Постанова № 15933548, 20.04.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2011 р. справа № 2а/0570/4613/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кірієнка В.О.

при секретаріМіщенко І.Г.

за участю

представника позивача Сорокатого В.І.

представника позивача Єлісоветсткої К.І.

представника відповідача Бистрова М.І.

представника відповідача Абмарцумової М.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Донбаскабель» до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька, Управління Державного казначейства у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000052344/0/00214505/5071, № 0000052344/0/00214505/5072, № 0000042344/0/00214505/5070, № 000052344/0/00214505/5072 від 24.02.2011 року та стягнення з державного бюджету суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 1009263,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство «Донбаскабель» звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька, Управління Державного казначейства у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000052344/0/00214505/5071, № 0000052344/0/00214505/5072, № 0000042344/0/00214505/5070, № 000052344/0/00214505/5072 від 24.02.2011 року та стягнення з державного бюджету суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 1009263,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 28.02.2011 року отримав податкові повідомлення рішення № 0000052344/0/0214505/5071 від 24.02.2011 року, яким ДПІ Куйбишевського району м. Донецька було зменшено суму бюджетного відшкодування на суму 1009263,00 грн., № 000052344/0/00214505/5072 від 24.02.2011 року, яким відповідачем було зменшено суму відємного значення на суму 1125530,00 грн., № 0000042344/0/00214505/5070 від 24.02.2011 року про визначення суми податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 1628656,25 грн., та 14.03.2011 року отримав податкове повідомлення рішення № 000052344/0/00214505/5072 від 24.02.2011 року, яким відповідачем було зменшено суму відємного значення ВАТ «Донбаскабель» на суму 461450,00 грн.

Позивач вважає, що вищевказані податкові повідомлення рішення підлягають скасуванню в повному обсязі, і вказані в них суми не підлягають зняттю з бюджетного відшкодування та оплаті оскільки розпорядчі документи видані на підставі акту проведення акту позапланової виїзної перевірки ВАТ «Донбаскабель» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за червень, вересень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалась за травень, серпень 2010 року № 251/23-313/0014505 від 08.02.2011 року, який складений з численними порушеннями вимог чинного законодавства.

Позивач не згоден з висновками ДПІ Куйбишевського району м. Донецька, вважає податкові повідомлення рішення прийнятими безпідставно, просив їх скасувати.

Під час судового розгляду позивач надав заяву про доповнення позовних вимог, а саме, окрім визначеного раніше, просив стягнути з державного бюджету суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 1009263,00 грн., у звязку із чим суд вирішив за необхідне залучити у якості другого відповідача Управління Державного казначейства у Донецькій області.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі, просили позов задовольнити.

Представники відповідача заперечували проти задоволення позовних вимог, зазначив, що рішення винесені, на підставі порушень, викладених в акті перевірки, а саме пп.7.2.1, 7.2.6 п. 7.2 ст. 7, пп. 7.3.1, 7.3.6 п. 7.3 ст. 7, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст.7, пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР в частині завищення податкового кредиту на суму ПДВ 3101267,00 грн. в тому числі: за травень 476216,00 грн., за червень 860676,00 грн., за серпень 1220287,00 грн. та вересень 544088,00 грн., та завищення податкових зобовязань у травні 2010 року на 91770,00 грн., у червні 2010 року на суму 119592,00 грн., що призвело до завищення відємного значення за травень на 384446,00 грн., за червень на 741084,00 грн., за серпень 2010 року на 407902,00 грн., за вересень на 53548,00 грн., та заниження чистої суми податкових зобовязань за серпень на 812385,00 грн., вересень 490540,00 грн. та завищення заявленої суми до бюджетного відшкодування по деклараціях червень 2010 року на 601361,00 грн. та вересень 2010 року на 407902,00 грн.

Окрім того, відповідач зазначив, що в бухгалтерському обліку ВАТ «Донбаскабель» відображено документи, які визначені, як видаткові накладні, які не підтверджують отримання товару, так як їх здійснення не відображено в бухгалтерському обліку та податковому обліку підприємств-контрагентів. У таких постачальників як ПП «Лабрадор», ТОВ «Укренергокабель-Постачальник» та ПП «Апримет» не встановлено місцезнаходження, що унеможливлює підтвердження заявлених позивачем сум до відшкодування, та окрім того встановлена невідповідність видаткових та податкових накладних вимогам ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

У судовому засіданні представники відповідача наполягали на нікчемності укладених правочинів ТОВ Донбаскабель», просили у задоволенні позовних вимог відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство «Донбаскабель» (ІН 00214505) зареєстровано 18.03.1994 року Виконавчим комітетом Донецької міської ради та згідно довідки АБ № 036204 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України є юридичною особою, видами діяльності за КВЕД якого, є виробництво ізольованого проводу та кабелю, роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами, виробництво іншої продукції. ВАТ «Донбаскабель» свою діяльність здійснює на підставі статуту.

