Постанова № 15931501, 18.05.2011, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2011 р.                     Справа № 2а/0270/2104/11

                                        м. Вінниця

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Загороднюка Андрія Григоровича,

при секретарі судового засідання: Задерей Ірині Василівні,

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1,

відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Астон-Агро"

до: державної податкової інспекції у м. Вінниці

про: визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ :

до Вінницького окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Астон-Агро" (далі - ТОВ "Астон-Агро") з позовом до державної податкової інспекції у м. Вінниці (далі - ДПІ у м. Вінниці) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.12.2010 року, за наслідками якої складено акт №41/23/37028828 від 07.04.2011 року. На підставі акту перевірки №41/23/37028828 від 07.04.2011 року, ДПІ у м. Вінниці прийнято податкове повідомлення-рішення №0000572300 від 27.04.2011 року, яким ТОВ "Астон-Агро" нараховано 73611,0 грн. податкового зобов'язання з податку на додану вартість, в т.ч.: за основним платежем - 58889,0 грн. та за штрафною (фінансовою) санкцією - 14722,0 гривень.

Позивач, не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням ДПІ у м. Вінниці, звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з проханням визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення №0000572300 від 27.04.2011 року, з наступних підстав.

Відповідно до акту перевірки №41/23/37028828 від 07.04.2011 року, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, ДПІ у м. Вінниці зменшено суму податкового кредиту за жовтень 2010 року на 22622,0 грн. та за листопад 2010 року на 36267,0 грн. по податкових накладних, які надані позивачу постачальниками товарів (робіт, послуг) у попередніх податкових періодах.

ТОВ "Астон-Агро", не погоджуючись з вказаною позицією відповідача та вважаючи її такою, що суперечать Закону України "Про податок на додану вартість", звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю та, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач позовні вимоги не визнав, надавши суду письмові заперечення, в яких вказав, що вони не підлягають задоволенню, оскільки, ТОВ "Астон-Агро", включаючи до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за жовтень та листопад 2010 року витрати згідно накладних попередніх податкових періодів, порушено вимоги ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов ТОВ "Астон-Агро" підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію серії А01 №643012 (а.с. 6), ТОВ "Астон-Агро" зареєстровано виконавчим комітетом Вінницької міської ради 18.03.2010 року з присвоєнням ідентифікаційного коду юридичної особи - 37028828.

З матеріалів справи вбачається, що товариство взяте на податковий облік у ДПІ у м. Вінниці 23.04.2010 року (а.с. 8).

На підставі направлень №47/23 від 11.03.2011 року та №52/23 від 25.03.2011 року, виданих ДПА у Вінницькій області, згідно із ст. 77 Податкового кодексу України та на виконання наказу ДПА у Вінницькій області від 01.03.2011 року №155, посадовими особами органів державної податкової служби проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Астон-Агро" (код ЄДРПОУ 37028828) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.12.2010 року, за результатами якої складено акт перевірки №41/23/37028828 від 07.04.2011 року (а.с. 10-43).

У ході вказаної вище перевірки посадовими особами органів державної податкової служби констатовано порушення законодавства, допущені позивачем, про які зазначено в акті перевірки №41/23/37028828 від 07.04.2011 року, зокрема, вказано про порушення ТОВ "Астон-Агро" п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 77639,0 грн., в тому числі: за жовтень 2010 року на 22622,0 грн., за листопад 2010 року на 36267,0 грн. та за грудень 2010 року на 18750,0 гривень.

Позивач, не погоджуючись з висновками, вказаними в акті перевірки №41/23/37028828 від 07.04.2011 року, 14.04.2011 року звернувся із запереченнями до ДПА у Вінницькій області (а.с. 44-46).

Листом від 21.04.2011 року №9218/10/29 ДПА у Вінницькій області повідомило ТОВ "Астон-Агро" про результати розгляду заперечень від 14.04.2011 року, в якому вказало про їх часткове задоволення (а.с. 47-52). Однак, встановлені в ході проведення перевірки порушення ТОВ "Астон-Агро" п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" залишено без змін.

На підставі вищезазначеного порушення, ДПІ у м. Вінниці прийняло податкове повідомлення - рішення №0000572300 від 27.04.2011 року, яким ТОВ "Астон-Агро" нараховано 73611,0 грн. податкового зобов'язання з податку на додану вартість в т.ч.: за основним платежем - 58889,0 грн. та за штрафною (фінансовою) санкцією - 14722,0 грн. (а.с. 9).

Вказане рішення ДПІ у м. Вінниці ґрунтується на тому, що ТОВ "Астон-Агро" неправомірно включило до податкового кредиту суми податку на додану вартість по податкових накладних, виписаних в попередніх звітних періодах; у тих податкових періодах, коли фактично отримано податкові накладні від постачальників, а не у періоди виникнення права на формування податкового кредиту за першою подією. Зокрема, ТОВ "Астон-Агро" включило до податкового кредиту за жовтень 2010 року податкові накладні виписані постачальниками за липень-серпень 2010 року та за листопад 2010 року накладні виписані постачальниками за жовтень 2010 року. Оскільки, позивач не звертався до органів державної податкової служби України зі скаргами на постачальників щодо відмови в надані податкових накладних або при порушені ними порядку їх заповнення, наведене слугувало підставою для визначення позивачеві податкового зобов’язання з податку на додану вартість на загальну суму 73611,0 грн., в т.ч.: за основним платежем - 58889,0 грн. та за штрафною (фінансовою) санкцією - 14722,0 грн., згідно з оспорюваним податковим повідомленням-рішенням.

