Постанова № 15933558, 27.04.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2011 р.                                                                       справа № 2а/0570/4432/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10-15 год.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Зекунова Е. В.

при секретарі                                                  Ковальському А.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, за довір. від 03.02.2011 року,

від відповідача: ОСОБА_2, за довір. від 24.03.2011 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000221312/0/8870/10/15-16-23/3 від 04.03.2010 року в частині нарахування штрафних санкцій в сумі 682784,70 гривень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Державне підприємство «Вугільна компанія «Краснолиманська», звернулось до суду із позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000221312/0/8870/10/15-16-23/3 від 04.03.2010 року в частині нарахування штрафних санкцій в сумі 682784,70 гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем за результатами камеральної перевірки своєчасності сплати підприємством узгодженого зобов’язання з податку на додану вартість по деклараціях за вересень 2010 року від 20.10.2010 року №9004495208, за листопад 2010 року від 20.12.2010 року №9005772097 було складено акт №127/15-16-23/3-31599557.

У відповідності до вказаного акту відповідачем було виявлено порушення пп. 5.1.3 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ в частині несвоєчасності сплати узгодженого податкового зобов’язання у сумі 6827847 гривень із затримкою до 30 календарних днів.

Як зазначає позивач, на підставі складеного акту перевірки податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення №0000221312/0/8870/10/15-16-23/3, у відповідності з яким підприємство було зобов’язано сплатити штраф за затримку до 30 днів сплати грошового зобов’язання у розмірі 10% від суми грошового зобов’язання – 682784,70 гривень.

Позивач не згодний із висновками, викладеними в акті перевірки та із винесеним податковим повідомленням-рішенням.

Позивач вказує на те, що Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який був використаний відповідачем в якості підстав для застосування штрафних санкцій, на час винесення податкового повідомлення-рішення втратив чинність.

Крім того, позивач стверджує, що акт камеральної перевірки №127/15-16-23/3-31599557 від 18.02.2011 року не скріплений печаткою та не підписаний посадовими особами податкового органу, що відповідає нормам ст.ст. 42, 76, 86 Податкового кодексу України.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0000221312/0/8870/10/15-16-23/3 позивач вказує на той факт, що указаний документ був складений відповідачем через 14 днів після складення акту камеральної перевірки, тобто з порушенням строків, передбачених нормами п. 86.6 ст. 86 Податкового кодексу України.

На підставі чого вважав податкове повідомлення-рішення №0000221312/0/8870/10/15-16-23/3 недійсним в частині нарахування штрафних санкцій в сумі 682784,70 гривень за затримку до 30 днів сплати грошового зобов’язання у розмірі 10% від суми грошового зобов’язання.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити позов в повному обсязі, надавши пояснення аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, вважає доводи позивача безпідставними, просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, зазначив, що відповідачем правомірно застосовано положення Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки він діяв на час вчинення позивачем порушень.

Крім того, представник позивача зазначив, що акт камеральної перевірки підписаний посадовими особами, які проводили таку перевірку, у зв’язку з чим вважав доводи позивача необґрунтованими.

Щодо визначення граничного терміну надіслання податкового повідомлення-рішення представник відповідача вважав, що податковим органом дотримано норми п. 86.6 Податкового кодексу України в частині його прийняття протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 №530201 Державне підприємство «Вугільна компанія «Краснолиманська» зареєстроване виконавчим комітетом Красноармійської міської ради Донецької області 23.11.2001 року.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м. Донецьку 18.02.2011 року проведена камеральна перевірка Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» щодо своєчасності сплати узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість по деклараціям за вересень 2010 року від 20.10.2010 року №90004495208, за листопад 2010 року від 20.12.2010 року №9005772097.

За результатами проведеної перевірки податковим органом складено акт від 18.02.2011 року №127/15-16-23/3-31599557.