На підставі направлень від 17.01.2011 року № 000201/13 від 28.01.2011 року № 000243/77, згідно із пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-IV Державною податковою інспекцією у Куйбишевському районі м. Донецька проведено позапланову виїзну перевірку ВАТ «Донбаскабель» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок у сумі 601361,00 грн. за червень 2010 року, та вересень 2010 року на розрахунковий рахунок у сумі 407902,00 грн., яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось за травень, серпень 2010 року. По результатам зазначеної перевірки податковим органом був складений акт від 08.02.2011 року № 251/23-313/00214505 та встановлені наступні порушення: пп. 7.2.1, 7.2.6 п. 7.2 ст. 7, пп. 7.3.1, 7.3.6 п. 7.3 ст. 7, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст.7, пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР в частині завищення податкового кредиту на суму ПДВ 3101267,00 грн. в тому числі: за травень 476216,00 грн., за червень 860676,00 грн., за серпень 1220287,00 грн. та вересень 544088,00 грн., та завищення податкових зобовязань у травні 2010 року на 91770,00 грн., у червні 2010 року на суму 119592,00 грн., що призвело до завищення відємного значення за травень на 384446,00 грн., за червень на 741084,00 грн., за серпень 2010 року на 407902,00 грн., за вересень на 53548,00 грн., та заниження чистої суми податкових зобовязань за серпень на 812385,00 грн., вересень 490540,00 грн. та завищення заявленої суми до бюджетного відшкодування по деклараціях червень 2010 року на 601361,00 грн. та вересень 2010 року на 407902,00 грн.

Вказаний акт перевірки позивачем підписаний із запереченнями № 07/118 від 14.02.2011 року, на який ДПІ у Куйбишевського району м. Донецька листом від 21.02.2011 року № 4719/10/23-313 було надано відповідь про відповідність нормам діючого податкового законодавства акту перевірки від 08.02.2011 року № 251/23-313/00214505.

По результатам перевірки податковим органом були складені податкові повідомлення рішення № 0000042344/0/00214505/5070 від 24.02.2011 року про визначення суми податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 1628656,25 грн., № 0000052344/0/00214505/5071 від 24.02.2011 року, яким ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька було зменшено суму бюджетного відшкодування на суму 1009263,00 грн., № 0000052344/0/00214505/5072 від 24.02.2011 року, яким ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька було зменшено суму відємного значення на суму 1125530,00 грн., № 000052344/0/00214505/5072 від 24.02.2011 року, яким ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька зменшено відємне значення з податку на додану вартість у розмірі 461450,00 грн.

Перевіркою було встановлено, що в періоді, що перевірявся, субєктом господарювання в розділі ІІ податкової декларації з ПДВ відображені операції, оформлені договорами, щодо придбання товарно-матеріальних цінностей, отримання послуг та проведення імпортних операцій з такими контрагентами як ТОВ «Восток Інвест Метал», ПП «Аппримет», ТОВ «Укренергокабель-Постачальник», ПП «Лабладор», ПП «Європром» та ТОВ «Індустріально-метізный союз».

25.01.2008 року за № 41 ВАТ «Донбаскабель» (покупець) уклало договір купівлі-продажу оптової партії товару з ТОВ «Індустріально-метізный союз» (продавець) та додаткові угоди за №№ 1,2,3,4 до вказаного договору, відповідно до умов якого продавець зобовязується передати, а покупець прийняти та оплатити товар для власного виробничого споживання згідно цінам у специфікаціях №1 - 46 на постачання дроту сталевого.

На виконання зазначеної угоди продавцем по факту відвантаження товару були видані ВАТ «Донбаскабель» накладні № 3479 від 13.08.2010 року на суму 88776,58 грн., № 3477 від 13.08.2010 року на суму 52031,59 грн., рахунки № 7426 від 13.08.2010 року, № 7423 від 13.08.2010 року, податкові накладні № 144 від 13.08.2010 року, № 143 від 13.08.2010 року, товарно-транспортні накладні № 3479 від 13.08.2010 року. № 3477 від 13.08.2010 року, та подорожній лист № 914419.

Платіжні доручення за № 3773 від 12.08.2010 року на суму 60000,00 грн., № 3634 від 06.08.2010 року на суму 26000,00 грн., № 4069 від 27.08.2010 року на суму 25990,00 грн., № 3259 від 23.07.2010 року на суму 18084,00 грн., № 4070 від 27.08.2010 року на суму 28119,73 грн. стверджують про перерахунок коштів позивачем на рахунок ТОВ «Индустриально-метизный союз» за наданий товар.

25.03.2009 року ВАТ «Донбаскабель» (покупець) уклало договір за № 38250/2009/052 з ПП «Європром» (постачальник) та 15.10.2010 року додаткову угоду, відповідно до якого постачальник зобовязується передати у власність покупця мідну та алюмінієву катанку у відповідності до специфікацій за № 1 від 02.04.2009 року, № 2 від 06.04.2009 року, № 3 від 25.05.2009 року, № 4 від 15.06.2009 року, № 5 від 23.06.2009 року, № 6 від 27.05.2010 року, № 7 від 02.06.2010 року, а покупець зобовязаний сплатити та прийняти товар.

На виконання зазначеної угоди постачальником по факту відвантаження товару були видані ВАТ «Донбаскабель» видаткові накладні № 030601 від 03.06.2010 року на суму 445885,00 грн., № 040601 від 04.06.2010 року на суму 222842,00 грн., № 110601 від 11.06.2010 року на суму 1128146,00 грн., № 180601 від 18.06.2010 року на суму 673819,00 грн., податкові накладні № 030601 від 03.06.2010 року, № 040601 від 04.06.2010 року, № 110601 від 11.06.2010 року, № 180601 від 18.06.2010 року, товарно-транспортні накладні № 030601 від 03.06.2010 року, № 040601 від 04.06.2010 року, № 110601 від 11.06.2010 року, № 180601 від 18.06.2010 року, рахунки фактури № 040601 від 04.06.2010 року, № 110601 від 11.06.2010 року, сертифікати якості та складений акт взаєморозрахунку заборгованості на суму 106437,90 грн.

