Постанова № 15933811, 28.04.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2011 р. справа № 2а-27856/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кірієнка В.О.

при секретаріМіщенко І.Г.

за участю:

представників позивача Краснікова А.П.

представника позивача Лемехової Т.І.

представника відповідача Чайкіна К.О.

представника відповідача Романюти В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Донецьку, по вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Техпромекспо» до Державної податкової інспекції в Іллічівському районі м. Маріуполя про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000992301/0 від 30.11.2010 року та № 0000982301/0 від 30.11.2010 року,-

П О С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне підприємство «Техпромекспо» звернулось до суду із позовом до Державної податкової інспекції в Іллічівському районі м. Маріуполя про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000992301/0 від 30.11.2010 року та № 0000982301/0 від 30.11.2010 року.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що у відповідачем була здійснена планова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.06.2010 року, яка проводилась з 27.09.2010 року по 05.11.2010 року. По результатам перевірки ДПІ в Іллічівському районі м. Маріуполя складено акт від 10.11.2010 року № 554/23-1/35455946 на підставі якого 30.11.2010 року винесені податкові повідомлення рішення № 0000992301/0, яким визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 140528,00 грн., з яких 93572, 00 грн. основного платежу та 46956,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій та № 0000982301/0, яким визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 68250,00 грн., в тому числі 56875,00 грн. основного платежу та 11375,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Позивач вважає, що підстави для донарахування відповідачем податку на додану вартість та податку на прибуток, а також застосування штрафних санкцій спірними податковими повідомленнями рішеннями безпідставне.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги аналогічно викладеному в позовній заяві та просили їх задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідачів у судовому засіданні проти задоволення позову заперечували, вважали рішення податкового органу прийнятими на підставі акту перевірки та в межах закону, вважає що ПП «Техпромекспо» у ланцюгу якого встановлено ТОВ «Мицар», ТОВ «ВКФ «Кристал», які не відобразили податкові зобовязання в бюджет та не сплатили податкові зобовязання до бюджету, згідно встановленого Законом порядку, - та не мало права на формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Мицар», ТОВ «ВКФ «Кристал» та відповідно не має права на формування податкового кредиту в сумі 63467,95 грн. та формування валових витрат по операціях з ТОВ «ВКФ «Кристал».

Заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Приватного підприємства «Техпромекспо» до Державної податкової інспекції в Іллічівському районі м. Маріуполя про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000992301/0 від 30.11.2010 року та № 0000982301/0 від 30.11.2010 року підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом, встановлено, що Приватне підприємство «Техпромекспо» є юридичною особою, код ЄДРПОУ 354559405827, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи видано виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області, дата проведення державної реєстрації 12.12.2007 р. № 1274102 0000 006394. Підприємство перебуває на обліку у ДПІ у Іллічівському районі м. Маріуполя, як платника податку на додану вартість з 20 грудня 2007 року.

Згідно п. 3 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» на державні податкові інспекції покладено виконання функцій з контролю за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевірки достовірності цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів. Проводять перевірки фактів приховування і заниження сум податків та зборів (обов'язкових платежів) у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 24.12.1993 р. № 3813-ХІІ із змінами та доповненнями та на підставі направлення від 27.09.2010 року № 353 ДПІ у Іллічівському районі м. Маріуполя було проведено планову виїзну перевірку ПП «Техпромекспо» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.06.2010 року валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.06.2010 року. По результатам перевірки податковим органом складено акт за № 554/23-1/35455946 від 10.11.2010 року, яким встановлено наступні порушення:

-П. 5.1 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (відсутність підстав для формування валових витрат по операціях з ТОВ ВКФ «Кристал» в результаті чого завищені валові витрати у 2 кварталі 2010 року по рядку 04.1 на 227500,00 грн. та податок на прибуток на 56875,00 грн.);

-Пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» від 03.07.1997 року № 168/97/ВР (заниження податкових зобовязань у червні 2010 року на 390414,00 грн., інші операції, що оподатковуються за нульовою ставкою у червні 2010 року завищені на 35000000,00 грн.);

-Пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР із змінами та доповненнями (заниження податкового кредиту за червень 2010 року на суму 360977,00 грн.);

