Рішення № 15931083, 31.05.2011, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2011 р.Справа №18/1102/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних конструкцій "Полтава", вул. Ковпака, буд. 37, м. Полтава, 36007

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Онтар", вул. Калініна, буд. 20, кв. 106, м. Полтава, 36021

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтавський завод залізобетонних конструкцій", вул. Ковпака, буд. 37, м. Полтава, 36007

про стягнення 21611 грн. 47 коп.

Суддя Безрук Т.М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 (дов. №1 від 15.03.2011р.)

від відповідача: ОСОБА_2 (дов. від 12.04.2011р.)

від третьої особи: не зявився

Розглядається позовна заява про стягнення 21611,47 грн. на підставі договору №2 від 16.02.2011 року про відступлення права вимоги, з яких: 21341,06 грн. - основного боргу за товар, поставлений Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтавський завод залізобетонних конструкцій" відповідачу за накладними, 226,56 грн. - пені, 43,85 грн. - 3% річних.

Третя особа в письмових поясненнях зазначила, що стягнення спірної заборгованості за договором №2 від 16.02.2011 року про відступлення права вимоги не проводилось.

Відповідач у відзиві визнає зобовязання в сумі 1396,50 грн. з оплати товару, поставленого за видатковою накладною № 186/1/08 від 03.08.2009р., в іншій частині проти позову заперечує, посилаючись на пропуск позивачем строку позовної давності по заборгованості за товар, поставлений у 2007 році. Відповідач у відзиві прохає застосувати до вимог позивача в частині стягнення 19944,56 грн. позовну давність.

В судовому засіданні 31.05.2011р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Полтавський завод залізобетонних конструкцій»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод залізобетонних конструкцій «Полтава»(позивачем) був укладений договір відступлення права вимоги № 2 від 16.02.2011р.

За умовами п. 1 цього договору ТОВ «Полтавський завод залізобетонних конструкцій»(первісний кредитор) відступає позивачу (новому кредиторові), а новий кредитор набуває права вимоги і стає кредитором за наступними документами: актом звірки взаємних розрахунків від 03.02.2011р., що проведений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Полтавський завод залізобетонних конструкцій»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Онтар»за період 1 липня 2007р. по 1 січня 2011р. Заборгованість ТОВ «Онтар»згідно акту звірки становить 21341,06 грн.

Відповідно до п. 2 Договору право вимоги переходить до нового кредитора без її компенсації первісному кредиторові.

В п. 3 Договору сторони встановили, що за цим договором новий кредитор набуває право вимоги від боржника погашення основної суми боргу, зазначеної в п. 2 договору з урахуванням індексу інфляції, а також трьох процентів річних від простроченої суми, сплати пені, сплати інших штрафних санкцій.

В п.5 Договору встановлено, що право вимоги, яке відступається новому кредиторові, засвідчується актом звірки взаємних розрахунків від 03.02.2011р., що проведений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Полтавський завод залізобетонних конструкцій»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Онтар»за період 1 липня 2007р. по 1 січня 2011р., який переданий новому кредиторові.

Позивач направив відповідачу повідомлення від 25.02.2011р. про відступлення права вимоги, що підтверджується описом вкладення в цінний лист та фіскальним чеком від 02.03.2011 р. (а.с.13,14).

Позивач також направив відповідачу вимогу від 03.03.2011р. про виконання грошового зобовязання на суму 21341,06 грн., що підтверджується описом вкладення в цінний лист та фіскальним чеком від 09.03.2011 р. (а.с.15,16). Дана вимога була отримана відповідачем 10.03.2011 року, про що свідчить лист Поштамт-центру поштового зв'язку № 1 від 21 березня 2011 року за № 15-204 (а.с.17).

Відповідач заборгованість не сплатив.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредитору.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язані здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язані, новий кредитор несе ризик настання несприятливих наслідків для нього. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредитору є належним виконанням.

За ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобовязанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

В підтвердження дійсності зобовязань відповідача позивач надав акт звірки взаємних розрахунків від 03.02.2011р., складений між ТОВ «Полтавський завод залізобетонних конструкцій»та ТОВ «Онтар»за період 1 липня 2007р. по 1 січня 2011р., в якому констатовано заборгованість відповідача в сумі 21341,06 грн.

