Постанова № 15932415, 19.05.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2011 р. Справа № 2а-8299/10/0470 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддяБукіна Л.Є.

при секретарі судового засіданняБердник С.О.

за участю:

представника позивачаЮрескул І.А.

представників відповідачаТрачук Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Венеція-Бест»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Державна податкова адміністрація у Дніпропетровській області, про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Венеція-Бест»звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області з позовними вимогами про визнання нечинним рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області від 05 березня 2010 року №0000210710 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Венеція-Бест»штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1700,00 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2010 року до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено Державну податкову адміністрацію у Дніпропетровській області.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач не погоджується з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, оскільки штрафні санкції застосовано до позивача із порушенням вимог діючого законодавства. Крім того, перед початком перевірки посадовими особами податкової інспекції не були предявлені направлення на перевірку, після перевірки з результатами перевірки посадових осіб підприємства не ознайомлено, примірник акту не вручено, а отримано підприємством у податковій інспекції 02 березня 2010 року. Також позивач зазначає, що інспекторами податкової інспекції, які здійснювали перевірку, були неправомірно визначені порушення податкового законодавства, а саме, зазначено, що на вітрині бару виставлені та запропоновані до реалізації на розлив відкупорені пляшки, проте не взято до уваги, що відкриття пляшки фізично унеможливлює зберігання цілісності акцизних марок.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, надав письмові заперечення проти позову, просив у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування заперечень зазначено, що перевірку проведено у відповідності до вимог чинного законодавства, перевіркою встановлено зберігання з метою реалізації на вітрині алкогольних напоїв на яких відсутні марки акцизного збору, чим порушено вимоги Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року№481/95-ВР та Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби»від 15 вересня 1995 року №329/95-ВР, отже, оскаржуване рішення прийнято на підставі та у межах чинного законодавства.

Представник третьої особи у судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, надав письмові заперечення проти позову, у яких просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши чинне законодавство, суд дійшов висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Судом встановлено, не заперечується представниками сторін та підтверджено матеріалами справи, що 18 лютого 2010 року податковими інспекторами Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області проведено перевірку господарської одиниці «Ресторан «Аврора», що розташована за адресою пр. Металургів, 40, м. Кривий Ріг, субєкта господарської діяльності ТОВ «Венеція-Бест», з питань дотримання субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено Акт від 18 лютого 2010 року №0060/04-05-23-30735035 (а.с. 15-16).

Повноваження органів державної податкової служби щодо проведення перевірок встановлено Законом України «Про державну податкову службу в Україні»від 04 грудня 1990 року №509. Так, відповідно до пункту 2 статті 11 цього Закону органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.

Порядок реалізації повноважень органів державної податкової служби наданих пунктом 2 статті 11 Закону №509, тобто права здійснювати контроль за порядком проведення готівкових розрахунків, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію субєктів підприємницької діяльності, ліцензій, торгових патентів, шляхом проведення планових перевірок в статтях 11, 112 не наведений.

Статтями 15 та 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06 липня 1995 року №265 передбачено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок.

Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Закон України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», Постанова Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»від 15 грудня 2004 року №637 не відносяться до законодавства з питань оподаткування, і на перевірки щодо контролю за дотримання цих нормативно-правових актів не поширюються вимоги статті 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04 грудня 1990 року №509, якою визначені підстави та порядок проведення планових та позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

При здійсненні контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), порядку обігу готівки та порядку патентування торговельної діяльності, органи державної податкової служби, керуються вимогами Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Законом України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», яким контроль за проведенням готівкових розрахунків покладено на органи державної податкової служби, статтею 112 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», в частині дотримання умов допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових перевірок та чинними наказами Державної податкової адміністрації України.

Відповідно до статті 112 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04 грудня 1990 року №509, посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової перевірки за умови надання платнику податків під розписку:

1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;

2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки. Суд зазначає, що правом недопущення на перевірку позивач не скористався.

Суд вважає безпідставними твердження позивача щодо не предявлення перед початком перевірки направлень на перевірку та не надання для ознайомлення із результатами перевірки, оскільки такі доводи спростовано наданими суду доказами.

Перевірка проводилась на підставі наказу Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області від 29 січня 2010 року №24 «Про проведення перевірок щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу», плану-графіку проведення перевірок щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій на лютий 2010 року, направлень на проведення перевірки від 15 лютого 2010 року №0178 та №0179 (а.с. 89-90, 128-130).