-П. 4.5 ст. 4 ЗУ «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року зі змінами та доповненнями ПП «Техпромекспо» (нездійснення коригування податкового кредиту за червень 2010 року на 667,00 грн. та завищення податкового кредиту на 667,00 грн.);

-П. 1.8, п. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР із змінами та доповненнями (завищення податкового кредиту за липень 2009 року по взаємовідносинам з ТОВ «Мицар» на суму ПДВ 17967,95 грн., за квітень 2010 року по взаємовідносинам з ТОВ ВКФ «Кристал» на суму ПДВ 45500,00 грн.);

-П. 5.3.3 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість затвердженого наказом № 166 від 30.05.1997 року у редакції Наказу № 213 від 15.06.2005 року (зареєстровано у Мінюсті від 30.06.2005 року за № 702/10982) по рядку 2.2 «Інші операції, що оподатковуються за нульовою ставкою» відображено операції, що не є обєктом оподаткування;

-Пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ЗУ від 21.12.2000 № 2181 «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» зі змінами та доповненнями, пп. 7.8.1 п. 7.8 ст. 7 ЗУ від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями встановлено несвоєчасність подання декларації з ПДВ за липень 2009 року;

-П. 1.3, п.1.15 ст. 1, п. 7.1 ст. 7, ст.. 8, пп. 9.12.2 п. 9.12 ст. 9, ст.. 16, ст.. 17, пп. А п. 19.2 ст. 19 ЗУ «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-IV від 22.05.2003 року (не утримано та не перераховано податок з доходів фізичних осіб з суми виплаченого доходу (СПД фізичній особі без документів, підтверджуючих сплату ним податку до бюджету) у квітні 2009 року та червні 2009 року в сумі 990,00 грн.

За результатами перевірки ДПІ у Іллічівському районі м. Маріуполя прийнято податкове повідомлення - рішення від 30 листопада 2010р. за № 0000982301/0, яким визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 68250,00 грн. з яких 56875,00 грн. основний платіж, 11375,00 грн. штрафні санкції та № 0000992301/0, яким визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів у розмірі 140528,00 грн. з яких 93572,00 грн. основний платіж, 46956,00 грн. штрафні санкції.

Відповідно до розрахунку заниження податків за результатами позапланової документальної перевірки ПП «Техпромекспо», наданого ДПІ у Іллічівськом районі м. Маріуполя сума заниженого обороту складає:

-з ПДВ по ТОВ «Мицар» за липень 2009 року 89840,00 грн., а сума заниженого податку 17968,00 грн.

-з ПДВ по ТОВ ВКФ"Кристал" за квітень 2010 року - 227500,00 грн., а сума заниженого податку - 45500,00 грн.

- за не у повному обсязі ПДВ по поданій декларації - 150520,00 грн., а сума заниженого податку 30104,00 грн.

-По податку на прибуток по ТОВ ВКФ"Кристал" за 2 квартал 2010 року 227500,00 грн., а сума заниженого податку 56875,00 грн.

З матеріалів справи встановлено, що позивач знаходився у правових відносинах з такими спірними контрагентами як ТОВ ВКФ"Кристал" та ТОВ «Мицар».

Відповідно до договору № 09/04 від 09. ТОВ ВКФ"Кристал" 04.2010 року та специфікації № 1 до нього ПП «Техпромекспо» придбало у ТОВ ВКФ"Кристал" хомут тяговий.

Даний факт підтверджується видатковою накладною № 1604/1 від 16.04.2010 року на суму 273000,00 грн. з ПДВ, рахунком-фактурою № 1304/1 від 13.04.2010 р. та оплатою 14.04.2010 року за наданий товар, що підтверджується випискою з банку.

В свою чергу продавець - ТОВ ВКФ"Кристал" було видано ПП «Техромекспо» сертифікат відповідності на даний товар та податкову накладну № 47 від 14.04.2010 року на суму 273000,00 грн. з ПДВ. На виконання зазначеного договору сторонами цього договору був підписаний акт звірки розрахунків на 30.04.2010 року та вказана операція була відображена позивачем в бухгалтерському обліку.

Окрім того, позивачем 20.07.2009 року був укладений договір із ТОВ"Мицар" № 207 на поставку металопродукції.