В обґрунтування наявності у відповідача зобовязань перед первісним кредитором - ТОВ «Полтавський завод залізобетонних конструкцій»з оплати боргу позивач надав суду накладні на загальну суму 51343,01 грн., а саме: накладні № 303/07 від 03.07.2007р., № 305/07 від 04.07.2007р., № 313/07 від 09.07.2007р., № 328/07 від 20.07.2007р., № 413/09 від 18.09.2007р., № 414/09 від 19.09.2007р., № 419/09 від 24.09.2007р., № 461/10 від 31.10.2007р., видаткову накладну № 186/1/08 від 03.08.2009р., та довіреності відповідача.

Судом встановлено, що накладні № 303/07 від 03.07.2007р., № 305/07 від 04.07.2007р., № 313/07 від 09.07.2007р., № 328/07 від 20.07.2007р., № 413/09 від 18.09.2007р. на поставку товару на загальну суму 19493,66 грн. відповідачем не підписані, але факт одержання за ними товару відповідачем не заперечується. При цьому як свідчить акт звірки розрахунків від 03.02.2011р. та довідка банку від 06.05.2011р. вказані поставки є оплаченими відповідачем (а.с.12, 31).

Фактично спір виник щодо оплати товару, поставленого за накладними № 414/09 від 19.09.2007р., № 419/09 від 24.09.2007р., № 461/10 від 31.10.2007р., видатковою накладною № 186/1/08 від 03.08.2009р.

Як свідчать надані докази, ТОВ «Полтавський завод залізобетонних конструкцій»за накладними № 414/09 від 19.09.2007р., № 419/09 від 24.09.2007р., № 461/10 від 31.10.2007р., видатковою накладною № 186/1/08 від 03.08.2009р. продав відповідачу товар на загальну суму 31849,36 грн. Зазначене підтверджується двостороннє підписаними накладними № 414/09 від 19.09.2007р., № 419/09 від 24.09.2007р., № 461/10 від 31.10.2007р., видатковою накладною № 186/1/08 від 03.08.2009р. та довіреностями відповідача на одержання товарно-матеріальних цінностей серії НАО № 226521 від 19.09.2007р., серії НАО № 226523 від 20.09.2007р., серії ЯОМ № 570055 від 31.10.2007р., № 244 від 24.07.2009р. (а.с.32, 33, 37, 38).

За одержаний товар відповідач розрахувався частково, сплативши 10508,30 грн. Заборгованість становить 21341,06 грн. Зазначене підтверджується актом звірки розрахунків від 03.02.2011р. та довідкою банку про проведені платежі від 06.05.2011р. (а.с.12, 31).

На даний час заборгованість в сумі 21341,06 грн. відповідачем не сплачена.

Відповідно до ч.2 с.509, ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

За ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч.4 ст. 203 ЦК України).

Частиною 1 ст. 205 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст.206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Статтею 208 ЦК України передбачено, що правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі. Разом з тим, за ст.218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією з сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.

Тобто, недодержання простої письмової форми, якщо такий наслідок прямо не передбачений законом, не тягне за собою недійсність правочину, а лише позбавляє сторони права у разі виникнення спору посилатися для підтвердження угоди на показання свідків.

Як свідчать надані докази, відповідачем видано довіреності своєму представнику на одержання матеріальних цінностей від ТОВ «Полтавський завод залізобетонних конструкцій», у видаткових накладних № 414/09 від 19.09.2007р., № 419/09 від 24.09.2007р., № 461/10 від 31.10.2007р., № 186/1/08 від 03.08.2009р. зазначено кількість, ціну та загальну вартість товару, одержаного відповідачем. Дані докази свідчать, що між сторонами було укладено договір купівлі-продажу в усній формі.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Строк виконання зобовязання з оплати одержаного товару між ТОВ «Полтавський завод залізобетонних конструкцій»та відповідачем встановлений не був.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимог, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки

Згідно з ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч.5 ст. 261 ЦК України за зобовязаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право предявити вимогу про виконання зобовязання.

В даному випадку строк виконання зобовязання з оплати одержаного товару між сторонами не був визначений.

Отже, у спірних правовідносинах перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право предявити вимогу про виконання зобовязання (ч. 5 ст. 261 ЦК).

