Рішення № 15930345, 02.06.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

02 червня 2011 р.

Справа 5/39/2011/5003

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Газовик" (вул. Предславинська, 39, Печерський район, м. Київ, 03150; вул. Леніна, 2-а, смт. Кирнасівка, Тульчинський район, Вінницька область)

до:Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" (пров. Щорса, 24, м. Вінниця, 21012)

про стягнення 267 739,05 грн. заборгованості за транспортування природного газу

Головуючий суддя Бенівський В.І.

Cекретар судового засідання Горейко М.В.

Представники

позивача : ТОВ "Газовик" - ОСОБА_1, довіреність № 2 від 22.06.2010 р.;

відповідача : ПАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" - ОСОБА_2, довіреність № 01/11-Д від 31.12.2010 р.

ВСТАНОВИВ :

До господарського суду Вінницької області подано позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Газовик" до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз"про стягнення 267 739,05 грн. заборгованості за транспортування природного газу.

Ухвалою суду від 26.04.2011 р. порушено провадження у справі № 5/39/2011/5003 за вказаним позовом.

В підтвердження заявлених вимог ТОВ "Газовик" в позовній заяві посилається на такі обставини.

Позивач має ліцензію на транспортування природного і нафтового газу розподільними трубопроводами.

Відповідач в період з січня по березень 2011 року, відповідно до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного і нафтового газу затверджених Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 13 січня 2010 року N 12 Зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15 січня 2010 р. за N 29/17324,отримував послуги з транспортування природного газу розподільними трубопроводами від Позивача.

В зв'язку з тим, що відповідач систематично не сплачував отримані ним послуги з транспортування газу позивач для захисту своїх прав звертався до суду , який задовольняв вимоги позивача по сплатні послуг, та зобов'язував ВАТ «Вінницягаз» їх сплачувати, про що є рішення Господарського суду Вінницької області, Житомирського апеляційного суду, та Вищого господарського суду України.

Відповідно до статті 174 ГК України Господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.

Згідно п. 3.8. Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного і нафтового газу затверджених Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 13 січня 2010 року N 12 Зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15 січня 2010 р. за N 29/17324 :3.8. Ліцензіат одержує плату за послуги з транспортування природного газу розподільними трубопроводами від замовників цих послуг за встановленим НКРЕ тарифом.

Тариф на транспортування природного газу розподільними трубопроводами розраховується ліцензіатом на наступний (плановий) період та затверджується НКРЕ.

Тариф установлюється таким чином, щоб забезпечити ліцензіату відшкодування його обґрунтованих витрат та отримання прибутку, а також стимулювати його до скорочення цих витрат і підвищення рентабельності його діяльності.

Відповідно до абзацу 2 ч. І ст.632 ЦК України, у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 30.07.2010 року N 1006 було затверджено тариф на транспортування природного і нафтового газу розподільними трубопроводами, та встановлено його в розмірі 180,20 грн за 1000 м. куб.(без урахування ПДВ), який набрав чинності з 01.08.2010року (п.6 постанови), який діяв до 01.02.2011 року, так як постановою НКРЕУ № 168 від 27.01.2011року було внесено до постанови НКРЕ від 30.07.2010 N 1006 "Про затвердження тарифів на транспортування природного газу розподільними трубопроводами та постачання природного газу за регульованим тарифом для ТОВ "Газовик" такі зміни: у пункті 1 цифри "180,20" замінити цифрами "150,00" і яка набрала чинності з 1 лютого 2011 року.

Таким чином тариф на транспортування природного і нафтового газу розподільними трубопроводами, до 01.02.2011 року з урахуванням ПДВ становить 216,24 грн. за 1000 м. куб., а з 01.02.2011 року з урахуванням ПДВ становить 180,00 грн. за 1000 м. куб.

Розрахунок 180,20+ 180,20 х 20 / 100 = 216,24 грн.

Таким чином тариф на транспортування природного і нафтового газу розподільними трубопроводами, з 01.02.2011 року з урахуванням ПДВ становить 180,00 грн. за 1000 м. куб.

Розрахунок 150,00+ 150,00 х 20 / 100 = 180,00 грн.

П. 3.4.8. Ліцензійних умов зазначено, що Ліцензіат зобов'язаний складати та підписувати разом із замовниками, та/або споживачами, та/або газотранспортними підприємствами, та/або газопостачальними підприємствами акти про обсяги протранспортованого газу.

