Постанова № 15931455, 01.06.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" травня 2011 р. Справа № 53/323-09

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В. , суддя Шутенко І.А.

при секретарі Ішковій Г.С.,

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1(дов.№ 02-04/730 від 12.11.2010 р.), ОСОБА_2 (дов. № 02-07/409 від 04.03.2011 р.);

відповідача ОСОБА_3(дов. від 25.03.2011 р.),ОСОБА_4 (дов. від 01.02.2011 р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПАТ «Укрсоцбанк»(вх. № 1725 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 28.03.2011 р. по справі № 53/323-09

за позовом ПАТ «Укрсоцбанк»в особі Харківської обласної філії ПАТ «Укрсоцбанк»м. Харків (код 09351014)

до Споживчого товариства Житлово-будівельного кооперативу «Авантаж», м. Харків (код ЄДРПОУ 31233747)

про розірвання договорів та стягнення 64 701 866,94 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 28.03.2011 р. по справі № 53/323-09 замінено назву позивача АКБ СР «Укрсоцбанк»в особі ХОФ АКБ «Укрсоцбанк»на Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»в особі Харківської філії ПАТ «Укрсоцбанк».

Позовні вимоги задоволені частково. Розірвано Договір про надання не відновлювальної кредитної лінії № 805/6/18/7-182 від 07.11.2007 р., укладений між Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" в особі Харківської філії ПАТ "Укрсоцбанк" та Споживчим товариством "Житлово-будівельний кооператив "Авантаж".

Розірвано Договір про надання не відновлювальної кредитної лінії № 805/6/18/8-044 від 01.04.2008 р., укладений між Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" в особі Харківської філії ПАТ "Укрсоцбанк" та Споживчим товариством "Житлово-будівельний кооператив "Авантаж".

Стягнуто зі Споживчого товариства "Житлово-будівельний кооператив "Авантаж" на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" в особі Харківської філії АКБ "Укрсоцбанк" 170 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині стягнення з СТ «ЖБК «Авантаж»на користь ПАТ «Укрсоцбанк»в особі ХФ ПАТ «Укрсоцбанк»збитків у розмірі 64701866,94 грн. відмовлено.

Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" в особі Харківської філії ПАТ "Укрсоцбанк", не погоджуючись з рішенням господарського суду Харківської області від 28.03.2011 р. по справі № 53/323-09, подав апеляційну скаргу, в якій просить вказане рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким провадження у справі залишити без розгляду.

В апеляційній скарзі зазначено, що оскаржуване рішення прийнято за відсутності представника позивача. Крім того, на думку апелянта господарським судом першої інстанції не повно досліджені обставини, що мають значення для вирішення спору.

Скаржник вважає, що постановляючи рішення про розірвання договорів на підставі наявності зміни істотних обставин, що існували при укладенні договору суд мав би розглядати у комплексі і відшкодування збитків. На думку апелянта неможливо розривати кредитні договори без задоволення вимог щодо відшкодування збитків.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає доводи, викладені в апеляційній скарзі необґрунтованими, а рішення суду законним, у звязку з чим просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні представники позивача підтримували вимоги, викладені в апеляційній скарзі та наполягали на її задоволенні, а представники відповідача заперечували проти неї.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено господарським судом першої інстанції так і під час апеляційного провадження, 07.11.2007 р. між АКБ СР «Укрсоцбанк»в особі ХОФ АКБ «Укрсоцбанк»та СТ «ЖБК «Авантаж»було укладено Договір про надання мультивалютної не відновлювальної кредитної лінії № 805/6/18/7-182, відповідно до якого Позивач надав Відповідачу в тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти.

Надання кредиту здійснювалось окремими частинами, кожна частина окремо - "Транш" зі сплатою 15% річних, в межах максимального ліміту заборгованості до 8000000,00 грн. та кінцевим терміном повернення заборгованості за кредитом 06.11. 2009 р..

Відповідач в свою чергу, зобов'язався повернути отриманий кредит, сплатити відсотки за користування цим Кредитом та платежі, передбачені цим договором, на умовах та в строки, що передбачені цим договором та додатковими угодами до нього.