Платіжними дорученнями № 3251 від 23.07.2010 року на суму 300885,00 грн., № 2578 від 23.06.2010 року на суму 122842,00 грн., № 3078 від 16.07.2010 року на суму 145000,00 грн., № 2151 від 11.06.2010 року на суму 451908,00 грн., № 2523 від 21.06.2010 року на суму 100000,00 грн., № 1997 від 04.06.2010 року на суму 13000,00 грн., № 2136 від 11.06.2010 року на суму 200000,00 грн., № 3363 від 27.07.2010 року на суму 52770,83 грн. за отриманий товар перерахував кошти на рахунок ПП «Європром».

27.08.2010 року за № 38250/2010/074 між МПП «Промтехресурс» (постачальник) та ВАТ «Донбаскабель» (покупець) був укладений договір постачання, відповідно до умов якого постачальник зобовязується передати у власність покупця, а покупець зобовязується прийняти товар (мідну катанку) та сплатити відповідно до специфікацій за № 1 від 27.08.2010 року, № 2 від 27.10.2010 року, № 3 від 18.11.2010 року, № 4 від 02.12.2010 року, № 5 від 06.12.2010 року, № 6 від 10.01.2011 року, № 7 від 17.01.2011 року, № 8 від 21.01.2011 року, № 9 від 24.01.2011 року, № 10 від 25.01.2011 року, № 11 від 02.02.2011 року, № 13 від 25.02.2011 року, № 14 від 03.03.2011 року.

16.11.2010 року між зазначеними контрагентами також була укладена угода від 16.11.2010 року про припинення обовязків заліком, тобто погашення заборгованості «Партнера -1» (ВАТ «Донбаскабель») перед «Партнером - 2» (МПП «Промтехресурс») за договором від 27.08.2010 року за № 38250/2010/074 в розмірі 296202,69 грн. і «Партнером -2» перед «Партнером - 1» за договором від 27.08.2010 року за № 38250/2010/074 в розмірі 296202,69 грн.

03.09.2009 року за № 38250/2009/117 позивачем (покупець) був укладений договір з ТОВ «Восток Інвест Метал» (продавець) та 01.10.2009 року додаткову угоду до вказаного договору постачання, відповідно до умов якого продавець зобовязується передати, а покупець прийняти товар (мідну катанку) та сплатити відповідно до специфікацій за № 1 від 03.09.2009 року, № 2 від 10.09.2009 року, № 3 від 15.09.2009 року, № 4 від 08.10.2009 року, № 5 від 15.10.2009 року, № 6 від 22.10.2009 року, № 7 від 02.11.2009 року, № 8 від 24.12.2009 року, № 9 від 22.01.2010 року, № 10 від 28.01.2010 року, № 12 від 25.02.2010 року, № 13 від 06.05.2010 року.

На виконання зазначеної угоди продавцем по факту відвантаження товару були видані ВАТ «Донбаскабель» видаткова накладна № РН-0591 від 11.05.2010 року на суму 759000,00 грн., товарно-транспортна накладна № Б-1466 від 11.05.2010 року, сертифікат якості та податкова накладна № 652 від 11.05.2010 року та ВАТ «Донбаскабель» здійснений перерахунок коштів на рахунок ТОВ «Восток Інвест Метал» за вказаний товар платіжними дорученнями № 1696 від 18.05.2010 року на суму 350000,00 грн., № 4979 від 05.11.2010 року на суму 575903,55 грн., № 4978 від 03.11.2010 року на суму 100000,00 грн.

02.11.2009 року між ПП «Априммет» (постачальник) та ВАТ «Донбаскабель» (покупець) уклали договір постачання за № 02/11-1 та 14.12.2009 року додаткову угоду до вказаного договору постачання, відповідно до умов якого постачальник зобовязується передати у власність покупця, а покупець зобовязується прийняти мідну катанку у відповідності до специфікацій від 02.11.2009 року, від 17.11.2009 року, від 02.12.2009 року, від 07.12.2009 року, від 09.12.2009 року, від 10.12.2009 року, від 16.12.2009 року, від 21.01.2010 року, від 08.02.2010 року, від 15.02.2010 року, від 04.03.2010 року, від 18.03.2010 року, від 07.04.2010 року, від 13.04.2010 року, від 14.04.2010 року, від 22.04.2010 року, від 26.04.2010 року, від 27.04.2010 року, від 12.05.2010 року, від 13.05.2010 року, від 20.05.2010 року, від 27.05.2010 року, від 03.06.2010 року.