Вказаною перевіркою встановлені порушення пп. 5.3.1 п. 5 ст. 5 ЗУ від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ “ Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” в частині несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов’язання у сумі 6827847 гривень із затримкою до 30 календарних днів та у сумі 3221616,90 гривень із затримкою понад 30 календарних днів.

За результатами перевірки відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення за № 0000221312/0/8870/10/15-16-23/3 від 04.03.2011 року, яким на підставі ст. 126 Податкового кодексу України до підприємства застосовано фінансові санкції у розмірі 682784,70 грн. за несвоєчасне перерахування до бюджету податку на додану вартість за листопад 2010 р. у сумі 6827847 грн.

ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» отримало указане податкове повідомлення-рішення 09.03.2011 року.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” державні податкові інспекції виконують контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів, забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 54.3.5. пункту 54.3 ст.54 Податкового кодексу України визначено, що дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;

Як встановлено п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Поняття камеральної перевірки визначено п. 75.1.1 ст. 75 Податкового кодексу України, відповідно до якого камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Порядок проведення перевірки визначено ст. 76 Податкового кодексу України.

Відповідно до указаної статті Камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Відповідно до п. 86.2 ст. 82 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Як визначено ст. 42 Податкового кодексу України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та завірені печаткою відповідних органів.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Якщо платник податків протягом чотирьох днів з дня надсилання йому контролюючим органом відповідного документа не повідомив такий контролюючий орган про зміну податкової адреси, повернення документів, як таких, що не знайшли адресата, не звільняє платника податку від їх виконання.

Указаними нормами не передбачено вимог до камеральної перевірки, на які посилається позивач в своєму позові.

Крім того, як свідчать матеріали справи та не заперечується сторонами, предметом камеральної перевірки відповідача була своєчасність сплати узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість по деклараціям за вересень 2010 року від 20.10.2010 року №90004495208, за листопад 2010 року від 20.12.2010 року №9005772097.

Суд зазначає, що указані правовідносини між підприємством та податковим органом зі своєчасного виконання податкових зобов’язань, виникли в 2010 році.

В Україні діє конституційний принцип, визначений ст. 58 Конституції України, відповідно до якого закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

За таких обставин порядок погашення податкового зобов’язання ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» визначається тим нормативно-правовим актом, який діяв на момент виникнення зазначених правовідносин, а саме пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Між тим, відповідальність підприємства із належного виконання зазначеної норми закону, виникає вже у 2011 році, тобто у той час, коли фактично було таке зобов’язання виконано (сплата податку на додану вартість за листопад 2010 року по декларації від 20.12.2010 року №9005772097 у розмірі 6827847 гривень із затримкою у 22 дні). Податковий орган за таких обставин приймає податкове повідомлення-рішення відповідно до ст. 126 Податкового кодексу України.

Отже, застосування відповідачем норм пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та ст. 126 Податкового кодексу України є правомірним.

Щодо строків винесення податкового повідомлення-рішення №0000221312/0/8870/10/15-16-23/3 від 04 березня 2011 року, суд приймає доводи відповідача та зазначає наступне.

Відповідно до п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Як не заперечувалося представником позивача в судовому засіданні, ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» отримало акт перевірки в день його складання, тобто 18.02.2011 року.

За таких обставин, граничний термін прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення, визначений п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України, припадає на 04.03.2011 року.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормами ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем надані докази, якими він обґрунтовує свої заперечення і вони є належними.

Доказів, які б спростовували доводи відповідача, позивача суду не надав.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд бере до уваги положення частини 2 ст. 94 КАС України згідно яких, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз;

Оскільки у матеріалах справи відсутні документальні докази судових витрат відповідача, суд, у відповідності до вимог ст. 94 КАС України, їх не компенсує.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000221312/0/8870/10/15-16-23/3 від 04.03.2010 року в частині нарахування штрафних санкцій в сумі 682784,70 гривень - відмовити повністю.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 27 квітня 2011 року у присутності представників сторін.

Повний текст постанови складений 29 квітня 2011 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Суддя                                                                                 Зекунов Е. В.