Ч. 2. ст. 205 ЦК України, передбачено, що правочин, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Відповідач своєю поведінкою засвідчив свою волю, щодо отримання послуг по транспортуванню газу.

Надання послуг транспортування природного і нафтового газу розподільними трубопроводами підтверджується Актами прийому - передачі протранспортованого газу відповідно до яких, з урахуванням тарифу на транспортування природного і нафтового газу розподільчими трубопроводами, відповідач повинен сплатити:

Акт приймання передачі природного газу № 01/10 від 31.01.2011 р. за 506,216 м. куб. при тарифі на транспортування газу 216,24 грн. за 1000 м. куб. - 109 464,15 грн.

Акт приймання передачі природного газу № 01/11 від 03.03.2011 р. за 488,088 м. куб. при тарифі на транспортування газу 180,00 грн. за 1000 м. куб. - 87 855,84 грн.

Акт приймання передачі природного газу № 03/11 від 04.04.2011 р. за 391,217 м. куб. при тарифі на транспортування газу 180,00 грн. за 1000 м. куб. - 70 419,06 грн.

Відповідачу направлялись вимоги на суму заборгованості, які залишились без відповіді та задоволення.

Відповідно ст. 530 Цивільного кодексу України відповідач повинен був сплатити зазначені послуги в семиденний термін, але відповідач не розрахувався з позивачем за транспортування газу. Згідно статті 193 Господарського кодексу суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На підставі вищевикладеного, позивач просить суд просить стягнути з відповідача плату за послуги з транспортування природного газу, що складає 267 739,05 грн.

Відповідач у відзиві та в судовому засіданні заперечила щодо заявлених позовних вимог з наступних підстав.

Позивач зазначає, що в період з січня по березень 2011 року відповідач отримував послуги з транспортування природного газу розподільними трубопроводами від Позивача та не оплатив їх. Але, відповідно до п. 3.8. Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного і нафтового газу, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 13.01.2010 р. № 12 - Ліцензіат одержує плату за послуги з транспортування природного газу розподільними трубопроводами від замовників цих послуг за встановленим НКРЕ тарифом.

Позивачем, всупереч вимогам статті 33 ГПК України, не надано суду жодного доказу того, що ВАТ «Вінницягаз» замовляло у ТОВ «Газовик» послуги з транспортування природного газу розподільними трубопроводами в період з січня по березень 2011 року.

Крім того, Позивач стверджує, що факт надання послуг за вищевказаний період підтверджується актами прийому-передачі природного газу. З цього приводу необхідно зазначити наступне: відповідно до статті 34 ГПК України встановлює, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Так, Порядок доступу до газотранспортної системи, затверджений Наказом НАК «Нафтогаз України» від 26.03.2006р. № 79 визначає форму акту прийому - передачі природного газу. Надані Позивачем докази не відповідають встановленій формі, а отже на підставі ст. 34 ГПК України не можуть підтверджувати факт надання послуг Відповідачу. Звірка розрахунків здійснюється на підставі актів виконаних робіт з транспортування газу, а отже, саме вони є належними і допустимими доказами надання послуг з транспортування газу.

Також, в самих актах прийому - передачі газу, на які посилається Позивач, відсутнє посилання на будь-який договір чи інший документ відповідно до якого ВАТ «Вінницягаз» замовляло б послуги з транспортування газу у ТОВ «Газовик». Вищезазначені акти свідчать лише про передачу в газові мережі області природного газу. Таким чином, в самих актах відсутні будь-які фактичні дані, які б свідчили про надання послуг з транспортування газу, а акти складались з метою визначення обсягів природного газу (облік газу) на виконання пунктів 2.3.2., 5.3.2. наказу НАК «Нафтогаз України» від 26.03.2001р. № 79 «Про затвердження Порядку доступу до газотранспортної системи».

При визначенні об'єктивних підстав для складення наданих Позивачем актів прийому- передачі природного газу слід враховувати положення зазначені в статті 4 ЗУ «Про нафту і газ», яка зазначає - регулювання відносин у нафтовій галузі має особливості, пов 'язані з об'єктивними умовами функціонування галузі:

-постійним і безперервним збалансування видобутку, постачання і споживання газу;

-наявністю єдиної газотранспортної системи України для газопостачання споживачів.

Тому Відповідач, при передачі природного газу від Позивача не міг відмовитись від прийому природного газу, враховуючи Єдину газотранспортну систему із постійним і безперервним постачанням і споживанням газу, але послуг з транспортування природного газу у Позивача він не замовляв.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши докази, суд вбачає, що заяву подано обґрунтовано.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України).