Статтею 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З огляду на вказані положення законодавства у первісного кредитора - ТОВ «Полтавський завод залізобетонних конструкцій»право вимоги оплати проданого товару виникло відповідно 19.09.2007р. за накладною №414/09, 24.09.2007р. за накладною № 419/09, 31.10.2007р. за накладною № 461/10, 03.08.2009р. за накладною № 186/1/08.

Отже, трирічний строк позовної давності закінчився 19.09.2010р. за накладною №414/09, 24.09.2010р. за накладною № 419/09, 31.10.2010р. за накладною № 461/10.

За вимогами щодо сплати боргу та товар, одержаний за накладною № 186/1/08 від 03.08.2009р. на суму 1396,50 грн., строк позовної давності на дату подачі позову не закінчився.

Підписання акту звірки взаємних розрахунків 03 лютого 2011 р. не можна вважати дією, що свідчить про визнання відповідачем свого боргу відносно вимог за 2007 p., оскільки акт було складено за межами строків, встановлених ст. 257 ЦК України, що, в свою чергу, не створює для відповідача правових наслідків у вигляді зобов'язання сплатити певну грошову суму у зв'язку із закінченням строку позовної давності на момент його складення.

Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих права, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Частиною 4 цієї ж статті визначено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідач у відзиві заявив про застосування позовної давності до вимог позивача в частині стягнення суми в розмірі 19944,56 гривень.

Враховуючи, що за вимогами про сплату боргу за товар, одержаний за накладними № 414/09 від 19.09.2007р., № 419/09 від 24.09.2007р., № 461/10 від 31.10.2007р., закінчився термін позовної давності, відповідачем подано заяву про застосування позовної давності, у позові в частині стягнення 19944,56 грн. боргу слід відмовити на підставі ч.4 ст. 267 ЦК України.

Господарським судом також встановлено, що за накладною № 186/1/08 від 03.08.2009р. відповідач одержав товар на суму 1396,50 грн., розрахунки за який не провів. На вимогу позивача від 03.03.2011р. про сплату боргу в порядку ст. 530 ЦК України, заборгованість не погасив.

Отже позовні вимоги в частині стягнення 1396,50 грн. боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобовязань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 2. ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаної норми позивачем нараховано до стягнення 43,85 грн. 3% річних за період 18.03.2011р. 11.04.2011р.

Статтею 266 ЦК України передбачено, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Таким чином, правомірним є нарахування 3% річних на борг в сумі 1396,50 грн. за товар, проданий за накладною № 186/1/08 від 03.08.2009р. За період 18.03.2011р. 11.04.2011р. сума 3% річних становить 2,87 грн. (розрахунок суду залучено до справи).

В частині стягнення 40,98 грн. річних слід відмовити, в звязку зі спливом позовної давності по основній вимозі, а отже і по річним, на підставі ст. 266 ЦК України.

Позивачем також заявлено вимоги про стягнення 226,56 грн. пені, нарахованої за період 18.03.2011р. 11.04.2011р. при цьому позивачем не враховано наступні положення діючого з законодавства.

За ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобовязання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч.4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Частиною першою ст. 548 ЦК України передбачено, що виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Стосовно спірних правовідносин законом розмір пені не встановлено, отже необхідною умовою їх нарахування та стягнення є визначення підстав сплати та розміру санкцій в договорі, укладеному між сторонами.

Сторонами не укладалося письмової угоди про застосування пені в якості забезпечення виконання відповідачем зобовязання зі своєчасної оплати товару.

З огляду на викладене, відсутні підстави для нарахування пені.

Отже, у позові в частині стягнення 226,56 грн. пені слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Онтар" (вул. Калініна, буд. 20, кв. 106, м. Полтава, 36021, ідентифікаційний код 24560910, інші відомості не відомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних конструкцій "Полтава" (вул. Ковпака, буд. 37, м. Полтава, 36007, ідентифікаційний код 36903416, інші відомості не відомі) 1396грн. 50 коп. основного боргу, 2грн. 87 коп. 3% річних, 12грн. 97 коп. витрат з оплати держмита, 14грн. 16 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

3. В іншій частині - у позові відмовити.

СуддяБезрук Т.М.

Повне рішення складено та підписано: