Постанова № 15933599, 26.04.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2011 р. справа № 2а/0570/2605/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Шальєвої В.А.

при секретарі

Скокіні О.Л.

за участю представника позивача Корольової О.І.

представника відповідача Куроєдова І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Донецьку, по вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Донремсервіс” до Державної податкової інспекції у м. Дружківка про скасування податкових повідомлень-рішень та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Донремсервіс” звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Дружківка про скасування податкових повідомлень-рішень та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за наслідками планової виїзної перевірки ТОВ „Донремсервіс” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 р. по 30.06.2010 р. ДПІ у м. Дружківка були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000731720/0 від 21.12.2010 р. про визначення позивачу податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб в загальному розмірі 5174,70 грн., в тому числі за основним платежем 1724,90 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 3449,80 грн., № 0000542320/0 від 21.12.2010 р. про визначення позивачу податкового зобовязання з податку на додану вартість в загальному розмірі 221821,50 грн., в тому числі за основним платежем 147881 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 73940,50 грн., а також рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій без дати № 000 2330, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 935,30 грн. Позивачем податкові повідомлення-рішення були оскаржені в адміністративному порядку. За результатами розгляду скарг податковим органом 18.01.2011 р. були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000731720/1 та № 0000542320/1 з аналогічними вимогами. Позивач не погоджується з рішення податкового органу з наступних підстав.

Позивач вказує, що висновок податкового органу про завищення податкового кредиту на 147881 грн. внаслідок включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплаченого в ціні товару, придбаного у ТОВ „КФ „Сервіс-Комплект”, є безпідставними, оскільки висновок про те, що податкові накладні не виписувались цим підприємством, спростовується даними акту перевірки, в якому зазначається про дослідження податковим органом відповідних податкових накладних.

Також позивач вказує на необґрунтованість висновків податкового органу про неправомірне включення до складу податкового кредиту у жовтні 2007 р. суми податку на додану вартість по податковим накладним, виданим ТОВ „Велмакс” у попередніх податкових періодах, оскільки такі податкові накладні позивачем були отримані саме у цьому податковому періоді.

Що стосується визначення податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб, позивач зазначає наступне. Підставою для визначення податкового зобовязання стало те, що позивачем не надані документи про державну реєстрацію ОСОБА_5 як фізичної особи-підприємця, з якою позивачем був укладений договір оренди. Проте, в ході перевірки посадовим особам податкового органу надавалась копія свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_5

Крім того, позивач вказує, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 000 2330 було прийняте відповідачем з порушенням вимог Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних санкцій, затвердженого наказом ДПА України від 06.07.2001 р. № 567/5758, оскільки воно не містить дати прийняття рішення та номеру, оформленого у відповідності до вимог цього Порядку.

Позивач просить скасувати податкові повідомлення-рішення №№ 0000542320/0, 0000542320/1 в повному обсязі, 000073720/0, 000073720/1 в частині визначення податкового зобовязання в розмірі 1560 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 3120 грн., а також визнати недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 000 2330.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснивши, що в ході планової виїзної перевірки позивача податковим органом були встановлені порушення пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” в частині завищення позивачем податкового кредиту на загальну суму 122453 грн., в тому числі за квітень 2010 р. на 36760 грн., за травень 2010 р. на 51092 грн., за червень 2010 р. на 34601 грн. Порушення полягає у тому, що позивачем до складу податкового кредиту включені суми податку на додану вартість по податковим накладним, які фактично не видавались ТОВ „КФ „Сервіс Комплект”, оскільки це підприємство не декларувало у податковій звітності за квітень-червень 2010 р. господарські операції щодо реалізації товарів (робіт, послуг) на адресу ТОВ „Донремсервіс”.

Також перевіркою встановлено, що позивачем був завищений податковий кредит за жовтень 2007 р. в результаті неправомірного включення до його складу суми податку на додану вартість в розмірі 1078 грн. та 24350 грн. по податковим накладним ТОВ „Велмакс”, які були виписані в іншому, ніж звітний, періоді, а саме, податкові накладні були виписані в серпні 2007 р. та вересні 2007 р. При цьому відповідач зазначає, що державна реєстрація ТОВ „Велмакс” була припинена в результаті ліквідації 10.12.2008 р.

