Постанова № 15929760, 24.05.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" травня 2011 р. Справа № 5021/2/2011

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О. В.,

суддя-доповідач Білоусова Я.О. , суддя Пуль О.А.

при секретарі Деркач Ю.О.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 за довіреністю №010-01/3237

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №1532 С/2-7) на рішення господарського суду Сумської області від 03.03.11р. у справі № 5021/2/2011

за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" у м. Суми,

до Відкритого акціонерного товариства "Сумихімпром", м. Суми,

про стягнення 673559,12 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Сумської області від 03.03.2011р. (суддя Сопяненко О.Ю.) в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі відмовлено. Позов задоволено. Стягнуто з відповідача 673559,12 грн. заборгованості, 6735,59 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач з рішенням місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме статтю 79 ГПК України.

У судове засідання представник відповідача не зявився, про причину неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечував, просить залишити рішення господарського суду від 03.03.2011 року без змін. Правом надання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні докази по справі, колегія суддів встановила.

Управлінням Пенсійного фонду України в Зарічному районі м.Суми була проведена перевірка діяльності Відкритого акціонерного товариства «Сумихімпром»з питань додержання вимог Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», за результатами якої було складено акт № 1/3-27 від 05.06.2009 року про виявлення фактів прийняття банками, у тому числі і ПАТ «Державний експортно імпортний банк України», платіжних документів відповідача на перерахування коштів для виплати заробітної плати його працівникам без забезпечення одночасного подання відповідачем платіжних документів на перерахування коштів для сплати відповідних сум страхових внесків.

03.07.2009 року Управлінням Пенсійного фонду України в Зарічному районі м.Суми було винесено рішення № 523 про застосування до Публічного акціонерного товариства «Державний експортно імпортний банк України»фінансових санкцій у розмірі 673559 грн. 12 коп.

ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»оскаржив наведене рішення Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 27.08.2009 року по справі №2а-4229/09/1870 визнано нечинним рішення Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м.Суми від 03.07.2009 року №523 про застосування фінансових санкцій.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2010 року по справі №2-а-4229/09/1870 зазначену постанову Сумського окружного адміністративного суду скасовано з прийняттям нової постанови, якою в задоволенні позову ПАТ Державний експортно-імпортний банк України»до Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми про визнання нечинним рішення про застосування фінансовий санкцій відмовлено.

Платіжним дорученням № 1308 від 03.12.2010 року АТ «Укрексімбанк»сплатив на рахунок УПФУ в Зарічному районі м.Суми 673559 грн. 00 коп. фінансових санкцій на виконання Рішення УПФУ № 523 від 03.07.2009 року.

10.12.2010 року та 08.02.2011 року позивач звертався до відповідача з проханнями про виконання зобовязання, однак заборгованість перед банком в сумі 673559 грн. 12 коп. відповідачем залишилася не сплаченою.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, правильність застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм процесуального та матеріального права приходить до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно положень статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти, цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Частиною 6 наведеної статті передбачено, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

Положеннями ч. 12 ст. 20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»установи банків приймають від страхувальників платіжні доручення та інші платіжні документи на видачу (перерахування) коштів для виплат заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання страхувальником платіжних документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум страхових внесків або документів, що підтверджують фактичну сплату цих сум у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Національним банком України та центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики. У разі невиконання банками цієї вимоги вони за рахунок власних коштів у порядку, встановленому Національним банком України, сплачують відповідному територіальному Пенсійного фонду суму, що дорівнює сумі несплачених страхових внесків, з правом зворотної вимоги до страхувальників щодо відшкодування цієї суми.

Частина 2 статті 530 Цивільного кодексу передбачає, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як свідчать матеріали справи та вірно встановлено місцевим господарським судом позивач за рахунок власних коштів 03.12.2010 року сплатив до УПФУ в Зарічному районі м.Суми 673559 грн. 12 коп. (сума, що дорівнює сумі несплачених ВАТ «Сумихімпром»страхових внесків при отриманні 13.02.2009р. зі свого рахунку в АТ «Укрексімбанк»коштів на виплату заробітної плати).

В результаті чого у позивача виникло право зворотної вимоги до страхувальника (відповідача) щодо відшкодування 673559 грн. 12 коп. Сплата позивачем Управлінню Пенсійного фонду України в Зарічному районі м.Суми 673559 грн. 12 коп. стала підставою виникнення у відповідача зобовязання в силу якого останній повинен відшкодувати банку суму сплачених фінансових санкцій.

З урахуванням наведеного та того, що відповідач доказів сплати боргу не надав, висновок місцевого господарського суду про задоволення позову є законним та обґрунтованим.

Посилання апелянта на порушення судом першої інстанції вимог статті 79 Господарського процесуального кодексу не приймаються до уваги колегією суддів з огляду на те, що відповідно до ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення повязаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Рішення Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м.Суми на час розгляду справи є чинним. Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2010 року, якою рішення УПФУ в Зарічному районі м.Суми залишено в силі, набрала законної сили.

Як вірно зазначено господарським судом, оскарження постанови Харківського апеляційного адміністративного суду в касаційному порядку та відкриття Вищим адміністративним судом України провадження у справі не перешкоджає розгляду даної справи.

На підставі викладеного, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, тому рішення господарського суду Сумської області від 03.03.2011 року у справі №5021/2/2011 є законним та обґрунтованим, прийнято у відповідності до норм чинного законодавства, і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Сумихімпром»залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 03.03.2011 року у справі №5021/2/2011 залишити без змін.

Головуючий суддя Шевель О. В.

Суддя Білоусова Я.О.

Суддя Пуль О.А.