Рахунки - фактури № 230715м від 23.07.2009 р. та № 240715м від 24.07.2009 року та виписки банку від 28.08.2209 року, 01.09.2009 року, 02.09.2009 року, 15.09.2009 року, 21.09.2009 року підтверджують сплату позивача за наданий товар, отриманий по видатковим накладним № 230715м від 23.07.2009 року на суму 47036,26 грн. з ПДВ та № 240715м від 24.07.2009 р. на суму 60771,4 грн. з ПДВ.

В свою чергу ТОВ "Мицар" були видані позивачу податкові накладні № 230715м від 23.07.2009 року та № 240715м від 24.07.2009 року, що також було відображено позивачем в бухгалтерському обліку.

Питання даного спору полягає насамперед у тому, що відповідач вважає, що вищезазначені контрагенти ТОВ "Мицар" та ТОВ ВКФ"Кристал" не відобразили свої податкові зобовязання у податковій звітності, в результаті чого, позивач не має права на формування податкового кредиту та валових витрат.

Згідно з частиною 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-ХІV, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, що здійснюється підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, використовуючи грошовий вимір, базуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст.. 4 зазначеного Закону, бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на основних принципах, серед яких превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно із пп. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Тобто, змістом п. 5.1 ст. 5 та пункту 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», основною умовою для віднесення до складу валових витрат є подальше використання таких товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 5.2.1. п. 5.2. ст.. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються сума будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 11.2.1 п. 11.2.1 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до абзацу 4 підпункту 5.3.9. пункту 5.3. статті 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як зазначалось в акті перевірки, висновки відповідача зроблені на підставі даних, зазначених в інформаційних базах податкових інспекцій та, як вже зазначалось, на підставі ненадання ТОВ ВКФ «Кристал» та ТОВ «Мицар» податкової звітності.

На підстави зазначеного, суд вважає неправомірним висновок ДПІ Іллічівського району м. Маріуполя про порушення ПП «Техромекспо» п. 5.1 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», тобто завищення валових витрат на 227500,00 грн. у 2 кварталі 2010 року та заниження податку на прибуток на 56875,00 грн., оскільки самі первинні документи відповідачем не досліджувались.

Статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) від 03.04.1997 року № 168/97-ВР визначений порядок, підстави та терміни формування податкового кредиту.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; -

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпункт 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону визначає, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього пункту).

Згідно з абзацами 1,3 пп. 7.2.3 п. 7.2. ст. 7 Закону, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом одночасно розрахунковим документом.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ ВКФ"Кристал" та ТОВ"Мицар" як продавцями-постачальниками товарів були складені податкові накладні.

Окрім того саме на момент складення податкових накладних ТОВ ВКФ"Кристал" та ТОВ"Мицар" були зареєстровані платниками податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвами платника податку на додану вартість, наявних в матеріалах справи, тому суд не приймає посилання відповідача на зняття з обліку вказаних контрагентів.

Податкові накладні отримані позивачем, тобто у відповідності до пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», позивач має право на формування податкового кредиту, що також підтверджується видатковими накладними, банківськими виписками, які відповідають за правильність формування податкового кредиту за спірні періоди, відповідно до норм Закону України "Про податок на додану вартість".

Отже, придбання товарів у ТОВ ВКФ"Кристал" та ТОВ"Мицар" оформлено договорами та первинними документами, які мають усі необхідні реквізити, передбачені Положенням про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, за надані товари сплачені кошти.

Таким чином, суд вважає, що кожна із сторін договору виконала свої зобов'язання в повному обсязі. Податкові накладні, за якими формувався податковий кредит містять всі необхідні реквізити, передбачені Законом України "Про податок на додану вартість".

Суд зазначає, що норми Закону України «Про податок на додану вартість» не передбачають такої підстави для виключення сум податку на додану вартість з податкового кредиту за результатами відпрацювання бази "Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України". Висновки відповідача не повинні ґрунтуватися на сумнівах та припущеннях, що є недопустимим у податкових правовідносинах.

Згідно з положеннями Закону України «Про податок на додану вартість», яким визначено ставки та механізм справляння податку на додану вартість, обовязок щодо визначення обєкта оподаткування, нарахування податку та його утримання у покупця товарів або послуг правильність обчислення та декларування податку, видачу податкових накладних покладено на платника податку продавця товару. Обовязок сплатити нарахований продавцем податок на додану вартість у складі ціни товару або послуг та отримати належним чином оформлену податкову накладну, у підтвердження сплати податку, законом покладений на платника податку покупця.

