Постанова № 15933801, 29.04.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2011 р. справа № 2а/0570/1022/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Шинкарьової І.В.

при секретарі

місто Донецьк, вулиця 50 Гвардійської дивізії,17

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Шинкарьової І.В.

при секретарі судового засідання Заднепровської В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Зуївський енергомеханічний завод»

до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька

про скасування податкових повідомлень - рішень

за участю представників сторін

від позивачаМожарової З.М.

від відповідача Шубських А.В., Моторної Л.В.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне акціонерне товариство «Зуївський енергомеханічний завод», звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька про скасування податкових повідомлень рішень №0000402304/0/16649/10 від 20.12.2010 року та №0000402304/1/16649/10 від 30.12.2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 16906 366,00грн..

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що не погоджується з висновками акту перевірки від 02.12.2010 року №3685/23-411/34359707, щодо порушення позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 16906366,00грн. за вересень 2010 року за податковими накладними підприємств постачальників ТОВ «Форекс Групп», ТОВ «Франко Плюс», ТОВ «Дайм Групп», ТОВ «Транс агентство метал», угоди з якими є нікчемними.

Позивач зазначає, що обставини, які зазначені у акті перевірки, не мають відношення до правомірності формування податкового кредиту позивача, а норми Закону України «Про податок на додану вартість» не передбачають такої підстави для виключення сум податку на додану вартість з податкового кредиту за висновком про нікчемність укладеного правочину. Єдиною підставою не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг) є не підтвердження таких сум податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього Закону). Таким чином, договір, податкові накладні, платіжні доручення, які є первинними документами, підтверджують намір позивача на укладення договорів з метою настання реальних юридичних наслідків, право позивача та правильність формування ним податкового кредиту за серпень та вересень 2010 року відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до статті 193 ГК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що ставляться звичайно у певних умовах. У звязку з чим, просить позовні вимоги задовольнити.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали, надали письмові заперечення у яких зазначили, що була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ПАТ «Зуївський енергомеханічний завод» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, на рахунок платника у банку за вересень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в періоді за серпень 2010 року. Висновки про порушення вимог податкового законодавства зроблені у звязку з тим, що у ході перевірки встановлено факт укладання позивачем нікчемних правочинів з ТОВ «Форекс Групп», ТОВ «Франко Плюс», ТОВ «Дайм Групп», ТОВ «Транс агентство метал». В ході проведення аналізу первинних документів, податковий орган обґрунтовує нікчемність правочинів укладених позивачем з ТОВ «Форекс Груп», ТОВ «Франко Плюс», ТОВ «Дайм Груп», ТОВ «Транс агентство метал» посиланням на те, що останні є контрагентами у третьому ланцюгу формування податкового кредиту по операціях з придбання товарів у ТОВ «Укрмашпром» та у ТОВ «Іліас», посиланням на самостійне обнулювання відповідачем актом сум податкових зобовязань та податкового кредиту з підприємствами контрагентами, не знаходженням останніх за юридичною адресою, відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби. Відповідач, вказує, що операції із придбання послуг з поставки товару мали не реальний характер. (т.2 а.с.58).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.

Оскільки спірні правовідносини виникли у період 2010 року, враховуючи, що з 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, суд відповідно до статті 58 Конституції України застосовує нормативно правові акти України, які діяли в той період.

Приватне акціонерне товариство «Зуївський енергомеханічний завод» є юридичною особою, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серія АО1 №435443 від 12.05.2010 року. Дата проведення державної реєстрації 17.04.2006 року (т.1 а.с.11).

Державною податковою інспекцією у Будьонівському районі м. Донецька, було проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, на рахунок платника у банку за вересень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в періоді за серпень 2010 року. За наслідками перевірки складено акт від 02.12.2010 року №3685/23-411/34359707 (т.1 а.с.15).

В ході перевірки встановлено, що у порушення п.1.8 ст.1, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2010 року у розмірі 16906366,00грн.. Вказане призвело до зменшення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 16906366,00грн.

На підставі акту перевірки було прийнято податкове повідомлення рішення від 20.12.2010 року №0000402304/0/16649/10, яким було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 16906366,00грн. (т.1 а.с.59).

Для перевірки було використано податкові декларації з податку на додану вартість за серпень та вересень 2010 року, автоматизована система співставлення податкових зобовязань і податкового кредиту в розрізі контрагентів, данні карток та податкової звітності на рівні ДПА України в розрізі контрагентів-постачальників, податкові накладні, реєстри виданих податкових накладних, угоди, ВМД, видаткові накладні, акти виконаних робіт, виписки банку та журнали-ордери.