Крім того, в ході перевірки було встановлено порушення позивачем вимог пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4, пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” в частині не утримання податку з доходів фізичних осіб з доходів, виплачених фізичній особі ОСОБА_5 за отримані послуги оренди у грудні 2007 р. на загальну суму 10400 грн. Відповідач вважає, що надана позивачем копія свідоцтва про державну реєстрацію ОСОБА_5 як фізичної особи-підприємця не є належним доказом, оскільки позивачем не надано доказів того, що у періоді, якій перевірявся, ОСОБА_5 здійснювала підприємницьку діяльність, сплачувала єдиний податок. Крім того, строк дії договору оренди визначений до 22.04.2005 р., пролонгація договору не передбачена.

Перевіркою також було встановлено порушення позивачем пп. 2.11 п.2, пп. 7.41 п. 7 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України в частині проведення готівкових розрахунків без надання одержувачу платіжного документу, внаслідок чого до позивача були застосовані штрафні (фінансові) санкції. Відсутність дати на рішенні обумовлена технічною помилкою.

Відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю „Донремсервіс” зареєстроване як юридична особа на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, державна реєстрація проведена виконавчим комітетом Дружківської міської ради Донецької області 18.09.2000 р., включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 31131769, є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100014127 (а.с. 134).

Відповідач Державна податкова інспекція у м. Дружківка є субєктом владних повноважень, якій в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України „Про державну податкову службу в Україні” та Податковим кодексом України повноваження.

ДПІ у м. Дружківка була проведена планова виїзна перевірка ТОВ „Донремсервіс” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 р. по 30.06.2010 р., за результатами якої був складений акт № 439/2300/31131769 від 06.12.2010 року, в якому податковим органом зроблений висновок про порушення ТОВ „Донремсервіс” вимог пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, внаслідок чого занижено податок на додану вартість в розмірі 147881 грн., в тому числі за жовтень 2007 р. на 25428 грн., за квітень 2010 р. на 36760 грн., за травень 2001 р. на 51092 грн., за червень 2010 р. на 34601 грн.; пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4, пп. 8.1.1, 8.1.2 п. 8.1 ст. 8, пп. „а” пп. 9.10.1 п. 9.10 ст. 9 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” в частині неутримання та неперерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 1724,90 грн.; пп. 2.11 п. 2, пп. 7.41 п. 7 Положення № 637 в частині проведення готівкових розрахунків без надання одержувачем готівкових коштів платіжного документу, який би підтверджував сплату готівкових коштів, на суму 935,30 грн. (а.с. 7-30).

На підставі даного акту 21.12.2010 р. ДПІ у м. Дружківка були прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0000731720/0 про визначення ТОВ „Донремсірвіс” податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб в загальному розмірі 5174,70 грн., в тому числі за основним платежем 1724 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 3449,80 грн. (а.с. 63), № 0000542320/0 про визначення ТОВ „Донремсервіс” податкового зобовязання з податку на додану вартість в загальному розмірі 221821,50 грн., в тому числі за основним платежем 147881 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 73940,50 грн. (а.с. 64), та рішення № 000 2330 без дати про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 935,30 грн. (а.с. 67).

За наслідками апеляційного узгодження податкових зобовязань відповідачем прийняті наступні податкові повідомлення-рішення: від 18.01.2011 р. № 0000731720/1 про визначення ТОВ „Донремсірвіс” податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб в загальному розмірі 5174,70 грн., в тому числі за основним платежем 1724 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 3449,80 грн. (а.с. 65), від 18.01.2011 р. № 0000542320/1 про визначення ТОВ „Донремсервіс” податкового зобовязання з податку на додану вартість в загальному розмірі 221821,50 грн., в тому числі за основним платежем 147881 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 73940,50 грн. (а.с. 66).