Окрім того, Закон України «Про податок на додану вартість» не містить у собі норми, яка б покладала відповідальність на платника податку покупця товару (послуг) правильність визначення платником податку продавцем обєктів оподаткування та не покладено обовязку здійснювати контроль за дотриманням постачальником вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку до бюджету і в подальшому за можливі дії порушника.

Також, відповідно до ст. 8 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звідність в Україні» питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Тобто негативні наслідки, які виникають при недекларуванні зобовязань перед бюджетом, жодним чином не можуть впливати на добросовісного платника податків, який фіксує факти здійснення всіх господарських операцій у належно оформлених первинних документах.

До складу податкових зобов'язань у червні 2010 р., згідно податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2010 р. (вх. № 212220 від 20.07.2010 року) позивачем не у повному обсязі була віднесена реалізація покупцям на загальну суму ПДВ 390413,60 грн.

Але в податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року, яка була прийнята відповідачем, позивачем було зроблено коригування податкових зобов'язань шляхом самостійного виправлення помилки, що містилося в податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2010 р. на суму ПДВ + 30000 грн. Згідно з додатком № 1 до декларації «Розрахунок коригування сум ПДВ», в розділі 1 Позивачем було здійснено коригування податкових зобов'язань по реалізації товару ТОВ "Ситат" (ЕДРПОУ 20343392) згідно податковій накладній № 77 від 29.06.2010 року на суму 150000,00 грн. без ПДВ (ПДВ 30000,00 грн.).

Відповідач прийняв податкові документи Позивача до бази даних, але показники поданої податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року до електронної бази не переніс у звязку із тим, що не визнав декларацію як податкову звітність. Позивач вимушений був звернутися до суду.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду по справі № 2а -23510/10/0570 від 01.11.2010 року дії відповідача визнали протиправними та зобовязали перенести дані до електронної бази податкової звітності, що ведеться органами державної податкової служби, показники поданої ПП «Техромекспо» податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року з відповідними додатками № 1,5 та реєстром отриманих та виданих податкових накладних (вх. № 7454).

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2010 року апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Іллічівському районі м. Маріуполя була задоволена частково, але рішення ДПІ в Іллічівському районі м. Маріуполя про невизнання податковою звітністю податкової декларації ПП «Техпромекспо» з податку на додану вартість за липень 2010 року від 20.08.2010 року з відповідними додатками № 1,5 та реєстром отриманих та виданих податкових накладних та серпень 2010 року від 17.09.2010 року з додатком № 5 та реєстром отриманих та виданих податкових накладних.

Відповідачем 29.09.2010 року було отримано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2010 року (вх.16487 від 24.09.2010 року), в якому вказані суми податкових зобов'язань, які не булі враховані у декларації за червень 2010 року, на суму 360414,00 грн., в тому числі по реалізації товару:

-ТОВ ''Сітат'' (ЕДРПОУ 20343392) у сумі ПДВ 316457,50 грн., у тому числі по податковим накладним № 73 від 11.06.2010 року на суму 462000,00 грн. у тому числі ПДВ 77000,00 грн.; № 74 від 18.06.2010 року на суму 473880,0 грн., у тому числі ПДВ 78980,0 грн.; № 75 від 22.06.10 року на суму 100000,00 грн., у тому числі ПДВ 16666,67 грн.; № 78 від 30.06.2010 року на суму 220800,00 грн. у тому числі ПДВ 36800,00 грн.; № 66 від 02.06.2010 року на суму 432064,92 грн., у тому числі ПДВ 72010,82 грн.; № 77 від 29.06.2010 року на суму 25000,00 грн. без ПДВ (ПДВ 5000,00 грн.)

- Державному підприємству завод "Електроважмаш" (ЕДРПОУ 00213121) у сумі ПДВ 13474,91, у тому числі по податковій накладній № 72 від 11.06.2010 року на суму 80849,47 грн., у тому числі ПДВ 13474,91 грн.;

- ТОВ фірма"Торгсервіс ЛТД" (ЕДРПОУ 30291373) у сумі ПДВ 52375,03 грн., у тому числі по податковій накладній № 68 від 03.06.2010 року на суму 314250,18 грн., у тому числі ПДВ 52375,03 грн.;

- ТОВ"Легман" (ЕДРПОУ 36269474) у сумі ПДВ 8106,15 грн., у тому числі по податковій накладній № 67 від 02.06.10 року на суму 48636,92 грн., у тому числі ПДВ 8106,15 грн.