На виконання зазначеної угоди постачальником по факту відвантаження товару були видані ВАТ «Донбаскабель» сертифікати якості, видаткові накладні № 332/1 від 12.05.2010 року на суму 1441328,60 грн., № 334/1 від 14.05.2010 року на суму 1442917,00 грн., № 338/1 від 18.05.2010 року на суму 743787,50 грн., № 340/1 від 20.05.2010 року на суму 1428927,50 грн., № 347/1 від 27.05.2010 року на суму 371462,00, № 347/2 від 27.05.2010 року на суму 226551,00 грн., № 357/1 від 07.06.2010 року на суму 1340871,00 грн., рахунки фактури № 332/1 від 12.05.2010 року, № 334/1 від 14.05.2010 року, № 338/1 від 18.05.2010 року, № 340/1 від 20.05.2010 року, № 347/1 від 27.05.2010 року, № 347/2 від 27.05.2010 року, податкові накладні № 1321 від 12.05.2010 року, № 1341 від 14.05.2010 року, № 1381 від 18.05.2010 року, № 1402 від 20.05.2010 року, № 1471 від 27.05.2010 року, № 1472 від 27.05.2010 року, № 1571 від 07.06.2010 року, товарно-транспортні накладні № 332/1 від 12.05.2010 року, № 334/1 від 14.05.2010 року, № РН-1705.14 від 17.05.2010 року, № 340/1 від 20.05.2010 року, № РН-2705.5 від 27.05.2010 року, № РВ-2705.1 від 27.05.2010 року, № 02АБВ від 07.06.2010 року, а також складені акти взаєморозрахунку заборгованості на суму 148578,30 грн. та на суму 235533,11 грн.

В свою чергу позивач за отриманий товар перерахував на рахунок ПП «Априммет» кошти, про що стверджують платіжні доручення № 2582 від 23.06.2010 року на суму 270000,00 грн., № 2653 від 25.06.2010 року на суму 450000,00 грн., № 2318 від 21.06.2010 року на суму 150000,00 грн., № 2528 від 22.06.2010 року на суму 3000000,00 грн., № 2290 від 18.06.2010 року на суму 200000,00 грн., № 2291 від 18.06.2010 року на суму 20833,33 грн., № 3492 від 02.08.2010 року на суму 456703,80 грн., № 2251 від 17.06.2010 року на суму 200000,00 грн., № 3490 від 30.07.2010 року на суму 513941,40 грн., № 3491 від 02.08.2010 року на суму 200000,00 грн., № 3383 від 27.07.2010 року на суму 200000,00 грн., № 3428 від 29.07.2010 року на суму 200000,00 грн., № 3228 від 23.07.2010 року на суму 200000,00 грн., № 3237 від 23.07.2010 року на суму 500000,00 грн., № 3226 від 23.07.2010 року на суму 500000,00 грн., № 3227 від 23.07.2010 року на суму 200000,00 грн., № 3113 від 20.07.2010 року на суму 500000,00 грн., № 3114 від 20.07.2010 року на суму 100000,00 грн., № 2986 від 16.07.2010 року на суму 87000.00 грн., № 3095 від 16.07.2010 року на суму 113000,00 грн., № 3658 від 06.08.2010 року на суму 98123,28 грн., № 2985 від 15.07.2010 року на суму 13000,00 грн., № 3656 від 06.08.2010 року на суму 639923,96 грн., № 3657 від 06.08.2010 року на суму 103119,39 грн., № 2971 від 14.07.2010 року на суму 100000,00 грн., № 3544 від 02.08.2010 року на суму 200000,00 грн., № 2654 від 25.06.2010 року на суму 99895,83 грн.

12.05.2010 року між ВАТ «Донбаскабель» (покупець) та ПП «Лабладор» (постачальник) за № 38250/2010/045 був укладений договір постачання, відповідно до умов якого останній зобовязується передати у власність покупця мідну катанку згідно із специфікаціями № 1 від 18.05.2010 року, № 2 від 26.05.2010 року.

На виконання зазначеної угоди постачальником по факту відвантаження товару були видані ВАТ «Донбаскабель» видаткові накладні № 28054 від 28.05.2010 року на суму 691946,00 грн., від 31.05.2010 року № 31052 на суму 692915,50 грн., податкові накладні № 28054 від 28.05.2010 року, від 31.05.2010 року № 31052 , товарно-транспортні накладні № 28054 від 28.05.2010 року, від 31.05.2010 року № 31052, сертифікати якості № 747 від 28.05.2010 року, № 759 від 31.05.2010 року та перераховані кошти на розрахунковий рахунок ПП «Лабладор» платіжними дорученнями № 2167 від 11.06.2010 року на суму 250000,00 грн., № 2176 від 14.06.2010 року на суму 50000,00 грн., № 3962 від 20.08.2010 року на суму 50000,00 грн., № 3521 від 02.08.2010 року на суму 200000,00 грн., № 3520 від 02.08.2010 року на суму 200000,00 грн., № 3208 від 23.07.2010 року на суму 142915,91 грн., № 2981 від 14.07.2010 року на суму 100000,00 грн., № 2252 від 17.06.2010 року на суму 191945,59 грн., № 2235 від 16.06.2010 року на суму 200000,00 грн.

15.06.2010 року за № 15/06-45 між позивачем (покупець) та ТОВ «Укренерго-Кабель-Постачальник» (постачальник) був укладений договір постачання та додаткова угода до вказаного договору постачання за № 1 від 19.10.2010 року, відповідно до якого постачальник зобовязується передати у власність покупця, а покупець в свою чергу прийняти та сплатити товар (мідну катанку) у відповідності до специфікацій від 17.08.2010 року та 15.06.2010 року.