Із направленнями №0178 та №0179 від 15 лютого 2010 року на проведення перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій ознайомлено бармена ОСОБА_3, у присутності якої і проведено перевірку (а.с. 129).

ОСОБА_3, після ознайомлення з актом перевірки від його підписання та отримання другого примірника відмовилась, про що складено Акт від 18 лютого 2010 року №004314 відмови від підписання матеріалів перевірки (а.с. 94). Другий примірник Акту перевірки від 18 лютого 2010 року отриманий головним бухгалтером ТОВ «Венеція-Бест»Кандибою І.В. 02 березня 2010 року.

Таким чином, судом встановлено, що перевірку проведено правомірно, із урахуванням вимог чинного законодавства.

У ході перевірки встановлено порушення пункту 2 статті 7 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби»від 15 вересня 1995 року №329/95-ВР, а саме: зберігання з метою продажу на вітрині бару ресторану алкогольних напоїв, на яких відсутні марки акцизного збору України, а саме: на пляшці вина »0,75 л, на двох пляшках вина Bocce»0,75 л.

Згідно статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»від 19 грудня 1995 року№481/95-ВР, алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Частиною 2 статті 7 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби»від 15 вересня 1995 року N329/95-ВР встановлено, що наявність марки акцизного збору на пляшці (упаковці) алкогольних напоїв та пачці (упаковці) тютюнових виробів є однією з умов для ввезення на митну територію України і реалізації їх споживачам. Забороняється ввезення, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та реалізації на території України алкогольних напоїв та тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка.

Відповідно до пунктів 20, 21 Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору з голографічними захисними елементами і маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України «Про запровадження марок акцизного збору нового зразка з голографічними захисними елементами для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів»від 23 квітня 2003 року №567, марки наклеюються виробниками на кожну пляшку, пачку (упаковку) у такий спосіб, щоб вони розривалися під час відкупорювання (розкривання) виробів. Для прикріплення марок повинен використовуватися клей (дисперсійний, дескрин тощо), який не дає змоги зняти їх з виробів без пошкодження і змивається у разі потреби в митті пляшок для повторного їх використання. Вважаються немаркованими, зокрема, алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з порушенням вимог цього Положення та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробникові (імпортерові) зазначеної продукції.

Пунктом 12 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 року №854 визначено, що зберігання та реалізація алкогольних напоїв, крім алкогольних напоїв з вмістом спирту етилового від 1,2 до 8,5 відсотка об'ємних одиниць, вироблених в Україні, дозволяється тільки за наявності марки акцизного збору встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі згідно із законодавством.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України. До суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі:

- зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 100 відсотків вартості товару, але не менше 1700 гривень.

За результатами перевірки у відношенні відповідача було винесено рішення про застосування фінансових санкцій від 05 березня 2010 року №0000210710, яким визначено відповідачу до сплати суму штрафу в розмірі 1700,00 грн. (а.с. 17).

У судовому засіданні встановлено, що рішення про застосування фінансових санкцій від 05 березня 2010 року №0000210710 оскаржено відповідачем у адміністративному порядку до Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області, та рішенням останньої від 20 квітня 2010 року залишено без змін.

Крім того, рішення про застосування фінансових санкцій від 05 березня 2010 року №0000210710 оскаржено позивачем до Державної податкової адміністрації України, рішенням якої від 18 червня 2010 року, також залишено без змін.

Судом не беруться до уваги твердження представника позивач, що на вітрині бару зберігались пляшки для продажу на розлив і були у відкупореному виді, і тому, на думку представника позивача, на цих пляшках не можуть бути марки акцизного збору, виходячи із наступного.

В акті перевірки не зазначено, що пляшки на вітрині бару були у відкупореному виді, представником позивача під час проведення перевірки не зроблено зауваження щодо відсутності такої інформації в акті, і тому такі твердження представника позивача не можуть бути взяті до уваги під час розгляду справи, оскільки під час перевірки такі обставини не встановлені.

Крім того, висновки, викладені в акті перевірки, підтверджуються поясненнями бармена ОСОБА_3, яка надала пояснення щодо відсутності марок акцизного збору на пляшках у звязку із їх втратою під час щоденного прибирання (а.с. 83).

Згідно частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, та із підтвердженням належними доказами.

Таким чином, відповідачем правомірно застосовано до позивача фінансову санкцію, у звязку із чим оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним, а позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Венеція-Бест» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Повний текст постанови складений 19 квітня 2011 року.

Головуючий суддяЛ.Є. Букіна