Постанова № 15932676, 27.05.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2011 р. Справа № 2а-8914/10/0470 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддяБукіна Л.Є.

при секретарі судового засіданняБердник С.О.

за участю:

представників позивачаТкаченко І.С., Ус Т.О.

представників відповідачаПрошакова М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Арсенал Д»до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Арсенал Д»19.07.2010 року звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська з позовними вимогами про скасування податкового повідомлення-рішення від 12 квітня 2010 року №0000362304/0.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач не погоджується з податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, оскільки твердження відповідача, відображені у Акті перевірки є такими, що не відповідають дійсності та підлягають скасуванню; податкова інспекція при складанні Акту перевірки вказала порушення, які не мали місця, що стало підставою для незаконного винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, надав письмові заперечення проти позову, просив у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування заперечень зазначено, що: ПП «Арсенал Д»у порушення підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 01 липня 1997 року №168/97-ВР завищено податковий кредит у вересні 2008 року на загальну суму ПДВ 66700,00 грн.; за результатами проведеної перевірки згідно наданих документів податковою інспекцією встановлено, що ПП «Арсенал Д»до складу податкового кредиту жовтня 2008 року необґрунтовано віднесено суму ПДВ у розмірі 39560,12 грн., чим порушено підпункт 7.2.1, 7.2.6 пункту 7.2, підпункт 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 01 липня 1997 року №168/97-ВР; висновки Акту перевірки щодо завищення податкового кредиту та застосування штрафних (фінансових) санкцій ґрунтуються на нормах законодавства та є правомірними, у звязку із чим податкове повідомлення-рішення підлягає виконанню позивачем.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши чинне законодавство, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

З матеріалів справи вбачається, що з 15 по 26 березня 2010 року на підставі направлення від 15 березня 2010 року №180/23-4 та відповідно до частини 1 пункту 1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04 грудня 1990 року №509-ХІІ, посадовими особами Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська проведено планову перевірку Приватного підприємства «Арсенал Д»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 09 липня 2008 року по 31 грудня 2009 року, за результатами якої складено Акт від 02 квітня 2010 року №3276/23-4/35987516 (а.с. 9-28).

Перевіркою встановлено порушення, зокрема:

-підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 01 липня 1997 року №168/97-ВР, а саме, підприємством завищено податковий кредит по податку на додану вартість за вересень 2008 року у сумі 66700,00 грн.;

-підпункту 7.2.1, 7.2.6 пункту 7.2, підпункт 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 01 липня 1997 року №168/97-ВР, а саме, підприємством завищено податковий кредит по податку на додану вартість на 133727,00 грн., у тому числі, за жовтень 2008 року у сумі 39560,00 грн., за лютий 2009 року на 94167,00 грн.

Перевірку проведено з відома та у присутності директора Приватного підприємства «Арсенал Д»Садовнікова Андрія Олексійовича.

Другий примірник Акту отримано директором ПП «Арсенал Д», Акт перевірки підписано без зауважень.

За результатами перевірки у відношенні позивача винесено податкове повідомлення-рішення від 12 квітня 2010 року №0000362304/0, за яким позивачу визначено суму податкового зобовязання усього 300640,68 грн., а саме: за основним платежем 200427,12 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 100213,56 грн. (а.с. 8).

Судом встановлено, що ПП «Арсенал Д»у періоді, що перевірявся, мало взаємовідносини з ПП «Морус»відповідно до договору №ИФ-01/09 від 01.09.2008 року, згідно якого ПП «Арсенал Д»доручає, а ПП «Морус»надає консультаційні послуги.

У ході перевірки у виконання вказаного договору ПП «Арсенал Д»надані наступні документи: податкова накладна №717 від 30.09.2008 року на загальну суму 400200,0 грн. (у т.ч. ПДВ 66700,0 грн.) та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №717 від 30.09.2008 року.

ПП «Арсенал Д»отримання вказаних послуг відображено в податковому обліку шляхом включення до складу податкового кредиту ПДВ у вересні 2008 року на суму 66700,0 грн.

Згідно з п.1.7 ст. Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобовязань, що виникли у звязку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту такого звітного періоду.