В акті перевірки зазначено, що за даними Системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено, що у третьому ланцюгу формування податкового кредиту по операціях з придбання товарів у ТОВ «Укрмашпром» одним з контрагентів-покупців є підприємство ТОВ «Форекс Групп». За результатами перевірки вказаного підприємства встановлено, що за юридичною адресою субєкт господарювання, посадові особи та працівники підприємства відсутні. За результатами документальної невиїзної перевірки ТОВ «Форекс Групп» складено акт від 24.11.2010 року № 3622/23-411/36695428, яким визнані угоди між ТОВ «Форекс Груп» та його покупцями і постачальниками нікчемними та обнульовані суми податкових зобовязань у розмірі 5506250,00грн. і податкового кредиту у розмірі 5511625,00грн. (т.2 а.с.50).

За даними Системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено, що у четвертому ланцюгу формування податкового кредиту по операціях з придбання товарів у ТОВ «Укрмашпром» одним з контрагентів-покупців є підприємство ПРАТ «Зуївський енергомеханічний завод».

Стосовно ТОВ «Франко Плюс»: актом ДПІ у Ленінському районі м. Донецька №2465/23/36811954 від 25.11.2010 року встановлена неможливість проведення перевірки з питань підтвердження отриманих від позивача відомостей за серпень 2010 року. (т.2 а.с.57).

Стосовно ТОВ «Дайм Групп»: актом ДПІ у Ленінському районі м. Донецька №5532/23/36811954 від 29.11.2010 року встановлена неможливість проведення перевірки з питань підтвердження отриманих від позивача відомостей за вересень 2010 року. (т.2 а.с.2).

Згідно акту № 2690/236-35785206 від 11.11.2010 року про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Транс Агентство Метал» з питань правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.08.2010р. по 31.08.2010р., складеного Алчевською ОДПІ, встановлено наступні порушення: ч.1 ст.203, ч.1 ст.207, ст.215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу постачання до «вигодонабувача» на загальну суму ПДВ 22083760,80грн. (т.2 а.с.12).

Також на підприємствах відсутні у достатній кількості трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності, для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобовязання, зокрема, у випадках коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Внаслідок вищевикладеного, на думку податкового органу, укладені позивачем та ТОВ «Форекс Групп», ТОВ «Франко Плюс», ТОВ «Дайм Групп», ТОВ «Транс Агентство Метал» правочини є нікчемними. Перевіркою встановлено порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», підприємством завищено суму податкового кредиту у розмірі 14035090,00грн. Враховуючі те, що угоди, укладені із ТОВ «Форекс Групп», ТОВ «Франко Плюс», ТОВ «Дайм Групп», ТОВ «Транс Агентство Метал» суперечать вимогам п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» є нікчемними, позивач не мав право формувати податковий кредит за такими угодами.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Форекс Групп», суд зазначає наступне:

Між позивачем (покупець) та ТОВ «Форекс Групп» (постачальник) було укладено договір №01032010 від 01.03.2010 року (т.1 а.с.104). Предметом договору є поставка товару, в номенклатурі, кількості та по цінам, зазначеним в специфікаціях. Постачальник надає покупцю товаросупровідні документи: рахунок фактуру, сертифікат якості, копії товарно-транспортних накладних, податкові накладні.

На виконання умов договору, згідно з специфікаціями к договору (т.1 а.с.106-116), податковою накладною від 05.08.2010 року №0805 на суму 37500,00грн. в т.р. ПДВ 6250,00грн. (т.1 а.с.117), видатковою накладною від 05.08.2010 року №0805 на суму 37500,00грн. в т.р. ПДВ 6250,00грн., (т.1 а.с.120), товарно-транспортною накладною від 05.08.2010 року №508/2010 (т.2 а.с.84) постачальник здійснив поставку ТМЦ на адресу Покупця на суму 37500,00грн., у тому числі ПДВ 6250,00грн..

На підтвердження фактичного виконання умов договору позивачем надано подорожній лист від 04.08.2010року №083572 (т.2 а.с.83) та прибутковий ордер від 05.08.2010року №43/5 (т.2 а.с.81).

Між позивачем (покупець) та ТОВ «Форекс Групп» (постачальник) було укладено договір №ФГ-05/02 від 05.02.2010 року (т.1 а.с.130). Предметом договору є поставка товару, в номенклатурі, кількості та по цінам, зазначеним в специфікаціях. Поставка товару здійснюється транспортом Покупця.

На виконання п.2.3 договору позивач здійснив 100% передоплату за обладнання по договору згідно платіжного доручення від 27.08.2010 року №А0827L1918 на суму 33000000,00грн. (т.1 а.с.135).

