Рішення № 15930637, 17.05.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" травня 2011 р. Справа № 20/052-11

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Фабрики «ВАРІАНТ»товариства з обмеженою відповідальністю

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислове підприємство «РЕГУЛ»

про стягнення 62244,75 грн.

секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1, довір. б/н від 12.05.2011 р.

від відповідача: не зявився

Обставини справи:

Фабрика «ВАРІАНТ»товариство з обмеженою відповідальністю (далі - позивач) звернулася до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислове підприємство «РЕГУЛ»(далі - відповідач) про стягнення 62244,75 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладення між позивачем та відповідачем договорів купівлі-продажу № 191 від 17.12.2008 р., № 56 від 18.05.2009 р., відповідно до яких Фабрика «ВАРІАНТ»ТОВ зобовязувалася поставляти у власність покупця товар, а відповідач приймати та оплачувати його.

Як зазначає позивач, згідно умов договорів Фабрика «ВАРІАНТ»ТОВ здійснило поставку товару відповідачеві на суму 185847,00 грн., який покупцем був частково оплачений, у звязку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 40847,00 грн. основного боргу, 8758,84 грн. пені, 8169,40 грн. штрафу, 1367,63 грн. інфляційних втрат, 1331,88 грн. 3% річних, 622,45 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Розгляд справи відкладався.

29.04.2011 р. до господарського суду Київської області Фабрикою «ВАРІАНТ»ТОВ було подано клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Представник позивача у судових засіданнях 29.04.2011 р. та 17.05.2011 р. позовні вимоги підтримав.

У судові засідання 29.04.2011 р. та 17.05.2011 р. відповідач не зявився. Відзиву на позов не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 17.05.2011 р. було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

17.12.2008 р. між Фабрикою «ВАРІАНТ»товариством з обмеженою відповідальністю (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агропромислове підприємство «РЕГУЛ»(покупець) було укладено договір № 191 купівлі-продажу, відповідно до п. 2.1 якого на умовах договору продавець зобовязується передати у власність покупця обладнання для утримання тварин, а саме станок для опоросу типу № 7 (САИН.9110.00.00), вартість, кількість, комплектність, ціна та асортимент яких визначені у рахунку-фактурі, а покупець приймає на себе зобовязання оплатити повну вартість та прийняти товар згідно умов договору.

Згідно з п. 3.3 договору № 191 розрахунки між сторонами здійснюються у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів з поточного рахунку покупця на поточний рахунок продавця.

У відповідності з п. 3.4 договору № 191 покупець зобовязується оплачувати вартість товару згідно виставленого рахунку-фактури.

Пунктом 6.2 договору № 191 передбачено, що за прострочення терміну проведення платежів проти терміну, передбаченого п. 3.4 договору, продавець має право нараховувати та стягувати з покупця пеню в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожен день такого прострочення, а також застосовувати санкції, передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України.

За прострочення більш ніж на 30 днів терміну проведення платежів, передбаченого п. 3.4 договору, до покупця крім пені може бути застосована штрафна санкція в розмірі 20% вартості затриманої оплатою партії (пункт 6.4 договору № 191).

Фабрикою «ВАРІАНТ»ТОВ та ТОВ «Агропромислове підприємство «РЕГУЛ»було підписано додаток № 191 до договору купівлі-продажу від 17.12.2008 р., згідно з яким встановлено графік оплати товару та передання товару.

Як зазначає позивач, відповідачем була здійснена передоплата товару в сумі 95000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку Фабрики «ВАРІАНТ»ТОВ від 19.05.2009 р., 26.05.2009 р., 03.07.2009 р., 07.07.2009 р.

Фабрикою «ВАРІАНТ»ТОВ було передано ТОВ «Агропромислове підприємство «РЕГУЛ»товар на суму 117990,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № ВА-0000901 від 27.05.2009 р. на суму 35910,00 грн., № ВА-0001214 від 08.07.2009 р. на суму 82080,00 грн.

Факт отримання товару підтверджується також довіреностями № 628692 від 25.05.2008 р. та № 709653 від 07.07.2009 р., виданими на ім`я Журавльова О.І. на отримання товару від Фабрики «ВАРІАНТ»ТОВ, оскільки відповідно до п. 13 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 р. № 99, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996 р. за № 293/1318, довіреність, незалежно від строку її дії, залишається у постачальника при першому відпуску цінностей.

Проте, як зазначає позивач, відповідач свої зобовязання щодо належної оплати за отриманий товар на підставі договору № 191 від 17.12.2008 р. не виконав, у звязку з чим за ТОВ «Агропромислове підприємство «РЕГУЛ»рахується заборгованість в сумі 22990,00 грн.

