у повному обсязі (п. 1.1). Найменування вугільної продукції, ціна, якість та кількість обумовлюються у Специфікаціях, які є невідємною частиною договору (п. 1.2). Загальна попередня сума Договору складає 600000 грн., у т.ч. ПДВ 100000 грн. (п. 2.1). Ціна та порядок розрахунків повинні відповідати специфікації. Оплата за отриманий товар здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника (п. 2.2). Поставка вугільної продукції здійснюється у асортименті, строки ат на умовах, які узгоджуються сторонами у Специфікаціях. Загальний обсяг поставки кожної партії вугільної продукції по цьому договору зазначаються сторонами у відповідних Специфікаціях (п. 4.1). Поставка вугільної продукції здійснюється узгодженими партіями на умовах поставки DDP згідно Інкотермс 2000 (п. 4.2).

Відповідно до умов договору купівлі-продажу, між ТОВ «СЗФ «Стіжківська» та ТОВ «Востокпромвугілля» були складені та підписані Специфікації, у яких було визначено найменування, кількість та ціна вугільної продукції, яка поставляється за договором, на загальну суму 494 000 грн., у т.ч. ПДВ 82333,34 грн. (т. 1 а.с. 141-142).

Фактичне виконання умов договору купівлі-продажу від 22.06.2010 № 1-06/2010/7 підтверджено наступними матеріалами справи: рахунками, що виставлялися до сплати позивачу за поставлений товар (т. 1 а.с. 148-150); накладними, згідно з якими позивач отримував товар (т. 1 а.с. 158-160); податковими накладними, виписаними ТОВ «Востокпромвугілля» за наслідками господарських операцій поставки (т. 1 а.с. 178-180); актами приймання-передачі вугільної продукції (т. 1 а.с. 187-188); журналом реєстрації довіреностей за 2010р., який підтверджує повноваження особи, яка здійснювала отримання вугільної продукції (т. 2 а.с. 169-171).

Позивач здійснив оплату вугільної продукції згідно договорів із ТОВ «Провімакс-Торг», ТОВ «Східна-Вугільна-Компанія-2009», ТОВ «Востокпромвугілля» відповідно до платіжних доручень (т. 2 а.с. 231-248) та виписок банку (т. 1 а.с. 199-207).

Придбаний товар був оприбуткований у бухгалтерському обліку ТОВ «СЗФ «Стіжківська», що підтверджено, журналами-ордерами по рахунку 631 «Розрахунки з відчизняними постачальниками» (т. 1 а.с. 208-216), картками складського обліку матеріалів (т. 1 а.с. 161-170), оборотною відомістю по товарно-матеріальним рахункам, рахунок 26 (т. 2 а.с. 217-232).

Крім того, 25.06.2010 між ТОВ «СЗФ «Стіжківська» як Замовником та ПП «Квант-соло» як Виконавцем було укладено договір № 421 про надання послуг (т. 1 а.с. 137), згідно умов якого Виконавець зобовязався за заявками Замовника від свого імені, за винагороду і за рахунок Замовника надавати Замовнику комплекс транспортно-експедиційних та супутніх послуг, повязаних з організацією перевезень вантажів і вагонів залізничним транспортом (п. 1 Договору). Також договором був обумовлений розмір винагороди, яка підлягає сплати Виконавцю (п. 2.3 Договору), та інші права та обовязки сторін (п. 3, 4 Договору).

Фактичне виконання умов договору про надання послуг від 25.06.2010 № 421 підтверджено наступними матеріалами справи: актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) (т. 1 а.с. 191-194); звітами експедитора (т. 1 а.с. 195-198); податковими накладними, виписаними ТОВ «Квант-соло» за наслідками господарських операцій з надання послуг (т. 1 а.с. 181-185); виписками банку про оплату позивачем наданих послуг (т. 1 а.с. 203, 205-207); журналом-ордером по рахунку 631 «Розрахунки з відчизняними постачальниками», який підтверджує оприбуткування отриманих послуг у бухгалтерському обліку підприємства (т. 1 а.с. 213-216).

Податкові накладні, видані ТОВ «Провімакс-Торг», ТОВ «Східна-Вугільна-Компанія-2009», ТОВ «Востокпромвугілля», ТОВ «Квант-соло», позивач відобразив у Реєстрах виданих та отриманих податкових накладних відповідних податкових періодів (т. 2 а.с. 152-168). Суми податку на додану вартість згідно вказаних податкових накладних позивач включив до складу податкового кредиту ПДВ відповідних податкових періодів, що відобразив у податкових деклараціях з податку на додану вартість (т. 2 а.с.182-216).

Витрати, понесені у звязку із придбанням вугільної продукції та транспортно-експедиційних послуг позивач відніс до складу валових витрат, що знайшло відображення у відповідних податкових деклараціях з податку на прибуток підприємства (т. 2 а.с. 172-181).

Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» визначений перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок (ст. 228 ЦК України): правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи,держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочин, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Відповідач не зазначив у акті перевірки та не надав суду доказів, які б з огляду на приведені вище положення ЦК України та розяснення Пленуму Верховного Суду України свідчили про нікчемність правочинів - договорів, укладених позивачем з ТОВ «Провімакс-Торг», ТОВ «Східна-Вугільна-Компанія-2009», ТОВ «Востокпромвугілля», ТОВ «Квант-соло». Також, вказані правочини не визнавались недійсними у судовому порядку.

В якості доказів нікчемності вказаних угод відповідач зазначає акти перевірки вказаних підприємств, а саме акти ДПІ у Київському районі м. Донецька від 24.09.2010 р. № 3672/23-2/36934617 «Про неможливість проведення перевірки контрагента ТОВ Східна-Вугільна-Компанія-2009» з питань підтвердження отриманих від платника податків ТОВ «ЦЗФ «Стіжківська» у червні 2010р.» (т. 2 а.с. 64-66), Ленінської МДПІ у м. Луганську від 13.08.2010 № 1721/15/36638312 «Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Востокпромвугілля» по взаємовідносинам з контрагентами, яким сформовані податкові зобовязання за період червень 2010 року» (т. 2 а.с. 68-72), від 11.02.2011 № 262/22-011/36253574 (т. 2 а.с. 75) та від 27.08.2010 №2005/23-313/34798167 про неможливість проведення перевірки ТОВ «Провімакс-Торг», надані ДПІ у Калінінському районі м. Донецька (копію акту суду не надано), а також від 11.02.2011 № 3849/7/22-013 про неможливість проведення перевірки ТОВ «Провімакс-Торг» з питань підтвердження відомостей отриманих від контрагентів, у звязку з відсутністю підприємства за юридичною адресою, наданий ДПІ у Калінінському районі м. Донецька (копію акту суду не надано). За змістом цих актів, податкові органи роблять висновок про те, що у звязку із відсутні на підприємствах необхідних умов для ведення господарської діяльності, основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, угоди, укладені цими підприємствами згідно зі ст.ст.203, 215, 228 Цивільного кодексу України є нікчемними.

Суд зазначає, що у наданих суду актах Ленінської МДПІ у м. Луганську від 13.08.2010 № 1721/15/36638312 та ДПІ у Калініському районі м. Донецька від 11.02.2011 № 262/22-011/36253574 жодним чином не вказується на будь-які порушення вимог діючого законодавства при здійсненні господарських операцій між перевіряємими підприємствами та ТОВ «СЗФ «Стіжківська». Тобто, вказані акти не можуть вважатися належними та допустимими доказами у даній справі, оскільки вони не стосуються предмету доказування.

Крім того, на думку суду, вказані у зазначених вище актах обставини стосовно відсутності на підприємствах трудових ресурсів, складських приміщень та іншого майна не можуть вважатися доказами нікчемності договорів, укладених між ними та позивачем, оскільки документально ці обставини у судовому засіданні представники відповідача не підтвердили.

Суд також звертає увагу, що можлива відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень у контрагентів позивача не може бути підставою для висновку про нікчемність укладених з ними договорів на підставі ч.ч. 1, 5 ст. 203, п.п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України. Зазначені норми законодавства не повязують нікчемність правочину із відсутністю умов для здійснення господарської діяльності.

Також суд не приймає до уваги посилання представників відповідача на розбіжності в системі автоматизованого співставлення податкових зобовязань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, оскільки податкове законодавство не містить положень, які дозволяли б податковому органу зменшувати валові витрати та податковий кредит ПДВ в залежності від розбіжностей в системі автоматизованого співставлення податкових зобовязань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Таким чином, відповідач не довів суду обставин, які б свідчили про нікчемність договорів, укладених позивачем з ТОВ «Провімакс-Торг», ТОВ «Східна-Вугільна-Компанія-2009», ТОВ «Востокпромвугілля», ТОВ «Квант-соло». Натомість, позивачем надано достатній обєм документів, на підставі яких можливо зробити висновок про звязок витрат по придбанню товарів та послуг за вказаними договорами із господарською діяльністю ТОВ «СЗФ «Стіжківська» та фактичне використання товару у його власній господарській діяльності.