Також, у даному уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2010 року, позивачем указані суми податкового кредиту, які не булі враховані у декларації за червень 2010 року, на суму 360310 грн., у тому числі по ТОВ"Український сталевий союз" (ІПН 363860726559) згідно податкової накладної №122 від 03.06.2010 року на суму 246862,50 грн. без ПДВ (ПДВ 49372,50 грн.) та ТОВ"Азовмеханік" (ІПН 236087805820) згідно податкових накладних на загальну суму 1558021,99 грн. без ПДВ (ПДВ 311604,40 грн.), а також було здійснено коригування податкового кредиту за червень 2010 року на - 667,0 грн. по розрахунку коригування, виписаного у червні 2010 року ТОВ "Інтершина" (ІПН 329369112060) до податкової накладної № 362 від 06.06.2010 року на суму - 3335,00 грн.

Таким чином, суд не погоджується із висновком відповідача про порушення позивачем пп. 3.1.1 п.3.1. ст. 3, п. 4.5 ст. 4, пп. 7.3.1 п.7.3 ст.7, пп. 7.2.6. п.7.2, пп.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, внаслідок чого податкові зобов'язання у червні 2010 року занижені на 390414,0 грн. та податковий кредит за червень 2010 року занижено на суму 360977,00 грн. не здійснено коригування податкового кредиту за червень 2010 р. на -667,0 грн. та податковий кредит завищено на 667,0 грн.

У відповідності до п.п.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України № 2181 - ІІІ від 21.12.2000 року «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами), податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена всупереч правил, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, ії не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. Прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників.

Таким чином, даним законом передбачений вичерпний перелік підстав, за яких контролюючий орган має право не визнавати надану платником податків звітність у якості податкової.

Отже, суд вважає, що позивачем не було порушено Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.97р. № 66 (у редакції наказу від 15.06.2005 року № 213, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30.06.2005 року за № 702/10982), при заповненні та поданні уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2010 р., що також підтверджено судовим рішенням, яке набрало законної чинності.

Згідно ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільний або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Крім того, суд не погоджується з висновком відповідача стосовно порушення позивачем пл. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" зі змінами та доповненнями, ПП .. 7.8.1 п. 7.8 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", зі змінами та доповненнями, тобто несвоєчасністі подання декларації з Податку на додану вартість за липень 2009 року, оскільки з матеріалів справи встановлено, що податкова декларація з податку на додану вартість за липень 2009 р. була прийнята ДПІ Іллічівського району м. Маріуполя 20.08.2009 року в електронному вигляді за квитанцією № 2, з присвоєнням реєстраційного номеру № 9000929684, з відповідними додатками: № 1 «Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість», який було прийнято по квитанції № 2 з присвоєнням реєстраційного номеру № 9000929659, № 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», який було прийнято по квитанції № 2 з присвоєнням реєстраційного номеру № 9000929707, - та з реєстром отриманих та виданих податкових накладних № 7, який було прийнято по квитанції № 2 з присвоєнням реєстраційного номеру № 9003473759.

Згідно до ст. 71 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з пп. 1, 2 ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Враховуюче вищевикладене, суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність прийнятих рішень у звязку з чим, позов Приватного підприємства «Техпромекспо» до Державної податкової інспекції в Іллічівському районі м. Маріуполя про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000992301/0 від 30.11.2010 року та № 0000982301/0 від 30.11.2010 року є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 17, 18, 19, 20, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 121, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 164, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Приватного підприємства «Техпромекспо» до Державної податкової інспекції в Іллічівському районі м. Маріуполя про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000992301/0 від 30.11.2010 року та № 0000982301/0 від 30.11.2010 року задовольнити.

Визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення рішення № 0000992301/0 від 30.11.2010 року.

Визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення рішення № 0000982301/0 від 30.11.2010 року.

Присудити з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Техпромекспо» витрати по сплаті судового збору у сумі 3 грн. 40 коп.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 28 квітня 2011 року в присутності сторін.

Повний текст постанови складений 03 травня 2011 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Кірієнко В.О.