Рішення № 15931125, 01.06.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

01 червня 2011 року справа № 5020-440/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Керченський морський завод „Фрегат” (98300, АР Крим, м. Керч, вул. Кирова, буд 54 А, ідентифікаційний код 32316153)

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Таген” (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, будинок 42-А, офіс 201, ідентифікаційний код 20682349)

про стягнення 13197,72грн.

Суддя О.С. Погребняк

За участю представників:

Позивача: ОСОБА_1 представник, довіреність № 19 від 30.03.2011;

відповідача: Донець В.М. - директор, наказ № 15/К від 28.02.2005.

сутьспору:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Керченський морський завод „Фрегат” звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Таген” про стягнення 13197,72 грн.

Позов обґрунтований порушенням з боку відповідача умов договору №75/07 від 18.09.2007 в частині належної та своєчасної оплати отриманих послуг про стоянку катеру проекту 376.

Ухвалою від 24.03.2011 позовну заяву прийнято до провадження, справу призначено до розгляду у судовому засіданні.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві на позов. Відповідач зазначає, що катер проекту 376 «Прогрес»йому на праві власності ніколи не належав, фактично він є власником іншого катеру проекту 376 «Градус». Відповідач зазначає, що хоча з позивачем і було укладено договір на стоянку катеру, фактично катер проекту 376, який належить ТОВ „Таген”, у причала ТОВ „Керченський морський завод „Фрегат” ніколи не перебував. Відповідач також зазначає, що підпис на актах виконаних робіт здійснено не директором ТОВ „Таген”, а невідомою особою.

Представникам сторін були роз`яснені їх процесуальні права, передбачені статтями 20, 22, 78 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослдивши обставини справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

18.09.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю „Керченський морський завод „Фрегат” Завод, та Товариством з обмеженою відповідальністю „Таген” Замовник, було укладено договір Договір № 75/07 на стоянку катеру проекту 376, відповідно до пункту 1.1 якого Замовник доручає, а Завод забезпечує стоянку катеру проект 376 у причалу Заводу.

Суд вважає, що укладений між сторонами у справі договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу Україна, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Стаття 903 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Пунктами 2.1, 2.4 Договору № 75/07 від 18.09.2007 встановлено, що оплату за надані послуги Замовник здійснює щомісячно протягом 5-ти днів, наступних після звітного періоду, після отримання рахунку та акту вартості послуг.

Підставою для розрахунку вартості наданих послуг є акти про розмір фактично наданих послуг, підписані представниками обох сторін.

В даному випадку позивачем було представлено суду акти по наданню послуг за січень, лютий, березень, квітень 2009, які збоку Товариства з обмеженою відповідальністю „Таген” не підписані, доказів надсилання їх відповідачеві для підписання не представлено (а.с.45-48).

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про недоведеність факту надання позивачем відповідачеві послуг у січні, лютому, березні, квітні 2009 року, та як наслідок, відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю „Таген” обов`язку по оплаті рахунків, виставлених на підставі вказаних актів.

Інших доказів, які б свідчили про надання позивачем відповідачеві послуг по стоянці катеру суду не представлено.

Суд також вважає за необхідне звернуи увагу на той факт, що пунктом 1.3 договору № 75/07 від 18.09.2007 встановлено, що строк стоянки суден визначається з 18.09.2007 по 31.12.2007 та може бути продовжено за угодою сторін.

Доказів укладення сторонами договору угоди про його продовження після 31.12.2007 суду не представлено, у зв`язку з чим, суд вважає недоведеним збоку позивача факт надання послуг саме в рамках договору № 75/07 від 18.09.2007, а також недоведеним факт отримання послуг саме ТОВ „Таген”.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Посилання позивача на часткову оплату відповідачем отриманих послуг суд не може визнати належним доказом у справі з огляду на частину 1 статті 34 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

В даному випадку позивач в обгрунтовання визнання відповідачем існування у нього заборгованості посилається на прибутковий касовий ордер № 888345, на підставі якого сплачено 2466,36 грн. за надані послуги по рахунках № 320 та № 357 (а.с.12).

Однак, суд зазначає, що вимоги про стягнення заборгованості по вказаних рахунках не є предметом даного спору, тому суд їх в якості належного доказу не приймає.

Позивач в обгрунтування позовних вимог також представив суду Акти наданих послуг за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2008 року та рахунки, виставлені на підставі вказаних актів (а.с.35-44).

В той же час, доказів направлення вказаних рахукнків у виконання пункту 2.1 договору, на адресу відповідача позивач не представив.

Суд ухвалою від 17.05.2011 про відкладення розгляду даної справи в порядку підготовки справи до розгляду зобов`язував позивача надати суду докази виконання ним вимог пункту 2.1 Договору №75/07 від 18.09.2007 (докази надсилання рахунків та актів відповідачеві та докази їх отримання відповідачем) (а.с.135).

Присутній у судовому засіданні представник позивача пояснив суду, що такі докази у ТОВ „Керченський морський завод „Фрегат” відсутні та надати їх неможливо.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Таким чином, підставою для звернення до суду має бути наявне порушене або оспорюване право.

Суд вважає, що за умови ненадсилання позивачем актів та рахунків на адресу відповідача та відсутності збоку відповідача відмови в їх оплаті, є відсутнім порушене право ТОВ „Керченський морський завод „Фрегат” та, як наслідок, відсутні підстави для його захисту в судовому порядку.

З огдяду на відсутність порушеного права позивача, суд вважає відсутніми підстави для вчинення процусуальних дій по встановленню справжності підписів директора ТОВ „Таген” на Актах наданих послуг за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2008 року.

На підставі викладених обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Суддя підписО.С.Погребняк

Рішення оформлено згідно

з вимогамист. 84 ГПК України

та підписано 03.06.2011