Постанова № 15933477, 28.04.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2011 р. справа № 2а/0570/2476/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Стойки В.В.

при секретаріБарковій Н.Ю.

за участю

представника позивача Чвановій А.О.

відповідача не з*явився

розглянувши позовну заяву Донецького міського центра зайнятості робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов*язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 6483 грн. 90 коп.,

В С Т А Н О В И В:

Донецький міський центр зайнятості робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов*язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 6483 грн. 90 коп.

Під час проведення перевірки страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним встановлено, що відповідач відноситься до категорії зайнятого населення у період перебування його на обліку як безробітного у центрі зайнятості, а саме відповідно до наданої довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 28 грудня 2006 року було внесено судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, що не пов*язано з її банкрутством, але до теперішнього часу відповідачка не знята з реєстрації у встановленому законом порядку. Відповідно до наказу №НТ 070313 від 13 березня 2007 року Кіровсько-Петровської міжрайонної філії Донецького міського центра зайнятості було знято з обліку та припинено виплату допомоги по безробіттю ОСОБА_2 у зв*язку з працевлаштуванням безробітного з 01 березня 2007 року. 13 вересня 2010 року було затверджено наказ №НТ100913 Кіровсько-Петровської міжрайонної філії Донецького міського центра зайнятості було затверджено повернути кошти сплачені у якості допомоги по безробіттю про повернення незаконно отриманого матеріального забезпечення по безробіттю, про що на її адресу направлено лист від 22 грудня 2010 року №01-16/3055.

Оскільки зазначена в листі сума сплачена не була, тому просив стягнути її з відповідача.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених в позові.

Відповідач у судове засідання не з*явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомлено.

Судом встановлено, що з 27 жовтня 2006 року ОСОБА_2 зареєстрована у Петровську районну філію Донецького міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

В заяві від 27 жовтня 2006 року про надання статусу безробітного відповідач написала, що не зареєстрована як суб*єкт підприємницької діяльності.

В той же день заяву задоволено, відповідачу з 27 жовтня 2006 року призначено допомогу по безробіттю.

Наказом Кіровсько-Петровської міжрайонної філії Донецького міського центру зайнятості №НТ070313 від 13 березня 2007 року ОСОБА_2 була знята з обліку у зв*язку з самостійним працевлаштуванням.

31 грудня 2008 року ОСОБА_2 була зареєстрована у Кіровсько-Петровській районній філії Донецького міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття як безробітна та призначено їй допомогу по безробіттю.

Наказом від 27 листопада 2009 року №НТ091127 Кіровсько-Петровської районної філії Донецького міського центру зайнятості було припинено виплату допомоги по безробіттю та знято з обліку у зв*язку з невідвідуванням безробітним центру зайнятості протягом 30 і більше календарних днів без поважних причин після закінчення встановленого строку відвідування.

Позивачем проведено перевірку страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним і встановлено, що відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 28 грудня 2006 року було проведено реєстраційну дію, а саме внесено судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, що не пов*язано з її банкрутством, але до теперішнього часу відповідач як суб*єкт підприємницької діяльності не знята з реєстрації у встановленому законом порядку.

Про вказані обставини, що впливають на умови виплати допомоги по безробіттю відповідач центр зайнятості не повідомляла.

13 вересня 2010 року Кіровсько-Петровської міжрайонної філії Донецького міського центра зайнятості прийнято наказ №НТ100913 про повернення незаконно отриманого матеріального забезпечення по безробіттю відповідачем в розмірі 2682, 35 грн., про що на його адресу направлено лист від 03 грудня 2010 року №01/1522.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 2 Закону України “Про зайнятість населення” безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Статтею 7 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” передбачено, що видом забезпечення за цим Законом є, зокрема, допомога по безробіттю.

Статтею 1 Закону України “Про зайнятість населення” передбачено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, зокрема, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.

Відповідач під час перебування на обліку в центрі зайнятості як безробітний був підприємцем, тобто належав до зайнятого населення, що виключало можливість виплати йому допомоги по безробіттю.

Про вказані обставини він центр зайнятості не повідомив, чим порушив вимоги частини 2 статті 36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття ”, яка покладає на застрахованих осіб, зареєстрованих в установленому порядку як безробітні, обовязок своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Внаслідок цього йому було безпідставно отримано матеріальне забезпечення по безробіттю.

Згідно з п. 6.6 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року №307, допомога по безробіттю нараховується до дня останнього відвідування центру зайнятості включно.

Відповідно до частини 3 статті 36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Статтею 39 вказаного Закону визначено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

З огляду на наведене та враховуючи вимоги законодавства отримане матеріальне забезпечення по безробіттю підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб підприємців» фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця.

Згідно з приписами ст.ст. 47,49 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб підприємців» державну реєстрацію» для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця фізична особа - підприємець або уповноважена нею особа не раніше двох місяців з дати публікації повідомлення у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації подає державному реєстратору особисто (надсилає рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу певній перелік документів, на підставі яких державним реєстратором проводиться реєстрацію припинення фізичної особи.

Згідно з пунктом 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов*язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Керуючись статтями 23, 94, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Донецького міського центра зайнятості робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов*язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 6483 грн. 90 коп. задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Донецького міського центра зайнятості робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов*язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття отриману допомогу по безробіттю в сумі 6483 грн. 90 коп. на р/р 37176002002327 в ГУДК України в Донецькій області, МФО 834016, код за ЄДРПОУ 25671511.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Суддя Стойка В. В.