На виконання зазначеної угоди постачальником по факту відвантаження товару були видані ВАТ «Донбаскабель» видаткові накладні № 365/1 від 16.06.2010 року на суму 1352497,50 грн. та № 365/1 від 16.06.2010 року на суму 1352497,50 грн., № 452/1 від 19.08.2010 року на суму 938999,00 грн., податкові накладні № 1661 від 16.06.2010 року, № 19081 від 19.08.2010 року, товарно-транспортні накладні № 365/1 від 16.06.2010 року, № 452/1 від 19.08.2010 року, рахунок фактура № 452/1 від 19.08.2010 року та позивач в свою чергу перерахував за наданий товар на рахунок ТОВ «Укренерго-Кабель-Постачальник» кошти, про що стверджують платіжні доручення № 4126 від 31.08.2010 року на суму 51452,00 грн., № 4071 від 27.08.2010 року на суму 35700,00 грн., № 4127 від 31.08.2010 року на суму 51847,00 грн., № 4536 від 28.09.2010 року на суму 300000,00 грн., № 3739 від 10.08.2010 року на суму 202497,50 грн., № 3867 від 18.08.2010 року на суму 400000,00 грн., № 3681 від 09.08.2010 року на суму 150000,00 грн., № 3777 від 12.08.2010 року на суму 100000,00 грн., № 3868 від 18.08.2010 року на суму 400000,00 грн., № 3766 від 11.08.2010 року на суму 100000,00 грн.

15.09.2010 року між позивачем (покупець) був укладений договір постачання за № 38250/2010/081 з ДП «Металінвест» ТОВ «ДонМеталЗбут» (постачальник), відповідно до якого постачальник передає у власність покупця товар згідно до специфікацій від 16.09.2010 року, від 20.09.2010 року, від 22.09.2010 року, від 01.10.2010 року, від 20.10.2010 року, а саме катанку мідну КР 8 Б (ТУ У 27.4-00201514-017:209), катанку мідну КМ-ЛП 8 EN 1977/ASTM B49/98, катанку мідну КМЭ-4 8 мм. ТУ У27.4-00195452-006-2001, заготівка мідна для волочення КЛМБ С8 ТУ У 27.5-224471250-007:2005.

На виконання зазначеної угоди постачальником по факту відвантаження товару були видані ВАТ «Донбаскабель» видаткові накладні від 24.09.2010 року № РН-0000096 на суму 1639780,00 грн., від 27.09.2010 року № РН-0000102 на суму 1624748,00 грн., податкові накладні № 121 від 27.09.2010 року, № 114 від 24.09.2010 року, товарно-транспортну накладну № 02 АБВ від 24.09.2010 року.

Позивач сплатив на рахунок ДП «Металінвест» ТОВ «ДонМеталЗбут» за поставлений товар платіжними дорученнями № 4962 від 29.10.2010 року на суму 440000,00 грн., № 4927 від 27.10.2010 року на суму 375809,00 грн., № 4930 від 28.10.2010 року на суму 115000,00 грн., № 5191 від 23.11.2010 року на суму 124348,59 грн., № 4924 від 26.10.2010 року на суму 500000,00 грн., № 5027 від 10.11.2010 року на суму 68971,00 грн., № 5143 від 23.11.2010 року на суму 700000,00 грн., № 4977 від 03.11.2010 року на суму 140000,00 грн., № 5026 від 10.11.2010 року на суму 82029,00 грн., № 5462 від 03.12.2010 року на суму 100000,00 грн., № 5488 від 08.12.2010 року на суму 144370,41 грн., № 5277 від 24.11.2010 року на суму 300000,00 грн., № 5278 від 24.11.2010 року на суму 174000,00 грн.

05.04.2010 року ВАТ «Донбаскабель» (замовник) уклало договір за № 17 із ПП «Малус» (експедитор), згідно умовам якого останній приймає на себе обовязок поставити автомобільним транспортом довірений замовником вантаж згідно товарно-транспортній накладній. На умовах вказаного договору від ВАТ «Донбаскабель» товар доставлявся ТОВ «Восток Інвест Метал», що прописано у товарно-транспортній накладній.

Згідно п.1.4 ст.1 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями (який діяв у період, що перевірявся) поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Згідно із підпунктом 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

При чому пп.7.5.1 п. 7.5. ст. 7 зазначеного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

-або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

-або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Відповідно до п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 ЗУ № 168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на їх вимогу отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту та відповідно до пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

-або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

-або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем у червні 2010 року отримані послуги від нерезидентів на суму ПДВ 14559,48 грн. відповідно до акту від 15.06.2010 року здачі-приймання робіт по контракту № 98К-2010 від 05.05.2010 року щодо оформлення 64 сертифікатів відповідності на кабельно-проводникову продукцію від Недержавного фонду «Міжгалузевий орган сертифікації «Сертиум» на суму 4833,02 грн. ПДВ 966,60 грн. та акту від 15.06.2010 року здачі-приймання робіт по контракту № 45МЕ-2010 від 10.03.2010 року по сертифікації та проведенню експертизи промислової безпеки кабельної продукції від Недержавного фонду «Міжгалузевий орган сертифікації «Сертиум» на суму 67964,40 грн. ПДВ 13592,88 грн. які, як зазначено відповідачем, не відображені в податковому та бухгалтерському обліку в декларації за червень 2010 року що порушує вимоги п. 7.3.6 ЗУ «Про податок на додану вартість», де зазначено, що датою виникнення податкових зобов'язань при імпорті є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті. Датою виникнення податкових зобов'язань при імпортуванні робіт (послуг) є дата списання коштів з розрахункового рахунку платника податку в оплату робіт (послуг) або дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) нерезидентом залежно від того, яка з подій відбулася першою.