Податковий кредит звітного періоду складається сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Як встановлено п. 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

При цьому наявність належним чином оформлених податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит, виходячи із наступного.

Посадовими особами відповідача, які здійснювали перевірку, проведено аналіз договору та акту наданих консультаційних послуг та дійшли висновку, що вказаний договір відноситься до договору підряду, до якого не складеного кошторис. Складений за фактами виконаних робіт акт (як первинний документ) не відповідає вимогам до первинних документів, зокрема, в них не вказані: зміст господарської операції, одиниця виміру та обсяги господарської операції (людино-години); до акту здачі-приймання робіт (послуг) не наданий звіт виконаних робіт, а саме не вказано які фактично надані консультаційні послуги. Таким чином позивачем не надано до перевірки доказів отримання консультаційних послуг та використання їх у власній господарській діяльності.

Згідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (стаття 509 ЦК України).

Як встановлено пунктами 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно із пунктом 2 статті 3 зазначеного вище Закону, фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пункту 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Надані ПП «Арсенал Д» документи, на підставі яких до складу податкового кредиту ним включено ПДВ, оформлених як консультаційні послуги, отримані від ПП «Морус», не можуть бути беззаперечним підтвердженням того, що у надані послуги використовувались позивачем у господарській діяльності.

Таким чином, ПП «Арсенал Д»у порушення вимог п.п.7.4.1 п.7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»завищено податковий кредит у вересні 2008 року на суму 66700,00 грн.

Перевіркою також встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту жовтня 2008 року включено суму ПДВ у розмірі 39560,12 грн. Загальна сума податкового кредиту згідно наданих податкових накладних, отриманих від ПП «Менеджментпромсервіс»у жовтні 2008 року складає 196997,40 грн., проте відповідно до додатку №5 до декларації з ПДВ за жовтень 2008 року позивачем віднесено до складу податкового кредиту 236557,52 грн. Таким чином, під час проведення перевірки позивачем не надано податкову накладну, отриману від ПП «Менеджментпромсервіс»на суму ПДВ у розмірі 39560,12 грн.

Згідно із п.7.4.5 п.7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Позивачем податкову накладну на суму ПДВ у розмірі 39560,12 грн., отриману від ПП «Менеджментпромсервіс», надано суду під час розгляду справи, а тому вона не може бути врахована судом у якості доказу правомірності включення позивачем податкового кредиту у розмірі 39560,12 грн., оскільки зазначена податкова накладна не була надана під час проведення перевірки або до винесення оскарженого рішення.

За результатами проведеної перевірки згідно наданих документів встановлено, що ПП «Арсенал Д»до складу податкового кредиту за лютий 2009 року включено суму ПДВ у розмірі 94167 грн. у складі ціни за отримані товар від ТОВ «Донбаська індустріальна компанія»згідно факсових копій податкових накладних №40 від 17.02.2009 року та №41 від 18.02.2009 року. Оригінали податкових накладних під час перевірки надано не було.

Суд звертає увагу, що зауваження до акту перевірки не надано, таким чином позивач погодився із викладеними в акті перевірки доводами необґрунтованості формування податкового кредиту.

Таким чином, ПП «Арсенал Д»у порушення вимог п.п.7.4.5 п.7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»завищено податковий кредит у жовтні 2008 року на суму 39560,12 грн. та у березні 2009 році на суму 94167 грн.

Згідно із вимогами п.п. 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року №2181-ІІІ у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Згідно з актом перевірки сума недоплати складає 200427,12 грн., а тому штрафна (фінансова) санкція накладена у розмірі 100213,56 грн.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що в діях позивача вбачається спрямованість на необґрунтоване завищення податкового кредиту у розмірі 200427,12 грн., незважаючи на наявність у платника податку (позивача у справі) податкових накладних, а також доказів сплати продавцю вартості придбаних товарів та послуг з податком на додану вартість, оскаржене податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, нарахування позивачу податкового зобовязання з податку з податку на додану вартість та застосування штрафної (фінансової) санкції здійснено правомірно, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 12 квітня 2010 року №0000362304/0 прийнято на підставі чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Арсенал Д» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Повний текст постанови складений 16 травня 2011 року.

Головуючий суддяЛ.Є. Букіна