Постанова № 15931560, 30.05.2011, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2011 р.           Справа № 2а/0270/1478/11

Вінницький окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді: Дончика Віталія Володимировича,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Вінниці (далі –ДПІ у м. Вінниці) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Вінницький проектний інститут +” (далі –ТОВ “Вінницький проектний інститут +”) про стягнення заборгованості

в с т а н о в и в :

У березні 2011 року ДПІ у м. Вінниці звернулась в суд з позовом до ТОВ “Вінницький проектний інститут +” про стягнення заборгованості перед бюджетом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ “Вінницький проектний інститут +” станом на 22.02.2011 року має заборгованість перед бюджетом по податку на додану вартість у сумі 181655,14 грн., яка виникла у результаті поданих декларацій по податку на додану вартість № 256246 від 16.11.2010 року на суму 49 029 грн., № 271114 від 16.12.2010 року на суму 17 019 грн. та № 308398 від 19.01.2011 року на суму 105 420 грн.

Сторони в судове засідання не з’явились. Разом з тим, 30.05.2011 року на адресу суду від представників позивача та відповідача надійшли заяви про розгляд справи за їхньої відсутності. Одночасно відповідач зазначив, що позовні вимоги визнає у повному обсязі (а.с. 46,48).

Відповідно до положень частини 4 статті 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи те, що сторонами подані клопотання про розгляд справи без участі їх представників, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. При цьому, відповідно до положень статті 41 КАС України технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши всі наявні в матеріалах адміністративної справи докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Податкові органи є контролюючими органами та органами стягнення стосовно податків та зборів (обов’язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, відповідно до ст. 11 Закону України "Про податкову службу в Україні", в редакції закону чинній на момент існування спірних правовідносин .

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

ТОВ “Вінницький проектний інститут +” зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Вінницької міської ради 26.06.2003 року.

Станом на 22.02.2011 року ТОВ “Вінницький проектний інститут +” має заборгованість перед бюджетом по податку на додану вартість у сумі 181655,14 грн., з них 181468 грн. –основний платіж, 187,14 грн. –пеня (а.с.4), яка виникла у результаті поданих декларацій по податку на додану вартість № 256246 від 16.11.2010 року на суму 49 029 грн., № 271114 від 16.12.2010 року на суму 17 019 грн. та № 308398 від 19.01.2011 року на суму 105 420 грн. (а.с. 18-23).

Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

Відповідно до п. 14.1.178 ст. 14 Податкового кодексу України, податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Згідно до п. 16.1.4 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Як передбачено п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З метою погашення боргу, на адресу відповідача було направлено першу податкову вимогу від № 1/1316 від 23.11.2010 року та другу податкову вимогу № 2/1487 від 24.12.2010 року, які були отримані головним бухгалтером товариства (а.с. 13,16).

Рішенням № 127 від 30.08.2010 року ТОВ “Вінницький проектний інститут +” було надано розстрочення сплати податкових зобов’язань під проценти у розмірі 30000 грн. з 30.08.2010 року по 10.11.2010 рік (а.с. 17). Однак, податкова заборгованість у встановлені законодавством строки сплачена не була, вимоги про сплату боргу не оскаржені.

Згідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.3 цієї статті, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Підпунктом 14.1.155 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що податкова застава - це спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов’язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України встановлено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов’язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу, про що зазначено у п. 88.1 ст. 88 Податкового кодексу України.

Статтею 20 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов"язань та/або податкового боргу, звертатся до суду щодо стягнення коштів платника податків.

При цьому, відповідно до пункту 3.95 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника, здійснюється за рішенням суду.

Оцінюючи визнання позову відповідачем суд виходить з наступного.

Частиною третьою статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення у зв’язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статтею 112 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач може визнати адміністративний позов повністю або частково. Згідно з частиною 4 цієї статті суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази, дійшов висновку, що визнання позову не суперечить закону, не порушує нічиї права, свободи або інтереси.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.

За сукупністю наведених обставин, дійшов висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, визнаються відповідачем, а відтак, підлягають задоволенню в загальній сумі 181655,14 грн.

Згідно з частиною 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 122, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Вінницький проектний інститут +” (вул. Київська, 14, м. Вінниця, код 32537879) податковий борг за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі в дохід Державного бюджету України в сумі 181655 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот п’ятдесят п’ять) гривень 14 (чотирнадцять) копійок.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя:          Дончик Віталій Володимирович