З цього приводу суд зазначає, що вказані акти здачі-приймання робіт по контрактам датовані 15.06.2010 року, але отримані замовником, тобто ВАТ «Донбаскабель» лише 23.07.2010 року, у звязку з чим дана операція не була відображена позивачем у складі податкових зобовязань декларації за червень 2010 року.

Як зазначалося в акті перевірки та запереченнях наданих відповідачем, позивач знаходився у правових відносинах із вищевказаними контрагентами та в порушення вимог п. 2 ст. 3 та ст.. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звідність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV, в бухгалтерському обліку ВАТ «Донбаскабель» відображено документи, які визначені, як видаткові накладні, які не підтверджують отримання товару, у звязку із тим, що їх здійснення не відображено в бухгалтерському та податковому обліку цих спірних підприємств-контрагентів таких як ТОВ «Восток Інвест Метал», ПП «Лабладор», ВАТ «Донбаскабель» та ТОВ «Укренергокабель-Постачальник», ПП «Європром» та ТОВ «Індустріально-метізный союз».

З цього приводу суд зазначає, що відповідно до ст. 8 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звідність в Україні» питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Тобто негативні наслідки, які виникають при недекларуванні зобовязань перед бюджетом, жодним чином не можуть впливати на добросовісного платника податків, який фіксує факти здійснення всіх господарських операцій у належно оформлених первинних документах.

В ході проведення перевірки ДПІ Куйбишевського району м. Донецька було встановлено, що виписані видаткові та податкові накладні, виписані ПП «Аппримет» позивачу, складені в порушення вимог встановлених ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, оскільки вони не містять прізвищ та посад осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і складання первинного документа, тому неможливо підтвердити повноваження особи, що, як вважає податковий орган, ставить під сумнів факт отримання продукції від ПП «Апримет» у червні 2010 року.

Але суд вважає, що дані посилання податкового органу жодним чином не можуть вказувати на фактичне неотримання товару ТОВ «Промуніверсалбуд», як вважає відповідач і взагалі не можуть вказувати на проведення безтоварних операцій ВАТ «Донбаскабель».

В матеріалах справи містяться листи за № 9034/7/23-513/25 від 16.02.11 від ДПІ Приморського району м. Одеси про відсутність за юридичною адресою ПП «Аппримет», № 50002/23-722 від 27.10.2010 року Ленінської МДПІ у м. Луганську про відсутність за юридичною адресою ТОВ «Лабладор», № 85781/7/23-513/02/ від 09.11.2010 року про відсутність за юридичною адресою ТОВ «Укренерго Кабель Постачальник». Також відповідач посилається на дані системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України, а саме відсутність за визначеною адресою ТОВ «Європром».

Суд вважає, що відсутність платника податку на додану вартість у місці його знаходження на час проведення податковим органом перевірки взагалі не є підставою для зменшення суми податкового кредиту з податку на додану вартість. Вказаної позиції підтримується і Вищий адміністративний суд України в своєму листі № 1112/11/13-10 від 20.07.2010 року «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби». Окрім того неможливо робити будь які висновки, не дослідивши первинні документи спірних контрагентів, а факт відсутності зазначених підприємств за юридичною адресою не тягне за собою недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації підприємствами до моменту виключення їх з державного реєстру, та не позбавляє правового значення виданих за цими господарськими операціями податкових накладних.

ДПІ Київського району м. Донецька при проведенні перевірки позивача та складанні акту, були використані матеріали досудового слідства кримінальних справ в яких згадуються такі контрагенти позивача як ПП «Юве Трейд», ТОВ «Восток Інвест Метал» та ТОВ «Європром», з цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними”, при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Згідно з частиною 4 статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 62 Конституції України передбачено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

За таких підстав, суд вважає необєктивними посилання з боку податкового органу на матеріали досудового слідства, оскільки відповідно до ст. 83 Податкового кодексу України підставою для висновку під час перевірки не являються, а отже і не можуть бути підставою для висновку про порушення податкового законодавства позивачем.

Також суд не приймає посилання представника відповідача на нікчемність угод, укладених позивачем із МПП «Промтехресурс» за період, що підлягав перевірці, які сформувалися на підставі акту Алчевської ОДПІ від 25.11.2010 року № 42497/236-8 про результати невиїзної документальної перевірки МПП «Промтехресурс» з питань правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.08.2010 року по 31.08.2010 року. Відповідач обґрунтовує свої вимоги тим, що у МПП «Промтехресурс» відсутні складські приміщення, невеликої кількості працівників та відсутності виробничих потужностей та транспортних засобів і як висновок неможливістю постачання товарів на адресу позивача, оскільки МПП «Промтехресурс» займається посередницькою діяльністю, яка діючим законодавством не заборонена та не передбачає визначену кількість працюючих осіб або наявність виробничих потужностей та складських приміщень.

Подібні висновки зроблені і відносно ПП «Юве Трейд» та ТОВ «Восток Інвест Метал» на підставі актів перевірок Алчевської ОДПІ від 28.10.2010 року № 2630/236-35413267 та від 28.10.2010 року №2631/236-35999371.