Додатковою угодою № 1 від 28.02.2008 р. було внесено зміни до кредитного договору щодо забезпечення кредиту та тарифів на послуги банку.

Додатковою угодою № 2 від 26.05.2008 р. було внесено зміни до кредитного договору та договір викладений в новій редакції "Договір про надання мультивалютної не відновлювальної кредитної лінії", надання кредиту здійснювалось в гривні, доларах США та ЄВРО зі сплатою 15% річних в гривнях, 13 % річних в доларах США, 13% річних в ЄВРО.

Додатковою угодою №3 від 26.06.2008 р. було внесено зміни до кредитного договору щодо процентних ставок та встановлені наступні процентні ставки : 16,5 % річних в гривнях, 12,5 % в дол. США, 12,5% в ЄВРО.

Додатковою угодою № 4 від 18.07.11008 р. було внесено зміни до кредитного договору щодо забезпечення кредиту.

Додатковою угодою № 5 від 18.07.2008 р. було внесено зміни до кредитного договору щодо списання коштів меморіальними ордерами.

Додатковою угодою № 6 від 13.08.2008 р. було внесено зміни до кредитного договору щодо зміни ліміту кредитування до 7703000,00 грн. та встановлений графік надання траншів.

Додатковою угодою № 7 від 12.02.2009 р. було внесено зміни до кредитного договору щодо зміни процентних ставок та встановлені наступні процентні ставки: 22 % річних в гривнях; LIBOR(12М) + 10% річних в дол. США; EURIBOR (12М) 10% річних в Євро.

Також між сторонами був укладений Договір про надання не відновлювальної кредитної лінії № 805/6/18/8-044 від 01.04.2008 р., відповідно до умов якого Позивач надав Відповідачу в тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти.

Надання кредиту здійснювалось окремими частинами, кожна частина окремо - "Транш" зі сплатою 14 % річних, в межах максимального ліміту заборгованості до 45000000,00 грн. та кінцевим терміном повернення заборгованості за кредитом 30.03.2010 р.

Відповідач в свою чергу, зобов'язався повернути отриманий кредит, сплатити відсотки за користування цим Кредитом та платежі, передбачені цим договором, на умовах та в строки, що передбачені цим договором та додатковими угодами до нього.

Додатковою угодою № 1 від 02.04.2008 р. було внесено зміни до кредитного договору щодо нарахування процентів за користування кредитом.

Додатковою угодою № 2 від 16.05.2008 р. було внесено зміни до кредитного договору та договір викладений в новій редакції "Договір про надання мультивалютної не відновлювальної кредитної лінії", надання кредиту здійснювалось в гривні, доларах США та ЄВРО зі сплатою 14% річних в гривнях, 12,5 % річних в доларах США, 12,5% річних в ЄВРО.

Додатковою угодою № 3 від 30.05.2008 р. було внесено зміни до кредитного договору щодо процентних ставок та встановлені наступні процентні ставки : 14,0 % річних в гривнях, 12,5 % - в дол. США, по траншах наданих з 30.05.2008 р. 13 % річних, 12,5 % - в ЄВРО, по траншах наданих з 30.05.2008 р. -13 % річних.

Додатковою угодою № 4 від 26.06.2008 р. було внесено зміни до кредитного договору щодо процентних ставок та встановлені процентні ставки: 16,5 % річних в гривнях, 12,5 % - в дол. США, 12,5 % - в ЄВРО.

Додатковою угодою № 5 від 08.07.2008 р. було внесено зміни до кредитного договору щодо викладення додатку в новій редакції.

Додатковою угодою № 6 від 13.08.2008 р. було внесено зміни до кредитного договору щодо зміни забезпечення.

Додатковою угодою № 7 від 03.09.2008 р. було внесено зміни до кредитного договору щодо викладення додатку в новій редакції.

Додатковою угодою № 8 від 12.02.2009 р. було внесено зміни до кредитного договору щодо здійснення процентних ставок та встановлені наступні процентні ставки: 22 % річних в гривнях; LIBOR(12М) + 10% річних в дол. США; EURIBOR(12М) 10% річних в Євро.