Суд вважає податкові повідомлення-рішення про визначення позивачу податкових зобовязань з податку з доходів фізичних осіб та податку на додану вартість протиправними та такими, що підлягають скасуванню в межах обсягу оскарження, з наступних підстав.

Як вбачається з акту перевірки, податковим органом встановлені порушення ТОВ „Донремсервіс” вимог пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” в частині завищення позивачем податкового кредиту на загальну суму 122453 грн., в тому числі за квітень 2010 р. на 36760 грн., за травень 2010 р. на 51092 грн., за червень 2010 р. на 34601 грн. Порушення полягає у тому, що позивачем до складу податкового кредиту включені суми податку на додану вартість по податковим накладним, які фактично не видавались ТОВ „КФ „Сервіс Комплект”, оскільки це підприємство не декларувало у податковій звітності за квітень-червень 2010 р. господарські операції щодо реалізації товарів (робіт, послуг) на адресу ТОВ „Донремсервіс”. Також перевіркою встановлено, що позивачем був завищений податковий кредит за жовтень 2007 р. в результаті неправомірного включення до його складу суми податку на додану вартість в розмірі 1078 грн. та 24350 грн. по податковим накладним ТОВ „Велмакс”, які були виписані в іншому, ніж звітний, періоді, а саме, податкові накладні були виписані в серпні 2007 р. та вересні 2007 р.

Судом встановлено, що 01.04.2010 р. ТОВ „Донремсервіс” був укладений договір субпідряду № 11 з ТОВ „КФ „Сервіс Комплект”, за умовами якого субпідрядник (ТОВ „КФ „Сервіс Комплект”) зобовязується виконати роботи з розробки тендерних пропозицій, проектні, будівельно-монтажні, інжинірингові, ремонтні та інші роботи за замовленням підрядника, яким є позивач (а.с. 73-74).

На виконання договору у квітні 2010 р. субпідрядником ТОВ „КФ „Сервіс Комплект” були виконані ремонтні роботи. Виконання договору обома сторонами підтверджується первинними документами, дослідженими судом, а саме податковим накладними, виданими ТОВ „КФ „Сервіс Комплект”: № 38511 від 01.04.2010 р. на суму 15425 грн., в тому числі податок на додану вартість 2570,83 грн., № 39719 від 23.04.2010 р. на суму 5529,60 грн., в тому числі податок на додану вартість 921,60 грн., № 39815 від 26.04.2010 р. на суму 81690 грн., в тому числі податок на додану вартість 13615 грн., № 39945 від 27.04.2010 р. на суму 117918 грн., в тому числі податок на додану вартість 19653 грн. (а.с. 222-225); платіжними документами про оплату придбаних робіт (товарів, послуг) (а.с. 184-189).

На виконання договору у травні 2010 р. субпідрядником ТОВ „КФ „Сервіс Комплект” були виконані ремонтні роботи. Виконання договору обома сторонами підтверджується первинними документами, дослідженими судом, а саме податковим накладними, виданими ТОВ „КФ „Сервіс Комплект”: № 42908 від 24.05.2010 р. на суму 155000 грн., в тому числі податок на додану вартість 25833,33 грн., № 42909 від 24.05.2010 р. на суму 18100 грн., в тому числі податок на додану вартість 3016,67 грн., № 43117 від 27.05.2010 р. на суму 133445 грн., в тому числі податок на додану вартість 22240,83 грн. (а.с. 212-214); платіжними документами про оплату придбаних робіт (товарів, послуг) (а.с. 184-189).