Так, у відповідності до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

До того ж, у Постанові Президії Верховного Суду України та Президії Ради суддів України № 7 від 03.04.2009 «Про стан здійснення судочинства адміністративними судами» наголошується, що згідно з практикою Верховного Суду України у даній категорії справ під час судового засідання судом мають зясовуватися обставини щодо фактичного наміру підприємства одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності.

Обовязок ТОВ «СЗФ «Стіжківська» оплатити вугілля, поставлене ТОВ «Провімакс-Торг», ТОВ «Східна-Вугільна-Компанія-2009», ТОВ «Востокпромвугілля», та транспортні послуги, надані ТОВ «Квант-соло», встановлений умовами договорів із цими підприємствами. Оплата за поставлені товари позивачем у даному випадку є виконанням з його боку господарського договору, тобто повязана зі здійсненням господарської діяльності.

Крім того, та обставина, що отримане за договорами ТОВ «Провімакс-Торг», ТОВ «Східна-Вугільна-Компанія-2009», ТОВ «Востокпромвугілля» вугілля, та отримані транспортні послуги за договором із ТОВ «Квант-соло» є повязаними із господарською діяльністю позивача, підтверджується наступними матеріалами справи.

Так, торгівля камяним вугіллям є одним з напрямків господарської діяльності позивача згідно з його Статутом (т. 2 а.с. 141-149). Придбане у ТОВ «Провімакс-Торг», ТОВ «Східна-Вугільна-Компанія-2009», ТОВ «Востокпромвугілля» вугілля позивач продав іншим підприємствам за договорами купівлі-продажу, укладеними із наступними контрагентами: ТОВ «Топенерго», ФО-П ОСОБА_6, ВАТ «Державний ощадний банк України», ТОВ «НВК «Атланта», ПП ОСОБА_7, Макіївським ДП ВАТ «Облпаливо», ШДП ВАТ «Облпаливо», ФОП ОСОБА_8, філією «Шахтарський автодор» ДП «Донецький облавтодор», ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», ТОВ «Краматорський залізобетон», ЗАТ «Сквирський кирпичний завод «Промінь», ТОВ «АС-ПЛЮС», що підтверджується укладеними договорами із цими підприємствами, відповідними специфікаціями до цих договорів, заявками на поставку вугілля, накладними, журналами-ордерами по рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», податковими накладними, виписаними позивачем за наслідками господарських операцій та ін. (т. 1 а.с. 217-231, т. 2 а.с. 1-28, 35-43, т. 3 а.с. 16-19).

Транспортування вугілля вказаним підприємствам здійснювалося ТОВ «Квант-Соло» на підставі договору від 25.06.2010 № 421 (т.1 а.с. 191-194), оцінка якому надавалася судом вище, та ТОВ «АЛТИС АМД» на підставі договору № 11/7 від 10.08.2009 (т. 2 а.с. 230). Фактичне виконання умов цього договору підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) (т. 3 а.с. 20-29), звітами експедитора (т. 3 а.с. 32-41), податковими накладними, виписаними ТОВ «АЛТИС АМД» на адресу позивача за наслідками господарських операцій з надання транспортно-експедиційних послуг (т. 3 а.с. 42-49, 55), виписками банку та платіжними дорученнями, які підтверджують оплату позивачем наданих послуг (т. 3 а.с. 56-74).

Позивачем також було отримано економічний ефект у вигляді прибутку від продажу товару, що знайшло відображення у деклараціях з податку на прибуток підприємства (т. 2 а.с. 172-181).

Крім того, згідно з довідкою, наданою позивачем у судове засідання, придбане вугілля було використано у господарській діяльності підприємства та продано фізичним та юридичним особам платникам ПДВ.

Таким чином, з огляду на положення п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” позивач правомірно включив до складу валових витрат суму витрат на придбання вугілля за договорами, укладеними із ТОВ «Провімакс-Торг», ТОВ «Східна-Вугільна-Компанія-2009», ТОВ «Востокпромвугілля» та суму витрат на транспортно-експедиційні послуги за договором, укладеним з ТОВ «Квант-соло».

Як зазначалося судом вище, за наслідками господарських операцій по вказаним договорам були оформлені та видані позивачу податкові накладні. Контрагенти позивача є платниками податку на додану вартість, що підтверджено Свідоцтвами про реєстрацію платника податку на додану вартість (т. 2 а.с. 98, 103, 118). Таким чином, вказані підприємства мали право видавати податкові накладні позивачу.

Суми податку на додану вартість за цими податковими накладними позивач відніс до складу податкового кредиту з цього податку у відповідних податкових періодах 2009 та 2010р.р., що підтверджено податковими деклараціями з податку на додану вартість.