Окрім того, 18.05.2009 р. між Фабрикою «ВАРІАНТ»товариством з обмеженою відповідальністю (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агропромислове підприємство «РЕГУЛ»(покупець) було укладено договір № 56 купівлі-продажу, відповідно до п. 2.1 якого на умовах договору продавець зобовязується передати у власність покупця обладнання для утримання тварин, а саме станок для запліднення № 8 (САИН 9119.00.000), годівниця універсальна (САИН 9100.60.000), боковина станка № 8 (САИН 9119.01.000) (товар), кількість, комплектність, ціна та асортимент яких визначені у рахунках-фактурах та/або у специфікаціях (у разі необхідності) на кожну окрему партію товару, що є невідємними частинами договору, та підтверджується відповідними товаророзпорядчими документами (накладними), а покупець приймає на себе зобовязання прийняти такий товар та оплатити його повну вартість згідно умов договору.

Згідно з п. 3.3 договору № 56 розрахунки між сторонами здійснюються у безготівковій формі шляхом перерахування 100% передоплати вартості кожної партії товару з поточного рахунку покупця на поточний рахунок продавця згідно виставленого рахунку-фактури.

У відповідності з п. 3.4 договору продавець має право постачати товар без одержання передоплати покупця. У цьому випадку покупець зобовязується оплатити поставлений товар в строк до 14 календарних днів з моменту фактичного одержання товару.

Пунктом 6.2 договору № 56 передбачено, що за прострочення терміну проведення платежів проти терміну, передбаченого п. 3.4 договору, продавець має право нараховувати та стягувати з покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день такого прострочення, а також застосовувати санкції, передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України.

За прострочення більш ніж на 30 днів терміну проведення платежів, передбаченого п. 3.4 договору, до покупця крім пені може бути застосована штрафна санкція в розмірі 20% вартості затриманої оплатою партії (пункт 6.4 договору № 56).

Фабрикою «ВАРІАНТ»ТОВ та ТОВ «Агропромислове підприємство «РЕГУЛ»було підписано додаток № 1 до договору купівлі-продажу № 56 від 15.05.2009 р., згідно з яким встановлено графік оплати товару та передання товару.

Як зазначає позивач, на виконання договору купівлі-продажу № 56 від 15.05.2009 р. Фабрикою «ВАРІАНТ»ТОВ було передано ТОВ «Агропромислове підприємство «РЕГУЛ»товар на суму 67857,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № ВА-0001213 від 08.07.2009 р.

Відповідач частково розрахувався за поставлений товар в сумі 50000,00 грн., отриманий від позивача на підставі договору № 56 від 18.05.2009 р., що підтверджується банківськими виписками з рахунку Фабрики «ВАРІАНТ»ТОВ від 20.07.2009 р., 04.08.2009 р., 28.09.2009 р.

У звязку з чим за ТОВ «Агропромислове підприємство «РЕГУЛ»рахується заборгованість перед позивачем за отриманий товар згідно договору № 56 від 18.05.2009 р. в сумі 17857,00 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості покупця перед продавцем за договорами купівлі-продажу № 191 від 17.12.2008 р. та № 56 від 18.05.2009 р. складає 40847,00 грн.

Фабрикою «ВАРІАНТ»ТОВ та ТОВ «Агропромислове підприємство «РЕГУЛ»було підписано та скріплено печатками сторін акт звірки взаємних розрахунків за січень 2010 року на суму 40847,00 грн., проте зазначена сума боргу сплачена покупцем не була, у звязку з чим продавець і звернувся з даним позовом до суду.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобовязання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач у судові засідання не зявився, відзив на позов, контррозрахунок або докази оплати поставленого позивачем товару у повному обсязі суду не надав.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобовязань судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.

За таких обставин позовні вимоги щодо стягнення заборгованості з відповідача за поставлений товар, з урахуванням встановлення судом факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 40847,00 грн., підлягають задоволенню.

Крім суми основної заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню відповідно до п. 6.2 договорів купівлі-продажу № 191 від 17.12.2008 р. та № 56 від 18.05.2009 р.

Згадуваним п. 6.2 договору № 191 передбачено, що за прострочення терміну проведення платежів проти терміну, передбаченого п. 3.4 договору, продавець має право нараховувати та стягувати з покупця пеню в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожен день такого прострочення, а також застосовувати санкції, передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України.

Приписами ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до розрахунку Фабрики «ВАРІАНТ» ТОВ, що не суперечить приписам ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», пеня складає 5412,73 грн. за договором № 191 за період з 09.07.2009 р. до 13.09.2010 р. на суму 22990,00 грн.