На виконання умов договору була виписана специфікація к договору від 23.08.2010 року на суму 33000000,00грн. (т.1 а.с.131), також позивачем отримані від постачальника податкові накладні від 27.08.2010року №0806 на суму 5289730,62грн. в т.р. ПДВ 881621,77грн., від 27.08.2010року №0807 на суму 13410454,24грн. в т.р. ПДВ 2235075,71грн., від 27.08.2010 року № 0808 на суму 14299815,14грн. в т.р. ПДВ 2383302,52грн. (т.1 а.с.132-134), на загальну суму 33000000,00грн., у тому числі ПДВ 5500000,00грн..

Фактично єдиною підставою для неврахування зазначених сум у відповідача була відсутність за юридичною адресою субєкта господарювання, посадових осіб та працівників підприємств.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Франко Плюс», суд зазначає наступне:

07 травня 2010 року між позивачем (Покупець) та ТОВ «Франко Плюс» було укладено договір №0705 на поставку товару. Предметом договору є поставка товару, в номенклатурі, кількості та по цінам, зазначеним в накладних. (т.1 а.с.138).

На виконання п.3.3 договору позивач здійснив 100% передоплату за ПТН по договору згідно платіжних доручень від 02.08.2010 року № 64 на суму 603038,00грн. в т.р. ПДВ 100506,33грн., від 27.08.2010 року №А0827L1912 на суму 50570000,00грн., призначення платежу передоплата за ПТН згідно договору №0705 від 07.05.2010 року. (т.1 а.с.146-147).

На виконання умов договору були виписані специфікації к договору від 02.08.2010 року та 19.08.2010 року на загальну суму 51173038,00грн. (т.1 а.с.139-142), також позивачем отримані від постачальника податкові накладні від 02.08.2010року №12 на суму 603038,00грн. в т.р. ПДВ 100506,33грн., від 27.08.2010року №17 на суму 27730389,20грн. в т.р. ПДВ 4621731,53грн., від 27.08.2010 року №16 на суму 22839610,80грн. в т.р. ПДВ 3806601,80грн. (т.1 а.с.143-145), на загальну суму 51173038,00грн., у тому числі ПДВ 8528839,67грн.

Фактично єдиною підставою для неврахування зазначених сум у відповідача була неможливість проведення перевірки з питань підтвердження отриманих від позивача відомостей за серпень 2010 року.

Всього обсяг поставки без ПДВ склав на суму 70175448,00грн., та податок на додану вартість у розмірі 14035090,00грн.

Вказані суми податку на додану вартість були включені позивачем до податкового кредиту за серпень 2010 року, та відображені в податковій декларації ПАТ «Зуївський енергомеханічний завод» від 20.09.2010 року (т.1 а.с.178), в додатку 5 до декларації (т.1 а.с.184).

Позивачем з метою підтвердження дійсності операцій з підприємствами контрагентами, з якими податковий орган зробив висновок про нікчемність, надав документи, окрім вищевказаних, які спростовують вказані в акті перевірки висновки, а саме:

Між позивачем (покупець) та ТОВ «Форекс Групп» (постачальник) було укладено договір №01032010 від 01.03.2010 року (т.1 а.с.104).

На виконання умов договору податковою накладною від 16.09.2010 року №0916 на суму 94920,00грн. в т.р. ПДВ 15820,00грн. (т.1 а.с.118), видатковою накладною від 16.09.2010 року №0916 на суму 94920,00грн. в т.р. ПДВ 15820,00грн.(т.1 а.с.119), товарно-транспортною накладною від 16.09.2010 року № 1609/2010 (т.2 а.с.88), постачальник здійснив поставку ТМЦ на адресу Покупця на суму 94920,00грн., у тому числі ПДВ 15820,00грн

На підтвердження фактичного виконання умов договору позивачем надано подорожній лист від 15.09.2010року №083881 (т.2 а.с.87) та прибутковий ордер від 16.09.2010року № 47/5 (т.2 а.с.80).

Між позивачем (покупець) та ТОВ «Форекс Групп» (постачальник) було укладено договір №ФГ-09/15 від 15.09.2010 року (т.1 а.с.122). Предметом договору є поставка товару, в номенклатурі, кількості та по цінам, зазначеним в специфікаціях. Поставка товару здійснюється транспортом Покупця.

На виконання п.3.3 договору позивач здійснив 100% передоплату за обладнання по договору згідно платіжного доручення від 29.09.2010 року №А0929L11FV на суму 31146000,00грн. (т.1 а.с.127).