У відповідності до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 вищевказаного Закону встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як встановлено судом вище, оплата за товари та послуги, поставлені ТОВ «Провімакс-Торг», ТОВ «Східна-Вугільна-Компанія-2009», ТОВ «Востокпромвугілля» ТОВ «Квант-соло» є витратами, понесеними у звязку із здійсненням господарської діяльності підприємства, а також діяльність щодо відносин позивача із цими контрагентами, є такою, що повязана з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), у звязку з чим є безпідставним висновок відповідача щодо неправомірності включення позивачем зазначених у податкових накладних сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Що ж стосується висновку відповідача про неправомірне віднесення ТОВ «СЗФ «Стіжківська» до складу податкового кредиту сум ПДВ по операціям з поставки електричної енергії від Донецької філії ДП «Регіональні електричні мережі», то ці суми податку були підтверджені наданими у судове засідання податковими накладними, виписаними вказаним підприємством на адресу позивача (т. 3 а.с. 50-54). Фактична поставка електроенергії підтверджена актами прийому-передачі № 14916 від 31.07.2010 та № 18563 від 30.09.2010 (т. 3 а.с. 30-31). Таким чином, з огляду на приписи п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивач правомірно відніс суми ПДВ згідно отриманих податкових накладних від Донецької філії ДП «Регіональні електричні мережі» до складу податкового кредиту ПДВ відповідних податкових періодів.

Крім того, у акті перевірки наголошується також на порушенні ТОВ «СЗФ Стіжківська» п.п. 4.1 ст.4, п. п. 11.3.1 п. 11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п. 4.1 ст.4, п. п. 7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» при здійсненні взаємовідносин з ТОВ «Топенерго ВТ», а саме - підприємством не у повному обсязі задекларовано операції по реалізації вугілля та отриманню передплат на адресу «ТОВ «Топенерго ВТ», що призвело до заниження валових доходів за 3 квартали 2010 р. всього на суму 33946,0 грн., у т.ч. 3 квартал 2010 р. у сумі 33946,0 грн., внаслідок чого позивачем не у повному обсязі задекларовані податкові зобовязання з ПДВ по операціям з реалізації вугілля та отриманню передплат, що, відповідно, призвело до заниження податкових зобовязань з ПДВ всього у сумі 6804, 0 грн., у т.ч. за серпень 2010 р. у сумі 6804, 0 грн.

Разом із тим, під час судового розгляду справи позивач не наполягав на позовних вимогах про визнання недійсними спірних податкових повідомлень-рішень у частині, яка стосується взаємовідносин із ТОВ «Топенерго», тобто на суму податку на прибуток у розмірі 8486,50 грн. (33946 грн. х 25% = 8486,50 грн.) та податку на додану вартість у сумі 6804 грн., у звязку із чим обставини, які стосуються цих позовних вимоги не були предметом дослідження та розгляду в межах даної адміністративної справи.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а податкові повідомлення-рішення Шахтарської ОДПІ від 14.03.2011 частковому скачуванню, а саме:

- № 0000092341/0-63 підлягає скасуванню у частині збільшення позивачу податкового зобовязання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 140720 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 35180 грн. (25% від суми збільшення податкового зобовязання);

- № 0000082341/0-64 підлягає скасуванню у частині збільшення позивачу суми податкового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 158948,50 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 39737,13 грн. (25% від суми збільшення податкового зобовязання).

На підставі ст. 94 КАС України, суд присуджує до стягнення з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору, що документально підтверджені, пропорційно задоволеним позовним вимогами, тобто у розмірі 3,24 грн.

Керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Сортувально збагачувальна фабрика «Стіжківська» до Шахтарської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області про скасування податкових повідомлень-рішень №№ 0000092341/0-63, 0000082341/0-64 від 14.03.2011 задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Шахтарської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області від 14.03.2011 № 0000092341/0-63 у частині збільшення товариству з обмеженою відповідальністю «Сортувально збагачувальна фабрика «Стіжківська» податкового зобовязання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 140720 (сто сорок тисяч сімсот двадцять) грн. 00 коп. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 35180 (тридцять пять тисяч сто вісімдесят) грн. 00 коп.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Шахтарської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області від 14.03.2011 № 0000082341/0-64 у частині збільшення товариству з обмеженою відповідальністю «Сортувально збагачувальна фабрика «Стіжківська» суми податкового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 158948 (сто пятдесят вісім тисяч девятсот сорок вісім) грн. 50 коп. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 39737 (тридцять девять тисяч сімсот тридцять сім) грн. 13 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сортувально збагачувальна фабрика «Стіжківська» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 (три) грн. 24 коп.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 05 травня 2011 року.

Постанова виготовлена в повному обсязі 10 травня 2011 року.

Апеляційну скаргу на постанову може бути подано до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Зеленов А. С.