Укладеними договорами передбачені графіки повернення кредитів (п.1.1.3), а також передбачено, що сплата процентів за користування кредитом здійснюються у валюті Кредиту щомісячно до 5 числа місяця, наступного за місяцем, за який нараховані проценти (п.2.6), сплата комісій здійснюється в порядку та в терміни, обумовлені тарифами (п.2.9).

Позивачем були виконані свої зобов'язання за договором та перераховані кошти на рахунок відповідача, що підтверджується виписками банку та не заперечується відповідачем.

Відповідач також частково виконав свої зобов'язання за Кредитними договорами.

З метою забезпечення зобовязань за укладеними кредитними договорами 07.11.2007 р. між Позивачем та Відповідачем було укладено Іпотечний договір № 805/13/18-5/7-1113, згідно з п.1.1 якого Відповідач передав у забезпечення зобовязань за Договором про надання не відновлювальної кредитної лінії № 805/6/18/7-182 від 07.11.2007 р. майнові права на житлові квартири в кількості 40 шт., загальною площею 2620,58 кв. м., що належать Відповідачу на підставі дозволу на виконання будівельних робіт № 07/104 від 15.05.2007 р. та розташовані за адресою: м. Харків. вул. Цілиноградська (в районі житлового будинку № 50-а), заставною вартістю 15351920,00 грн.

14.04.2008 р. між сторонами було укладено Іпотечний договір № 805/13/18-5/8-333, згідно з п.1.1 якого Відповідач передав у забезпечення зобовязань за Договором про надання не відновлювальної кредитної лінії № 805/6/18/8-044 від 01.04.2008 р майнові права на житлові квартири в кількості 48 шт., загальною площею 4820,52 кв. м., на приміщення комерційного призначення в кількості 11 шт., загальною площею 1385,96 кв. м, на парковочні місця в кількості 231 шт., загальною площею 3737,86 кв. м, що належать Відповідачу на підставі дозволу на виконання будівельних робіт № 05/500 від 15.09.2005р.та розташовані за адресою: м. Харків. вул. м. Харків. вул. Культури 20-Д, (ст. м. «Наукова»), загальною заставною вартістю 99562032,00 тис. грн.

Рішенням господарського суду Харківської області по справі № 47/65-09 від 21.09.2009 р., залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.12.2009 р. та постановою Вищого господарського суду України від 16.02.2010 р., Іпотечний договір № 805/13/18/-5/7-1113 від 07.11.2007 р. та Іпотечний договір № 805/13/18-5/7-333 від 14.04.2008 р були визнанні недійсними.

Зважаючи на вищезазначені судові рішення, кредитні договори № 805/6/18/7-182 та 805/6/18/8-044 виявилися незабезпеченими, що відповідно збільшило майнові ризики Позивача за Кредитними договорами, порівняно з тими, які існували на момент їх укладення.

Судова колегія Харківського апеляційного господарського суду вважає правомірним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що відсутність забезпечення кредитних договорів є істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладанні цих договорів.

Відповідно до ст. 652 Цивільного Кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Як встановлено господарським судом першої інстанції так і під час апеляційного провадження, сторонами не було досягнуто згоди щодо розірвання кредитних договорів.

Ч. 2 ст. 652 ЦК України передбачено, що якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Оскільки договори іпотеки визнані недійсними після укладення кредитних договорів, судова колегія Харківського апеляційного господарського суду вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про те, що позивач не знав та не міг знати про винесення у майбутньому судових рішень про визнання іпотечних договорів недійсними, а отже, не зміг усунути причини, які зумовили зміну обставин після їх виникнення.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи кредитних договорів вони укладені на значну суму коштів. Існування таких кредитних договорів по яким відсутнє забезпечення, ставить позивача (банк) у складне ризиковане становище коли існує велика ймовірність того, що він не зможе отримати того, на що він розраховував при укладенні кредитних договорів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що господарським судом першої інстанції правомірно задоволені позовні вимоги в частині розірвання Договору про надання не відновлювальної кредитної лінії № 805/6/18/7-182 від 07.11.2007 р. та Договору про надання не відновлювальної кредитної лінії № 805/6/18/8-044 від 01.04.2008 р.

Стосовно рішення господарського суду Харківської області в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення збитків, судова колегія також дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення в цій частині прийнято у відповідності до норм чинного законодавства та обставинам справи, з огляду на таке.