На виконання умов договору були виписані специфікації к договору на загальну суму 31146000,00грн. (т.1 а.с.123-124), також позивачем отримані від постачальника податкові накладні від 29.09.2010 року №0930 на суму 16528871,40грн. в т.р. ПДВ 2754811,90грн., від 29.09.2010 року №0929 на суму 14617128,60грн. в т.р. ПДВ 2436188,10грн. (т.1 а.с.125-126).

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Дайм групп», суд зазначає наступне:

Між позивачем (покупець) та ТОВ «Дайм групп» (постачальник) було укладено договір №ДГ-159/0710 від 15.07.2010 року (т.1 а.с.153). Предметом договору є поставка товару, в номенклатурі, кількості та по цінам, зазначеним в специфікаціях. Поставка товару здійснюється транспортом Покупця.

На виконання п.3.3 договору позивач здійснив 100% передоплату за обладнання по договору згідно платіжного доручення від 29.09.2010 року №А0929L0Т8Р на суму 52350000,00грн. в т.р. ПДВ 8725000,00грн. (т.1 а.с.151).

На виконання умов договору була виписана специфікація к договору від 24.09.2010 року на суму 52350000,00грн. (т.1 а.с.154), також позивачем отримана від постачальника податкова накладна від 29.09.2010року №28 на суму 52350000,00грн. в т.р. ПДВ 8725000,00грн. (т.1 а.с.155).

Фактично єдиною підставою для неврахування зазначених сум у відповідача була неможливість проведення перевірки з питань підтвердження отриманих від позивача відомостей за вересень 2010 року.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Транс агентство метал», суд зазначає наступне:

Між позивачем (покупець) та ТОВ «Транс агентство метал» (постачальник) було укладено договір №ТМГ-69 від 01.04.2009 року (т.1 а.с.157). Предметом договору є поставка товару, в номенклатурі, кількості та по цінам, зазначеним в специфікаціях. Поставка товару здійснюється транспортом Покупця.

На виконання умов договору, згідно з специфікаціями к договору (т.1 а.с.163-174), податковою накладною від 09.08.2010року №20849 на суму 26000,02грн. в т.р. ПДВ 4333,34грн. (т.1 а.с.175), товарно-транспортної накладної від 10.08.2010 року № 526/2010 постачальник здійснив поставку ТМЦ на адресу Покупця на суму 26000,02грн. в т.р. ПДВ 4333,34грн.

На підтвердження фактичного виконання умов договору позивачем надано подорожній лист від 10.08.2010року №083606 (т.2 а.с.85). Прибутковий ордер від 10.08.2010року №102 (т.2 а.с.82).

Банківська виписка від 06.08.2010 року №791 на суму 26000,02грн. в т.р. ПДВ 4333,34грн. підтверджує фактичну сплату коштів за договором (т.1 а.с.177).

Фактично єдиною підставою для неврахування зазначених сум у відповідача була отримана інформація про вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу постачання до «вигодонабувача».

Вищенаведені первинні бухгалтерські документи приймаються судом до уваги як належний доказ, оскільки відповідають вимогам передбачених частиною 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Саме нормами зазначеного Закону, з урахуванням його преамбули, регулюються всі питання, повязані із визначенням та сплатою податку на додану вартість. Наявність у позивача бюджетного відшкодування у відповідних періодах відповідачем не заперечується, спірним є факт підтвердження зазначених сум.

Підпунктом 7.7.1 наведеного пункту 7.7 статті 7передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

П.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 визначено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Порядок обчислення і сплати податку визначений статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.7.1 якого встановлено, що поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Згідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. за № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду.

Відповідно до п.7.5.1 п.7.5. ст.7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку і оплати товарів (робіт,послуг), дата виписки відповідного рахунка (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 вказаного Закону не дозволяється включення до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Таким чином, згідно норм податкового законодавства України можливість віднесення платником до податкового кредиту сум податків залежить лише від їх сплати в звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва, та наявності належним чином оформленої податкової накладної.

Під час судового розгляду встановлено, що позивач правомірно у відповідності до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» сформував податковий кредит, по даті отримання податкових накладних, що засвідчує факт списання коштів з банківського рахунка платника податку і оплати товарів.

Стосовно зменшення бюджетного відшкодування за взаємовідносинами з ТОВ «Форекс Груп» та ТОВ «Франко Плюс», підставою такого зменшення бюджетного відшкодування відповідач наводить нікчемність правочинів, а саме неможливість проведення перевірки з питань підтвердження отриманих від позивача відомостей за серпень 2010 року.