Виходячи з положень ст.ст. 1, 21 ГПК України відповідачем у справі має бути особа, яка, порушує або оспорює права та охоронювані законом інтереси позивача.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом прийшов до висновку про повне задовольнення позовних вимог виходячи з наступного.

За період з січня по березень 2011 року ПАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз", відповідно до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного і нафтового газу затверджених Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 13 січня 2010 року N 12 Зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15 січня 2010 р. за N 29/17324, отримував послуги з транспортування природного газу розподільними трубопроводами від Позивача.

Згідно п. 3.8. Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного і нафтового газу затверджених Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 13 січня 2010 року N 12 Зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15 січня 2010 р. за N 29/17324 3.8. Ліцензіат одержує плату за послуги з транспортування природного газу розподільними трубопроводами від замовників цих послуг за встановленим НКРЕ тарифом.

Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 30.07.2010 року N 1006 було затверджено тариф на транспортування природного і нафтового газу розподільними трубопроводами, та встановлено його в розмірі 180,20 грн за 1000 м. куб. (без урахування ПДВ), який набрав чинності з 01.08.2010 року (п.6 постанови), який діяв до 01.02.2011 року, так як постановою НКРЕУ № 168 від 27.01.2011року було внесено до постанови НКРЕ від 30.07.2010 N 1006 "Про затвердження тарифів на транспортування природного газу розподільними трубопроводами та постачання природного газу за регульованим тарифом для ТОВ "Газовик" зміни.

Таким чином тариф на транспортування природного і нафтового газу розподільними трубопроводами, до 01.02.2011 року з урахуванням ПДВ становить 216,24 грн. за 1000 м. куб., а з 01.02.2011 року з урахуванням ПДВ становить 180,00 грн. за 1000 м. куб.

Надання послуг транспортування природного і нафтового газу розподільними трубопроводами підтверджується Актами прийому - передачі протранспортованого газу та податковими накладними відповідно до яких, з урахуванням тарифу на транспортування природного і нафтового газу розподільчими трубопроводами, відповідач повинен був сплатити 267 739,05 грн.

Станом на день розгляду справи в суді відповідач не надав суду та позивачу доказів здійснення з позивачем розрахунків за отриманий природний газ в сумі 267 739,05 грн. Тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 267 739,05 грн. основного боргу на підставі ст. ст. 11, 530 ЦК України слід задоволити.

Зазначене в позовній заяві підтверджується доказами, розрахунками, які додаються до матеріалів справи. А саме, актами приймання-передачі природного газу № 01/10 від 31.01.2011 р., № 01/11 від 03.03.2010 р., № 03/11 від 04.04.2011 р., податковими накладними № 21 від 31.01.2011 р., № 114 від 31.03.2011 р., № 58 від 28.02.2011 р. та відповідними рахунками.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається , якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України , інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться. Ст.. 530 ЦК України передбачено , що якщо у зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання , то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо не встановлений строк , кредитор має право вимагати його в будь - який час.

Оскільки відповідач не виконав зобов'язання у строк, встановлений ст. 530 ЦК України він є боржником, що прострочив.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судові витрати по справі, на підставі ст. 49 ГПК України, слід віднести за рахунок відповідача, оскільки спір до суду доведено з його вини.

В судовому засіданні, відповідно до ст. 85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення (коротке рішення).

Керуючись ст.ст. 1, 2, 3, 12, 18-22, 24, 28, 33, 43, 49, 69, 82-85 ГПК України, ст.ст. 509, 526, 527 ЦК України, ст. 193 ГК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" (пров. Щорса, 24, м. Вінниця, 21012, код ЄДРПОУ 03338649, р/р 260053021146 в облдирекції УСБ, МФО 302010) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газовик" (юр. адреса: 03150, м. Київ, Печерський район, вул. Предславинська, 39; фактична адреса: вул. Леніна, 2-а, смт. Кирнасівка, Тульчинський район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 32736800, р/р 26001055301626 в ВФ КБ "Приватбанк" м. Вінниця, МФО 302689) 267 739,05 грн. основного боргу, 2 677,40 грн. витрат на державне мито та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Копію рішення надіслати позивачу та відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суддя Бенівський В.І.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 03 червня 2011 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Предславинська, 39, Печерський район, м. Київ, 03150; вул. Леніна, 2-а, смт. Кирнасівка, Тульчинський район, Вінницька область)

3 - відповідачу (пров. Щорса, 24, м. Вінниця, 21012)