Як вбачається з позовної заяви, вимагаючи стягнути з відповідача збитки, позивач посилався на ч. 5 ст. 653 ЦК України.

Однак, як правомірно та обґрунтовано зауважено господарським судом першої інстанції, ч.5 ст. 653 ЦК України передбачає відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін.

Оскільки Договір про надання не відновлювальної кредитної лінії № 805/6/18/7-182 від 07.11.2007 р. та Договір про надання не відновлювальної кредитної лінії № 805/6/18/8-044 від 01.04.2008 р. розірвані у звязку з істотною зміною обставин, то в такому випадку відшкодування збитків не передбачено.

Ст. 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З матеріалів справи не вбачається наявності доказів обставин порушення відповідачем умов договору.

Тому, господарський суд першої інстанції цілком обґрунтовано та правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Твердження апелянта про те, що прийнявши оскаржуване рішення за відсутності представника позивача суд першої інстанції порушив права позивача, що виявилося в позбавленні його можливості прийняти участь у засіданні суду, судова колегія вважає безпідставним, необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсним обставинам справи зважаючи на таке.

Порушення провадження у справі про розірвання Договорів про надання мультивалютної не відновлювальної кредитної лінії № 805/6/18/7-182 від 07.11.2007 р. та № 805/6/18/8-044 від 01.04.2008 р., укладених між ПАТ «Укрсоцбанк»та СТ «ЖБК «Авантаж»(надалі - «Кредитні договори») та стягнення з СТ «ЖБК «Авантаж»збитків у розмірі 64 701 866,94 грн. відбулося 03.12.2009 р. за ініціативи ПАТ «Укрсоцбанк»(позовна заява б\н від 02.12.2009 р.) та декілька разів зупинялося та поновлювалось. Останнє слухання господарського суду було призначено на 28.03.2011р., про що належним чином було повідомлено обидві сторони про час та місце судового засідання. У позивача було достатньо часу підготуватися до судового засідання.

Незважаючи на Ухвалу Господарського суду від 21.04.2011р., в якій було зобов'язано обох сторін забезпечити явку уповноважених представників сторін в призначене судове засідання, та вказано, що неявка сторін не є перешкодою для розгляду справи в порядку ст. 75 ГПК України. Заявник на судовий розгляд не з'явився (мотивуючи недостатністю часу та зайнятістю представників) що не є поважною причиною, клопотання про відкладення справи не надав.

Згідно роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 23.08.94 р. N 02-5/612 "Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 ГПК України" відсутність представника без поважних причин, не перешкоджає розгляду справи, тому господарський суд першої інстанції порушень конституційних прав позивача щодо позбавлення його можливості участі у справі не допускав, оскільки позивач належним чином повідомлений про час та місце судового засідання та мав всі можливості реалізувати своє право, однак не зробив цього.

Вимоги апелянта прийняти нове рішення по справі, яким провадження у справі залишити без розгляду судова колегія Харківського апеляційного господарського суду вважає безпідставними, зважаючи на таке.

Ч. 1 ст. 81 ГПК України передбачений перелік підстав залишення позову без розгляду.

Господарський суд залишає позов без розгляду, якщо:

- позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано;

- у провадженні господарського суду або іншого органу, який діє в межах своєї компетенції, є справа з господарського спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав;

- позивач не звертався до установи банку за одержанням з відповідача заборгованості, коли вона відповідно до законодавства мала бути одержана через банк;

- позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору;

- громадянин відмовився від позову, який було подано у його інтересах прокурором.

Отже, враховуючи відсутність обставин, які є підставою для залишення позову без розгляду, зазначена вимога апелянта задоволенню не підлягає.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд Харківської області забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та обєктивного дослідження усіх фактичних обставин справи, дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, через що підстави для його скасування відсутні. Обставини та заперечення, викладені в апеляційній скарзі не знайшли підтвердження в матеріалах справи, тому вона залишається без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, ч. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 28.03.2011 р. по справі № 53/323-09 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Здоровко Л.М.

Суддя Плахов О.В.

Суддя Шутенко І.А.