Постанова № 15931243, 25.05.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2011 року Справа № 5005/3591/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: судді Чимбар Л.О.(доповідач),

суддів:Чохи Л.В., Антонік С.Г.,

секретар судового засідання Соловйова О.І.

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник, довіреність №б/н від 01.01.11;

від відповідача: ОСОБА_2 представник, довіреність №103 від 28.12.10;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Перспектива”, с. Покровське Нікопольського району Дніпропетровської області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2011р. у справі №5005/3591/2011

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “Хімагромаркетинг”, м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю “Перспектива”, с. Покровське Нікопольського району Дніпропетровської області

про стягнення 40 000грн.,

В С Т А Н О В И В :

В березні товариство з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг", м. Київ звернулось до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива", с. Покровське Нікопольського району Дніпропетровської області про стягнення з останнього на свою користь боргу за поставлену продукцію у сумі 40000, 00 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2011р. у справі №5005/3591/2011 (суддя Коваль Л.А.) позов задоволено. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" основний борг у сумі 40000 (сорок тисяч) грн. 00 коп., витрат на оплату державного мита у сумі 400 (чотириста) грн. 00 коп., витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та неповне зясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нове рішення, яким у порядку п.6 ст.83 ГПК України розстрочити виконання рішення строком на 10 календарних місяців, шляхом поділу стягуваної суми по 4000 на місяць. В апеляційній скарзі скаржник посилається на те що судом першої інстанції порушено ст.22 ГПК України, а саме: господарським судом прийнято рішення без участі представника відповідача, незважаючи на наявність обґрунтованого клопотання про відкладення розгляду справи, чим позбавлено процесуальної можливості навести свої заперечення та надати суду необхідні докази. Господарським судом не прийнято до уваги виняткові обставини, що зумовлюють тимчасову неможливість апелянта виконати судове рішення.

Позивач у відзиві на апеляцій скаргу та у судовому засіданні проти викладених в апеляційній скарзі доводів заперечує, рішення господарського суду вважає законним і обґрунтованим, просить залишити без змін, а в задоволенні скарги просить відмовити.

В судовому засіданні 25.05.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю “Перспектива”, с. Покровське Нікопольського району Дніпропетровської області не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, товариство з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" поставило товариству з обмеженою відповідальністю "Перспектива" продукцію, найменування, кількість, ціна та загальна вартість якої вказана у видаткових накладних: № АП-04-0003 від 21.04.2010р. (на суму з ПДВ) 102371,10 грн.; № АП-04-0004 від 20.05.2010р. (на суму з ПДВ) 16906, 60 грн.; АП-04-0005 від 20.05.2010р. (на суму з ПДВ) 90109,95 грн.

Всього позивачем поставлено відповідачу продукцію (засоби захисту рослин) на загальну суму 209 387,65 грн.

На отримання продукції від позивача за кожною наведеною вище видатковою накладною відповідач видав довіреності, якими наділив відповідними повноваженнями Грищенко Руслана Івановича: довіреність № 343 від 20.04.2010р. на отримання продукції за видатковою накладною № АП-04-0003; довіреність № 365 від 20.05.2010р. на отримання продукції за видатковою накладною № АП-04-0004; довіреність № 365 від 21.05.2010р. на отримання продукції за видатковою накладною № АП-04-0005.

У відповіді на претензію позивача, відповідач зазначив, що станом на 25.02.2011р. він не має змоги здійснити остаточний розрахунок за поставлену продукцію у сумі 40 000, 00 грн. у звязку з тяжким фінансовим становищем, запропонував розстрочити заборгованість на 10 місяців: по 4000, 00 грн. щомісяця, разом з відповіддю на претензію направив графік погашення заборгованості.

Таким чином, відповідач фактично не заперечував проти наявності заборгованості перед позивачем за поставлену продукцію в розмірі 40 тис. грн.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст.ст. 526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З врахуванням викладених фактичних обставин справи та норм законодавства, господарським судом законно на обґрунтовано постановлено рішення про стягнення з відповідача боргу в розмірі 40 тис. грн..

Необґрунтовані доводи апеляційної скарги про те, що господарський суд неправомірно розглянув справу та прийняв рішення без участі представника відповідача, незважаючи на наявність обґрунтованого клопотання про відкладення розгляду справи, чим позбавив його, відповідача, процесуальної можливості навести свої заперечення та надати суду необхідні докази.

Враховуючи, що неявка відповідача, належним чином повідомленого про час та місце судового засідання, визнана судом неповажною, в матеріалах справи було достатньо доказів для вирішення спору по суті, судом обгрунтовано було прийнято рішення про розгляд справи за наявними в ній матеріалами справи у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до п. 1 Розяснень Вищого господарського суду України № 02-5/333 від 12.09.1996 „Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального Кодексу України” (далі Розяснення), господарський суд на підставі статті 121 ГПК України має право у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення.

Згідно з п. 2 Розяснення підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або у встановлений господарським судом спосіб. Згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Зважаючи на те, що суд, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення суду, враховує матеріальні інтереси обох сторін у справі, інфляційні процеси у економіці держави в даний час, що може призвести у майбутньому до знецінення коштів, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правомірно відмовив апелянту у задоволенні заяви про розстрочку судового рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Дніпропетровської області відповідає чинним нормам матеріального та процесуального законодавства, встановленим фактичним обставинам справи, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необгрунтованими.

Рішення суду належить залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Перспектива”, с. Покровське Нікопольського району Дніпропетровської області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2011р. у справі №5005/3591/2011 без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий Л.О. Чимбар

Суддя Л.В. Чоха

Суддя С.Г. Антонік

Постанова виготовлена в повному обсязі 30.05.2011 року.