Постанова № 15933587, 20.04.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2011 р. справа № 2а/0570/4430/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Кірієнка В.О.

при секретаріМіщенко І.Г.

з участю:

представника позивача:Дружбіної А.М.

представника відповідача: Панкова К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» до Спеціалізованої державної податкової і інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання недійсним податкового повідомлення рішення № 0000191312/0/8869/10/15-16-23/3 від 01.03.2010 року в частині нарахування штрафних санкцій у розмірі 170,00 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач Державне підприємство «Вугільна компанія «Краснолиманська» звернувся до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової і інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання недійсним податкового повідомлення рішення № 0000191312/0/8869/10/15-16-23/3 від 01.03.2010 року в частині нарахування штрафних санкцій у розмірі 170,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 18.02.2011 року відповідачем за результатами камеральної перевірки підприємства з питання своєчасності подання податкової декларації ПДВ за грудень 2010 року від 21.01.2011 року № 9006488580 було складено акт № 128/15-16-23/3-31599557. Відповідно до вказаного акту було встановлено порушення строків подання декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року, встановлених абз. «а» пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 ЗУ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та пп. 2.6.1 п. 2.6 ч. 2 Наказу ДПА України «Про порядок заповнення та подання податкової декларації з ПДВ». За вказані порушення відповідачем було винесено податкове повідомлення рішення № 0000191312/0/8869/10/15-16-23/3 від 01.03.2010 року, з яким позивач не згоден, посилаючись на п. 2 розділ 19 Прикінцевих положень Податкового кодексу України, оскільки ЗУ № 2181 від 21.12.2000 втратив чинність і не міг бути підставою для нарахування штрафних (фінансових) санкцій.

Просив визнати недійсним податкове повідомлення рішення № 0000191312/0/8869/10/15-16-23/3 від 01.03.2010 року в частині нарахування штрафних санкцій у розмірі 170,00 грн.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, в його задоволенні просив відмовити, надав письмове заперечення, де зазначив, що дійсно перевірка була проведена, але з питання своєчасності подання податкової декларації ПДВ за грудень 2010 року, тобто за той період, у якому ще діяли норми ЗУ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у сфері публічноправових відносин від порушень, у тому числі, органів державної влади.

Судом встановлено, що Державне підприємство «Вугільна компанія «Краснолиманська» зареєстровано Виконавчим комітетом Красноармійської міської ради Донецької області 23.11.2001 року за № 1271105 0003 000025 та знаходиться за адресою: 85310, Донецька область, м. Родинське.

18.02.2011 року СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку було проведено камеральну перевірку ДП «ВК «Краснолиманська» з питання своєчасності подання податкової декларації з ПДВ за грудень 2010 року від 21.01.2011 року № 9006488580, по результатам якої складено акт № 128/15-16-23/3-31599557.

Вказаним актом перевірки були встановлені порушення, зокрема абз. «а» пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 ЗУ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ та пп. 2.6.1 п. 2.6 ч. 2 Наказу ДПА України «Про порядок заповнення та подання податкової декларації з ПДВ», щодо порушення строків подання Декларації з Податку на додану вартість за грудень 2010 року.

На підставі встановлених порушень, податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000191312/0/8869/10/15-16-23/3 від 01.03.2010 року, яким було визначено суму податкового зобовязання (з урахування штрафних (фінансових) санкцій) в сумі 170,00 грн. (штрафні санкції).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ (чинний на перевіряємий період) є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Отже, як зазначалося податковим органом в акті перевірки № 128/15-16-23/3-31599557 від 18.02.2011 року позивачем порушено абзац «а» пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ЗУ №2181 від 21.12.2000 року, яким передбачено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на п. 2 розділ 19 Прикінцевих положень Податкового кодексу України, та вважає, що «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» на момент проведення перевірки був нечинним та не міг бути підставою для нарахування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 170,00 грн.

Суд не приймає зазначені посилання позивача, оскільки матеріали справи свідчать про те, що узгодження сум податкового зобовязання відбувалось саме за той період, в якому діяв ЗУ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (втратив чинність з моменту набрання сили Податковим кодексом України з 01.01.2011 року), а предметом камеральної перевірки Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» була своєчасність подання податкової декларації з податку на додану вартість саме за грудень 2010 року, тобто за період дії ЗУ № 2181-ІІІ.

Частинами 1,2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем доведена правомірність своїх дій при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення № 0000191312/0/8869/10/15-16-23/3 від 01.03.2010 року, яким позивачу було визначено суму податкового зобовязання (з урахування штрафних (фінансових) санкцій) в сумі 170,00 грн., тому вимоги позивача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати позивачу не повертаються.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні позову Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» до Спеціалізованої державної податкової і інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання недійсним податкового повідомлення рішення № 0000191312/0/8869/10/15-16-23/3 від 01.03.2010 року в частині нарахування штрафних санкцій у розмірі 170,00 грн. - відмовити.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 20 квітня 2011 року.

Повний текст постанови складений 26 квітня 2011 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Кірієнко В.О.