На виконання договору у червні 2010 р. субпідрядником ТОВ „КФ „Сервіс Комплект” були виконані ремонтні роботи. Виконання договору обома сторонами підтверджується первинними документами, дослідженими судом, а саме податковим накладними, виданими ТОВ „КФ „Сервіс Комплект”: № 61828 від 14.06.2010 р. на суму 13632 грн., в тому числі податок на додану вартість 2272 грн., № 62719 від 21.06.2010 р. на суму 52276,80 грн., в тому числі податок на додану вартість 8712,80 грн., № 63004 від 23.06.2010 р. на суму 8052 грн., в тому числі податок на додану вартість 1342 грн., № 63508 від 24.06.2010 р. на суму 13357,20 грн., в тому числі податок на додану вартість 2226,20 грн., № 63908 від 25.06.2010 р. на суму 111173,15 грн., в тому числі податок на додану вартість 18528,86 грн., № 63509 від 25.06.2010 р. на суму 7034,40 грн., в тому числі податок на додану вартість 1172,40 грн., № 64017 від 29.06.2010 р. на суму 2081,15 грн., в тому числі податок на додану вартість 346,86 грн. (а.с. 198-204); платіжними документами про оплату придбаних робіт (товарів, послуг) (а.с. 184-189).

Отримані від ТОВ „КФ „Сервіс Комплект” податкові накладні відображені позивачем у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за відповідні податкові періоди (а.с. 226-228, 215-217, 205-208).

Оприбуткування позивачем отриманих від ТОВ „КФ „Сервіс Комплект” робіт (товарів, послуг) підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку ВР, звітом про дебітові та кредитові операції (а.с. 181-183, 190).

Оплата позивачем за придбані роботи здійснена шляхом перерахування безготівкових коштів, що підтверджується виписками про рух коштів по банківському рахунку позивача.

В акті перевірки податковим органом зазначається про порушення ПП „Донуглеторг” вимог пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” в частині заниження податку на додану вартість на загальну суму 147881 грн., в тому числі за квітень 2010 р. на 36760 грн., за травень 2010 р. на 51902 грн., за червень 2010 р. на 34601 грн. Порушення, на думку податкового органу, полягає у тому, що позивачем до складу податкового кредиту віднесені суми податку на додану вартість по податковим накладним, які не видавались ТОВ „КФ „Сервіс Комплект”.

Суд вважає висновки податкового органу такими, що не відповідають вимогам діючого законодавства.

У відповідності до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Судом встановлено, що основним видом діяльності ТОВ „Донремсірвіс” є ремонт, технічне обслуговування та монтаж підіймально-транспортного устаткування, будівництво. З метою одержання прибутку позивачем була укладена угода субпідряду з ТОВ „КФ „Сервіс Комплект”, за якою позивач придбав у цього підприємства ремонтні та інші роботи. В подальшому позивачем придбані роботи (послуги) були використані в оподаткованих операціях в межах господарської діяльності.

Враховуючи зазначені вище вимоги Закону України „Про податок на додану вартість”, витрати позивача з придбання робіт (товарів, послуг) у ТОВ „КФ „Сервіс Комплект” є такими, що придбані з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У відповідності до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 цього Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Податкові накладні, видані ТОВ „КФ „Сервіс Комплект” позивачу, відображені у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних ТОВ „Донремсервіс”.

Отримавши податкову накладну, покупець товару набув право на включення суми податку, вказаній в цій накладній, до складу податкового кредиту.

Підпункт 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” встановлює, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

В даному випадку сума сплаченого податку у звязку з придбанням товарів (послуг) підтверджена податковими накладними, а тому така сума підлягає включенню до складу податкового кредиту.

Оскільки судом встановлено, що в даному випадку господарські операції з придбання робіт (товарів, послуг) ТОВ „Донремсервіс” була вчинені реально, з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, позивач безперечно має право на податковий кредит.

Суд не приймає до уваги доводи податкового органу про те, що ТОВ „КФ „Сервіс Комплект” не виписувались податкові накладні на адресу позивача, про що свідчить інформація, отримана від ДПІ у Київському районі м. Донецька, з якої випливає, що ТОВ „КФ „Сервіс Комплект” не декларувало у податковій звітності податкові зобовязання з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ „Донремсервіс” (а.с. 114).

Доводи податкового органу спростовані в судовому засіданні наданими позивачем документами, а саме, уточнюючими розрахунками податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок та розшифровками податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за квітень, травень, червень 2010 р. ТОВ „КФ „Сервіс Комплект”, з яких випливає що ТОВ „КФ „Сервіс Комплект” були надані вказані документи до ДПІ у Київському районі м. Донецька у грудні 2010 р. із зазначенням у розділі „Податкові зобовязання” сум податку на додану вартість по господарським операціям з ТОВ „Донремсервіс” (а.с. 115-126).