Під час судового розгляду встановлено, що оплата за товар позивачем контрагентам була здійснена платіжними дорученнями, які є в матеріалах справи, суми податку на додану вартість, що віднесені до складу податкового кредиту в серпні 2010 року за першою з подій (дата списання коштів з банківського рахунка платника податку і оплати товарів) включені позивачем до бюджетного відшкодування вересня 2010 року.

Стосовно підтвердження факту вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу постачання до «вигодонабувача», суд позбавлений можливості прийняти доводи податкового органу з огляду на те, що вони спростовуються долученими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями первинних документів, які доводять факт виконання господарських операцій від укладення угод до оплати.

По взаємовідносинам з ТОВ «Форекс Груп» та ТОВ «Франко Плюс» відповідачем зменшено за вересень 2010 року бюджетне відшкодування у сумі 14035090,00грн.

Також в ході перевірки відповідачем встановлено порушення п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», у частині віднесення складу бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2010 року, суми податку сплачені за оренду виробничих потужностей ТОВ «Класика», але згідно даних Системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, декларації ТОВ «Класика» до ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька за серпень-вересень 2010 року не здавались, зазначений факт свідчить про відсутність надмірної сплати до бюджету, що призвело до заниження показника рядку 26 Декларації за вересень 2010 року. Відхилення суми ПДВ складає 2871276,00грн.

Факт відхилення суми податку на додану вартість є припущенням відповідача, оскільки як зазначалось у ході розгляду представником відповідача, цей висновок зроблено у звязку з тим, що питома вага усіх господарських операцій позивача складає з ТОВ «Класика». Тому сума яка була зменшена відповідачем, є різницею між сумою бюджетного відшкодування за вересень 2010 року та сумою за операціями по нікчемним угодам. Але сума яка віднесена до податкового кредиту попереднього періоду по ТОВ «Класика» є значно більшою.

Суд дійшов висновку стосовно того, що позивач при визначені бюджетного відшкодування дотримався вимог підпункту «а» 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме визначив суму бюджетного відшкодування яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій ним, як отримувачем товарів (послуг) в попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Суд зазначає, що спір виник внаслідок вільного трактування відповідного пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягає в правовому перевантажені визначених ним слів поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою, без врахування далі слів у випадках, визначених цим Законом. Наведеним Законом сплата у складі ціни товарів (послуг) здійснюється покупцем (яким є позивач у справі) продавцю, а не до бюджету, саме це є умовою бюджетного відшкодування покупцю відповідно до пп. «а» 7.7.2 п.7.7 ст.7 зазначеного Закону.

Наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів суду належними та допустимими доказами те, що первинні документи, що містяться у матеріалах справи, є такими, що не відповідають дійсності.

Будь-якої інформації, про притягнення посадових осіб платника податків до кримінальної відповідальності у звязку зі здійсненням операцій, що визначені таким платником, як підстава для одержання права на податковий кредит, тобто встановлення умислу в діях посадових осіб позивача, відповідачем не надано.

Відповідачем не надано доказів неможливості здійснення позивачем зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виконання обумовлених договором робіт, нездійснення контрагентами підприємницької діяльності, здійснення операцій з товаром який не був отриманий або не міг бути отриманим в обсязі, зазначеному позивачем у документах обліку.

Висновок відповідача про нікчемність операцій зроблено без використання відповідачем наданих законодавством повноважень, щодо встановлення субєктивної сторони намірів сторін, тобто умислу. Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Позивач в позовній заяві просить скасувати податкове повідомлення-рішення, але суд зазначає, що рішення субєкта владних повноважень є скасованим з моменту набрання постановою законної сили, тобто лише на майбутнє.

Разом з цим, враховуючи наведене, на підставі частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати неправомірними податкові повідомлення рішення №0000402304/0/16649/10 від 20.12.2010 року та №0000402304/1/16649/10 від 30.12.2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 16906 366,00грн..

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Позовні вимоги, Приватного акціонерного товариства «Зуївський енергомеханічний завод» до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька про скасування податкових повідомлень рішень №0000402304/0/16649/10 від 20.12.2010 року та №0000402304/1/16649/10 від 30.12.2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 16906 366,00грн., задовольнити.

Визнати протиправними податкові повідомлення-рішення №0000402304/0/16649/10 від 20.12.2010 року та №0000402304/1/16649/10 від 30.12.2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 16906 366,00грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Зуївський енергомеханічний завод» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 гривні 40 копійок.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 29 квітня 2011 року в присутності представників сторін.

Постанову у повному обсязі складено 04 травня 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шинкарьова І.В.