Водночас, згідно з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За таких обставин сума пені за договором № 191, що підлягає стягненню з відповідача з урахуванням зазначених приписів п. 6 ст. 232 ГК України, становить 2420,88 грн. за період з 09.07.2009 р. до 09.01.2010 р. на суму на суму 22990,00 грн.

Як встановлено п. 6.2 договору № 56 від 18.05.2009 р., за прострочення терміну проведення платежів проти терміну, передбаченого п. 3.4 договору, продавець має право нараховувати та стягувати з покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день такого прострочення, а також застосовувати санкції, передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до розрахунку Фабрики «ВАРІАНТ» ТОВ, пеня складає 3346,11 грн. за договором № 56 за період з 29.09.2009 р. до 13.09.2010 р. на суму 17857,00 грн.

Проте, сума пені, що підлягає стягненню з відповідача з урахуванням зазначених вище приписів п. 6 ст. 232 ГК України, становить 2612,02 грн., у тому числі за період з 23.07.2009 р. до 04.08.2009 р. на суму 52857,00 грн. в сумі 414,17 грн., з 05.08.2009 р. до 28.09.2009 р. на суму 32857,00 грн. в сумі 1024,42 грн., з 29.09.2009 р. до 23.01.2010 р. на суму 17857,00 грн. в сумі 1173,43 грн.

У звязку з наведеним вимоги позивача про стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню в сумі 5032,90 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача штраф відповідно до п. 6.4 договорів купівлі-продажу № 191 від 17.12.2008 р. та № 56 від 18.05.2009 р.

Згадуваним п. 6.4 договорів передбачено, що за прострочення більш ніж на 30 днів терміну проведення платежів, передбаченого п. 3.4 договору, до покупця крім пені може бути застосована штрафна санкція в розмірі 20% вартості затриманої оплатою партії.

Розмір штрафу, визначений позивачем, становить 8169,40 грн., у тому числі за договором № 191 в сумі 4598,00 грн., а за договором № 56 в сумі 3571,40 грн., є обґрунтованим, у звязку з чим штраф підлягає стягненню з відповідача в заявленому позивачем розмірі.

Також позов Фабрики «ВАРІАНТ»ТОВ містить вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3% річних.

Заявляючи вимогу про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат, позивач посилається на приписи ст. 625 ЦК України, згідно з частиною другою якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір 3%, визначений позивачем, становить 1331,88 грн., у тому числі за договором № 191 за період з 09.07.2009 р. до 13.09.2010 р. на суму 22990,00 грн. в сумі 818,19 грн., за договором № 56 за період з 29.09.2009 р. до 13.09.2010 р. на суму 17857,00 грн. в сумі 513,69 грн.

Проте згідно з вірним арифметичним розрахунком, стягненню з відповідача підлягають 1329,99 грн. 3 % річних, у тому числі за договором № 191 за період з 09.07.2009 р. до 13.09.2010 р. на суму 22990,00 грн. в сумі 816,30 грн., за договором № 56 за період з 29.09.2009 р. до 13.09.2010 р. на суму 17857,00 грн. в сумі 513,69 грн., у звязку з чим позовні вимоги про стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню.

Розмір інфляційних втрат, визначений фабрикою, становить 3137,63 грн., у тому числі за договором № 191 за період з 09.07.2009 р. до 13.09.2010 р. на суму 22990,00 грн. в сумі 1816,21 грн., за договором № 56 за період з 29.09.2009 р. до 13.09.2010 р. на суму 17857,00 грн. в сумі 1321,42 грн., є обґрунтованим, у звязку з чим інфляційні втрати підлягають стягненню з відповідача в заявленому позивачем розмірі.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог Фабрики «ВАРІАНТ»ТОВ.

Судові витрати відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислове підприємство «РЕГУЛ»(08720, Київська обл., Обухівський р-н, м. Українка, пр-т Дніпровський, 19, кв. 48, код ЄДРПОУ 31252120) на користь Фабрики «ВАРІАНТ»товариства з обмеженою відповідальністю (61033, м. Харків, Київський р-н, вул. Шевченка, 325, код ЄДРПОУ 21170203) 40847 (сорок тисяч вісімсот сорок сім) грн. 00 коп. основного боргу, 5032 (пять тисяч тридцять дві) грн. 90 коп. пені, 8149 (вісім тисяч сто сорок девять) грн. 40 коп. штрафу, 1367 (одну тисячу триста шістдесят сім) грн. 63 коп. інфляційних втрат, 1329 (одну тисячу триста двадцять девять) грн. 99 коп. 3% річних, 5674 (пять тисяч шістсот сімдесят чотири) грн. 70 коп. витрат по сплаті державного мита та 215 (двісті пятнадцять) грн. 16 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.У решті позовних вимог відмовити.

Суддя В.М. Бабкіна

Дата підписання рішення 20.05.2011 р.