Зазначені докази не спростовані податковим органом в судовому засіданні.

Крім того, податковим органом в акті перевірки зазначається про порушення про порушення ТОВ „Донремсервіс” вимог пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” в частині заниження податку на додану вартість у жовтні 2007 р. на суму 25428 грн. внаслідок включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по податковим накладним, які були виписані в іншому, ніж звітний, періоді.

Так, 01.08.2007 р. ТОВ „Донремсервіс” був укладений договір № 30/1 з ТОВ „Велмакс” на виконання монтажно-будівельних, проектних робіт, ремонт та технічне діагностування машин, обладнання тощо (а.с. 139-146). На виконання умов договору ТОВ „Велмакс” були видані ТОВ „Донремсервіс” податкові накладні: № 5936 від 29.08.2007 р., № 4427 від 14.08.2007 р., № 4425 від 14.08.2007 р., № 4419 від 14.08.2007 р., № 9069 від 28.09.2007 р. (а.с. 135-138, 158), які були отримані позивачем у жовтні 2007 р., про що свідчить реєстр отриманих податкових накладних за жовтень 2007 р. (а.с. 150-153).

Судом встановлено, що ТОВ „Донремсервіс” включені до складу податкового кредиту у жовтні 2007 р. суми податку на додану вартість по податковим накладним, виписаним ТОВ „Велмакс” у серпні 2007 р. та вересні 2007 р.

Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, якій діяв на час дії спірних правовідносин, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У відповідності до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 цього Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Отримавши податкову накладну, покупець товару набув право на включення суми податку, вказаній в цій накладній, до складу податкового кредиту.

Підпункт 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” встановлює, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

В даному випадку суми сплаченого податку у звязку з придбанням товарів (послуг) підтверджені податковими накладними, а тому вони підлягають включенню до складу податкового кредиту.

Закон України „Про податок на додану вартість” не встановлює обмежень щодо віднесення до складу податкового кредиту суми податків за податковими накладними, виписаними в попередніх податкових періодах порівняно з періодом їх отримання.

Відтак, суд приходить до висновку, що у податкового органу були відсутні підстави для визначення позивачу податкового зобовязання з податку на додану вартість та нарахування штрафних (фінансових) санкцій, тому скасовує податкові повідомлення-рішення № 0000731720/0 від 21.12.2010 р. та № 0000731720/1 від 18.01.2011 р.

Також податковим органом в акті перевірки зазначається про порушення ТОВ „Донремсервіс” вимог пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4, пп. 8.1.1, 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” в частині неутримання та неперерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 1724,90 грн., в тому числі 1560 грн. податок з доходів фізичних осіб з доходів, виплачених фізичній особі ОСОБА_5 за отримані послуги оренди у грудні 2007 р. на загальну суму 10400 грн.

Судом встановлено, що 22.04.2005 р. ТОВ „Донремсервіс” був укладений договір оренди частини споруди, станції технічного обслуговування тракторів, що розташована у АДРЕСА_1, з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (а.с. 75-76). Факт виконання договору підтверджений актом приймання-передачі обєкту нерухомого майна від 25.04.2005 р. (а.с. 77). Додатковою угодою № 1 від 30.06.2005 р. визначено, що дія договору автоматично продовжується на кожний наступний календарний рік, якщо не менш ніж за 20 календарних днів до його закінчення від будь-якої зі сторін не надійшло письмового повідомлення про припинення дії або зміну його умов (а.с. 175). З акту приймання-передачі обєкту нерухомого майна від 31.08.2006 р. вбачається, що фізична особа-підприємець ОСОБА_5 прийняла з оренди обєкт нерухомого майна (а.с. 176).