Доведення факту існування нікчемного правочину повинно здійснюватись певними засобами доказування. Тобто, наявність доказів, на які посилаються податкові органи під час проведення перевірок, повинні міститися в актах перевірки, а тому може бути підставою для встановлення факту нікчемності (удаваності) правочину та звернення до суду з позовом про стягнення з платника податків коштів, отриманих за нікчемними угодами, але документальне дослідження передбачає аналіз усіх документів, необхідних для документування господарських операцій, зокрема, передбачених нормативно-правовими актами (Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України, Закон України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність» та ін.), зокрема: наявність контрактів (договорів), повязаних з реалізацією, поставкою, купівлею-продажем товарів, тощо та додатки до них; документи, які підтверджують виконання договору або наявність яких є обовязковою згідно змісту контракту (договору) (наприклад акт прийому-передачі товару, акт виконаних робіт, рахунки-фактури, тощо), а також податкові накладні, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей), інші дані, що свідчать про реальність здійснюваних операцій; фінансово-господарські документи, що підтверджують сплату коштів (платіжні доручення, виписки банківських установ тощо); Реєстри отриманих та виданих податкових накладних.

Поняття правочину визначено статтею 202 Цивільного кодексу України, а саме правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Загальними вимогами чинного правочину є те, що зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом та спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. (ст. 203 ЦК).

Статтею 204 Цивільного кодексу України зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, при чому відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно із статтею 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до статті 1 цього Закону, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Згідно зі статтею 3 цього ж Закону метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статі 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з положеннями Закону України «Про податок на додану вартість», яким визначено ставки та механізм справляння податку на додану вартість, обовязок щодо визначення обєкта оподаткування, нарахування податку та його утримання у покупця товарів або послуг правильність обчислення та декларування податку, видачу податкових накладних покладено на платника податку продавця товару. Обовязок сплатити нарахований продавцем податок на додану вартість у складі ціни товару або послуг та отримати належним чином оформлену податкову накладну, у підтвердження сплати податку, законом покладений на платника податку покупця.

Окрім того, Закон України «Про податок на додану вартість» не містить у собі норми, яка б покладала відповідальність на платника податку покупця товару (послуг) ненадання первинних документів або правильність визначення платником податку продавцем обєктів оподаткування та не покладено обовязку здійснювати контроль за дотриманням постачальником вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку до бюджету і в подальшому за можливі дії порушника.

Таким чином, в судовому засіданні посилання відповідача на недійсність вказаних правочинів, тобто їх укладення без наміру створення цивільно-правових наслідків, лише з метою отримання певної преференції, зокрема, права на формування податкового кредиту, а також твердження представника відповідача про неодноразове надання доказів позивачу про ознаки фіктивності його контрагентів, не знайшли свого підтвердження як і той факт, що сторони, укладаючи господарські зобовязання, мали умисел на укладення угод з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Окрім того, судом було досліджено походження оспорюваного товару, що підтверджується наданими сертифікатами якості, також було встановлено, що в перевіряємий період ВАТ «Донбаскабель» у своїй діяльності використовув журнал реєстрації довіреностей із зазначенням різних постачальників, зокрема серед яких є ПП «Європром» (№ 423, 341), ПП «Лабладор» (№ 313), ТОВ «Індустріально-метізный союз» (398, 422, 575, 444), ТОВ «Укренергокабель-Постачальник» (413, 594), ТОВ «Восток Інвест Метал» (710), ПП «Аппримет» (294, 300, 315, 340, 368), що підтверджує поставку товару та само по собі співробітництво між підприємствами та засвідчує право позивача на формування податкового кредиту за проведеними господарськими операціями. При чому номери, зазначені у приходних ордерах співпадають з номерами виданих довіреностей, зазначених в журналі реєстрації довіреностей, як і прізвища в товарно-транспортних накладних співпадають з прізвищами в приходних ордерах.

Також, суд вважає, що думка податкового органу з приводу нікчемності укладених позивачем правочинів, також спростовується використанням товару що постачався ВАТ «Донбаскабель», у власній господарській діяльності та на продажу.

Даний факт підтверджується рухом матеріалів в розрізі партій (із зазначенням відправника, отримувача, найменуванням ТМЦ, кількості та партії постачальника) та лімітно-заборними картками, що в свою чергу підтверджують фактичне списання товару на виробництво із підписом комірника та комірника відділу виробництва.

Факт подальшого продажу підтверджується договором від 01.08.2009 року за № 38292/2009/039, де ВАТ «Донбаскабель» (постачальник) зобовязується виготовити і передати у власність покупцю - ПП «Юве Трейд», згідно умовам якого постачальник, а покупець зобовязується прийняти та оплатити кабельно-провідникову продукцію згідно специфікаціям № 1/09 від 12.08.2009 року, № 2/09 від 01.09.2009 року, № 3/09 від 04.09.2009 року, № 4/09 від 11.09.2009 року, № 5/09 від 14.09.2009 року, № 6/09 від 17.09.2009 року, № 7/09 від 13.10.2009 року, № 8/09 від 03.11.2009 року, № 9/09 від 12.11.2009 року, № 10/09 від 16.11.2009 року, № 11/09 від 24.11.2009 року, № 12/09 від 30.11.2009 року, № 13/09 від 30.11.2009 року, № 14 від 03.12.2009 року, № 15 від 14.12.2009 року, № 16 від 14.12.2009 року, № 17 від 16.12.2009 року, № 18 від 29.12.2009 року, № 19 від 29.12.2009 року, № 20 від 11.01.2010 року, № 21 від 15.01.2010 року, № 22 від 27.01.2010 року, № 23 від 25.02.2011 року, № 24 від 02.03.2010 року, № 25 від 05.03.2010 року, № 26 від 09.03.2010 року, № 27 від 25.02.2010 року, № 28 від 10.03.2010 року, № 29 від 11.03.2010 року, № 30 від 23.03.2010 року, № 31 від 19.04.2010 року, № 32 від 22.04.2010 року, № 33 від 27.04.2010 року, № 34 від 28.04.2010 року, № 31 від 06.05.2010 року, № 35 від 06.05.2010 року, № 41 від 08.06.2010 року, № 43 від 29.06.2010 року, № 44 від 01.07.2010 року, № 45 від 01.07.2010 року.