Суд не погоджується з вказаною позицією ДПІ у м. Вінниці з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

За змістом ч.ч. 4, 5 ст. 11 КАС України суд визначає характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясовує, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Так, відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно пп. 7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

У силу вимог підпункту 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У судовому засіданні з'ясовано, що позивач в декларації по податку на додану вартість за жовтень 2010 року включив накладні за липень, серпень і вересень 2010 року, а саме:

- податкова накладна №166 від 20.09.2010 року від ПП "Агролісбуд" на суму 64895,6 грн., в т.ч. ПДВ - 10815,93 грн. (а.с. 55);

- податкова накладна №237 від 28.07.2010 року від СПД ОСОБА_3 на суму 35512,32 грн., в т.ч. ПДВ - 5918,72 грн. (а.с. 54);

- податкова накладна №267 від 30.08.2010 року від СПД ОСОБА_3 на суму 35322,0 грн., в т.ч. ПДВ - 5887,0 грн. (а.с. 53).

ТОВ "Астон-Агро" надано до суду докази на підтвердження того, що зазначенні вище накладні, виписані контрагентами в липні-вересні 2010 року, фактично отримано позивачем у жовтні 2010 року, зокрема: акти приймання-передачі документів, підписані та скріплені печатками позивача та постачальниками (а.с. 64, 65).

Крім того, у судовому засіданні з'ясовано, що ТОВ "Астон-Агро" в декларації по податку на додану вартість за листопад 2010 року включено накладні за жовтень 2010 року, а саме:

- податкова накладна №184 від 25.10.2010 року від ПП "Агролісбуд" на суму 34603,8 грн., в т.ч. ПДВ - 5767,3 грн. (а.с. 56);

- податкова накладна №340 від 29.10.2010 року від СПД ОСОБА_3 на суму 8999,42 грн., в т.ч. ПДВ - 1499,9 грн. (а.с. 57);

- податкова накладна №31/10 від 31.10.2010 року від ПМП "Атлант" на суму 112309,38 грн., в т.ч. ПДВ - 18718,23 грн. (а.с. 58)

- податкова накладна №176 від 12.10.2010 року від ПП "Агролісбуд" на суму 61689,75 грн., в т.ч. ПДВ - 10281,63 грн. (а.с. 59)

ТОВ "Астон-Агро" надано до суду докази на підтвердження того, що зазначенні вище накладні, виписані контрагентами в жовтні 2010 року, фактично отримано позивачем у листопаді 2010 року, зокрема: акти приймання-передачі документів, підписані та скріплені печатками позивача та постачальниками (а.с. 60-63).

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку про правомірність дій позивача щодо включення до складу податкового кредиту у жовтні 2010 року податкових накладних за липень-вересень 2010 року та у листопаді 2010 року податкових накладних за жовтень 2010 року. Оскільки, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено датою виникнення права у платника податку на податковий кредит - дату отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), а не дату видачі накладної.

Крім того, у листі Державної податкової адміністрації України від 11.08.2004 року №15316/7/15-2417 викладено правову позицію, відповідно до якої записи в податковому обліку про податкові накладні, отримані із запізненням, не можуть бути прирівняними до записів про самостійно виправлені помилки, а тому включення їх до декларації з податку на додану вартість повинно здійснюватися в такому порядку. У випадку коли право платника на податковий кредит підтверджується податковими накладними, отриманими після закінчення податкових періодів, в яких відбулися оплата та отримання товарів (робіт, послуг), суми податку, вказані в таких податкових накладних, можуть бути включені до складу податкового кредиту в податковому періоді, в якому такі податкові накладні отримані.

Вказаний лист є роз’ясненням у розумінні пп. 4.4.2 п. 4.4 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинного на момент виникнення спірних відносин), тоді як за змістом підпункту "д" цієї ж норми Закону не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз'яснення.

Відповідачем не надано будь-яких доводів та не подано жодних доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання вказаних операцій з поставки товару позивачеві, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків та виключають право на формування податкового кредиту.

Суд, також, не приймає до уваги пояснення відповідача про необхідність ТОВ "Астон-Агро" подання з податковими деклараціями за звітний податковий період - липень-жовтень 2010 року заяви зі скаргою на постачальників, які не надали позивачеві вчасно податкові накладні.

Так, відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту.

Відповідачем не надано до суду доказів на підтвердження відмови з боку постачальників товарів ТОВ "Астон-Агро" надати податкові накладні і написання скарги є правом, а не обов'язком платника податків.

За таких обставин суд приходить до висновку про неправомірність нарахування позивачеві податкових зобов’язань за оспорюваним податковим повідомленням-рішенням та про скасування податкового повідомлення-рішення №0000572300 від 27.04.2011 року №0000301601/0 щодо збільшення ТОВ "Астон-Агро" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 58889,0 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - на 14722,0 гривень.

У силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Статтею 2 КАС України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ст. 11, ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У судовому засіданні представником відповідача, суб'єкта владних повноважень, не доведено правомірність своїх дій щодо прийняття податкового повідомлення-рішення №0000572300 від 27.04.2011 року, яким ТОВ "Астон-Агро" збільшено суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 58889,0 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - на 14722,0 гривень.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Оскільки, платіжним дорученням №208 від 04.05.2011 року підтверджено сплату позивачем судовий збір у розмірі 3,4 грн., то дана сума має бути стягнута з Державного бюджету України на користь ТОВ "Астон-Агро".

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Вінниці від 27.04.2011 року №0000572300.

Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача, товариства з обмеженою відповідальністю "Астон-Агро" (21000, м. Вінниця, вул. Академіка Ющенка, 16/146, код ЄДРПОУ 37028828) 3,4 грн. (три гривні сорок копійок) державного мита, сплаченого згідно платіжного доручення №208 від 04.05.2011 року, що знаходиться в матеріалах адміністративної справи №2а/0270/2104/11.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                     Загороднюк Андрій Григорович