Як випливає з акту перевірки, підставою для визначення позивачу податкових зобовязань з податку з доходів фізичних осіб є висновок податкового органу, що позивач як податковий агент повинен був утримати з орендної плати податок з доходів фізичних осіб.

Суд вважає висновки податкового органу необґрунтованими з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_5, яка є власником обєкту нерухомого майна та орендодавцем за договором оренди, зареєстрована як фізична особа-підприємець на підставі свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, державна реєстрація проведена виконавчим комітетом Донецької міської ради 30.03.2001 р. (а.с. 78). У грудні 2007 р. зазначеній особі позивачем була виплачена заборгованість за договором оренди в розмірі 10400 грн.

Підпунктом 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб, якій був чинним на час дії спірних правовідносин, до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.

Підпунктами 8.1.1 та 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 зазначеного Закону визначено, що податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Оскільки особа, якій позивачем був виплачений дохід, є фізичною особою-підприємцем, ТОВ „Донремсервіс” не є податковим агентом фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 в розумінні Закону України „Про податок х доходів фізичних осіб”, а тому не повинен утримувати та перераховувати до бюджету податок.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що до перевірки не було надано свідоцтво про державну реєстрацію ОСОБА_5 як фізичної особи-підприємця та інших документів, які б підтверджували факт здійснення зазначеною особою підприємницької діяльності, оскільки ця обставина спростовується відомостями, які містяться в акті перевірки. Так, в акті перевірки відсутні відомості про ненадання до перевірки зазначених документів.

Відтак, суд приходить до висновку, що у податкового органу були відсутні підстави для визначення позивачу податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 1560 грн. та застосуванні штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 3120 грн., тому скасовує податкові повідомлення-рішення № 0000731720/0 від 21.12.2010 р. та № 0000731720/1 від 18.01.2011 р. в зазначеній частині.

В акті перевірки податковим органом також зазначається про порушення позивачем пп. 2.11 п. 2, пп. 7.41 п. 7 Положення № 637 в частині проведення готівкових розрахунків без надання одержувачем готівкових коштів платіжного документу, який би підтверджував сплату готівкових коштів, на суму 935,30 грн., внаслідок чого відповідачем було прийняте рішення № 000 2330 без дати про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 935,30 грн. (а.с. 67).

Позивач оскаржує дане рішення з тих підстав, що при його прийняті були допущені порушення нормативних актів, які регулюють порядок прийняття та оформлення податкових повідомлень-рішень та рішення про застосування штрафних санкцій, в частині не зазначення дати прийняття рішення.

Дійсно, рішення № 000 2330 про застосування до ТОВ „Донремсервіс” штрафних (фінансових) санкцій не містить дати його прийняття, що є порушенням Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 р. № 253 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 27.05.2003 р. № 247), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 червня 2003 р. за № 467/7788. Проте, таке порушення не може бути підставою для скасування рішення, оскільки воно є формальним.

Оскільки інших підстав для визнання протиправним та скасування рішення позивач не наводить, суд відмовляє в задоволенні позову в цій частині.

Згідно ст. 94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Донремсервіс” до Державної податкової інспекції у м. Дружківка про скасування податкових повідомлень-рішень та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000731720/0 від 21.12.2010 р. та № 0000731720/1 від 18.01.2011 р., прийняті Державною податковою інспекцією у м. Дружківка, про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю „Донремсервіс” податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб в частині основного платежу 1560 грн. та штрафних (фінансових) санкцій 3120 грн.

Скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000542320/0 від 21.12.2010 р. та № 0000542320/1 від 18.01.2011 р., прийняті Державною податковою інспекцією у м. Дружківка, про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю „Донремсервіс” податкового зобовязання з податку на додану вартість в загальному розмірі 221821,50 грн., в тому числі за основним платежем 147881 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 73940,50 грн.

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю „Донремсервіс” до Державної податкової інспекції у м. Дружківка в частині визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 000 2330 відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Донремсервіс” судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 (одна) грн. 70 коп.

Повний текст постанови виготовлений 4 травня 2011 р.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови особами, які беруть участь у справі, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Шальєва В.А.