ВАТ «Донбаскабель» була виписана ПП «Юве Трейд» накладні на відпуск товарно-матеріальних цінностей за № 460 від 12.05.2010 року, № 409 від 17.05.2010 року, № 494 від 07.06.2010 року, видані рахунки-фактури № 1456 від 12.05.2010 року, № 1516 від 17.05.2010 року, № 1797 від 07.06.2010 року, податкові накладні № 1237 від 06.05.2010 року, № 1254 від 07.05.2010 року, № 1255 від 07.05.2010 року, № 1277 від 11.05.2010 року, № 1348 від 17.05.2010 року, № 1449 від 26.05.2010 року, № 1469 від 28.05.2010 року, № 1502 від 31.05.2010 року, № 1581 від 03.06.2010 року, № 1596 від 04.06.2010 року, № 1616 від 07.06.2010 року, товарно-транспортні накладні № 494 від 07.06.2010 року.

За вказаний товар ТОВ «Юве Трейд» перерахувало кошти на рахунок позивача, що підтверджується наданими платіжними дорученнями: № 424 від 31.05.2010 року на суму 20000,00 грн., № 421 від 28.05.2010 року на суму 20000,00 грн., № 464 від 10.06.2010 року на суму 50000,00 грн., № 455 від 08.06.2010 року на суму 93160,00 грн., № 442 від 04.06.2010 року на суму 50000,00 грн., № 437 від 03.06.2010 року на суму 50000,00 грн.

Окрім того між позивачем та ПП «Юве Трейд» 03.12.2010 року за № ФР-26 був укладений договір про уступ права вимоги, згідно якого ПП «Юве Трейд» (боржник), а ВАТ «Донбаскабель» передає новому боржнику зобовязання по частковій сплаті товару, отриманого згідно накладним № 590 від 22.06.2010 року на суму 104237,42 грн. з ПДВ та № 604 від 06.07.2010 року на суму 92013,72 грн. з ПДВ по договору № 38292/2009/039 від 01.08.2009 року укладеному між ВАТ «Донбаскабель» та ПП «Юве Трейд» в сумі 113782,25 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька безпідставно був зроблений висновок про завищення податкового кредиту на суму ПДВ 3101267,00 грн. в тому числі: за травень 476216,00 грн., за червень 860676,00 грн., за серпень 1220287,00 грн. та вересень 544088,00 грн., та завищення податкових зобовязань у травні 2010 року на 91770,00 грн., у червні 2010 року на суму 119592,00 грн., що призвело до завищення відємного значення за травень на 384446,00 грн., за червень на 741084,00 грн., за серпень 2010 року на 407902,00 грн., за вересень на 53548,00 грн., та заниження чистої суми податкових зобовязань за серпень на 812385,00 грн., вересень 490540,00 грн. та завищення заявленої суми до бюджетного відшкодування по деклараціях червень 2010 року на 601361,00 грн. та вересень 2010 року на 407902,00 грн.

Відповідно п. 1.8. ст.1 ЗУ «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом при чому пп. 7.7.10 ст. 7 визначено, що джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України.

Згідно із пп. 7.7.4 п. 7.4 зазначеного Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

У звязку із тим, що в судовому засіданні було встановлено, що розрахунок суми бюджетного відшкодування позивачем було зроблено у відповідності до норм податкового законодавства, позивач має право на стягнення з державного бюджету заявлену суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 1009263,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Відкритого акціонерного товариства «Донбаскабель» до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька, Управління Державного казначейства у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000052344/0/00214505/5071, № 0000052344/0/00214505/5072, № 0000042344/0/00214505/5070, № 000052344/0/00214505/5072 від 24.02.2011 року та стягнення з державного бюджету суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 1009263,00 грн. - задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції Куйбишевському районі м. Донецька № 0000052344/0/00214505/5071 від 24.02.2011 року.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції Куйбишевському районі м. Донецька № 0000052344/0/00214505/5072 від 24.02.2011 року.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції Куйбишевському районі м. Донецька № 0000042344/0/00214505/5070 від 24.02.2011 року.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції Куйбишевському районі м. Донецька № 000052344/0/00214505/5072 від 24.02.2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 1009263 (один мільйон девять тисяч двісті шістдесят три) грн. 00 коп.

Присудити з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Донбаскабель» витрати по сплаті судового збору у сумі 1703 (одна тисяча сімсот три) грн. 40 грн.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 20 квітня 2011 року.

Постанова у повному обсязі складена 26 квітня 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Кірієнко В.О.